- •Відповіді на питання
- •121000 “ Застосування змішаних з’єднань, військових частин і підрозділів
- •Відповіді на питання
- •121000 “ Застосування змішаних з’єднань, військових частин і підрозділів
- •I. Основи організації зв’язку в сухопутних військах
- •1. Основи управління військами в бою. Штаб – орган управління військами.
- •2. Пункти управління, їх призначення, склад та умовні позначення.
- •3. Способи управління військами. Зв`язок – основний спосіб, який забезпечує управління військами в бою.
- •4. Вимоги до зв`язку. Основні завдання зв’язку.
- •5. Класифікація засобів, родів та видів зв’язку.
- •6. Призначення та основні завдання військ зв’язку.
- •7. Склад і організаційна структура військ зв`язку Сухопутних військ.
- •8. Сутність понять ’’ланка управління’’, ’’підрозділ’’, ’’частина’’, ’’з’єднання’’, ’’об’єднання’’.
- •9. Призначення лінійних, вузлових, лінійно-вузлових, територіальних частин (підрозділів) зв’язку.
- •10. Принцип відповідальності старшого штабу за організацію зв’язку з підлеглими.
- •11. Принцип суворої регламентації відповідальності за забезпечення зв’язку взаємодії.
- •12. Принцип комплексного застосування засобів, родів та видів зв’язку.
- •13. Загальна характеристика радіозв`язку. Переваги і недоліки радіозв`язку.
- •14. Поняття про радіодані.
- •15. Способи організації радіозв`язку.
- •16. Радіомережа - основний спосіб організації радіозв`язку. Види радіомереж.
- •17. Загальна характеристика і бойове застосування радіорелейного і тропосферного
- •18. Способи організації радіорелейного і тропосферного зв`язку.
- •19. Загальна характеристика і бойове застосування проводового зв`язку. Способи організації проводового зв`язку.
- •20. Загальна характеристика і бойове застосування фпз.
- •21. Частини і підрозділи фпз. Умовні позначення частин, підрозділів і засобів фпз. Мережа фпз.
- •22. Способи організації фпз.
- •23. Поняття про систему зв`язку і аув.
- •24. Принципи побудови системи зв`язку і аув.
- •25. Елементи системи зв`язку і аув та їх призначення.
- •26. Вузли зв’язку, їх призначення та класифікація. Вимоги до вз пу.
- •27. Вимоги, які висуваються до системи зв`язку і аув.
- •28. Мережа радіорелейного, тропосферного та проводового зв’язку. Призначення та склад її елементів.
- •29. Призначення, склад та варіанти побудови омз.
- •30. Призначення, склад та завдання системи управління зв`язком і аув.
- •31. Призначення та функції пунктів управління ( омз, зоною, лінією, ннз, частиною /підрозділом/ зв’язку) системи управління зв’язком і аув.
- •32. Послідовність та методи роботи начальника зв’язку (командира підрозділу зв’язку).
- •4. Прийняття рішення.
- •34. Організаційні та технічні заходи забезпечення безпеки зв’язку.
- •35. Безпека системи зв`язку і аув.
- •36. Характеристика та призначення системи контролю безпеки зв`язку і аув як елемента сз і аув.
- •Бойове забезпечення системи, частин і підрозділів зв'язку включає види:
- •Основними організаторами бойового забезпечення є начальники зв'язку і командири частин зв'язку.
- •38. Технічне забезпечення системи та військ зв`язку.
- •39. Заходи технічної експлуатації техніки зв`язку і аув.
- •40. Приховане управління військами. Види та засоби прихованого зв`язку.
- •41. Радіозасоби тактичної ланки управління.
- •42. Склад засобів зв’язку кшм загального призначення.
- •43. Радіорелейні засоби зв’язку тактичної ланки управління.
- •44. Проводові засоби зв`язку тактичної ланки управління.
- •45. Кшм та каз тактичної ланки управління.
- •46. Призначення та склад мб (тб). Поняття про організацію управління.
- •47. Сили та засоби зв`язку механізованого (танкового) батальйону.
- •48. Призначення, склад та можливості вз(п) мб (тб).
- •49. Призначення та характеристика елементів системи зв`язку мб.
- •50. Призначення та характеристика організаційно-технічної структури вузла зв`язку ксп мб.
- •51. Призначення, можливості та варіанти складу групи кшм вз ксп мб.
