Тема 14. Культура україни кінця XVIII - першої половини

XIX ст. Хронологічна таблиця

Дата	Подія
1805 р.	заснування університет}' в Харкові за ініціативи В. Каразіна
1817р.	закриття царським урядом Києво-Могилянської академії
1818—а 821 рр.	існування Полтавського театру
1820 р.	відкриття в Ніжині гімназії вищих наук
1834 р.	заснування університету Святого Володимира в Києві
1840 р.	перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка
1846 р.	вихід друком «Історії Русів»

СЛОВНИК Поняття й терміни

Класицизм — художній напрямок у мистецтві XVII — початку XIX ст. в Європі, для якого харак­терні звернення до античної спадщини, простота форм і композицій, відображення життя в ідеальних образах.

Романтизм — художній напрямок у мистецтві XIX ст., для якого характерні інтерес до духовного світу людини, прагнення до свободи і самовдосконалення, суперечність між надзвичайною особисті­стю та навколишнім життям.

Русифікація — складова внутрішньої політики Російської імперії, спрямована на підтримку та си­стемне поширення російської мови та культури серед неросійських народів, зокрема українського.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ Робота з історичним джерелом З «Історії Русів» (переклад І. Драча)

«Історія Малої Росії до пори нашестя на неї Татар з ханом їхнім Батиєм злучена з Історією всієї Росії або ж вона і є єдина Історія Російська; бо ж відомо, що початок сеї історії, разом з початком правління Російського, береться од Князів і Князівств Київських, з прилученням до них лише од­ного* Новгородського Князя Рюрика, і триває до навали Татар безперервно, а від сього часу буття Малої Росії в Загальній Російській Історії ледве згадується, по визволенню ж її від Татар Князем Литовським Гедиміном і зовсім вона в Російській Історії замовчана. Саме тому пропонована тут Іс­торія Малоросійська писана на два періоди, тобто до нашестя Татарського екстрактом, а від того нашестя — широко і докладно».

1. У яких історичних умовах з'явився твір, кому належить його авторство?

2. У чому полягала головна ідея трактату, чому був присвячений його зміст?

3. Яку роль відіграла книга в розвиткові українського національного руху?

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ Робота з джерелом І. Котляревський, «Енеїда»

Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак. Но греки, як спаливши Трою, Зробили з неї скирту гною, Він взявши торбу тягу дав; Забравши деяких троянців, Осмалених, як гиря, ланців, П'ятами з Трої накивав.

Про Сагайдачного співали, Либонь, співали і про Січ, Як в пікінери набирали, Як мандровав козак всю ніч; Полтавську славили Шведчину І неня як свою дитину З двора провадила в поход; Як під Бендер'ю воювали, Без галушок як помирали, Колись як був голодний год.

1. У яких історичних умовах з'явився твір?

2. У чому полягала головна ідея поеми, чому був присвячений її зміст?

3. Яку роль відіграла літературна пам'ятка в розвитку українського національного руху?

ФАКТИ Стислий довідник

Українська культура розвивалася в умовах відсутності власної державності й посилення національ­ного гноблення з боку Російської та Австрійської імперій. У Наддніпрянській Україні царський уряд проводив політику русифікації, спрямовану на поширення російської мови та культури.

У Західній Україні культура зазнала значного впливу німецької, польської, румунської, угорської культури. Однак зростання національної свідомості українців сприяло прояву національних рис в усіх галузях культури. Основними напрямками мистецтва Нового часу були класицизм {романтизм.

Галузь культура	Основні досягнення культури
Освіта	Освіта була покликана задовольнити потреби держави в освічених людях. Крім почат
	кових шкіл діяли гімназії, професійні училища, ліцеї (Волинський, Ніжинський, Чер
	нівецький), які надавали середню освіту й право вступати до вищих навчальних закла
	дів — Харківського (1805 р.), Київського (1834 р.) університетів і Киево-Могилянсько
	академії {до 1817 р.)- Викладання велося російською мовою в Росії і німецькою мовок
	в Австрії.
Наука	Відомими вченими були історик та етнограф Микола Маркевич («Історія Малоросії»)
	історик Микола Костомаров («Богдан Хмельницький», «Мазепа», «Павло Полуботок»)
	учений-енциклопедист Михайло Максимович («Про системи рослинного царства»
	«Основи ботаніки», «Роздуми про природу»), математики Тимофій Осиповський (три-
	томний «Курс математики») і Михайло петроградський (математичний аналіз, приклад-
	на механіка).
Література	Формування нової української літератури було пов'язано з творчістю Івана Котлярев-
	ського («Енеїда», «Наталка Полтавка»), Григорія Квітки-Основ'яненка («Сватання на
ВСІ/	Гончарівці»), Тараса Шевченка («Кобзар», «Заповіт»), Миколи Гоголя («Тарас Бульба»
	«Ревізор»), байкарів Петра Гулака-Артемовського та Євгена Гребінки.
	Поширеними видами культурницької діяльності стали збирання й публікація фольклор-
	них творів представниками «Руської трійці» Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагиле-
	вичем, Яковом Головацьким (альманах «Русалка Дністровая»), Миколою Маркевичем
	(«Малоросійські пісні», «Українські народні пісні», «Збірка українських пісень»)
Театр	Започаткувався національний український професійний театр у Харкові (режисер —
	Г. Квітка-Основ'яненко) та Полтаві (режисер — І. Котляревський), де у складі театраль-
	ної трупи був актор Михайло Щепкін. У професійних театрах ставилися п'єси західно-
.	європейських, російських та українських авторів.
	Працювали аматорські та кріпацькі театри.
Музика	Розвивалося музичне мистецтво, видатними представниками якого були композитори
	Йосип Витвицький (музичний твір «Україна»), Михайло Вербицький (хори «Заповіт»,
. Р1 Н	«Поклін»), Семен Гулак-Артемовський (опера «Запорожець за Дунаєм»).
	Відомими кобзарями, які виконували історичні пісні та думи, були Андрій Шут, Іван
	Крюковський, Остап Вересай.
Архітектура	Найвідомішими пам'ятниками архітектури стали ансамбль будівель на напівкруглій
	площі в Одесі (архітектор О. Мельников), пам'ятник Е. Рішельє (скульптор І. Мар-
	тос), Потьомкінські сходи до Чорного моря й Воронцовський палац в Одесі (архітектор
	Ф. Боффо), Успенський собор у Харкові (архітектори 0. Тон і Є. Васильєв), Київський
	університет (архітектор В. Беретті).
	Створювалися декоративно-пейзажні парки в Умані («Софіївка»), Білій Церкві («Олек-
	сандрія»).
Живопис О	Значний вклад у розвиток портретного і пейзажного живопису внесли художники Ва-
	силь Тропінін («Портрет українця»), Тарас Шевченко (серія офортів «Мальовнича Укра-
	їна»), Іван Сошенко («Жіночий портрет»).

