- •Методична розробка
- •Організаційно-методичні вказівки для проведення лекційного заняття.
- •І. Вступна частина
- •Іі. Основна частина.
- •1. Основні етапи розвитку автомобільної промисловості.
- •2. Автомобілебудування на Україні.
- •3. Рухомий склад автомобільного транспорту.
- •Ііі. Заключна частина
- •1. Машинобудування в Україні: тенденції, проблеми, перспективи / Під заг. Ред. Б.М. Данілишина. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2007.
- •2. «Автомобиль. Основы конструкции», под ред.. Н.Н. Вишнякова.
- •3. Петров в.Б. Історія вітчизняного автомобілебудування у Росії до 1917 року. М., 2001.
3. Рухомий склад автомобільного транспорту.
Рухомий склад автомобільного транспорту можна класифікувати в такий спосіб: увесь рухомий склад можна розділити на транспортний і спеціальний.
Спеціальний рухомий склад призначений для виконання в основному нетранспортних робіт, до нього ставляться автомобілі зі спеціальними кузовами: автокрани, пожежні й комунальні автомобілі, санітарні, автомайстерсні; спортивні автомобілі; причепи й напівпричепи (не транспортні). Транспортний склад ділиться на вантажний і пасажирскій.
До пасажирського рухливого складу відносяться легкові автомобілі, автобуси. Пасажирські причепи й напівпричепи можна класифікувати і як вантажопасажирський склад.
До вантажного рухливого складу ставляться вантажні автомобілі, причепи й напівпричепи, тягачі, спеціалізовані автомобілі для перевозки різних вантажів (самоскиди, цистерни, контейнеровози й т.п. ).
Рис. 1. Класифікація типів рухливого складу автомобільного транспорту по призначенню й прохідності
Пасажирський рухомий склад призначений для перевезення людей. До нього ставляться легкові автомобілі й автобуси.
Легкові автомобілі служать для індивідуального перевезення пасажирів (від 2 до 8 людей).
Легкові автомобілі загального призначення мають закриті й відкриті кузови. Спеціалізовані легкові автомобілі призначені для перевезення пасажирів певних категорій. До спеціалізованих ставляться автомобілі швидкої допомоги, таксі й ін.
Спеціальні легкові автомобілі служать для виконання нетранспортних робіт. Вони випускаються на базі шасі легкових автомобілів і обладнаються спеціальними обладнаннями, апаратурою й т.п. До спеціальних ставляться лабораторні, дослідницькі, міліцейські автомобілі й ін.
Автобуси служать для масового перевезення пасажирів. Автобусами загального призначення є міські, приміські й міжміські автобуси. До спеціалізованих ставляться санітарні, туристичні й шкільні автобуси. Автобуси мають кузова вагонного й капотного типів і звичайно виконуються на базі агрегатів вантажних автомобілів. Широке поширення одержали мікроавтобуси, які випускаються на базі легкових автомобілів.
Спеціальні автобуси виконуються на базі шасі автобусів загального призначення, можуть мати спеціальні кузови й обладнаються спеціальними обладнаннями, приладами, апаратурою й ін. До цих автобусів ставляться рухливі технічні станції, кинолаборатории, санітарно-ветеринарні автобуси й ін.
Вантажний рухомий склад служить для перевезення вантажів різних видів. До нього ставляться вантажні автомобілі, автомобілі- тягачі, автопоїзди, причепи й напівпричепи. Вантажні автомобілі можуть бути загального призначення, спеціалізованими й спеціальними. Вантажні автомобілі загального призначення призначені для перевезення всіх видів вантажів, крім рідких (без тари). Вони мають вантажні кузови у вигляді бортових платформ.
Спеціалізовані вантажні автомобілі служать для перевезення вантажів тільки певних видів. Вони мають пристосовані для таких перевезень кузова й обладнаються спеціальними обладнаннями й пристосуваннями для навантаження й розвантаження. До спеціалізованих ставляться автомобілі- самоскиди, цистерни, фургони, рефрижератори, самонавантажувачі.
