В заключній частині викладачу необхідно:
підвести підсумки проведеного заняття та об’явити бали, отримані студентами;
дати завдання на самостійну підготовку;
дати команду черговому про закінчення заняття.
І. Вступна частина
Роль автомобільного транспорту досить велика в народному господарстві й у Збройних Силах. Автомобіль служить для швидкого переміщення вантажів і пасажирів по різних типах доріг і місцевості. Автомобільний транспорт відіграє найважливішу роль у всіх сторонах життя країни. Без автомобіля неможливо представити роботу жодного промислового підприємства, державної установи, будівельної організації, комерційної фірми, підприємства сільського господарства, військової частини. Значна кількість вантажних і пасажирських перевезень припадає на частку цього транспорту. Легковий автомобіль широко ввійшов у побут трудящих нашої країни, став засобом пересування, відпочинку, туризму й роботи.
Велике значення автомобіля в Збройних Силах. Бойова й повсякденна діяльність військ безупинно пов'язана з використанням автомобільної техніки. Від її наявності й стану залежать рухливість, маневреність частин, виконання бойового завдання. На автомобілях установлюються ракетні установки, радіолокаційні станції, спеціальне устаткування; автомобільні тягачі використовуються для буксирування ракет, артилерійських систем, мінометів, літаків, спеціальних причепів. Створені спеціальні машини забезпечення: автотопливозаправщики, кислородозаправщики, пускові агрегати, крани, штабні автобуси, ремонтні майстерні, машини хімічних військ, інженерні, санітарні, пожежні й ін. Без участі автомобільної техніки жоден літак не може піднятися в повітря. Перевірка електричних, гідравлічних, пневматичних і інших систем, заправлення пальним, маслом, киснем, повітрям, боєприпасами, буксирування літаків, очищення злітно-посадочних смуг усе це виконують автомобілі.
Таким чином, автомобіль став невід'ємним елементом у складній діяльності Збройних Сил і народного господарства.
Іі. Основна частина.
1. Конструкція двигуна.
Двигун ЗІЛ-131 V- Образний, восьмицилиндровий, чотиритактний, карбюраторний, з рідинним охолодженням.
Двигун прикріплений до рами в трьох крапках. Передньою опорою двигуна є кронштейн, установлений під кришкою розподільних шестірень; задніми опорами служать лапи картера зчеплення.
Між кронштейном передньої опори й передньою поперечкою рами встановлені круглі гумові подушки. Задні опори двигуна мають клинчасті подушки.
Блок циліндрів двигуна чавунний із вставними мокрими гільзами із сірого чавуну з кислототримкою вставкою у верхній частині. Ущільнення верхньої частини гільзи здійснюють затиском бурту гільзи між блоком і голівкою блоку через асбостальну прокладку, а нижній частині - двома гумовими кільцями.
Голівка блоку циліндрів з алюмінієвого сплаву із вставними сідлами й напрямними клапанів. Між блоком і голівками встановлені прокладки з асбостального полотна. Кожна голівка блоку прикріплена до блоку циліндрів 17 болтами.
Із червня 1976 р. в двигунах довжина болтів збільшена, і отвори в блоці циліндрів під них цукають. Заміна нових болтів старими неприпустима.
Слід пам'ятати, що чотири болти кріплення осі коромисел є також і болтами кріплення голівки блоку циліндрів і входять у зазначене вище число болтів (17 штук). Болти кріплення голівок до блоку необхідно затягувати спеціальним динамометричним ключем, що дозволяють контролювати момент затягування, тому що алюмінієва голівка блоку при нагріванні збільшується у висоту більше, ніж сталеві болти, що кріплять її. При прогріві двигуна затягування голівки блоку збільшується, при охолодженні - зменшується, тому болти кріплення голівок блоку повинні бути затягнуті на холодному двигуні; момент затягування повинен становити 9-11 кгс- м, причому при температурі двигуна близько 0°С момент затягування болтів повинен бути ближче до нижньої межі (9 кгс- м), а при температурі від 20 до 25°С - ближче до верхньої межі (11 кгс- м). Забороняється підтягувати болти кріплення голівки блоку циліндрів при температурі двигуна нижче 0°С. У цьому випадку слід попередньо прогріти двигун до температури охолодної рідини 15-20°С, а потім проводити підтяжку.