О собливості розвитку культури України кінця XVIII — першої половини XIX ст. Історичний портрет Петро Гулак-Артемовський (1790—1865)

Поет і перекладач Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 р. у м. Городище на Черкащині в сім'ї священика. Учився в Київській академії (1801—1803 рр.), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817 р. вступає вільним слухачем на словесний факуль­тет Харківського університету, а вже наступного року викладає тут польську мову.

У 1821 р. Гулак-Артемовський захистив магістерську дисертацію на тему: «О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней», згодом стає професором історії та географії, у 1841—1849 рр. — ректор університету.

Водночас Гулак-Артемовський завідував навчальною части­ною в Харківському та Полтавському пансіонах шляхетних дівчат. Був членом Харківського товариства доброчинності (з 1817 р.), дій­сним членом Московського товариства історії й старовини. Гулак-Артемовський працював у журналах «Украинский вестник» (1817— 1819 рр.), «Украинский журнал» (1924—1825 рр.), «Вестник Европн» (1827 р.). Літературні інтереси П.П. Гулака-Артемовського пробуди­лися рано, ще в часи навчання в Київській академії. Він писав бай­ки (байка-казка, байка-приказка), притчі, вірші, послання, балади («Твардовський», «Рибалка»). У журналі «Український вісник» були опубліковані його переклади класиків світової літератури: Жана Жака Руссо, Джона Мільтона, Адама Міцкевича, Йоганна Вольфганга Гете, Горація та ін.

Проте з кінця 20-х рр. Гулак-Артемовський відходить від активної літературної діяльності, пише лише принагідно, здебільшого у зв'язку з пам'ятними подіями в його службовому і родинному житті.

У 1855 р. Гулака-Артемовського обрано почесним членом Харківського університету, а ще рані­ше — членом «Московського товариства аматорів російської словесності», «Московського товариства історії і древностей російських», «Королівського товариства друзів науки» у Варшаві, членом Копен­гагенського товариства північних антикварів та ін.

В останній період життя Гулак-Артемовський продовжує цікавитися літературним життям, захо­плюється творами Шевченка, підтримує зв'язки з російськими, українськими, польськими діячами культури (ще раніше він познайомився в Харкові з А. Міцкевичем, із яким один час підтримував друж­ні стосунки). Його обирають членом кількох науково-літературних товариств, зокрема «Московського товариства аматорів російської словесності»,

ПЕРСОНАЛИ Історичний портрет Григорій Квітка-Основ'яненко (1778-1843)

В історію літератури Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім Грицько Основ'яненко) увійшов як фундатор нової укра­їнської прози і визначний драматург, популярний російськомовний письменник.

Народився Г. Квітка-Основ'яненко 29 листопада 1778 р. у слободі Основа поблизу Харкова у дворянській родині. Він здобув домашню освіту, навчався в школі при монастирі. Потому служив комісаром у народному ополченні (1806—1807 рр.), директором Харківського теа­тру (1812 р.), був повітовим предводителем дворянства (1817—1828 рр.), совісним суддею, головою Харківської палати карного суду.

П роживаючи все життя в с. Основа під Харковом або в самому Харкові, Квітка-Основ'яненко брав участь в усіх важливих культурно-освітніх починаннях; зокрема, він став одним із засновників Товари­ства благодіяння, Інституту шляхетних дівчат у Харкові, був ініціа­тором заснування журналів «Харьковский Демокрит» і «Украинский вестник», альманахів «Утренняя звезда» і «Молодик», учасником заснування першої публічної бібліотеки в Харкові, перебував у творчій співдружності з колективом Харківського театру, став одним із перших істориків українського театру. Йому було надане звання члена Королівського товариства антикваріїв Півночі (Копенгаген).

З 1827 р. почав писати прозу і драматургію.

Перша книга «Малороссийских повестей, рассказьіваемьіх Грьщьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла в 1834 р.У 1837 р. вийшла друга книга «Малороссийских повестей, рассказьіваемьіх Грьїцьком Основьянен­ком».

Прозові твори Квітки-Основ'яненка українською мовою поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні оповідання і повість; сентиментально-реалістичні повісті. До першої групи на­лежать гумористичні оповідання «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень», «От тобі і скарб», «Пархімове снідання», «Підбрехач», а також гумористично-сатирична повість «Конотопська відьма».

Серед сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ'яненка — повісті «Маруся», «Козир-дівка», «Щира любов», «Сердешна Оксана». Остання в 1854 р. опублікована в Парижі французькою мовою.

У 1840 р. Г. Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника.

Письменник помер 20 серпня 1843 р., похований у Харкові.

ПЕРСОНАЛИ

Історичний портрет

Михайло Максимович

(1804—1873)

Важко навіть перелічити всі сфери його діяльності: ботані­ка, історія, етнографія, лінгвістика, археологія, філософія, по­езія... Діапазон інтересів, різнобічність і творча обдарованість М. Максимовича, вільне володіння давніми й сучасними мова­ми (при цьому глибокі знання майже всіх слов'янських говорів) вражали його сучасників. Тож не дивно, що саме йому випала честь стати організатором і першим ректором Київського уні­верситету Св. Володимира.

Михайло Максимович народився 3 вересня 1804 р. у Згар-ському хуторі на Тимківщині (Полтавська губернія). Рід Мак­симовичів у гетьманські часи входив до кола козацьких стар­шинських домів і походив від Максима Васильківського.

Здобувши початкову освіту вдома, майбутній ректор у 1812— 1819 рр. навчався в гімназії в Новгороді-Сіверському, потім вступив до Московського університету на відділ словесності, але через два роки переходить на природничо-математичний факультет, згодом почав відвідувати ще і заняття з медицини.

Після закінчення природничого відділення в 1823 р. М. Мак­симовича залишили при університеті для наукової і виклада­цької роботи.

Проте наукові інтереси молодого вченого не обмежувалися ботанікою. Він ґрунтовно опановує інші природничі науки, зокрема зоологію, хімію і фізику. При цьому саму природу прагне зрозуміти зага­лом, на рівні філософського осмислення.

Перебуваючи в Москві, він виступає і як учений-фольклорист, оприлюднивши «Малоросійські пісні» (1827 р.) і «Українські народні пісні» (1834 р.). Книги ці стали могутнім поштовхом до подаль­шого розвитку українознавства і були належним чином поціновані другом М. Максимовича О. Пуш­кіним, який цікавився і чудово знав Україну та пісенну творчість слов'янських народів. У дружніх зв'язках український учений був чи не з усіма обдарованими людьми Росії й України, особливо ж із М. Гоголем.