- •52. Призначення, склад, можливі та обладнання телефонної станції вз ксп мб.
- •53. Характеристика резерву сил та засобів зв’язку мб (тб). Розподіл переносних радіостанцій вз(п) батальйону.
- •54. Дистанційне управління радіостанціями кшм у відкритому та закритому режимах на вз ксп мб.
- •55. Організація та забезпечення радіозв’язку командиру і штабу мб з старшим командиром і штабом.
- •56. Організація та забезпечення радіозв’язку командиру і штабу мб з підлеглими.
- •57. Організація радіозв’язку в інтересах командирів підрозділів мб.
- •58. Організація зв’язку проводовими засобами в мб.
- •59. Організація зв’язку проводовими засобами між вз ксп мб та вз кп омбр. Організація проводового зв’язку взаємодії.
- •60. Призначення та склад омбр. Поняття про організацію управління.
- •61. Пункти управління омбр, їх призначення, склад та розташування.
- •62. Сили та засоби зв’язку омбр.
- •63. Призначення, склад та можливості вз(п) бригади.
- •64. Поняття про систему зв’язку і аув омбр.
- •65. Загальні положення по організації радіозв’язку в бригаді.
- •66. Радіозв’язок командира і штабу бригади з старшим командиром і штабом.
- •67. Радіозв’язок командира і штабу бригади з підлеглими.
- •68. Організація радіорелейного зв’язку в бригаді.
- •69. Організація тропосферного зв’язку в бригаді.
- •70. Організація проводового зв’язку в бригаді.
- •71. Організація зв’язку рухомими засобами в бригаді.
- •72. Організація радіозв’язку комендантської служби бригади під час висування до оборони противника.
- •73. Організація радіорелейного зв’язку в бригаді за допомогою ррСт каз на рубежі переходу в атаку.
- •74. Організація проводового зв’язку в бригаді у вихідному районі.
- •75. Призначення, склад і можливості вузла зв’язку кп бригади. Розташування його на місцевості.
- •76. Призначення, склад і можливості вузла зв’язку зкп бригади. Розташування його на місцевості.
- •77. Призначення, склад і можливості вузла зв’язку тпу бригади.
- •78. Призначення, склад і можливості вузла зв’язку ппу бригади.
- •79. Пересування вузлів зв’язку пу бригади під час бою. Забезпечення зв’язку під час руху.
- •80. Організація охорони і оборони вузлів зв’язку пу бригади.
- •81. Розподіл і закріплення радіостанцій та кшм за посадовими особами бригади по пунктам управління.
- •82. Порядок і склад роботи начальника зв’язку (командира підрозділу зв’язку) по плануванню зв’язку.
- •4. Прийняття рішення.
- •83. Зміст та порядок відпрацювання плану зв’язку.
- •84. Зміст та порядок відпрацювання схеми-наказ вузлу зв’язку пу.
- •85. Зміст та порядок відпрацювання схеми-наказ елементу вузла зв’язку.
- •86. Зміст та порядок відпрацювання схеми-наказ бойовому посту вузла зв’язку.
- •87. Сутність, зміст та вимоги до управління вз.
- •2. Будова та експлуатація військової техніки зв’язку. Теоретичні питання.
- •Практичні питання.
- •Іv. Список літератури
2. Пункти управління, їх призначення, склад та умовні позначення.
Для управління військами в польових умовах в з’єднаннях, частинах і підрозділах утворюються пункти управління (ПУ), до складу яких входять:
посадові особи органів управління (ПО ОУ);
технічні засоби управління або вузол зв`язку (ВЗ);
підрозділи забезпечення і обслуговування.
Пункти управління (ПУ) – це спеціально обладнані в інженерному відношенні і оснащені технічними засобами місця (ВЗ), звідки командир та інші органи управління здійснюють управління підрозділами (частинами) при підготовці та в ході бою.
Для управління військами утворюються наступні пункти управління :
командно-спостережні пункти (КСП);
спостережні пункти (СП);
командні пункти (КП);
запасні командні пункти (ЗКП);
допоміжні пункти управління (ДПУ);
тилові пункти управління (ТПУ) або пункти управління логістикою (ПУЛ);
передові пункти управління (ППУ);
повітряні пункти управління (ПвПУ).
Передові пункти управління і повітряні ПУ організаційно входять до складу командного пункту.
