
- •1.Якість води. Фізичні властивості якості води.
- •2.Якість води. Санітарно-гігієнічні показники якості води.
- •3.Водні дисперсні системи. Принцип класифікації домішок води за їх фазово-дисперсним станом.
- •4.Обробка води коагулянтами. Призначення. Стадії процесу коагулювання. Характеристика коагулянтів.
- •5.Інтенсифікація процесів освітлення та знебарвлення води. Флокулянти, види і механізм дії.
- •6.Хлорування води. Механізм та реагенти, що застосовуються. Методи хлорування води. Призначення і характеристики.
- •7.Стабільність води. Методи оцінки. Вуглекислотна динамічна рівновага. Методи стабілізації.
- •8.Помя'кшення води. Реагентні методи. Катіонування.
- •9.Фактори зовнішнього середовища, що впливають на життєдіяльність мікроорганізмів.
- •10.Роль мікроорганізмів в житті водойм. Самоочищення сапробності.
- •11.Біологічна індикація водойм. Система сапробності.
- •12.Біологічні перешкоди у водопостачанні.
1.Якість води. Фізичні властивості якості води.
Якість води визн складом, концентрацією та властивостями домішок води. Характеризують якість показниками якості. Вимоги до якості води виставляє споживач. Питна вода повинна бути безпечною в епідеміологічному відношенні, мати сприятливі органолептичні вла-і та нешкідливий хім. склад.
Показники епідеміологічної безпеки:мікробіологічні та паразитологічні.
Сн-хім показники: органолептичні,сан-токсикологічні, фізико-хімічні.
Розрізняють види аналізів: фізичні, хімічні, бактеріологічні, технологічні.
1.t – більше технол показник, хоча і відноситься до фізичних. Залежить від походження: для підз джерел 6-10С, для поверхневих 0-30С.
Оптимальна для життя 7-11С. Вимір в град цельсія. Визначається сухим або мокрим термометром.Впливає на шв всіх процесів в воді.
2.Смак і присмак – показники, що хар-є здатність наявних у воді хім. речовин після взаємодії зі слиною подразнюють смакові рецептори язика і зумовлюють відповідні відчуття. Смаки: солоний(Cl-), гіркий(MgSO4,),солодкий(лактоза, фруктоза, органіка), кислий(CO2).
Хар-ки присмаків індивідуальні. Вода питна не повинна мати смак і присмак. Смак оцінюється 0-5 балів(питна до 2 балів).
3.Запах – показник, що хар-є вл-ть води подразнювати рецептори слизових оболонок носа та синусних пазух, зумовлюючи відповідне відчуття. Розрізняють : природного походження (болотом, рибний, водоростями, травами); штучного (хлорка, нафта, бензин, трубний). Вимір в балах 0-5.
4.Вміст завислих речовин – хар-ся каламутністю чи прозорістю.
Каламутність – показник, що хар-є природну вл-ть води, зумовлену наявністю в ній завислих речовин органічного та не орган походження.Вимір в НОК.Норма 1(3,5)НОК для питної води.
Прозорість 30 см – вода якісна.
5. Кольорність (забарвлення) води – показник, що хар-є інтенсивність забарвлення води, яке зумовлене вмістом органічних забарвлених речовин. Причини забарвлення природних вод: наявність гумусових речовин, життєдіяльність водних організмів, наявність сполук заліза, забарвлення стічних вод. Норма 20(35)град.(градус екв.дихромат кобальтової шкали).
2.Якість води. Санітарно-гігієнічні показники якості води.
Якість води визн складом, концентрацією та властивостями домішок води. Характеризують якість показниками якості. Вимоги до якості води виставляє споживач. Питна вода повинна бути безпечною в епідеміологічному відношенні, мати сприятливі органолептичні вла-і та нешкідливий хім. склад.
Показники епідеміологічної безпеки:мікробіологічні та паразитологічні.
Сн-хім показники: органолептичні,сан-токсикологічні, фізико-хімічні.
Розрізняють види аналізів: фізичні, хімічні, бактеріологічні, технологічні.
1.Окиснюваність – вл-сть води, що обумовлена наявністю в ній органічних та легкоокиснюваних неорганічних домішок (сірководень, нітрити) Ок-сть хар-ся витратою окисника на окиснення органічних та легкоокиснюваних неорганічних домішок. Види ок-сті: хімічнч ( перманганатна, дихромат на), біохімічна (БСК). Перманганатна ок-сть. Окисник KMnO4.Це відносно слабкий окисник, він не може окиснути все.(≈ 30% всієї води). Застосов для порівняння якості води різних джерел, для моніторингу, для води з надійного джерела. Цей метод відносно дешевий та швидкий, але результат умовний. Дихроматна ок-сть. (хім. спож кисню). Окисник Ka2Cr2O7. Сильний окисник (до 90% води). Застосов для визнач вмісту орган речовин в ст. водах, забруднених поверхневих. Більлш тривалий та дорогий.
БСК. Це к-сть кисню, що витрачається на окиснення біорозкладених речовин і воді під час перебігу в ній біохім процесів за певний проміжок часу. Біохім шляхом – за рахунок життєдіяльності організмів. БСК визначається для стічних вод, особливо побутових. БСК застосов для визначення відносного вмісту біорозкладених речовин в ст. водах і можливості очищення цих ст. вод біохім шляхом.
Норма ок-сті – до 5 мг О2/дм3 – норма за KMnO4.
2. Азотовмісні речовини. – реч, які утворюються в результаті розкладання в природних умовах білкових сполук, що надходять зі стічними водами.
NH3+H2O→NH4OH→NH4++OH- (NH4- ≤ 0,5 мг/дм3 - іон амонію); NH4++OH-+O2→NO2-+H++H2O (NO2- ≤ 0,5 мг/дм3 - нітрит); NO2-+O2→NO3-( ≤ 50 мг/дм3 нітрат)
Аз вм речовини – важливі санітарно-гігієнічні показники, тобто свідчать про можливість та давність забруднення водойми побутовими ст. водами.
3. Хлоропоглинання – кі-сть хлору або хлорної речовини, що витрачається впродовж 30 хв контакту з водою на окиснення її домішок. Це важливий показник якості води.
4. ЗМЧ – загальне мікробне число дає загальне уявлення про вміст сапрофіт них аеробних бактерій у воді. Більшому забр відповідає більше мікробне число. Чим більше ЗМЧ, тим імовірніша присутність у воді патогенних мікроорганізмів. ЗМЧ виражають к-стю сапрофітних бактерій, що міститься в 1 см3 води. Для питної води ЗМЧ до 100.
5. БГКП – бактерії групи кишкової палички – специфічний показник забруднення води побутових ст. вод, з його допомогою оцінюють можливу присутність у воді патогенних мікроорганізмів. Хар-є к-сть бактерій групи кишкової палички, що міститься в 1 дм3 води. Для питної води БГКП ≤ 3.