2.3. Улаштування примикань

Сполучення покриття РД і ЗПС, а також МС і РД виконується впритул з перекриттям стикового шва одним рядом плит. При цьому край лежачого зверху покриття прикріплюється до нижнього скрутками з 4-5 ниток відпаленого сталевого дроту 3-4 мм. Дротяні скрутки встановлюються в кожнім куті і через кожні 50 см (всего 8 скруток на плиту) кінці скруток необхідно підігнути під плиту. Верхні плити можна також приварити до нижніх.

У місцях примикання робляться розширення.

Передстартові площадки влаштовуються розширенням покриття в необхідну сторону, на величину, визначену проектом. Конструкція примикання показана на рис. 23.

Рис.23. Способи примикання металевих покриттів

Примикання металевих покриттів до бетонних

У практиці аеродромного будівництва часто зустрічається примикання металевих покриттів до існуючого бетонного (наприклад, при подовженні ЗПС).

З'єднання металевих плит з бетонним покриттям здійснюється одним з наступних способів:

а) На кінці бетонної смуги вирубують гнізда, у які закладають і зашпаровують м'який 3-5 -міліметровий дріт. Гнізда необхідно розташовувати в два ряди в шаховому порядку, відстань між рядами 40 см, а між гніздами в ряді 60-80 мм. Кінці дроту повинні виступати на 25-35 см з бетону, пропускатися декількома витками через отвори плит і надійно скріплюватися. Кінці скруток убираються під плити. З'єднання металевих плит з бетонним покриттям може здійснюватися також за допомогою дротових скруток, що прикріплюються до забитих в бетонне покриття анкерів (рис.24).

Рис.24. З'єднання металевих плит з бетонним покриттям

б) Уздовж краю бетонного покриття викопується траншея глибиною 40 см, на ширину лопати. У траншеї лицьовою стороною до бетону встановлюється ряд плит з виступаючими на поверхню бетону пазами (плити ПМП-1-53) і старого зразка або замковими гофрами (плити К-1Д), потім траншея засипається грунтощебневою сумішшю й утрамбовується. У пази вертикальних плит вставляється перший горизонтальний ряд плит, закріплюється чеками і пригинається до основи. У плит К-1Д виступаючі замкові гофри підгинаються ударами кувалди до поверхні бетону (рис.25 а і б).

Рис. 25. З'єднання металевих плит з бетонним покриттям:

а – дротяними скрутками (анкерами); б – за допомогою ряду вертикально поставлених плит: 1 – бетонне покриття; 2 – анкер в бетоні; 3 – дротяна скрутка; 4 – металеві плити; 5 – грунтокам”яна основа

в) Крайній ряд плит кріпиться Т-подібними йоржами або скобами до дерев'яного бруса, покладеного з бетонним покриттям (рис.26)

Рис. 26. Схема з’єднання металевого покриття з бетонним покриттям через дерев’яний брус:

1 – бетонне покриття; 2– скоби через 0,5; 3 – металеве покриття;

4 – брус 20×20 см; 5 – штучна основа

2.4. Кріплення країв і торців

Краї і торці металевого покриття повинні надійно кріпитися до основи (грунту), щоб у процесі експлуатації вони не відгиналися і не могли пошкодити шасі літаків.

По поздовжніх сторонах ЗПС, РД і МС краї покриття (торці плит) повинні кріпитися таким чином:

• відкопуються автогрейдером траншеї трикутного перерізу глибиною 50-60 см;

• проти торців кожної цілої плити у схил траншеї забиваються загострені й антисептовані кілки довжиною 50-60.см і товщиною 8-10 см так, щоб їхні кінці були вище на 8-10 см над дном траншеї;

• до забитих в ґрунт кілків кріпляться торці плит скрутками з 4-5 ниток відпаленого сталевого дроту 3-4 мм. Дріт при цьому протягується в крайні отвори перфорованих плит або монтажні отвори плит К-1Д;

• траншея засипається ґрунтом за допомогою автогрейдера, а потім ущільнюється катками.

Кріплення торців плит показане на рис.27.

Рис.27. Схема кріплення кромок металевого покриття:

а – кріплення поздовжніх кромок; б -підсилене кріплення поздовжніх кромок; в – кріплення поперечних кромок; г – підсилене кріплення поперечних кромок; 1 –плити; 2 – дротяна скрутка; 3 – кілок діаметром 5 -6 см і довжиною до 70 см; 4 – грунтокам”яна суміш (грунт); А, Б – поздовжні кромки; В, Г – поперечні кромки

Торцеві краї ЗПС кріпляться таким чином:

• до укладання двох останніх рядів плит відкопуєтся автогрейдером траншея трикутного перерізу шириною близько 1,5 м і

глибиною 80 см по краю покладеного покриття; один або два останніх ряди плит укладаються на схилі траншеї;

• останній ряд плити кріпиться дротяними скрутками до дерев'яних кілків аналогічно кріпленню поздовжніх країв покриття;

• здійснюється засипання траншеї ґрунтом поверх покладених двох рядів плит і ущільнення засипаного ґрунту.

Кріплення торцевих країв покриття із плит АСП-4 показане на рис.28.

Р обота з кріплення кромок покриття повинна виконуватися спеціальними ланками, як правило, одночасно з укладанням плит. Кожна з цих ланок складається з трьох чоловік і оснащується таким інструментом: сокира, кувалда, ножиці для різання дроту, обценьки, лом.

Рис.28.Схема кріплення покриття із АСП-4:

1 - металеве покриття; 2 - металевий анкер

Після закінченні збірки покриття повинне бути ретельно оглянуте. У процесі огляду з його видаляються інструмент, пакувальний матеріал (шплінти, цвяхи) та інші сторонні предмети, а також усуваються усі помічені дефекти монтажу. Інструмент, що застосовується при збірці металевого покриття, повинен бути пофарбований у яскравий-червоний колір, щоб його легко можна було помітити на полі покриття або трави.

Покладене покриття прикатується для забезпечення повного контакту металевих плит із ґрунтом. Укатування здійснюється гладкими або пневмогумовими катками на причепах до автомобілів. Прохід гусеничних тракторів по металевому покриттю забороняється.