Одночасно з підтяжкою болтів кріплення голівок блоку необхідно підтягувати болти кріплення випускних газопроводів. Після підтягування болтів кріплення голівок блоку циліндрів необхідно перевірити й, якщо потрібно, провести регулювання зазорів у клапанному механізмі.
Для забезпечення повного прилягання площин голівок і блоку треба зберігати порядок затягування болтів (відповідно до схеми порядку розташування болтів). Затягувати болти голівки блоку циліндрів треба рівномірно у два приймання. Після затягування всіх болтів додатково затягти болти 1, 2, 3, 4 і 5. При зміні прокладок треба прочистити всі водяні отвори в голівках і блоці циліндрів, а також камери згоряння від нагару.
Прокладку кришки голівки циліндрів слід установлювати рифленою поверхнею до цієї кришки. Гайки кріплення кришки голівки необхідно затягувати рівномірно; момент затягування 0,5-0,6 кгс- м.
Поршні (мал. 3) виконані з алюмінієвого сплаву й покриті оловом. До червня 1974 р. спідниця поршня мала форму елиптичного конуса з більшою підставою в нижнього краю спідниці. Поршні цього типу підбирають до гільз із перевіркою зусилля, необхідного для протягання стрічки - щупа товщиною 0,08 мм і шириною 10 мм між стінкою циліндра й нерухомим поршнем з боку, протилежному поздовжньому прорізу на спідниці поршня. Зусилля на щупі повинне бути в межах 3,5-4,5 кгс.
У цей час поршні зазначеного типу зустрічаються тільки в раніше випущених запасних частинах.
Усі двигуни, випущені із червня 1974 р. , комплектуються поршнями, що мають бочкообразной форми спідниці й дві П- Образні прорізи між голівкою й спідницею. При такій конструкції забезпечується більша надійність поршнів у результаті більш рівномірного прилягання їх до стінок циліндрів.
При доборі поршнів цього типу користуються стрічкою - щупом товщиною 0,08 мм, шириною 10-13 мм і довжиною 200 мм. Щуп повинен бути опущений у циліндр на глибину, не меншу, чому довжина юбкй поршня, переверненого вниз голівкою й повністю втопленого в циліндр. Місце виміру повинне бути позначене на гільзі й поршні клеймом, Зусилля щупа повинне бути в межах 2-3,5 кгс. .
Рис. 1. Поздовжній розріз двигуна:
1 - шків колінчатого вала; 2 - маслоотражатель; 3 - храповик; 4 - покажчик установки запалювання; 5 - датчик обмежника частоти обертання валика; 6 - валик приводу датчика обмежника: 7 - підтискна пружина валика. блоку: 8 - розпірне кільце; 9 - завзятий фланець; 10 - передня кришка блоку 11 - водяний насос; 12 - шків водяного насоса; 13 - ремінь приводу генератора; 14 - ремінь приводу насоса гідропідсилювача рульового керування; 15 - ремінь приводу компресора; 16 - пробка: 17 - маслюка. 18- рымболт; 19 - повітряний фільтр вентиляції картера й маслоналивная горловина 20 - паливний насос; 21 - штанга паливного насоса: тиляции; 22 - фільтр тонкого очищення палива; 23 - трубка клапана системи вентиляції 24 -масляний фільтр (центрифуга) 25 - датчик покажчика темпетуры води в системі охолодження двигуна; 26 - розподільний вал; 27 - вкладиш корінного підшипника; 28 - сальник заднього корінного підшипника; 29 - картер зчеплення; 30 - колінчатий вал; 31 - завзята шайба 32 - шестірня приводу розподільного вала
Рис. 2 Поперечний розріз двигуна
1 - масляний насос; 2 - блок циліндрів; 3 - поршень із шатуном; 4 - прокладка голівки блоку; 5- випускний газопровід; 6 - кришка голівки блоку; 7 - коромисло; 8- голівка блоку; 9 - штанга коромисла; 10 - фільтр очищення масла (центрифуга); 11 - карбюратор; 12 - корпус приводу розподільника;- 13 - впускний газопровід; 14 – розподільник запалювання; 15 - покажчик рівня масла; 16 - свіча запалювання; 17 - щиток свіч; 18 - штовхальник; 19 = щиток стартера; 20 - стартер; 21 - масляний картер; 22 – маслоприємник
Поршневі пальці плаваючі, кожний палець фіксується в поршні двома стопорними кільцями. Пальці виготовляють із високою точністю й підбирають до поршнів і шатунам, сортуючи на чотири групи по зовнішньому діаметру. Позначення групи наносять фарбою: на поршні - на внутрішній поверхні (на одній з бобишек), на шатуні- на зовнішній циліндричній поверхні малої голівки, на пальці- на внутрішній поверхні.
