1. Охарактеризуйте роль і місце соціальної педагогіки в системі наук про суспільство.

Соціальна педагогіка, як інтегративна наука, спирається на результати досліджень інших наук, із яких вона запозичує ту інформацію, що необхідна для всебічного пояснення соціальних феноменів, які нею вивчаються.

Педагогіка є базовою дисципліною, яка дозволяє соціальній педагогіці вивчати особливості виховання, освіти та навчання особис­тості на різних етапах її соціалізації.

Психологія дозволяє більш точно зрозуміти психологічні особли­вості особистості чи групи, що, у свою чергу, є підґрунтям для розробки різноманітних форм та методів соціально-педагогічної діяльності.

Соціологія розкриває особливості становлення, функціонування та розвитку соціальних спільнот, соціальних груп та взаємостосунків між ними.

Економіка дає можливість соціальній педагогіці розглядати економічні процеси як причини окремих соціальних проблем, визначати їх вплив на розвиток соціально-педагогічної діяльності, її матеріальне забезпечення.

Політика дозволяє соціальній педагогіці враховувати особли­вості політичних явищ та процесів для визначення змісту соціальної політики щодо дітей та молоді, соціального виховання та характе­ристик процесу соціалізації особистості.

Право дає можливість відстоювати інтереси дітей та молоді в соціально-педагогічній діяльності на основі державних та міждержав­них правових документів.

Дефектологія дозволяє соціальній педагогіці розробляти зміст та форми соціальної підтримки дітей з обмеженими функціональними можливостями на основі знань про психофізіологічні особливості дітей з фізичними та психічними недоліками.

Віктимологія виступає теоретичним підґрунтям для організації соціально-педагогічної роботи з людьми, які перебувають в несприят­ливих умовах соціалізації.

Менеджмент дає можливість організувати соціально-педагогічну діяльність на управлінських засадах, що можуть забезпечити опти­мальну ефективність практичної роботи фахівців.

Історія дає свідчення про особливості становлення та розвитку соціальної педагогіки як науки та сфери практичної діяльності у різні часові періоди.

Етнологія дає соціальній педагогіці можливості враховувати особливості національного досвіду та традицій у процесі організації соціального виховання.

Етика визначає основні морально-етичні вимоги до професійної діяльності соціального педагога.

3. Предмет, завдання і функції соціальної педагогіки.

Соціальна педагогіка - галузь педагогічної науки, яка вивчає особливості соціального виховання особистості у процесі її соці­алізації.

Теоретико-пізнавальна функція соціальної педагогіки полягає в аналізі соціально-педагогічних процесів, поясненні причин різно­манітних соціальних проблем, розробці наукових підходів щодо підвищення рівня ефективності соціального виховання та різних видів соціально-педагогічної підтримки особистості. Прикладна функція соціальної педагогіки пов'язана з розроб­кою різноманітних способів удосконалення соціально-педагогічного впливу на особистість, створення оптимальних умов для її соціалізації та мінімізації негативних факторів впливу соціального середовища.

Об’єкт: людина як член соціуму; Предмет: процес соціального виховання особистості

.Завдання: - вивчення особливостей соціалізації особистості в різних мікросоціумах;

- педагогічно доцільне використання різних факторів соціального середовища;

- вивчення особливостей виховного впливу на особистість різних соціальних інститутів;

- дослідження змістовно-технологічних засад соціально-педа-гогічної діяльності;

- розробка технологій попередження та подолання негативного впливу факторів соціального середовища на особистість

Рівні: - соціетальний, - соціально-середовищний, - індивідуальний

4. Основні категорії соціальної педагогіки. Соціалізація, соціальна адаптація, Соціальне виховання - процес забезпечення в суспільстві умов та заходів, спрямованих на оволодіння і засвоєння підростаючим поколінням загальнолюдських і спеціальних знань, соціального досвіду з метою формування в нього соціально-позитивних ціннісних орієнтацій., Соціальні інститути, Соціальна профілактика має на меті зусилля, спрямовані на превенцію соціальних проблем чи життєвих криз клієнтів, окремих груп або попередження ускладнення вже наявних проблем., Реабілітація - процес, що має на меті допомогти особистості досягти оптимального фізичного, інтелектуального, психічного і / або соціального рівня діяльності та підтримувати його. Соціальна, психологічна, педагогічна, професійна реабілітація.,Соціальні послуги - дії державних або неурядових організацій, спрямовані на задоволення потреб і забезпечення прав, вирішення проблем або подолання складних життєвих обставин окремих осіб чи соціальних груп.

8. Особливості первинної і вторинної соціалізації.

Первинна соціалізація відбувається в дитинстві. Це найперша соціалізація, завдяки якій особистість стає повноправним членом будь-якого суспільства, оскільки вона ідентифікує себе з іншими та з суспільством загалом, засвоює культурні цінності та норми поведінки. Орієнтовно первинна соціалізація триває до повноліття особистості. Вторинна стадія соціалізації - це кожний наступний процес, який допомагає попередньо соціалізованому індивіду входити в нові сектори світу, його інституції. Поняття вторинної соціалізації введено для того, щоб відокремлювати трансформації особистості в пізніший період (наприк¬лад, професійну) від процесу засвоєння нею елементарних соціальних навичок у дитинстві.