40. Сутність та зміст мпз бойової готовності підрозділу.

Бойова готовність - це стан військ (сил), який дозволяє їм у встанов­лені строки почати бойові дії, у ході яких успішно виконувати бойові завдання.

Вимоги до бойової готовності підрозділу.

• бойова готовність повинна бути постійною;

• кожен військовослужбовець, техніка і озброєння що за ним закріпле­ні повинні бути готові до бойового застосування;

• бойова готовність підрозділу повинна постійно удосконалюватись.

Складові елементи бойової готовності підрозділу:

• морально-психологічний стан особового складу підрозділу;

• рівень свідомості та морально-бойових якостей;

• укомплектованість підрозділу особовим складом, технікою та озброєнням;

• матеріально-технічне забезпечення;

• рівень бойової та гуманітарної підготовки;

• рівень підготовки командного складу та їх здатність управляти підлеглими;

• сувора дисципліна і організованість.

Морально-психологічне забезпечення бойової готовності під­розділу - комплекс організаційних, виховних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на підтримання постійної бойової готовності підрозділу, реалізацію духовного і професійного потенціалу особового складу під час виконання навчально-бойових завдань, бойового чергу­вання, бойової підготовки.

Основні напрямки морально-психологічного забезпечення бойо­вої готовності підрозділу - моральна та психологічна підготовка особового складу під час якої розвиваються моральні та психологічні якості військовослужбовця.

• Основні напрямки МПЗ бойової та мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяль­ності військових формувань:

• вивчення, аналіз і прогнозування суспільно-політичної обстановки в регіонах, морально-психологічного і релігійного стану у військах, їх можливого впливу на виконання військовими формуваннями постав­лених завдань;

• визначення оптимальних напрямів професійної та службової діяль­ності кожного військовослужбовця строкової служби і за контрактом, забезпечення психологічної адаптації молодого поповнення відповід­но до військового фаху, індивідуальних нервово-психічних особли­востей, проведення з ними необхідної профілактичної та корекційної роботи;

• підвищення особистої відповідальності офіцерів за якість відпрацювання відповідних бойових документів;

• організаційне і методичне забезпечення психологічної підготовки військовослужбовців для успішної військово-професійної діяльності у повсякденному житті та в екстремальних умовах;

• навчання командного складу, офіцерів виховних структур методиці та методам МПЗ занять з бойової підготовки військ (сил), а саме - під час проведення стрільб (пусків), водіння бойових машин, тактичних (тактико-спеціальних) навчань, польових виходів, морських походів, польотів, технічної та спеціальної підготовки;

• роз'яснення особовому складу навчально-бойових нормативів і захо­дів безпеки під час організації бойової підготовки та службово-бой­ової діяльності;

• надання допомоги командирам і штабам в організації змагань на визначення найкращого фахівця, передову частину, підрозділ;

• створення та підтримання на належному рівні необхідної мате­ріально-технічної бази МПЗ, розробка і зберігання сучасних технічних засобів виховання й поліграфії та методик їх використання;

• забезпечення зразковості офіцерів, усього особового складу під час виконання навчально-бойових завдань, бойового чергування, бойової та вартової служби, службово-бойової діяльності;

• виховання у особового складу бережливого ставлення до навчально-матеріальної бази, бойової техніки, озброєння, їх майстерного засто­сування;

• науковий аналіз та впровадження в практику передового досвіду МПЗ дій підрозділів і частин збройних сил інших держав у локальних війнах і воєнних конфліктах, а також миротворчих дій підрозділів Збройних сил України та Колективних сил по підтримці миру СНД;

• організація взаємодії органів військового управління з органами державної влади, місцевого самоврядування, громадськими організа­ціями, рунами та партіями державницького спрямування з питань МПЗ життєдіяльності військ, військово-патріотичного виховання до­призовної та армійської молоді;

• вивчення і розповсюдження передового досвіду роботи командирів, штабів, органів виховної роботи з питань підтримання військових частин і підрозділів у постійній бойовій готовності, якісного вирі­шення завдань оперативної та бойової підготовки.

Основні завдання морально-психологічного забезпечення бо­йової готовності підрозділу:

1. Забезпечення моральної та психологічної готовності та здатності особового складу виконувати свій конституційний обов'язок по захис­ту Батьківщини, створення таких умов, які б забезпечили успішну ді­яльність особового складу.

2. Формування необхідних морально-психологічних та бойових якос­тей у військовослужбовців, їх особистої відповідальності за виконання покладених на Збройні Сили України завдання у мирний та воєнний час.

3. Своєчасна переорієнтація свідомості військовослужбовців із мирно­го на воєнний час під час зростання воєнної загрози, досягнення морально-психологічної переваги над противником і підтримання пси­хологічної рівноваги.

4. Створення та забезпечення реалізації соціальних гарантій військово­службовців, членів їх сімей, згуртування військових колективів, під­тримка військової дисципліни та профілактика правопорушень, задово­лення духовних, релігійних і культурних потреб.

Форми морально-психологічного забезпечення бойової готовності: заняття з воєнно-ідеологічної підготовки; збори та наради різних категорій особового складу; форми інформаційно-пропагандистського забезпечення; форми військово-технічної пропаганди, індивідуально - виховна робота; форми культурно-прос­вітницької роботи.

Важливим елементом бойової готовності підрозділу виступають якісний рівень організації психологічної підготовки та стан техніки і озброєння підрозділу.

Психологічна підготовка - комплексний, тісно пов'язаний з бойовою і моральною підготовкою, навчально-виховний процес спрямований на формування здібності військовослужбовців діяти в екстремальних умовах навчально-бойової обстановки.

Вона складається з:

• загальної психологічної підготовки;

• спеціальної психологічної підготовки;

• цільової психологічної підготовки.