
- •1. Умови експлуатації нафтопромислових машин і механізмів. Конструктивні, експлуатаційні та технологічні фактори, які визначають несучу здатність обладнання.
- •2. Обладнання для експлуатації свердловин механізованими способами. Область раціонального застосування та порівняльний аналіз.
- •3 . Порівняльний аналіз кінематичних схем приводів шсн. Безбалансирні приводи. Особливості їх конструкції.
- •4. Склад і особливості конструкції обладнання шсну.
- •5. Статичні і динамічні навантаження в точці підвішування штанг. Загальні принципи їх розрахунку.
- •6. Виконувані функції, умови експлуатації та експлуатаційні вимоги до шсну. Різновиди індивідуальних приводів.
- •7. Кінематичний розрахунок балансирного приводу шсн за наближеною теорією.
- •8. Умови зрівноваження приводів шсн. Способи зрівноваження, їх переваги і недоліки.
- •9. Динамограма роботи шсну без і із врахуванням реальних умов експлуатації. Визначення за динамограмою навантажень в точці підвішування штанг і довжини ходу плунжера, устьового штока.
- •10. Виконувані функції, умови роботи та експлуатаційні вимоги шсну, технічні показники.
- •11. Розрахунок потужності приводу шсну.
- •12. Основні положення методики вибору шсну для заданих умов експлуатації.
- •13. Регулювання режиму роботи шсну.
- •14. Загальні принципи розрахунку тангенціальних зусиль на пальці кривошипа верстата-качалки.
- •15. Перевірочний розрахунок на статичну міцність основних деталей верстата-качалки (балансир, вісь балансира, траверса, шатун, опора траверси).
- •16. Область раціонального застосування, конструкція та принцип роботи свердловинних штангових насосів. Швидкозношувані вузли.
- •17. Умови експлуатації шсн. Розрахунок основних деталей насоса на міцність.
- •18. Штангові свердловинні насоси. Призначення, класифікація насосів, основні параметри.
- •19. Насосні штанги, призначення, умови експлуатації, розмірний ряд, матеріали.
- •20. Насосні штанги. Типи. Конструкції. Основи теорії корозійно-втомної міцності насосних штанг.
- •21. Діючі навантаження та методика розрахунку насосних штанг.
- •22. Причини руйнування штанг. Способи і засоби підвищення працездатності насосних штанг.
- •23. Трубчасті та безперервно намотувані штанги їх переваги і недоліки.
- •24. Умови роботи нкт в штангових насосних установках. Діючі навантаження.
- •25. Методика вибору колони нкт, агрегатів і обладнання для промивання піщаних пробок.
- •26. Технологічний процес експлуатації нкт. Причини порушення працездатності нкт та основні напрямки її підвищення.
- •27. Загальні принципи розрахунку гладких і рівноміцних нкт.
- •28. Засоби для діагностування працездатності підземного обладнання штангових свердловинних насосних установок.
- •29. Гідроприводні штангові насосні установки. Призначення, класифікація, принципові схеми і склад обладнання.
- •30. Установки безштангових свердловинних насосів з гідроприводом. Призначення, умови експлуатації, основні принципові схеми гідропоршневих насосних установок.
- •31. Конструкція, принцип роботи та умови експлуатації діафрагмового насоса. Швидкозношувані вузли.
- •32. Установки струменевих насосів для видобутку нафти. Призначення, область застосування, склад обладнання, технічні показники
- •33. Установки діафрагмових насосів для видобутку нафти. Призначення, область застосування, склад обладнання. Технічні показники.
- •34. Установки гвинтових штангових насосів. Призначення, склад обладнання, область застосування, технічні показники.
- •35. Умови роботи, діючі навантаження та особливості розрахунку насосних штанг в комплекті обладнання установки гвинтових штангових насосів.
- •36. Типи та конструкції приводів гвинтових штангових насосів.
- •37. Види ремонтів свердловин, аналіз аварій в нафтових і газових свердловинах.
- •38. Основні вимоги до обладнання для виконання підземного ремонту свердловин.
- •39. Підйомні агрегати для виконання робіт при підземному ремонті свердловин. Склад обладнання, технічні показники.
- •40. Підйомні агрегати для виконання робіт при підземному ремонті свердловин. Вибір найвідповіднішої моделі підйомного агрегату для відомих умов застосування.
- •41. Засоби механізації і автоматизації спо при підземному ремонті свердловин. Умови експлуатації, експлуатаційні і конструктивні вимоги.
- •42. Пристрої та інструмент для виконання робіт при підземному ремонті свердловин.
- •43. Пристрої для виконання спо при підземному ремонті свердловин. Проблеми ваги і металоємності.
- •44. Інструмент для виконання спо при підземному ремонті свердловин. Призначення, типи. Технічні та експлуатаційні показники. Переваги і недоліки.
