- •1. Види матеріальної відповідальності військовослужбовців за шкоду заподіяну державі.
- •1.1. Обмежена матеріальна відповідальність
- •1.2. Повна матеріальна відповідальність
- •1.3. Підвищена матеріальна відповідальність.
- •1.4. Визначення розміру дійсної шкоди.
- •1.5. Списання утрат речового майна за рахунок винних осіб.
- •До висновку додаються:
- •1.6. Порядок витребування і видачі інспекторського свідоцтва.
- •2. Планування господарської діяльності речової служби
- •При плануванні господарської діяльності речової служби необхідно дотримуватися наступних вимог:
- •2.1. Характеристика і зміст планів по службі.
- •2.1.1. Річний господарський план розробляється заступником командира частини з тилу при участі начальників служб, командирів підрозділів і включає кілька розділів.
- •2.1.3. Часткові плани
- •2.1.4. Річний план економічної роботи частини (з'єднання).
- •2.1.5. Річний план середнього ремонту речового майна
- •2.1.6. Місячний виробничий план майстерні з ремонту речового майна
- •2.1.7. Річний план хімічного чищення та прання
- •2.1.8. Перспективний план експлуатації і ремонту технічних засобів речової служби
- •2.1.9. Річний і місячний плани експлуатації і ремонту технічних засобів речової служби
- •2.1.10. Річний план перевірки наявності речового майна в підрозділах і на складах
- •2.1.11. Графік контролю за миттям особового складу військової частини
- •2.1.12. Графік щоденного виконання ремонту обмундирування та взуття
- •3. Контроль господарської діяльності речової служби військової частини
- •3.1. Порядок проведення і документальне оформлення інвентаризації.
- •3.1.1. Проведення інвентаризації.
- •3.1.2. Документальне оформлення результатів інвентаризації.
- •3.2. Організація і порядок проведення документальної ревізії
- •3.3. Порядок і методика проведення документальної ревізії
- •4. Робота речової служби при передислокації військової частини та в період табірного збору
- •4.1. Робота речової служби при передислокації військової частини
- •4.2. Речове забезпечення військової частини (з’єднання) в період табірного збору і виходу на навчання
- •4.2.1. Робота речової служби в підготовчий період
- •4.2.2. Робота речової служби в ході навчання
- •4.2.3. Робота речової служби по закінченню навчання
- •4.3. Робота речової служби під час підготовки та ведення бойових дій
- •4.3.1. Порядок роботи начальника речової служби при підготовці до бойових дій:
- •Б) завдання тилу в цілому і речової служби окремо:
- •5. Робота речової служби військової частини при формуванні та розформуванні частини
- •5.1. Робота начальника речової служби при формуванні військової частини
- •5.2. Робота начальника речової служби при розформуванні військової частини
- •6. Звітність з речової служби
- •6.1. Значення і вимоги, які пред’являються до звітності, вихідні дані для складення звітів.
- •Значення звітності.
- •6.2.Заходи по підготовці до складення річних звітів.
- •6.3. Перелік і характеристика звітно-заявочних документів.
- •7. 000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000Порядок приймання та здавання посади фахівцями речової служби.
- •7.1. Приймання та здавання посади начальника речової служби військової частини (з’єднання).
- •7.2. Документальне оформлення, приймання та здавання справ і посади.
- •7.3. Порядок прийому та здавання посади начальника речової служби військової частини для тимчасового її виконання
- •7.4. Приймання та здавання справ і посади начальником речового складу.
- •7.5. Приймання та здавання справ і посади діловода речової служби.
- •7.6. Приймання та здавання справ і посади начальника речової ремонтної майстерні
- •7.7. Приймання та здавання справ і посади начальником лазні та пральні.
1.3. Підвищена матеріальна відповідальність.
Згідно ст.14 Положення, підвищена матеріальна відповідальність установлена за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою окремих видів майна в кратному співвідношенні до вартості цього майна.
Підвищена матеріальна відповідальність включає в себе не тільки відшкодування збитків, але і елементи штрафних санкцій і введена вона з метою запобігання різного роду посягань на окремі предмети військового майна, утрати якого мають найбільше розповсюдження.
Постановою Кабінету Міністрів України від 2.11.1995 р. № 880 “Про затвердження Переліку військового майна нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості” (оголошено наказом МО України 1995 р. № 341), установлено, що притягуються до матеріальної відповідальності від 2 до 10-кратної вартості військового майна.
Переліком, оголошеним наказом МО України 1995 р. № 341 підвищена матеріальна відповідальність установлена на наступні види військового майна
в 10-кратному розмірі:
за вогнепальну та холодну зброю, боєприпаси, вибухові речовини і засоби підриву, висадження;
в 5-кратному розмірі:
за льотно-технічне, спеціальне морське і десантне обмундирування, штурманське спорядження, спецодяг та взуття, хутряні вироби і інші інвентарні речі, парашутно-десантне майно, засоби індивідуального захисту шкіри, за імпортні кінофото-радіотелевізійну, розмножувальну апаратуру всіх найменувань та апаратуру відеозапису, спеціальні технічні засоби, приладдя до засобів зв’язку, технічні засоби охорони та оргтехніку;
у 3-кратному розмірі:
за агрегати, запасні частини, інструменти, прилади і приладдя до озброєння, військової техніки, устаткування, апаратури, засобів зв’язку технічних засобів охорони і до обчислювальної техніки;
за оптичні прилади, імпортний електрифікований інструмент, пальне, масла, мастила, спирти і спеціальні рідини, паливо.
У разі притягнення особи, яка заподіяла матеріальну шкоду державі, до кримінальної відповідальності командир (начальник) військової частини зобов’язаний подати щодо неї цивільний позов до суду на суму невідшкодованих збитків.
Положенням також передбачена матеріальна відповідальність військовослужбовців і призваних на збори військовозобов’язаних запасу за шкоду, заподіяну з їх вини третім особам, яку було відшкодовано відповідно до чинного законодавства військовою частиною.
У цьому випадку збитки відшкодовуються військовій частині.
Час, протягом якого винного може бути притягнуто до матеріальної відповідальності, не можна перевищувати строків позовної давності, встановлених чинним законодавством.
1.4. Визначення розміру дійсної шкоди.
Важливим моментом при відшкодуванні збитків, заподіяних державі є визначення прямої дійсної шкоди.
Розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку, виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних – за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України.
Обчислення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню проводиться з урахуванням зносу військового майна за встановленими нормами.
У разі виявлення нестачі майна, термін експлуатації якого на день ревізії (перевірки) або інвентаризації закінчився, або у разі неможливості встановити час його втрати, відшкодування заподіяної шкоди проводиться в розмірі 25%, а для госпрозрахункових підприємств, організацій та установ – у розмірі 50% первинної вартості майна, якого не вистачає (з урахуванням коефіцієнта кратності).
Сума стягнень за втрачене майно може бути зменшена командиром (начальником) військової частини за письмовим дозволом вищого за підлеглістю командира (начальника), а у випадках, передбачених законодавством України, - судом, залежно від обставин, за яких заподіяно шкоду, ступеня вини та матеріального стану винної особи, за винятком випадків заподіяння шкоди злочинними діями, вчиненими в особистих корисливих цілях.