У Москві, Петербурзі й Києві він уже мав солідну репутацію дослідника і викладача, який брав без­посередню участь у роботі зі створення Київського університету. Тому не дивує, що саме його обрали першим ректором.

Переїхавши до Києва, М. Максимович одразу став до організації наукової праці. 1834 р. при уні­верситеті під його керівництвом був створений тимчасовий комітет для дослідження старожитностей. Результатом {зоботи цього комітету стало створення при університеті Св. Володимира в 1837 р. музею сіаромсйтностей. Сам М. Максимович неодноразово брав участь в археологічних розкопках рідного краю.

У 1843 р. завдяки науково-організаційній роботі М. Максимовича, який уже залишив ректорство, у Києві створюється тимчасова комісія з розгляду давніх актів, куди ввійшов і молодий М. Костомаров.

У 1845 р. тимчасовий комітет із дослідження старожитностей був приєднаний до комісії. Із цього часу діяльним помічником М. Максимовича в науковій праці стає П. Куліш. Серед співробітників цієї комісії був і Т. Шевченко.

Тим часом здоров'я вченого значно погіршилося. У 1845 р. він подає у відставку з усіх посад, при­свячуючи своє життя винятково науково-дослідницькій роботі.

Особливе місце в дослідницькій роботі М. Максимовича в останній період його життя займав Київ. Йому Михайло Олександрович присвятив кілька статей, а також окремий «Нарис історії Києва» (1847 р.). Перу Максимовича належать і спеціальні роботи про козацькі часи (зокрема, про Богдана Хмельницького), про гайдамаччину і Коліївщину. Працював він також і в галузі археології, висту­пивши автором першої в Україні роботи (про стріли найдавніших часів), застосувавши новаторський типологічний метод (1868 р.).

ПЕРСОНАЛИ

Історичний портрет

Михайло Остроградський

(1801—1861)

Видатний український математик Михайло Васильович Остроградський народився 12(24) вересня 1801 року в с. Пашенному Кобеляцького повіту Полтавської губернії. Тут був маєток його батька Ва-

силя Івановича Остроградського. Спочатку Михайло був відда­ний до пансіону при Полтавській гімназії, до так званого Будинку виховання зубожілих дворян. Наглядачем у ньому в той час був І.П. Котляревський, який одним із перших звернув увагу на мате­матичні здібності хлопця. Восени 1809 р. Остроградський почав навчання в Полтавській гімназії.

З 1817 р. М. Остроградський став студентом фізико-математичного відділення Харківського університету. Блискуче закінчивши в 1818 р. університет, Остроградський рік живе в бать­ка. Та згодом, остаточно вирішивши присвятити себе математи­ці, знову повертається до Харкова для вдосконалення своїх знань у прикладній математиці та одержання ступеня кандидата. У цей час у країні посилююлься ліер£слідування_лрогресивних діячів, зокрема науковців.

Активізується реакційне чиновництво і в Харківському уні­верситеті. Наміри Остроградського наштовхуються тут на опір — йому закидають нехтування лекціями з філософії та богослов'я. І хоча в 1820 р. він добре склав усі необхідні екзамени і був від­значений серед найкращих, видачу йому кандидатського дипло­ма затягували, пропонуючи складати все нові й нові іспити. Обур ений таким ставленням до себе, юнак повертає до ректорату одержаний раніше атестат і просить викреслити назавжди його ім'я зі списків студентів.

Невдача перших кроків на науковій ниві не засмутила М. Остроградського, а навпаки, спонукала до подальшої роботи. Юнак вирішив поїхати до Парижа для вдосконалення своїх знань. У 1822—1827 рр. М. Остроградський перебував у Франції.

У 1828 р. М. Остроградський повертається до Петербурга вже відомим ученим. У 1831 р. його оби­рають академіком Петербурзької Академії наук, згодом він стає членом-кореспондентом Паризької Академії наук, дійсним членом ряду інших академій: Римської, Туринської, Американської, почесним членом Київського та Московського університетів і багатьох наукових товариств.

Діапазон наукової творчості Остроградського був надзвичайно широким. Учений займався аналі­тичною механікою, теорією удару, балістикою, варіаційним численням, алгеброю, теорією чисел, тео­рією ймовірностей тощо. Список друкованих праць ученого налічує понад 100 назв.

М. Остроградський був прекрасним педагогом. Вищі спеціальні навчальні заклади столиці вважа­ли за честь мати його в себе професором. У 1828 р. він приступив до викладання в Морському кадет­ському корпусі. У 1830 р. працював в Інституті корпусу інженерів шляхів сполучення, із 1832 р. — у Головному педагогічному інституті. У 1840 р. М. Остроградський викладав у Головному інженерно­му й Артилерійському училищах.

М. Остроградський був автором багатьох підручників, навчальних посібників, програм, курсів лекцій.

ПЕРСОНАЛИ

Історичний портрет Василь Каразін

(1773—1842)

Учений-енциклопедист, видатний винахідник, громадський діяч, просвітник Василь Назарович Каразін народився ЗО січня 1773 р. у с. Кручик Слобідсько-Української губернії, нині Богодухівський

район Харківської області. Його батько и дід служили офі­церами в російській армії. Мати була донькою козацького сотника Харківського полку Я. Ковалевського. Батьки нале­жали до тих небагатьох поміщиків, які порівняно м'яко по­водилися зі своїми кріпаками.

Дитячі та юнацькі роки Василя минули в колі родини в селі, пізніше — у пансіонах для дворянських дітей у Кре­менчуці й Харкові.

Вісімнадцятирічним юнаком Каразін вступив у Петер­бурзі на військову службу, проте під впливом праць М. Ло-моносова вирішив зайнятися науками. Він відвідує лекції в Гірничому корпусі — найкращому на той час вищому на­вчальному закладі Росії. Одержує глибокі знання з матема­тики, фізики, хімії, медицини.

Великий вплив на молодого Каразіна справляє Григорій Сковорода. Аби ближче ознайомитися з життям народу, Ва­силь Каразін розпочинає велику мандрівку країною. Повер­нувшись 1795 р. до Петербурга, вирішує залишити службу й зайнятися громадською та науковою працею.

Каразін поїхав у свій маєток — село Кручик. На початку 1796 р. одружився зі своєю дівчиною-кріпачкою. Захопившись науковою працею, винахідництвом, вів відлюдне життя.

Завдяки ініціативі й турботам Василя Каразіна перший у Наддніпрянській Україні університет за­сновано саме в Харкові. Каразін планував створити цілий комплекс навчальних закладів, де б готува­лися кадри для дедалі громіздкішого державного апарату, учителі для шкіл, науковці, а також фахівці для промисловості й сільського господарства.