При складанні палець, поршень і шатун комплектують із деталей тільки однойменної групи. Щоб уникнути задирів на сполучених поверхнях складання пальця з поршем необхідно проводити тільки при нагріванні поршня до температури 55°С. Нагрівати поршні треба в чистому маслі.
Рис. 3. Поршень із шатуном: .
1 - кільцеві диски маслосъемного кільця; 2 - осьовий розширник; 3 - радіальний розширник; 4 - нижнє й середнє компресійні кільця; 5 - верхнє компресійне кільце; 6 - стопорне кільце; 7 - поршневий палець; 8 - стрілка на днище поршня; 9 - поршень; 10 - шатун; 11 - мітка на стрижні шатуна; 12 - бобышка на кришці шатуна
Поршневі кільця встановлюють по чотири на кожному поршню: три компресійні й одне маслосємне. Два верхні компресійні кільця хромовані по зовнішній циліндричної поверхні. Зовнішня поверхня нижнього компресійного кільця виконана конічної; більша підстава конуса звернена вниз. Компресійні кільця встановлюють так, щоб виточення на внутрішній циліндричній поверхні кілець була звернена нагору, як це зазначене на мал. 2.
Маслосємне кільце складене із двох плоских сталевих кілець і двох розширників - осьового й радіального.
При установці поршня в циліндр двигуна плоскі кільцеві диски 1 треба встановлювати так, щоб їх замки були розташовано під кутом 180° один до іншого. При цьому замки осьового розширника 2 і радіального розширника 3 повинні бути розташовано під кутом 90° до них (кожний).
Для збільшення терміну служби поршневі кільця у вільному стані мають складну форму, внаслідок чого після установки кільця в циліндр забезпечується найбільш вигідний розподіл тиску кільця на стінку гільзи.
При установці компресійних кілець на поршень їх стики (замки) слід установлювати під кутом 120° один до іншого.
У міру зношування поршневих кілець і стінок циліндрів тиск стиску в циліндрах двигуна (компресія) знижується. Нормальна величина компресії в циліндрах прогрітого двигуна повинна бути не менш 7,0 кгс/см.кв. Різниця між величинами компресії в окремих циліндрах не повинна перевищувати 1,0 кгс/см.кв.
Шатуни сталеві, двотаврового перетину. У нижній голівці шатуна встановлені сталеалюмінієві тонкостінні вкладиші товщиною 2/ 0,016; 2/ 0,022; мм.
У верхню голівку шатуна запресована бронзова втулка.
Вкладиші виготовлені з великою точністю й при установці не вимагають шабровки, підпилювання стиків або установки прокладок. Ці операції при тонкостінних вкладишах не допускаються.
При установці на двигун поршня в зборі із шатуном стрілка на днище повинна бути завжди звернена убік переднього кінця колінчатого вала.
У комплекті поршень - шатун у зборі (мал. 3), предназначеному для лівої групи циліндрів, мітка 11 на стрижні шатуна й стрілка 8 на днище поршня повинні бути звернені в одну сторону, а в комплекті для правої групи циліндрів - у різні сторони.
Затягувати гайки болтів шатуна необхідно динамометричним ключем; момент затягування 7-8 кгс/м. Після затягування гайки слід ретельно зашплінтувати. Якщо при зазначеному моменті отвір у болті й проріз у гайці не збіглися, то дозволяється додатково повернути гайку до збігу отвору із найближчим прорізом; при цьому момент затягування не повинен перевищувати 11,5 кгс/м. Перевіряти і якщо буде потреба підтягувати гайки болтів шатуна треба щораз при знятті картера.
