Біохімічні показники крові собак

Показники	Одиниці виміру	Групи		Норма у собак
		Контрольна (n=10)	Дослідна (n=10)
Аміак	мкмоль/л	12,2±2,08	18,0±2,20**	11,8-60,6
Сечовина	ммоль/л	6,90±0,86	8,12±0,92**	4,4-8,9
Аміноазот	ммоль/л	3,38±0,12	3,12±0,10	2,2-8,0
Сечова кислота	мкмоль/л	84,2±4,16	88,5±5,06	До 160
Креатинін	мкмоль/л	78,16±2,41	98,4±3,12**	44,0-136,0
Загальний білок	г/л	64,66±1,12	68,26±1,38	54.0-76,0
Альбумін	г/л	35,40±0,86	31,18±0,92**	26,0-39,0
Глобуліни	г/л	32,20±0,84	36±0,96**	2,80-38,0
А/г коефіцієнт	-	1,1	0,85	0,7-1,9
Загальний білірубін	мкмоль/л	2,8±0,08	4,1±0,12**	3,0-12,0
АсАТ	мо/л	14,20±0,30	10,48±0,28	До 19,3
АдАТ	мо/л	18,40±2,42	13,18±0,30	До 44,3
Тригліцериди	ммоль/л	0,64±0,08	0,52±0,06**	0,20-0,86
Фосфоліпіди	ммоль/л	0,96±0,04	0,72±0,12**	0,48-2,10
Загальний холестерол	ммоль/л	4,42±0,12	4,30±0,10	2,5-6,0
Глюкоза	ммоль/л	4,8±0,20	4,2±0,22*	3,3-6,0
Глікоген	мг%	5,6±0,40	6,0±0,38	2,6-8,8
Піровиноградна кислота	мг%	0,98±0,12	1,24±0,15*	0,8-1,5
Молочная кислота	мг%	8,2±0,86	10,6±0,94	7,0-14,0
Лактатдегідрогеназа (ЛДГ)	мо/л	128±4,18	114±3,16**	До 160

Примітка: * ‒ р˂0,05-0,02; ** ‒ р˂0,01

порушення механізмів біосинтетичних та детоксикаційних процесів в організмі при зміні функціонального стану печінки.

Аналі вмісту білків сироватки крові виявив, що концентрація альбуміну в крові тварин дослідної групи була нижчою ніж у контрольній групі на 4,22 г/л, хоча вміст загального білка був більше у тварин дослідної групи на 4,10г/л за рахунок глобулінових фракцій, концентрація яких у крові собак дослідної групи переважала контрольну на 4,28 г/л. Отже, А/Г коефіцієнт у тварин зі змінами функціонального стану печінки, зменшувався, що вказує на зниження білковосинтезуючої функції печінки.

Вміст загального білірубіну у крові собак дослідної групи більше, ніж у контрольній на 1,3 мкмоль/л, що співпадає зі зменшенням кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну.

Активність ферментів амінотрансфераз характеризує реакцію переамінування в процесі якої амінокислоти утрачують аміногрупу та перетворюються у кето-кислоти, які можуть використовуватися як акцептори аміногруп, як продукт для глюконеогенезу або ж як енергетичний субстрат для подальшого окиснення з утворенням СО2 та Н2О, надходячи у цикл трикарбонових кислот, а кето-кислоти, приєднуючи аміногрупу перетворюються у відповідні амінокислоти. У тварин дослідної групи активність ферментних систем АсАТ та АлАТ у порівнянні з контрольною видалась нижчою на 3,72 та 5,22 Мо/л.

У тварин дослідної групи були нижчими всі показники ліпідного обміну: триглицеридів ‒ на 0,12, фосфоліпідів ‒ на 0,24 та загального холестеролу ‒ на 0,12 ммоль/л.

Аналіз показників вуглеводного обміну в крові дослідної групи тварин виявив, що на фоні незначного зменшення вмісту глюкози (4,2 проти 4,8 ммоль/л) концентрація глікогену, ПВК та молочної кислоти була більше, ніж у контрольній групі відповідно на 0,4; 0,26 та на 2,4 мг%. Але усі ці різниці видалися за межами вірогідності (р≥0,5).

У крові собак дослідної групи була меншою й активність ключового ферменту гліколізу ‒ ЛДГ, каталізуючого зворотну реакцію перетворення ПВК у молочну та навпаки.

Дані порівняння ефективності викорстання діаностичного комплексу ”ПАРКЕС” наведені у таблиці 5

Таблиця 5