- •Відповіді на питання
- •121000 “ Застосування змішаних з’єднань, військових частин і підрозділів
- •Відповіді на питання
- •121000 “ Застосування змішаних з’єднань, військових частин і підрозділів
- •I. Основи організації зв’язку в сухопутних військах
- •1. Основи управління військами в бою. Штаб – орган управління військами.
- •2. Пункти управління, їх призначення, склад та умовні позначення.
- •3. Способи управління військами. Зв`язок – основний спосіб, який забезпечує управління військами в бою.
- •4. Вимоги до зв`язку. Основні завдання зв’язку.
- •5. Класифікація засобів, родів та видів зв’язку.
- •6. Призначення та основні завдання військ зв’язку.
- •7. Склад і організаційна структура військ зв`язку Сухопутних військ.
- •8. Сутність понять ’’ланка управління’’, ’’підрозділ’’, ’’частина’’, ’’з’єднання’’, ’’об’єднання’’.
- •9. Призначення лінійних, вузлових, лінійно-вузлових, територіальних частин (підрозділів) зв’язку.
- •10. Принцип відповідальності старшого штабу за організацію зв’язку з підлеглими.
- •11. Принцип суворої регламентації відповідальності за забезпечення зв’язку взаємодії.
- •12. Принцип комплексного застосування засобів, родів та видів зв’язку.
- •13. Загальна характеристика радіозв`язку. Переваги і недоліки радіозв`язку.
- •14. Поняття про радіодані.
- •15. Способи організації радіозв`язку.
- •16. Радіомережа - основний спосіб організації радіозв`язку. Види радіомереж.
- •17. Загальна характеристика і бойове застосування радіорелейного і тропосферного
- •18. Способи організації радіорелейного і тропосферного зв`язку.
- •19. Загальна характеристика і бойове застосування проводового зв`язку. Способи організації проводового зв`язку.
- •20. Загальна характеристика і бойове застосування фпз.
- •21. Частини і підрозділи фпз. Умовні позначення частин, підрозділів і засобів фпз. Мережа фпз.
- •22. Способи організації фпз.
- •23. Поняття про систему зв`язку і аув.
- •24. Принципи побудови системи зв`язку і аув.
- •25. Елементи системи зв`язку і аув та їх призначення.
- •26. Вузли зв’язку, їх призначення та класифікація. Вимоги до вз пу.
- •27. Вимоги, які висуваються до системи зв`язку і аув.
- •28. Мережа радіорелейного, тропосферного та проводового зв’язку. Призначення та склад її елементів.
- •29. Призначення, склад та варіанти побудови омз.
- •30. Призначення, склад та завдання системи управління зв`язком і аув.
- •31. Призначення та функції пунктів управління ( омз, зоною, лінією, ннз, частиною /підрозділом/ зв’язку) системи управління зв’язком і аув.
- •32. Послідовність та методи роботи начальника зв’язку (командира підрозділу зв’язку).
- •4. Прийняття рішення.
- •34. Організаційні та технічні заходи забезпечення безпеки зв’язку.
- •35. Безпека системи зв`язку і аув.
- •36. Характеристика та призначення системи контролю безпеки зв`язку і аув як елемента сз і аув.
- •Бойове забезпечення системи, частин і підрозділів зв'язку включає види:
- •Основними організаторами бойового забезпечення є начальники зв'язку і командири частин зв'язку.
- •38. Технічне забезпечення системи та військ зв`язку.
- •39. Заходи технічної експлуатації техніки зв`язку і аув.
- •40. Приховане управління військами. Види та засоби прихованого зв`язку.
- •41. Радіозасоби тактичної ланки управління.
- •42. Склад засобів зв’язку кшм загального призначення.
- •43. Радіорелейні засоби зв’язку тактичної ланки управління.
- •44. Проводові засоби зв`язку тактичної ланки управління.
- •45. Кшм та каз тактичної ланки управління.
- •46. Призначення та склад мб (тб). Поняття про організацію управління.
- •47. Сили та засоби зв`язку механізованого (танкового) батальйону.
- •48. Призначення, склад та можливості вз(п) мб (тб).
- •49. Призначення та характеристика елементів системи зв`язку мб.
- •50. Призначення та характеристика організаційно-технічної структури вузла зв`язку ксп мб.
- •51. Призначення, можливості та варіанти складу групи кшм вз ксп мб.
- •52. Призначення, склад, можливі та обладнання телефонної станції вз ксп мб.
