45. Кшм та каз тактичної ланки управління.

Командно-штабні машини (КШМ) по бойовому призначенню і викорис- танню поділяються на 2 групи:

-КШМ загального призначення;

-КШМ спеціалізовані, які отримали назву машини бойового управління (МБУ).

КШМ призначені для забезпечення управління і зв'язку командирам, офіцерам штабів загальновійськових з’єднань і частин, начальникам та офіцерам родів військ і служб як при знаходженні їх на місці (на пункті управління), так і під час руху.

МБУ призначені для забезпечення управління і зв'язку активними засобами боротьби: пуском ракет, вогнем артилерії, ракетими зенітними комплексами і т.д.

КШМ і МБУ мають спеціально обладнані робочі місця командирів (начальників) і офіцерів, засоби зв'язку, апаратуру обробки і документування інформації.

На сьогоднішній час в тактичній ланці управління та ОТЛУ використовуються такі КШМ та МБУ: Р-142Н (Д), Р-145БМ, БМП-ІКШ,

Р-149БМР ”Кушетка-Б”, БМП-ІК, БТР-80К, БРМ-1К, ППРИ-5, комплекс 1В12 (МБУ 1В14, 1В15, 1В16), ПУ-12М. Вони можуть працювати як в системі вузлів зв'язку пунктів управління, так і автономно.

КШМ Р-145БМ, БМП-ІКШ, Р-142Н(Д) є КШМ загального призначення і використовуються для забезпечення зв'язку офіцерам управляння бригади і штабів механізованих, танкових, артилерійських, зенітнио-ракетних, спеціальних і тилових частин. БМП-ІКШ і Р-145БМ також можуть використовуватися для командирів механізованих батальйонів. Вони забезпечують ведення радіозв’язку по 4-м радіостанціям (Р-111=2, Р-123=1, Р-130=1) з пультів командирів і офіцерів у відкритому режимі, а з пульта командира і першого робочого місця пульта радиста в засекреченому режимі. Дистанційне управління радіостанціями КШМ здійснюється у відкритому режимі – по двопроводовій лінії ( Л2), в засекреченому – по двопроводовій лінії (Л1). Службовий телефонний зв'язок забезпечується по лініям дистанційного управління (при відсутності роботи по радіо).

КАЗ призначені для розгортання телефонних і телеграфних станцій на вузлах зв'язку пунктів управління загальновійськових з’єднань.

П-240Т /П240ТМ/ -призначена для утворення чи прийому радіорелейних і проводових каналів зв'язку, забезпечення засекречених і відкритих телефонних переговорів по них, дистанційного управління радіостанціями, внутрішнього зв'язку на пункті управління, а також для комутації і вимірювання каналів /ліній/ зв'язку, які підключаються в апаратну. На вузлах зв'язку ці апаратні використовуються в якості телефонної станції відкритого і засекреченого зв'язку .

П-24ІТ /П24ІТМ/ - призначена для утворення чи прийому радіорелейних і проводових каналів зв'язку, забезпечення телеграфного засекреченого зв'язку по радіорелейним, тропосферним і проводовим каналам, дистанційного управління радіостанціями середньої потужності, а також для комутації і вимірювання каналів /ліній/, які підключені до апаратної. На вузлах зв'язку ці апаратні використовуються в якості телеграфної станції.

46. Призначення та склад мб (тб). Поняття про організацію управління.

Механізований (танковий) батальйон організаційно входить до складу механізованої (танкової) бригади. Він є основним загальновійськовим тактичним підрозділом та розрахунковою тактичною одиницею з'єднання під час планування бою і проведення розрахунків для здійснення маршу, у разі перевезення залізницею, водним шляхом, повітряним транспортом тощо.

Механізований батальйон (мб), оснащений сучасним озброєнням, бойовою та іншою технікою, має високу маневреність, броньовий захист та стійкість до впливу від засобів ураження противника.

Склад підрозділів батальйону

1. Управління

а) Командування (КБ, ЗКБ, ЗКВР, ЗКБ з МТЗ, ст. інженер)

б) Штаб (НШ, ЗНШ, НЗ-НВЗ(п), інструктор РХБЗ)

2. Бойові підрозділи

Механізований батальйон на БТР:

- три механізовані роти;

- танкова рота;

- мінометна батарея;

- протитанковий взвод (у МБ на БМП не має);

- гранатометний взвод;

- зенітно-ракетний взвод.

