VI. Заключна частина.

1. Підвести висновок заняття.

2. Відповісти на запитання, дати пояснення.

3. Дати завдання на самопідготовку.

4. Об'явити тему наступного заняття.

Начальник ПМГ ВІСП

полковник Ю. Г. Яковенко

3. Характеристика та можливості різних видів транспорту.

Основою експлуатаційної роботи транспорту є організація перевізного процесу, який містить початкову операцію в пункті відправлення, рух з урахуванням напрямку і відстані перевезень та кінцеву операцію в пункті призначення.

Стосовно залізничного та повітряного транспорту в основу організації їх експлуатаційної роботи повинні бути покладені наступні принципи:

постійна готовність і забезпечення швидкої перебудови роботи для виконання військових перевезень та перевезень національної економіки за

планами воєнного часу, що досягається завчасною підготовкою постійних споруд і транспортних засобів;

відповідність організації експлуатаційної роботи транспорту на театрах воєнних дій та в операціях задачам угрупувань військ, їх тиловому забезпеченню у конкретній оперативно-тиловій і транспортній обстановці, що склалася, та потребує відповідної розстановки експлуатаційних органів, посилення пропускної, провізної, переробної і вивантажувальної спроможності, здійснення маневру і регулювання транспортних засобів і перевезень;

організація комплексного використання різних видів транспорту з врахуванням їх реальних можливостей і резервів;

забезпечення стійкої роботи транспорту і живучості мережі шляхів сполучень за рахунок вводу у експлуатацію дублюючих пристроїв, підготовки і використання тимчасових перевантажувальних районів, пунктів стику різних видів транспорту, а також здійснення заходів щодо технічного прикриття, відновлення, захисту, охороні та обороні шляхів сполучень і військових перевезень;

розосередження експлуатаційної роботи, вагонів, локомотивів і парку літаків із великих транспортних вузлів та прискорення операцій з поїздами, вагонами і літаками;

дублювання постійних споруд і перемінних засобів шляхом створення запасних стаціонарних і рухомих спеціальних формувань та комплектів для поповнення втрат при руйнуванні транспортних об’єктів і рухомого складу;

створення резерву постійних споруд і транспортних засобів для поповнення можливих втрат, ліквідації ускладнень у навантаженні, перевезенні і вивантаженні, а також для проведення регулювальних заходів;

забезпечення безперервного і стійкого керівництва експлуатаційною роботою транспорту, створенням системи заміських і захищених пунктів управління, організацією оперативних груп, а також забезпечення пунктів управління дублюючими засобами зв’язку.

Зміст цих принципів враховує сучасний рівень розвитку воєнної і транспортної науки, досвід минулих війн, вимоги щодо зменшення ефективності ударів противника по шляхах сполучень і відновлення руху у стислі терміни.

Залізничний транспорт має велику перевізну спроможність, забезпечує регулярність перевезень незалежно від кліматичних умов і часу року, відносно великі швидкості руху і невелику собівартість, можливість маневру перевезеннями і транспортними засобами.

Однак залізничний транспорт є дуже уразливим видом транспорту, особливо при застосуванні сучасних засобів ураження і руйнуванні великих залізничних вузлів і штучних споруд. Тому для забезпечення стійкої роботи

залізничного транспорту у воєнний час необхідно проводити комплекс заходів щодо підвищення живучості залізничних об’єктів, дільниць, мережі в цілому. При цьому, як що вище рівень розвитку і технічного оснащення залізниць, тим більш складно здійснити проведення заходів по їх підготовці до роботи у воєнний час.

Повітряний транспорт використовується для перевезення військ, особливо цінних і термінових вантажів на далекі відстані. Він має високі швидкості, можливості виконання перевезень у любому напрямку при наявності аеродромів, потребує менших капіталовкладень, ніж у залізничний

транспорт, забезпечує перевезення по найкоротшим відстаням. Але, виконання перевезень повітряним транспортом залежить від погодних умов, має високу собівартість і потребує великих витрат пального.

Безперервне удосконалення озброєння і військової техніки, способів підготовки і ведення операцій пред’являє нові вимоги до транспортного забезпечення операцій, до підготовки та використанню транспорту у воєнний час.

Тому для подальшого збільшення транспортного потенціалу необхідно постійно вдосконалювати:

методи підготовки шляхів сполучень і транспортних засобів для забезпечення стійкого і безперервного перевізного процесу;

способи організації забезпечення стійкого управління перевізним процесом у воєнний час;

методи експлуатації, які відповідають рівню технічного розвитку транспорту і умовам його роботи у воєнний час.