Харківська громадськість широко залучалася до сприяння у відкритті університету.

Супроводжувалося воно безліччю проблем. У червні 1804 р., коли підготовчі роботи вже знахо­дилися на завершальному етапі, В. Каразін був звинувачений у використанні державних коштів без дозволу начальства (ішлося про купівлю гравюр для зразків і прийом на роботу 32-х ремісників) і по­збавлений права втручатись у справи університету. Василь Назарович подає прохання про звільнення зі служби в Міністерстві освіти. Уже без нього, зусиллями професорів І. Тимківського та І. Рижського, 17 січня 1805 р. університет було відкрито.

Подавлений морально, Василь Назарович Каразін навіть не приїхав на церемонію. Однак про нього не забули, і в серпні 1811 р. Рада Харківського університету вибрала його своїм почесним членом. Нині університет носить ім'я свого засновника.

Відсторонений від громадської роботи, В.Н. Каразін до самої смерті залишився вірним своїм про­світницьким принципам, продовжував висувати нові наукові ідеї, сприяв поширенню знань у народі. Заснована ним ще на початку XIX ст. початкова школа для сільських дітей у с. Кручик довгий час була єдиною на всю Слобожанщину. Узагалі свій маєток Василь Назарович перетворив на справжню лабо­раторію. У с. Кручик він відкрив першу в Україні метеорологічну станцію, вивів перший на Харків­щині морозостійкий сорт абрикоса, удосконалив метод виробництва селітри, улаштував у селі експе­риментальний спиртовий завод, виготовляв м'ясні консерви, розробив свою конструкцію молотарки, експериментально доводив думку про можливість використання електрики верхніх шарів атмосфери.

Завдяки активній науковій діяльності вчений здобув великий авторитет у науковому світі. Він був почесним і дійсним членом семи наукових товариств країни. У різні роки Каразіна обирали членом учених колегій Московського й Харківського університетів, Московського товариства натуралістів, Товариства історії і старожитностей, Російського вільно-економічного товариства, Петербурзького вільного товариства любителів російської словесності.

Наприкінці життя у Василя Назаровича виникла ідея перетворити Крим у європейський центр виробництва. У Ялті вчений застудився, та все ж поїхав до Миколаєва, де працював його син. Помер Василь Назарович Каразін у листопада 1842 р. у Миколаєві, де й похований.

1. Яке твердження відповідає змісту релігійної реформи Марії-Терезії та Йосифа II на західноукраїн­ських землях?

А створення греко-католицької (уніатської) церкви

Б зрівняння в правах католиків та греко-католиків

В обмеження прав некатоликів на державну службу

Г відкриття семінарій для православного духовенства

2. Яка територія була охоплена селянським повстання під проводом Л. Кобилиці?

А Буковина Б Волинь В Галичина Г Закарпаття

3. Яким був головний результат революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії для населення захід­ноукраїнських земель?

А заснування інтелігенцією Головної руської ради

Б вихід першої української газети «Зоря Галицька»

В скасування панщини для селян Галичини

Г проведення виборів до австрійського парламенту

4. Якою цифрою позначено на карті місто, де діяло громадсько-культурне об'єднання"«Руська трійця»?

А 1 Б 2 В З Г 4

5. Якому напрямку мистецтва притаманні інтерес до духовного світу людини, прагнення до свободи і самовдосконалення, суперечність між надзвичайною особистістю та навколишнім життям?

А бароко Б класицизму В модернізму Г романтизму

6. Які діячі культури першої половини XIX ст. були письменниками?

А В. Боровиковський, І. Сошенко, В. Тропінін

Б М. Вербицький, Й. Витвицький, С. Гулак-Артемовський

В Г. Квітка-Основ'яненко, І. Котляревський, Т. Шевченко

Г М. Костомаров, М. Максимович, М. Остроградський

7. Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами видатних діячів української культу­ри першої половини XIX ст.

А Я. Головацький 1 учений, просвітник, автор наукових праць з агрономії, метеорології,

Б В. Каразін кліматології, ініціатор відкриття Харківського університету

В М. Максимович 2 поет, етнограф, історик літератури, співавтор альманаху «Русалка

Г І. Сошенко Дністровая», ректор і викладач Львівського університету

Д М. Шашкевич 3 учений-природознавець, автор наукових праць «Основи ботаніки»,

«Роздуми про природу», ректор Київського університету

4 живописець, викладач малювання в гімназіях Ніжина та Києва, автор

картин «Жіночий портрет», «Хлопчики-рибалки»

8. Установіть послідовність подій культурно-освітнього життя на українських землях у першій поло­вині XIX ст.

А заснування Київського університету Святого Володимира

Б відкриття університету в Харкові за ініціативи В. Каразіна

В утворення «Руського інституту» при Львівському університеті

Г вихід друком трьох частин «Енеїди» І. Котляревського в Петербурзі

1. Формування в первісному суспільстві тотемізму було проявом людської віри в

А спільного для конкретного колективу предка — тварини, рослини тощо.

Б існування душі та духів, що управляють усім матеріальним світом.

В уміння людини чаклувати та викликати надприродні явища.

Г надприродні властивості предметів неживої природи.

2. Проникнення сарматів у степи Північного Причорномор'я на межі III — II ст. до н. є. супроводжу­валося витісненням скіфів у

А середнє Подніпров'я.

Б межиріччя Дону та Кубані.

В верхів'я Південного Бугу та Дністра.

Г пониззя Дніпра та на Кримський півострів.

3. До якого історичного періоду належать події, описані візантійським хроністом: «Тепер слов 'яни бу­шують повсюдно... Вони спустошили та спалили міста й фортеці, узяли полонених і стали панами на землі. Вони осіли на ній панами, як на своїй, без страху... І нині вони живуть тут і перебувають у країні ромеїв...3іслов'янилась вся наша земля і стала варварською»!

А IV —Уст. Б V — VII ст. В VII —VIII ст. Г VІІІ — IX ст.

У 945 р. київський князь Ігор, зібравши полюддя з підлеглих племен, удруге вирушив за даниною до древлян. Це призвело до повстання древлян, під час якого Ігоря було вбито.____________

4. Що спричинило повторне збирання данини князем?

А Необхідність сплатити Візантійській імперії велику контрибуцію.

Б Потреба розплатитися з печенігами за їх участь у поході на Царгород.

В Марнотратство князя та старших дружинників-варягів із його оточення.

Г Широкомасштабні воєнні походи, які поглинали значні ресурси держави.

5. Яка подія дала підстави українським історикам зробити висновок, що «...з того часу великий князь став повноцінним суб'єктом міжнародного права: кордони його держави вважалися недотор­канними; на полі бою княжих воїнів брали в полон, а не в рабство. Князь увійшов у коло сім "і єв­ропейських правителів, а Давньоруській державі відкрито шлях до визнання європейською спіль­нотою»"?