- •46. Інструмент для виконання аварійно-відновних робіт в свердловинах (ловильний інструмент, фрези). Призначення, типи, характеристики інструменту.
- •47. Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах. Технічні і експлуатаційні показники.
- •48. Обгрунтування вибору підйомного обладнання для промивання піщаних пробок.
26. Технологічний процес експлуатації нкт. Причини порушення працездатності нкт та основні напрямки її підвищення.
НКТ призначені для підйому гидкості і газу на поверхню при експлуатації нафтових, газових і рідинних свердловин. Умови при яких працює НКТ, різноманітні і обумовлюються глибиною спуску колони і способами експлуатації. В фонтаних і компресорних свердловинах труби зазнають постійні навантаження на розтяг від власної ваги і великого внутрішнього тиску. В глибинонасосних свердловинах на труби, крім постійного навантаження, додатково діють змінні навантаження: вага стовпа рідини при русі плунжера в низ, а при обриві штанг - вага останніх; сила тертя плунжера о стінки робочого циліндра і штанг о стінки труб. Для того щоб витримувати такі навантаження, труби повинні бути міцними, тому їх виготовляють безшовними із сталей групи міцності ДКЕЛМ
Великі навантаження на труби,змінні напруження вних,від тертя штанг об труби, ослаблення різьбових з’єднань при СПО-все це може бути причиною згвинчування труб в свердловині або їх обриву, в результаті чого частина або вся колона труб можуть впасти на вибій свердловини.
27. Загальні принципи розрахунку гладких і рівноміцних нкт.
Максимальне навантаження, що діє на колону НКТ в екстремальних умовах ( у випадку обриву устьового штока) визначається за формулою:
Pmax= Pтр+Рр+Ршт
де Pтр - вага колони НКТ в повітрі, Н
Рр - вага рідини в колоні НКТ, Н
Ршт - вага штанг в повітрі, Н
Вагу колони НКТ у повітрі визначити за формулою:
Pтр= m·g·l
де m - маса одного метра НКТ, кг/м;
g - прискорення вільного падіння, м/с2;
l - глибина спуску колони НКТ, м.
Вагу рідини в колоні НКТ визначити за формулою:
Рр=[ρp·g(Lн-H)+Pбуф] ·Fвн
де Lн - довжина штангової колони, м;
H - глибина спуску насоса під динамічний рівень, м;
Pбуф - буферний тиск, Па;
Fвн - площа внутрішнього перерізу НКТ, м2.
Вагу штанг у повітрі визначити за формулою:
Ршт= (∑ li·mi)·g ,
де mi - маса одного метра штанг і-ї секції, кг/м;
li - довжина і-ї секції, м.
n- кількість ступеней штанг, які розташовані нижче небезпечного перерізу (верхнього перерізу кожної ступені).
Для перевірки колони труб на міцність скористатись основними залежностями:
для нерівноміцних (гладких) труб
Pmax≤Pзр/n
де Pзр - зрушуюче навантаження для різьбового з'єднання гладкої нкт, н;
n - коефіцієнт запасу міцності колони НКТ (приймається рівним від 1,3 до 1,5).
для рівно міцних (з висадженими назовні кінцями) труб
Pmax/Fтр≤σm/n
28. Засоби для діагностування працездатності підземного обладнання штангових свердловинних насосних установок.
Діагностування роботи ШСНУ дозволяє оперативно визначати вище приведені параметри роботи обладнання є необхідним процесом, якому останнім часом приділяється все більше і більше уваги експлуатаційників і науковців. Діагностування працездатності елементів ШСНУ і визначення основних параметрів комплексу «свердловина – пласт – обладнання» можливо двома методами. Прямим заміром дійсних показників роботи свердловинного насоса і передача сигналів по спеціальних каналах (кабелях) на поверхню. Така система діагностики є найбільш достовірною, повною, складною і дорогою, як в монтажі, так і в експлуатації. Основними способоми діагностування роботи ШСНУ є: динамометрування; вібродіагностика До переваг вібродіагностики можна віднести визначення несправного вузла в складній системі діагностики. Одним із недоліків вібродіагностики є вибір місця розташування датчика, так як в різні точки корпуса редуктора сигнали від різних спряжених кінематичних пар можуть приходити в різних фазах і міняти загальний рівень сигналу. До недоліків динамометрування обладнання відноситься низька точність і достовірність інформації, суб’єктивність в оцінці і розшифровці динамограм, зупинка верстата-качалки для встановлення динамограм, великі затрати часу і ручної праці операторів по дослідженню свердловин, неможливість телемеханіхації і телеавтоматизації процесу динамометру-вання, складність у збиранні та обробці отриманої інформації з допомогою ЕОМ .