Морфологічний склад крові у собак

Показники	Одиниці виміру	Групи		Норма у собак
		Контрольна (n=12)	Дослідна (n=12)
Еритроцити	Х 1012 /л	6,8 (5,8-7,8)	6,6 (5,8-7,4)	5,5-8,5
Лейкоцити	Х 109 /л	12,8 (9,8-15,8)	13,6 (10,0-17,2)	8,0-18,0
Тромбоцити	Х 109 /л	380 (280-480)	388 (270-506)	200-600
Гемоглобін	г/л	13,4 (12-14,8)	128 (108-148)	110-180
Нейтрофіли	%	77 (66-78)	70 (64-76)	60-82
Еозінофіли	%	2	4	2-4
Базофіли	%	1	2	0-2
Моноцити	%	0,1	0,2	0-0,3
Лімфоцити	%	24 (16-32)	20 (14-26)	13-32

Установлено, морфологічний склад крові собак обох груп мало відрізнявся. Відмічалося лише тенденція до зменшення кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну у крові тварин дослідної групи, що співпадає з ознаками анемічності видимих слизових оболонок у тварин зі змінами у функціональному стані роботи печінки. Незначне та невірогідне збільшення кількості лейкоцитів у крові собак дослідної групи за рахунок еозинофілів на фоні зниження вмісту нейтрофілів та лімфоцитів свідчить про зниження клітинного та гуморального захисту з незначною інтоксикацією тварин дослідної групи. У таблиці 4 представлені біохімічні показники обміну речовин у тварин.

Однією з важливих функцій печінки є метаболічна. У гепатоцитах мають місце усі реакції проміжного обміну білків. Результатом дезамінування азотистих з’єднань є аміак, який може приймати участь у реакціях поновлюваного амінування кетокислот з утворенням нових амінокислот, але це токсичне з’єднання знешкоджується з утворенням сечовини. За концентрацією цих двох азотистих сполук можна судити про детоксикаційну функцію печінки.

Концентрація азоту аміаку у крові собак дослідної групи була на 5,8 мкмоль більше, ніж у тварин контрольної групи, що показує на зниження сечоутворювальної функції печінки, знатної знешкоджувати аміак з утворенням амідів та сечовини. Але у крові собак дослідної групи концентрація сечовини також виявилася на 1,22ммоль/л більше ніж норма. Тобто, можна вважати, що у тварин зі змінами функціонального стану печінки порушуються процеси використання азоту небілкових азотистих з’єднань ‒ азоту аміаку та сечовини.

Концентрація азоту амінокислот у крові собак дослідної групи була на 0,26 ммоль/л менше, ніж у тварин контрольної групи, що може бути пов’язано з порушеннями синтезу амінокислот тканинами організму і в тому числі гепатоцитами. При цьому, зниження рівня аміноазоту у крові тварин зі змінами функціонального стану печінки, може бути обумовлене кращим використанням амінокислот тканинами організму. Але аналіз вмісту сечової кислоти, як кінцевого продукту окиснення пурінових сполук та креатиніну, який утворюється у м’язах при фосфорилюванні АДФ за участі АТФ, ‒ схиляє нас до думки про

Таблиця 4