А Об'єднання Олегом Північної та Південної Русі в єдину державу.

Б Розгром Святославом Волзької Булгарії та Хозарського каганату.

В Запровадження Володимиром християнства державною релігією.

Г Одруження короля Франції Генріха І із донькою Ярослава Анною.

6. Яку мету переслідував Ярослав Мудрий, санкціонуючи обрання в 1051 р. Іларіона митрополитом руської церкви?

А Вивести руську церковну ієрархію з-під контролю Константинополя.

Б Придушити опозицію вищого руського духовенства великокнязівській владі.

В Сприяти шлюбові сина Всеволода з дочкою імператора Костянтина IX Мономаха.

Г Продемонструвати Папі Римському вірність руської церкви візантійському канонові.

7. Що було однією з причин загострення суперечностей, а згодом і розпаду «тріумвірату Ярославичів»?

А Поразка руських військ у битві з половцями на річці Альті.

Б Відокремлення Новгород-Сіверського князівства від Чернігівського.

В Зазіхання переяславського князя Володимира Мономаха на київський стіл.

Г Ухвалення Любецьким з'їздом князів «отчинного» принципу землеволодіння.

За свідченням сучасника, за князювання Юрія І Львовича, «мужа мудрого... Русь славилася досягненнями миру та спокою, достатку та добробуту».___________________________

8. Який чинник сприяв піднесенню Галицько-Волинської держави в той період?

А Прийняття Юрієм І титулу «короля Русі та князя Володимира».

Б Посилення міжусобиць і чвар серед найвпливовіших улусів Золотої Орди.

В Заснування Галицької митрополії, підпорядкованої Вселенському патріархові.

Г Військово-політичне ослаблення Польського та Угорського королівств.

9. Політична роздробленість — це етап розвитку Київської Русі, на якому відбувається

А економічний і культурний занепад країни та перенесення економічної та культурної активності в удільні князівства.

Б втрата державного суверенітету, децентралізація апарату управління, заміна загальноруського законодавства та церковної організації удільними.

В зміна централізованої монархії федеративною, коли на основі «колективного сюзеренітету» державою правила група найвпливовіших князів.

Г цілковитий політичний розпад єдиної держави з руйнуванням усіх усталених внутрішніх по­літичних і династичних зв'язків.

10. Спираючись на знання про етапи розвитку норм права Київської Русі, визначте пам'ятку, що є за­йвою в логічному ланцюжку:

«Руська Правда» Ярослава Мудрого — «Слово про Закон і Благодать» Іларіона — «Правда Яросла­вичів» — «Устав» Володимира Мономаха.

А «Руська Правда» Ярослава Мудрого

Б «Слово про Закон і Благодать» Іларіона

В «Правда Ярославичів»

Г «Устав» Володимира Мономаха

11. Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?

«...друкар, ювелір, гірничих справ майстер. Був технічним керівником друкарні в Кракові, що видала

перші східнослов'янські книги кириличним шрифтом — «Часослов», «Октоїх». Основний текст

книг — церковнослов 'янський. У післямовах ужито тогочасну українську мову».

А Ю. Дрогобич Б Ф. Скорина В І. Федоров Г Ш. Фіоль

12. Що було одним із наслідків поширення на українських землях у XIV—XVII ст. Магдебурзького права?

А Скасування регламентацій діяльності купецьких об'єднань та ремісничих цехів.

Б Звуження за рахунок міщан соціальної бази королівської та князівської влади.

В Захист населення міст від сваволі королівських намісників і великих землевласників.

Г Обмеження центральною владою переселення до міст іноземців.

13. Яка подія передувала описаній в уривку з історичного джерела?

«У тому році козак Наливайко, зібравши військо козаків, перш за все об'явився був на Поділлі,

у Волохах, вдерся був і в турецькі землі, потім, повертаючись до Польщі, сплюндрував маєтки пана

Калиновського...»

А Козацько-селянське повстання під проводом К. Косинського.

Б Ухвалення сеймом «Ординації Війська Запорозького реєстрового».

В Битва польсько-козацького війська з турецько-татарським під Хотином.

Г Організація гетьманом П. Сагайдачним морського походу козаків на Кафу.

14. Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання. «Найдорожчому во Христі сину нашому Сигізмунду III, славному королю Польщі, папа Климентій VIII посилає привіт. Думаю, що не треба пояснювати, як близько ми беремо до серця спасіння ру­ського народу. Зважаючи на важливість справи і нашу пастирську турботу, ми доручаємо справу твоїй величності і посилаємо наше апостольське благословення».

Яку справу доручив Папа Римський польському королю?

А Придушення повстання під проводом Б. Хмельницького.

Б Організація Хрестового походу проти Османської імперії.

В Сприяння діяльності ордену єзуїтів на українських землях.

Г Укладення унії між католицькою і православною церквами.

15. Перебіг подій якого періоду Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. відображено на карті?

А Від початку збройного виступу до Зборівського договору.

Б Від Зборівського до Білоцерківського договору.

В Від Білоцерківського договору до Переяславської ради.

„, X Від Переяславської' ради до Віденського перемир'я.

На думку українських істориків, «...між: поняттями «повстання», «війна», «революція» у кон­тексті подій XVII ст. існує глибинний зв'язок. Народне повстання, яке розпочалося 1648 р., охо­пивши більшу частину території та населення України, незабаром переросло у визвольну війну, а війна — в національну революцію»._______

16. Що може бути аргументом на користь терміна «національна революція» щодо процесів, які відбу­валися в українському суспільстві в другій половині XVII ст.?

А Радикальні зміни станової ієрархії, прихід до вершин влади козацької старшини.

Б Масове покозачення всього українського селянства, міщанства та духовенства.

В Виокремлення української православної шляхти в панівну верству суспільства.

Г Злиття всіх суспільних станів і верств у єдину верству — українське козацтво.

17. На «Чорній раді» (1663 р.) поблизу Ніжина гетьманом було обрано

А П. Дорошенка. Б І. Виговського. В Ю. Хмельницького. Г І. Брюховецького.

18. Що було одним із наслідків укладення «Вічного миру» (1686 р.)?

А Знищення московським урядом Запорозької (Чортомлицької) Січі.

Б Формування антишведського союзу Московського царства та Речі Посполитої.

В Здійснення Московським царством воєнних походів проти Кримського ханства.

Г Розпад «Священної ліги» — антитурецької коаліції європейських держав.

19. У 1705 р., у ході Північної війни, гетьман І. Мазепа розпочав таємні переговори з польським коро­лем

С. Лещинським, оскільки прагнув

А примирити шведського короля з московським царем.