З 1977 р. завод випускає двигуни з бесшплинтовим кріпленям гайок болтів шатуна. Новий комплект болт - гайка - шайба взаємозамінний зі старим комплектом болт - гайка шплінт. Момент затягування нових гайок 8-9 кгс/м.
Колінчатий вал (мал. 4) сталевий, із загартованими шейками, пятиопорний з каналами для змащення й відцентровими брудозбірниками для очищення масла.
Рис. 4. Колінчатий вал:
1 - колінчатий вал: 2 - пробка; 3 - брудозбірник для очищення масла
Брудозбірники закриті пробками із внутрішнім шестигранником під ключ. Момент затягування пробок не менш 3 кгс/м. Пробка може виступати з вала не більше ніж на висоту фаски. Брудозбірники слід очищати після 100 000 км пробігу, при заміні шатунних і корінних вкладишів, а також при ремонті двигуна.
Діаметр корінної шийки 74,5/0, 020 мм, а шатунної 65,5/0, 020 мм. Вкладиші корінних підшипників сталеалюмінієві, взаємозамінні на кожній опорі, крім задньої.
Болти кришок корінних підшипників треба затягувати динамометричним ключем. Момент затягування повинен бути рівний 11- 13 кгс/м. Перевіряти і якщо буде потреба затягувати болти кришок корінних підшипників треба щораз при знятті масляного картера.При зношуванні шатунних або корінних вкладишів обов'язкова одночасна заміна обох половин вкладишів.
На передній корінній шийці в проточці блоку циліндрів установлюють дві сталеалюмінієві завзяті шайби у вигляді двох півкілець, що охороняють вал від осьових переміщень.
Колінчатий вал збалансований динамічно в зборі з маховиком і зчепленням. Момент затягування болтів кріплення маховика на фланці колінчатого вала повинен бути рівний 14-15 кгс/м.
Маховик чавунний, зі сталевим зубчастим вінцем для пуску двигуна від стартера, прикріплений до фланця заднього кінця колінчатого вала шістьома болтами.
При складанні маховика з колінчатим валом слід мати на увазі, що одне з отворів кріплення маховика зміщене на 2°. При кріпленні маховика до фланця колінчатого вала слід рівномірно затягувати гайки. Необхідно стежити за старанністю шплінтування болтів кріплення маховика. Шплінт повинен щільно облягати торець болта.
Розподільний вал сталевий, із загартованими кулачками й шестірнею приводу розподільника запалювання, приводиться в обертання двома шестірнями. Розподільний вал лежить на п'ятьох опорах, постачених втулками з біметалічної стрічки, Для правильної взаємної установки шестірень необхідно поставити шестірню колінчатого вала й шестірню розподільного вала так, щоб мітки перебували на одній прямій, що з'єднує центри цих шестірень.
Клапани верхні розташовані в голівці блоку циліндрів в один ряд, похило до осі циліндрів, приводяться в рух від розподільного вала за допомогою штанг, штовхальників і коромисел. Клапани виготовлені з жаростійкої сталі; кут робочої фаски сідла впускного клапана 30°, випускного - 45°; стрижень випускного клапана має свердління заповнене натрієм, а тарілка - жаростійке наплавлення посадкової фаски.
Випускні клапани для підвищення строку їх служби примусово провертаються під час роботи двигуна спеціальним механізмом. З появою стукотів у клапанному механізмі необхідно перевірити й, якщо потрібно, відрегулювати зазори між клапанами й коромислами, які повинні бути в межах 0,25-0,30 мм (для впускних і випускних клапанів). Регулювання зазорів у клапанному механізмі здійснюють на холодному двигуні.
Коромисла клапанів куті сталеві, із бронзовою втулкою.
Штовхальники клапанів сталеві, пустотілі. Для підвищення надійності пари кулачок - штовхальник на торець штовхальника наплавлений- спеціальний чавун. У нижній частині штовхальника передбачені отвори для зливу масла, що попадає в штовхальник.
Штанги сталеві, із загартованими сферичними кінцями.
Впускний газопровід з алюмінієвого сплаву, загальний для обох рядів циліндрів, розташований між голівками блоку й постачений водяною сорочкою для підігріву суміші.
Випускні газопроводи складові, з ковкого чавуну, по одному з кожної сторони блоку.