1.4. Транспортування і складування плит

Для зручності транспортування плити пакуються в пачки. Упаковка плит проводиться за допомогою чотирьох Т-подібних металевих пластин з провушинами, попарно скріплених знизу дерев'яним бруском-підкладкою (рис.6).

Чеки, торцеві планки і монтажний інструмент упаковуються в дерев'яні ящики загальною вагою близько 60 кг. Пакувальний матеріал категорично забороняється використовувати не за призначенням, його потрібно збирати, ретельно рахувати і здавати на склади для зберігання.

Рис.6. Упаковка плит

Транспортування упакованих плит проводиться залізничними платформами, бортовими автомобілями, автосамоскидами, трейлерами, тракторами з причепами.

Перевозити плити до аеродрому рекомендується автосамоскидами, вивантажуючи пачки перекиданням кузова. Унаслідок того, що плити з бортових автомашин необхідно розвантажувати механізмами або вручну, перевезення їх бортовими машинами, а також на причепах і трейлерах допускається тільки за відсутності або нестачі автосамоскидів.

Забороняється проводити поштучне розвантаження плит і їх перевезення “навалом” (в неупакованому вигляді), оскільки це приводить до зайвих витрат робочої сили, простою залізничного і автомобільного транспорту, а також до пошкодження плит і поломок їх гаків і фіксаторів.

Перевезення плит є трудомісткою і відповідальною операцією, тому вона повинна бути добре організованою. У важкопрохідних для транспорту місцях повинна бути забезпечена технічна допомога. В місцях завантаження і вивантаження плит для їх обліку необхідно встановити контрольно-диспетчерські пости.

Вантаження пачок плит на транспортні засоби і їх вивантаження повинне проводитися, як правило, автомобільними кранами КС-1562 (КС-1563). При розвантаженні і вантаженні плит застосовується такелажне пристосування, що складається з 4-х тросів; один кінець кожного троса закріплюється на кільці, до іншого прикріплені гаки (рис.7).

Розвантаження рекомендується організувати так, щоб пачки плит із залізничного рухомого складу потрапляли безпосередньо на автотранспорт, що прямує до аеродрому, уникаючи укладання штабелів плит уздовж залізничних колій.

При завантаженні і розвантаженні плит їх слід оберігати від пошкодження і від поломки гаків і перемичок.

За відсутності кранів плити можна розвантажувати і завантажувати за допомогою трактора. В цьому випадку до троса від трактора прикріпляється траверса з трьома гаками, а в крайні отвори пачки вставляються шворні з круглого заліза d=20 мм і завдовжки 350 мм (рис. 8).

Плити стягуються по похилій поверхні по аппарелі.

Місця для навантаження і розвантаження плит повинні бути завчасно обладнані, освітлені, підготовлені місця стоянки транспортних засобів, кранів і під'їзди.

В кузовах транспортних засобів може поміститися така кількість пачок плит, яка вказана у додатку Д7.

При сухій і повністю підготовленій грунтовій основі пачки плит з автотранспорту розвантажуються безпосередньо в місцях їх укладання на ЗПС, РД і МС. В період бездоріжжя розвантаження плит на основу, а також рух по ньому автомашин і тракторів забороняється. В цьому випадку пачки плит розвантажуються уздовж бічних країв металевого покриття: на ЗПС - з обох боків, на РД- з одного або обох боків.

Відстань між місцями розвантаження пачок плит визначається розрахунком, що враховує мінімум перенесення плит від місця розвантаження до місця укладання.

Р ис.7. Такелажне пристосування

Р ис.8. Пристосування для розвантаження

Місця розвантаження плит безпосередньо на основі розподіляються рівномірно за площею з розрахунку приблизно одна пачка плит на 25 м² площі ЗПС або МС і одна пачка напівплит на 16 пог. м кожного краю покриття ЗПС і РД.

При розвантаженні плит уздовж бічних країв покриття відстань “А” в метрах між місцями розвантаження автомашин з пачками плит приймається рівною:

А= а n - при розвантаженні з одного боку покриття;

А=2 а n - при розвантаженні з обох боків покриття,

де n- кількість пачок плит, що перевозяться однією автомашиною, шт; a- довжина ділянки покриття ЗПС або РД в метрах, на збирання якого витрачаються плити ( напівплити ) однієї пачки.

Величина “а” визначається за формулою:

,

де В- ширина ЗПС або РД в метрах; s- площа плит однієї пачки (s=25,2 м² для К-1Д, 34,8 м² для ПМП-1-53, 9,12 м² для АСП-4).

Відстань між місцями для розвантаження автомобілів з пачками напівплит:

А₁=а₁ n₁,

де а₁- довжина кромки покриття, на яку витрачаються напівплити однієї пачки; n₁– кількість пачок напівплит, які перевозяться одним автомобілем (дорівнює подвоєній кількості пачок цілих плит).

Щоб уникнути зайвих перенесень, пачки напівплит доцільно розвантажувати на обох кромках покриття, при цьому напівплити

К-1Д з віджатими торцями доцільно розвантажувати на тому узбіччі, з якого починається зборка покриття.

Розвантаження пачок плит і напівплит повинне бути почате на відстані, яка дорівнює половині розрахункової величини А і А₁ від початку фронту збирання покриття.

Пачки плит при розвантаженні слід розташовувати перпендикулярно поздовжній осі ЗПС або РД, щоб уникнути зайвих розворотів плит при рознесенні їх до місця укладання. При цьому гаки повинні бути повернуті у бік початку фронту збирання покриття (рис. 9).

Місця розвантаження плит повинні бути наперед розмічені кілочками, а правильність розвантаження забезпечуватися спеціально виділеними контролерами з прапорцями ( в нічний час - з ліхтарями ).

Для запобігання руйнування основи штабелі плит розташовуються не ближче 1-1,5 м від краю покриття. Якщо пачки плит розвантажуються на слабкий грунт, під ними укладаються дерев'яні підкладки, особливо у разі можливих заморозків, щоб запобігти змерзанню плити з грунтом.

Рис.8. Схема розвантаження пачок плит і розноски плит і напівплит:

а – в один ряд ; б, в – в два ряди