Спеціальні вантажні автомобілі призначені для виконання різноманітних нетранспортних робіт і операцій. Вони обладнані спеціальними пристосуваннями, механізмами, обладнаннями, виготовляються на базі шасі вантажних автомобілів і можуть мати спеціальні кузови. До спеціальних вантажних автомобілів ставляться комунальні (сміттєзбиральні, снігоприбиральні, поливальні й ін.), пожежні, ремонтні майстерні, автокрани, автовишки, автокомпрессоры, автобетономешалки.
Маркування й технічне характеристика
Усі автомобілі залежно від типу й призначення розділяються на класи, відповідно до яких і маркіруються. Кожна модель автомобіля має своє позначення залежно від того, є вона базової або модифікацією. Базової називається модель автомобіля, на основі якої випускаються її модифікації. Це основна модель автомобіля, що випускається у великій кількості.
Базової моделі автомобіля привласнюється чотиризначний цифровий індекс, у якому перші дві цифри означають клас, а дві наступні - модель автомобіля. При цьому перед цифровим індексом ставиться літерне позначення заводу-виготовлювача. Модифікацією називається модель автомобіля, що відрізняється від базової деякими показниками (конструктивними й експлуатаційними), що задовольняють певним вимогам і умовам експлуатації. Наприклад, модифікації можуть відрізнятися від базової моделі застосовуваним двигуном, кузовом, обробкою салону й ін.
Модифікації мають п'ятизначний цифровий індекс, у якому п'ята цифра означає номер модифікацій базової моделі.
Легкові автомобілі розділені на п'ять класів залежно від робочого обсягу циліндрів (літражу) двигуна:
Легкові автомобілі по робочому об'єму циліндрів розділяються на класи: особливо малий (об'єм до 1,2 л), малий (1,2 - 1,8 л), середній (1,8 - 3,5 л), великий (більше 3,5 л) і вищий (об'єм не регламентується).
Поділ автобусів на класи виконується по габаритній довжині: особливо малий (до 5 м), малий (6.0 - 7,5 м), середній (8,0 - 9,5 м), великий (10,5 - 12,0 м), особливо великий (більше 16,5 м).
Вантажні автомобілі, причепи і напівпричепи класифікуються по вантажопідйомності, а в залежності від устрою кузова, характеру використання поділяються на рухомий склад заг ального призначення (мають не відкидний кузов і використовуються для перевезення вантажів всіх видів, окрім рідних, без тари) і спеціалізований. До спеціалізованого відносяться автомобілі-самоскиди і інші автомобілі (причепи і напівпричепи), кузови яких пристосовані для перевезення вантажів певних видів (цистерни, цементовози тощо).
Розрізняють автомобілі звичайної прохідності, призначені для пересування по благоустроєним дорогам, і підвищеної прохідності - для систематичної роботи із несприятливих дорожніх умовах, а в окремих випадках і по бездоріжжю. Непрямим показником прохідності автомобіля може слугувати його колісна формула , в якій перша цифра вказує на загальну кількість коліс автомобіля (без запасних), а друга - кількість ведучих коліс, при цьому враховується, що кожен міст автомобіля має два колеса. Наприклад двовісні автомобілі МАЗ-500А і ГАЗ-53А з одним (заднім) ведучім мостом мають колісну формул) 4x2, двуосний автомобіль ГАЗ-66 з двома ведучими мостами- 4x4, а грьохвісні автомобілі КрАЗ-257 і КамАЗ-5320 з двома ведучими мостами (середнім і заднім) - 6x4.
У відповідності до прийнятої системи кожній новій моделі автомобіля присвоюється чотиризначний індекс, в якому перші дві цифри вказують на клас автомобіля (для легкових - по робочому об'єму двигуна, автобусів - по габаритній довжині, вантажні автомобілі - по повній масі), другі дві цифри - модель, а модифікації мають п'яту цифру, яка вказує на порядковий номер модифікації. Перед індексом ставляться літерні позначення заводу-виробника. Індекс 21 мають легкові автомобілі малого класу, 43 - вантажні автомобілі з бортовою платформою і повною масою від 8 до 14 т, 53 - такі ж автомобілі з повою масою від 14 до 20 т.