Б залучити шведське та польське військо на територію України.

В приєднати Правобережну Україну до Лівобережної Гетьманщини.

Г установити завдяки його посередництву зносини зі Швецією.

20. Після смерті Д. Апостола в Петербурзі прийнято рішення: усю повноту влади передати тимчасово­му державному органу, що дістав назву

А «Малоросійський приказ».

Б «Правління гетьманського уряду».

В «Малоросійська колегія».

Г «Таємна канцелярія».

21. Про який твір ідеться в уривку з історичного джерела?

«Бувають в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя й кладуть межу ви­соку посеред рівного шляху історичних подій... Ми маємо таку історичну дату — це... рік 1798-й. Того року прилетіла перша ластівка українського національного відродження — невеличка книжка, од якої початок нового українського письменства рахуємо...» А «Енеїда» Б «Синопсис» В «Історія Русів» Г «Кобзар»

22. «Національне відродження» — це

А право населення тієї чи іншої території самостійно вирішувати справи внутрішнього управління.

Б рух, учасники якого висувають ідеї тих чи інших змін в організації політичного життя сус­пільства.

В процес пробудження та формування самосвідомості народу який проявляється в прагненні від­творити власне історичне минуле.

Г форма устрою, за якою територіальні одиниці мають право створювати виборні органи само­врядування для вирішення соціальних питань.

23. Концепція Кирило-Мефодіївського братства з перебудови суспільного життя передбачала

А повалення самодержавства шляхом визвольної війни або соціальної революції.

Б створення демократичної федерації християнських слов'янських республік.

В об'єднання українського та польського рухів у єдиний визвольний рух.

Г відродження української державності за зразком Гетьманщини.

24. Видання «Зорі Галицької», скликання «Собору руських учених», заснування «Гальцько-Руської Матиці» були виявами активності

А «Руської трійці».

Б товариства «Просвіта».

В «Головної руської ради».

Г «Наукового товариства» ім. Т. Шевченка.

25. Спільним для селянських реформ XIX ст. у Російській та Австрійській імперіях було те, що ре­форми

А ініціювалися «верхами» та здійснювалися під їх контролем.

Б впроваджувалися під впливом революційних подій у Європі.

В сприяли залученню селянства до парламентської діяльності.

Г ліквідували селянське малоземелля та безземелля.

26. Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?

«Народився у дворянській родині. Навчався в Київському університеті, де згодом став штатним доцентом (1873 р.}. Активний член Київської громади. У1876 р. емігрував за кордон. У Женеві за­снував Вільну українську друкарню, видавав журнал «Громада» (1878—1882 рр.), створив «Женев­ський гурток» —зародок українського соціалізму». А В. Антонович Б М. Костомаров В П. Чубинський Г М. Драгоманов

27. Українські парламентські громади в І та II Державних думах Російської імперії обстоювали

А гасло ліквідації «межі осілості» в українських губерніях.

Б вимогу створення української автокефальної церкви.

В право України на політичну автономію.

Г ідею скасування Емського указу.

28. Спільною рисою для землеволодіння на Наддніпрянській Україні та на Західній Україні на поч.. XX ст. було

А зростання державного землеволодіння.

Б збереження церковного землеволодіння.

В домінування селянського землеволодіння.

Г формування поміщицького землеволодіння.

29. У якому році відбулися описані події?

«Дим сповив гору туманом, зносився над нею, мов над вулканом. Клекотіли з обох боків кулеме­ти, при землі гупали ручні гранати — здавалося, гора рухається, дихає пеклом. Це був третій пам 'ятний день наступу на Маківку. Змагалися дві сили. Одна сказала: візьму гору будь-якою ці­ною, а друга відповіла: ні за яку ціну не віддам...» А 1914 р. Б 1915 р. В 1916 р. Г 1917 р.

30. Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП) в Українській Центральній Раді репре­зентували

А В. Винниченко, С. Петлюра.

Б М. Грушевський, П. Христюк.

В М. Міхновський, О. Андрієвський.

Г Д. Дорошенко, С. Єфремов.

31. Що стало одним із наслідків оприлюднення цитованого документа?

«...визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв'язана... ми [Центральна Рада] рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зі­брання...»

А Обрання Генерального Секретаріату

Б Формування Вільного козацтва

В Скликання З'їзду народів Росії

Г Збройний виступ самостійників

32. Коли було оприлюднено цитований документ?

«Іменем Української Народної Республіки Директорія оповіщає народ Український про велику подію в історії нашої землі... Українська національна рада, як виразник волі українців колишньої Австро-Угорщини, проголосила злуку Західноукраїнської Народної Республіки в єдину, суверенну Народну Республіку. Вітаючи цей історичний крок західних братів наших, Директорія УНР ухвалила тую злуку прийняти...»

А 7 листопада 1917 р. Б 29 квітня 1918 р. В 22 січня 1919 р. Г 12 жовтня 1920 р.

33. «Білий рух» — це

А антибільшовицький рух 1917 — 1920 рр.. основною метою якого було встановлення військової

диктатури для порятунку й відновлення «єдиної та неподільної Росії».

Б спільні воєнні дії польської та української армій під час радянсько-польської війни 1920 — 1921

рр. на території України з метою відновлення влади Директорії УНР.

В селянський повстанський рух 1918 — 1920 рр.. спрямований проти будь-якої форми влади, за

забезпечення життя трудівників на основі безпартійності та безвладдя.

Г рейди Армії УНР у 1919 — 1921 рр. під час Першого та Другого Зимових походів, що ставили

собі за мету вигнання більшовиків із території України та відновлення УНР.

34. Що стало безпосереднім наслідком події, якій присвячено політичний плакат?

А Скасування госпрозрахунку.

Б Запровадження карткової системи.

В Ліквідація продовольчої розкладки.

Г Заборона приватної торгівлі.

35. У якому уривку з історичних джерел відображено деякі аспекти суспільного життя України в період НЕПу (1921 — 1928 рр.)?

А «Триває широка роз'яснювальна робота серед широких верств неатеїстичного населення сто­совно доцільності проведеної акції з ліквідації так званої «Української автокефальної право­славної церкви» як осередку петлюрівщини...»

Б «...робітничо-селянський уряд України визнає за потрібне зосередити увагу держави на по­ширення знання української мови, додержуючись рівноправності мов усіх національностей, що є на території України...»

В «Завершилася робота з ліквідації неписьменності, просвітницька пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія остаточно сформувала свідомість радянської людини...»

Г «Тепер, коли ми стали свідками тріумфу нашої передової агробіологічної науки під проводом партії... наші письменники оспівують справжнього героя українського народу, світоча партій­ної мічурінської школи Трохима Лисенка...»