Танковий батальйон:

- три танкових роти;

- одна механізованна рота;

- зенітно-ракетний взвод.

3. Підрозділи бойового забезпечення

- розвідувальний взвод;

- інженерно-саперний взвод;

- вузел зв’язку (польовий).

4. Підрозділи тилового та технічного забезпечення

- медичний пункт батальйону (медичний взвод);

• рота забезпечення:

а) взвод матеріального забезпечення,

б) взвод технічного забезпечення.

Прийнята система управління та організація взаємодії

Управління – це послідовний та цілеспрямований вплив органів управління на об’єкти управління з метою виконання ними різних завдань у відповідності до структури та завдань, що виконує система. Управління повинно бути стійким, безперервним, оперативним і скритним.

Для управління підлеглими, приданими, підтримуючими та взаємодіючими підрозділами в батальйоні створюється система управління. До її складу входять органи управління, пункти управління, система зв'язку і автоматизації управління. Організація управління в мб показана на рис 1.

Органи управління (ОУ) – це організаційно-штатні або тимчасові призначені військові колективи чи окремі посадові особи з визначеними правами та обов’язками по керівництву підрозділами (частинами) в мирний та воєнний час.

До органів управління в батальйоні відносяться:

- командир батальйону,

- штаб батальйону (НШ, ЗНШ, НЗ-НВЗ/п/),

- заступники командира батальйону,

- командири підрозділів.

Пункти управління (ПУ) – це місця, обладнані в інжнерному відношені та оснащені технічними засобами (вузол зв’язку), з яких командири та інші органи управління здійснюють управління підлеглими підрозділами (частинами).

Для роботи командира батальйону та інших посадових осіб за його рішенням в усіх видах бою створюється пункт управління - командно-спостережний пункт (КСП) батальйону.

Для обміну інформацією, передачі команд, розпоряджень і прийому донесень від підлеглих створюється система зв’язку, яка в своєму складі має:

• вузол зв’язку КСП;

• лінії прямого зв’язку утворені радіо і проводовими засобами;

• резерв сил і засобів зв’язку.

Управління підрозділами батальйону полягає в цілеспрямованій діяльністі командира, щтабу та всіх інших командирів підрозділів батальйону по підтриманню бойової готовності підрозділів, підготовці їх до бою та керівництво ними під час ведення бойових дій (виконання поставлених завдань).

Вимоги до управління підрозділами:

- безперервність,

- оперативність,

- стійкість,

- скритність.

Управління підрозділами батальйону включає :

- організацію та здійснення заходів по підвищенню (підтриманню) бойової

готовності підрозділів та забезпечення (відновлення) їх боєздатності;

- безперервний збір, вивчення та узагальнення данних обстановки;

- прийняття рішення;

- постановку задач підлеглим;

- планування бою;

- організацію та підтримання взаємодії;

- організацію та виконання заходів по виховній роботі та всебічному

забезпеченню бою;

- організацію системи управління, керівництво безпосередньою підготовкою

підрозділів до бою;

- практична робота в підрозділах по організації виконання поставлених задач, підготовці командирів та особового складу батальйону до бою та надання їм допомоги.

Високоманевровий характер загальновійськового бою та швидкі зміни обстановки потребують від командира батальйону стійкого, безперервного, оперативного та скритного управління підрозділами.

У бою командир батальйону зобов’язаний спостерігати за ходом бою, вести розвідку противника, своєчасно ставити задачі ротам (взводам), приданим та підтримуючим підрозділам, вміло застосовувати усі штатні та придані вогневі засоби.

При організації управління командир батальйону вказує:

- місце та час розгортання командно-спостережного та спостережного пунктів в батальйоні та приданих підрозділах;

- порядок їх переміщення;

- порядок підтримання зв’язку з підлеглими і приданими підрозділами;

- терміни та способи подання донесень, ступінь інженерного обладнання командно-спостережних, спостережних пунктів та порядок їх охорони й оборони.

В ході бою командир батальйону керує підрозділами з командно-спостережного пункту.