В підрозділах (взвод, рота, батальйон) створюються КСП.
В бригаді розгортаються КП, ЗКП, ТПУ (ПУЛ), ППУ, ПовПУ.
В АК, ОК розгортаються КП, ЗКП, ТПУ (ПУЛ), ППУ, ПовПУ, ДПУ.
Всі ці ПУ утворюються як в обороні так і в наступальній операції і можуть бути стаціонарними та рухомими.
Стаціонарні ПУ, як правило, є захищені. В мирний час на них організується несення бойового чергування черговими змінами (скороченими бойовими розрахунками) оперативного складу штабу та вузла зв’язку.
Рухомі ПУ обладнуються в інженерних спорудах, а також на штабних та командно-штабних машинах. Як правило, вони розгортаються з початком бойових дій.
Місця розгортання ПУ повинні бути відомі тільки тим посадовим особам, яким вони необхідні для виконання своїх службових обов’язків.
КП – основний ПУ, з якого командувач (командир) здійснює керівництво підлеглими з’єднаннями та частинами (підрозділами) при підготовці та під час проведення операції (бою).
Пункти управління на бойових графічних документах зображуються умовними знаками.
3. Способи управління військами. Зв`язок – основний спосіб, який забезпечує управління військами в бою.
Управління військами здійснюється шляхом особистого спілкування командирів
(начальників), через офіцерів зв’язку, яких посилають у війська, за допомогою технічних засобів – в першу чергу засобів зв’язку.
1. Особисте спілкування дозволяє командиру більш детальніше з’ясувати обстановку, безпосередньо довести до підлеглих або уточнити своє рішення, надати їм практичну допомогу і проконтролювати їх дії.
Особисте спілкування може здійснюватися:
- викликом підлеглих командирів до старшого командира;
- виїздом старшого командира до підлеглого командира;
- при спільному розташуванні ПУ старшого і підлеглого.
Усі ці способи особистого спілкування мають свої недоліки.
При виклику підлеглого до старшого командира, підлеглий деякий час знаходиться у відриві від своїх військ, що негативно впливає на боєготовність.
При виїзді старшого командира до одного з підлеглих, погіршуються умови для управління рештою підлеглих.
Спільне розташування пунктів управління старшого командира і підлеглого виключає ці недоліки, але у бойовій обстановці буде зустрічатися дуже рідко.
Особисте спілкування найбільш застосовується в період підготовки бойових дій. В інших випадках воно буде не завжди можливе і доцільне.
2. Офіцери зв’язку висилаються у війська з метою передачі наказів, контролю виконання раніше отриманих розпоряджень, ознайомлення підлеглих командирів зі змінами обстановки, уточнення обстановки у військах і доповіді про неї командиру або начальнику штаба. Правильне використання офіцерів зв’язку дозволяє швидко вирішити багато питань і здійснити безпосередню перевірку виконання наказів на місцях.
Проте, треба мати на увазі, що в умовах застосування зброї масового ураження, при наявності відкритих флангів і частих змін обставин, відправлення офіцерів зв’язку у війська буде значно ускладнене. При цьому необхідна терміновість передачі інформації може бути забезпечена далеко не завжди.
3. Таким чином, з викладеного вище, можна зробити висновок, що в сучасних умовах без технічних засобів керувати військами неможливо. Крім того, в сучасних умовах ведення бойових дій виникає цілий ряд проблем щодо управління, вирішити які можливо тільки за допомогою технічних засобів, іншими словами, за допомогою засобів зв’язку і засобами автоматизованого управління військами.
Управління літальними апаратами і об’єктами, підводними човнами і надводними кораблями, військами, які діють в оточенні і партизанськими загонами в тилу ворога можливе тільки за допомогою засобів зв’язку, а саме за допомогою радіозв’язку.
Таким чином, основним засобом, який забезпечує управління військами в сучасних умовах, є зв’язок. Він призначений для обміну інформацією в системах управління військами і зброєю.
Зв’язок організовується відповідно з рішенням командира, вказівками начальника штабу і розпорядженням по зв’язку вищестоящого штабу.
Відповідальність за організацію і стан зв’язку несе начальник штабу, а за зв’язок по управлінню частинами (підрозділами) тилу і технічного забезпечення – відповідно заступники командира з тилу та з озброєння. Безпосередньо організовує зв’язок і несе відповідальність за роботу – начальник зв’язку.