36. Із якою метою партійно-державне керівництво СРСР у 1930-х рр. розповсюджувало зображені про­пагандистські плакати?

А Переконати радянське суспільство, що «Сталін — це Ленін сьогодні!».

Б Продемонструвати єдність партії більшовиків із трудовим народом.

В Засвідчити неослабну увагу партії до процесу індустріалізації.

Г Мобілізувати робітників на здійснення трудових рекордів.

37. На карті жирною лінією позначено області Української СРР

А де створювалися перші машинно-тракторні станції в 1928—1929 рр.

Б які в основному завершили суцільну колективізацію в 1930 — 1931 рр.

В в яких діяла хлібозаготівельна комісія В. Молотова в 1931 — 1932 рр.

Г що зазнали найбільших людських втрат від Голодомору 1932 — 1933 рр.

За умов зростаючої загрози з боку Німеччини в другій половині 1930-х рр. Українське народно-мократичне об'єднання перейшло на позицію компромісу з урядом, відповідно до якого влада припиняла антиукраїнську політику, а УНДО — антипольську пропаганду.

38. Як називався компроміс між УНДО та польськими урядовими колами?

А нормалізація Б денаціоналізація В пацифікація Г асиміляція

39. Що із заходів радянізації західних областей УРСР (1939 — 1941 рр.) позитивно сприймалося укра­їнським населенням?

А Заборона діяльності партій, громадських об'єднань, культурних установ.

Б Націоналізація промислових підприємств і колективізація селянських господарств.

В Створення системи медичного обслуговування та соціального забезпечення.

Г Формування управлінського апарату функціонерами зі східних областей.

40. «Колабораціонізм» — це

А практика, згідно з якою головним чинником досягнення мети є суб'єктивні бажання та довільні рішення осіб, які її здійснюють.

Б морально-політична опозиція до існуючого державного (політичного) ладу, панівних у суспіль­стві ідеології та цінностей.

В спосіб збереження та підтримання традиційних для певного суспільства цінностей і морально-правових норм.

Г добровільна співпраця окремих груп чи прошарків населення окупованих територій з окупа­ційною владою.

41. Коли відбувалася операція військ Червоної Армії, завершальний етап якої описано в уривку з іс­торичного джерела?

«Під ударами радянських військ німецькі та румунські дивізії відступали з півночі та сходу півост­рова до Севастополя. Війська 4-го Українського фронту розпочали штурм севастопольських укрі­плень у напрямку Північної бухти. Особливо запеклі бої точилися на Сапун-горі, яка була ключем оборони міста. 9 травня Севастополь було звільнено. Рештки німецького угрупування відійшли на мис Херсонес, де й були знищені...»

А 1943 р. Б 1943 —1944 рр. В 1944 р. Г 1944—1945 р.

42. У якому уривку з історичних джерел відображено деякі аспекти соціально-економічного життя України в період післявоєнної відбудови?

А «Долаючи нестачу кадрів, влада широко залучала на робочі місця жінок. Попри великі фізичні труднощі, жінки працювали забійниками в шахтах, металургами, будівельниками. Частка жі­нок серед робітників становила 35,9%».

Б «Житлові й побутові умови населення, з огляду на значні масштаби будівництва, суттєво по­кращилися. Мільйони сімей, що жили в бараках, підвалах, перенаселених «комуналках», пере­селялися у світлі, просторі квартири».

В «Підвищилася зарплата робітників і службовців, знижено податок на зарплату до 90 крб., запроваджено гарантовану щомісячну оплату праці в колгоспах. Уже минулого року наш кол­госпник отримував у середньому 400 крб. на місяць».

Г «Партія дбає про зростання добробуту радянської сім'ї. На підприємствах налагоджено ма­сове виробництво пральних машин, електричних прасок, пилососів, які стали надійними поміч­никами в кожному домашньому господарстві».

43. Що стало одним із наслідків реалізації заходу .1. Швидкими темпами переселити українців і змішані сім "і на повернуті території (насамперед у Північну Пруссію), не створюючи компактні групи проживання й не ближче, ніж 100 км від кордону»?

А Загострення дипломатичних відносин із Українською РСР.

Б Асиміляція етнічних українців у польському середовищі.

В Нормалізація стосунків влади з українською меншиною.

Г Розширення життєвої бази підпілля ОУН і загонів УПА.

44. Про розширення повноважень України в період «відлиги» свідчить передання у відання республіки питань, пов'язаних із

А розвитком системи народної освіти, закладів охорони здоров'я та соціального забезпечення.

Б розробкою концепції та стратегії самостійної зовнішньої політики з країнами соціалістичного табору.

В адміністративно-територіальним устроєм, розробленням законодавства про судоустрій і судо­чинство.

Г реформуванням системи управління економікою, фінансуванням підприємств військово-промислового комплексу.

45. Виникнення в Україні руху «шістдесятників» зумовлено

А лібералізацією суспільно-політичного та духовного життя.

Б збільшенням фінансування культури та народної творчості.

В долученням до європейської та світової культурної спадщини.

Г поверненням в українську культуру забутих і репресованих імен.

46. Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод створено

А 1968 р. Б 1976 р. В 1985 р. Г 1991 р.

47. Яка інформація, зазначена в цитованих документах, упродовж 1970 — початку 1980-х рр. поширю­валася через «самвидав»?

А «Журнал перш за все спрямований на ознайомлення суспільства з досягненнями передової ра­дянської науки, їхнім упровадженням в народне господарство...»

Б «Здобутки радянської економіки, роль нашої Комуністичної партії в покращенні добробуту радянських людей знайдуть своє відображення на сторінках часопису.*»

В «Вісник міститиме матеріали про порушення свободи слова, про судові й позасудові репресії в Україні, про становище українських політв'язнів у тюрмах і таборах...»

Г «Боротьба народів за свою свободу, духовне та соціальне розкріпачення, політика СРСР зі зміцнення миру в усьому світі представлені в журналі в повному обсязі...»

48. Для характеристики якого періоду європейської та української історії потрібно використовувати карикатуру? А 1940-ві — перша половина1950-х рр.

Б друга половина 1950-х — 1960-ті рр.

В 1970-ті — перша половина 1980-х рр.

Г друга половина 1980-х — початок 1990-х рр.

49. Установіть відповідність між інститутами державної влади Київської Русі та їхніми повнова­женнями.

1 Великий князь А Нерегулярне зібрання князів, на яких вирішувалися питання за­хисту від кочовиків,

2 Князівська рада-дума упорядкування норм міжкнязівських відносин, спрямованих на попередження

3 Князівські з'їзди-снеми усобиць.

4 Віче Б Збори дорослого чоловічого населення, на яких обговорювались і вирішувались

важливі громадські справи, питання державного життя: війни і миру, закликання

та вигнання князів тощо.

В Головний носій державної влади, верховний правитель країни, який

зосереджував у своїх руках усю законодавчу, судову, вико­навчу та військову

владу; провідник зовнішньої політики.

Г Орган міського самоврядування, який складався з впливових бояр, найбагатших

купців і ремісників, що відав питаннями вста­новлення цін на товари, розмірів

торгового мита.

Д Дорадчий орган, який складався зі старших дружинників, міської знаті, вищого

духовенства, що обговорював питання війни та миру, виробляв закони, вирішував

фінансові, судові справи.

5 0. Установіть відповідність між роками та заходами російського уряду, спрямованими на ліквідацію решток української автономії у XVIII ст.

1 1764 р. А Ліквідація полкового устрою Лівобережної України, утворен­ня Київського,

2 1765 р. Чернігівського, Новгород-Сіверського намісництв.

3. 1775 р Б Закріпачення селянства Слобідської та Лівобережної України.

4 1781р. В Ліквідація полкового устрою Слобідської України, утворення

Слобідсько-Української губернії.

Г Зруйнування Запорозької (Нової) Січі.

Д Ліквідація гетьманства, запровадження Малоросійської колегії.

51. Установіть відповідність між назвами організацій і цілями, які вони ставили перед собою.

1 «Південне товариство» декабристів А Ліквідація самодержавства, децентралізація, запровадження

2 Кирило-Мефодіївське братство громадського самоврядування, розбудова Росії як парламентської

3 «Руська трійця» федеративної республіки.

4 Головна руська рада Б Повалення самодержавства шляхом військового перевороту, ска-

сування кріпацтва, проголошення Росії унітарною республікою.

В Захист української мови, піднесення її статусу, розширення сфери

вжитку, пропаганда єдності українського народу, ідеї власної державності.

Г Знищення царизму, утвердження демократичних прав і сво­бод для всіх

громадян, створення федерації християнських слов'янських республік.

Д Розширення сфери вжитку української мови, надання українцям права

обіймати державні посади, поділ Галичини на дві провін­ції — польську та

українську.

52. Установіть відповідність між подіями та їхніми наслідками.

1 Оприлюднення Укра­їнською Центральною Радою Другого Універ­салу.

2 Ультиматум Раднаркому РСФРР Українській Цен­тральній Раді.

3 Утворення Директорії УНР.

4 Утворення Української Національної Ради.

А Війна радянської Росії проти УНР.

Б Перемога збройного повстання більшови­ків у Петрограді.

В Проголошення Західноукраїнської Народ­ної Республіки (ЗУНР).

Г Урядова криза та утворення нового коалі­ційного Тимчасового уряду.

Д Повстання проти режиму гетьмана П. Скоропадського.

53. Установіть послідовність описаних літописцем подій.

А «І тоді єпископ корсунський з попами цесарициними охрестили Володими­ра. Охрестився ж він у церкві святої Софії... в городі Корсуні... По охрещенні ж привів він цесарицю Анну на обручення».

Б «Прийшли половці вперше на Руську землю, воювати. Всеволод тоді вийшов супроти них. І сталася битва межи ними, і перемогли половці Всеволода, і, спустошивши землю, відійшли».

В «Уперше прийшли печеніги на Руську землю і, вчинивши мир з Ігорем, пішли до Дунаю. У ці самі часи прийшов Симеон на Греків, грабуючи Фракію. Гре­ки тоді послали по печенігів».

Г «Ярослав зібрав воїв многих, і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: Ярослав узяв сю сторону, а Мстислав — ту. ...і перестали

усобиці, і була тиша велика

5 4. Установіть послідовність створення пам'яток українського книжкового мистецтва XVI — XVII ст.

А «Апостол»

Б Пересопницьке Євангеліє

В «Синопсис»

Г Острозька Біблія

5 5. Установіть послідовність здійснення реформ у Російській імперії в другій половині XIX ст.

А Скасування рекрутської повинності та впровадження загальної військової повинності строком до 6 — 7 років.

Б Створення виборних місцевих органів самоврядування — земств — у лі­вобережних і південних губерніях України.

В Упровадження виборного (на основі майнового цензу) самоврядування в містах.

Г Ліквідація особистої залежності селян від поміщиків, наділення селян землею та визначення за

неї повинностей.

5 6. Установіть послідовність наступальних операцій радянських військ по звільненню України від нацистської окупації.

А Битва за Дніпро

Б Кримська операція

В Корсунь-Шевченківська операція

Г Східно-Карпатська операція

57. Якими були наслідки завойовницьких походів монголів на землі Київської Русі?

1 Значні демографічні втрати серед населення Русі.

2 Включення руських земель до складу Золотої Орди.

3 Жорстоке переслідування православного духовенства.

4 Руйнація та падіння ролі міст на Русі, занепад ремесла і торгівлі.

5 Створення на Русі постійного адміністративного апарату завойовників.

6 Знищення значної частини феодальної еліти Русі.

58. Укажіть основні положення Зборівського договору 1649 р.?

1 Гетьман позбавлявся права дипломатичних зносин з іншими державами.

2 Козацький реєстр обмежувався 40 тис. осіб, усім учасникам повстання оголошувалася амні­стія.

3 Влада гетьмана поширювалася на територію Київського, Чернігівського та Брацлавського воє­водств.

4 Річ Посполита припиняла воєнні дії проти союзника гетьмана — Московського царства.

5 Шляхтичі отримували право повернутися до своїх маєтків.

6 У великих містах Київського воєводства розміщувалися польсько-литовські гарнізони.

59. Які поняття та терміни потрібно використовувати, характеризуючи перебіг подій періоду боротьби за збереження державної незалежності України (1918 — 1920 рр.)?

1 Українська Держава, гетьманат

2 Директорія, Акт злуки

3 Масові репресії, «розстріляне відродження»

4 «Воєнний комунізм», продрозверстка

5 Осадники, пацифікація

6 «Договірна федерація», Союз РСР

60. Які завдання ставила перед собою Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод?

1 Домагатися внесення до Конституцій СРСР та УРСР положень про свободу слова, зібрань, віросповідання.

2 Сприяти ліквідації ГУЛАГу та реабілітації жертв масових репресій і політичних в'язнів.

3 Знайомити українську громадськість із Загальною Декларацією прав людини, домагатися акре­дитування в Україні зарубіжних журналістів.

4 Домагатися припинення втручання СРСР у внутрішні справи соціалістичних країн Східної Єв­ропи.

5 Знайомити світову громадськість із фактами порушень прав людини в Україні.

6 Домагатися, щоб на міжнародних нарадах із питань безпеки в Європі Україна була представле­на окремою делегацією.