- •53. Характеристика резерву сил та засобів зв’язку мб (тб). Розподіл переносних радіостанцій вз(п) батальйону.
- •54. Дистанційне управління радіостанціями кшм у відкритому та закритому режимах на вз ксп мб.
- •55. Організація та забезпечення радіозв’язку командиру і штабу мб з старшим командиром і штабом.
- •56. Організація та забезпечення радіозв’язку командиру і штабу мб з підлеглими.
- •57. Організація радіозв’язку в інтересах командирів підрозділів мб.
- •58. Організація зв’язку проводовими засобами в мб.
- •59. Організація зв’язку проводовими засобами між вз ксп мб та вз кп омбр. Організація проводового зв’язку взаємодії.
- •60. Призначення та склад омбр. Поняття про організацію управління.
- •61. Пункти управління омбр, їх призначення, склад та розташування.
- •62. Сили та засоби зв’язку омбр.
- •63. Призначення, склад та можливості вз(п) бригади.
- •64. Поняття про систему зв’язку і аув омбр.
- •65. Загальні положення по організації радіозв’язку в бригаді.
- •66. Радіозв’язок командира і штабу бригади з старшим командиром і штабом.
- •67. Радіозв’язок командира і штабу бригади з підлеглими.
- •68. Організація радіорелейного зв’язку в бригаді.
- •69. Організація тропосферного зв’язку в бригаді.
- •70. Організація проводового зв’язку в бригаді.
- •71. Організація зв’язку рухомими засобами в бригаді.
- •72. Організація радіозв’язку комендантської служби бригади під час висування до оборони противника.
- •73. Організація радіорелейного зв’язку в бригаді за допомогою ррСт каз на рубежі переходу в атаку.
- •74. Організація проводового зв’язку в бригаді у вихідному районі.
- •75. Призначення, склад і можливості вузла зв’язку кп бригади. Розташування його на місцевості.
- •76. Призначення, склад і можливості вузла зв’язку зкп бригади. Розташування його на місцевості.
- •77. Призначення, склад і можливості вузла зв’язку тпу бригади.
- •78. Призначення, склад і можливості вузла зв’язку ппу бригади.
- •79. Пересування вузлів зв’язку пу бригади під час бою. Забезпечення зв’язку під час руху.
- •80. Організація охорони і оборони вузлів зв’язку пу бригади.
- •81. Розподіл і закріплення радіостанцій та кшм за посадовими особами бригади по пунктам управління.
- •82. Порядок і склад роботи начальника зв’язку (командира підрозділу зв’язку) по плануванню зв’язку.
- •4. Прийняття рішення.
- •83. Зміст та порядок відпрацювання плану зв’язку.
- •84. Зміст та порядок відпрацювання схеми-наказ вузлу зв’язку пу.
- •85. Зміст та порядок відпрацювання схеми-наказ елементу вузла зв’язку.
- •86. Зміст та порядок відпрацювання схеми-наказ бойовому посту вузла зв’язку.
- •87. Сутність, зміст та вимоги до управління вз.
- •2. Будова та експлуатація військової техніки зв’язку. Теоретичні питання.
- •Практичні питання.
- •Іv. Список літератури
ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ
ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПОЛІТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Кафедра тактико - спеціальної підготовки
Відповіді на питання
комплексного випускного екзамену для студентів факультету підготовки
офіцерів запасу за військово-обліковою спеціальностю:
121000 “ Застосування змішаних з’єднань, військових частин і підрозділів
(крім підрозділів і військових частин зв’язку та радіотехнічного
забезпечення авіації)”
Одеса – 2011
ЗАТВЕРДЖУЮ
ТВО начальника Військового інституту
Одеського національного політехнічного
університету
полковник О.А. ХИЖНЯК
”____” ______________ 2011 року
Відповіді на питання
комплексного випускного екзамену для студентів факультету підготовки
офіцерів запасу за військово-обліковою спеціальністю:
121000 “ Застосування змішаних з’єднань, військових частин і підрозділів
(крім підрозділів і військових частин зв’язку та радіотехнічного
забезпечення авіації)”
Обговорено та ухвалено
на Вченій раді інституту
Протокол № __
від “___” _______ 2011 року
Одеса – 2011
ВІДПОВІДІ НА ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА КОМПЛЕКСНИЙ ВИПУСКНИЙ ЕКЗАМЕН
I. Основи організації зв’язку в сухопутних військах
1. Основи управління військами в бою. Штаб – орган управління військами.
Управління військами – це цілеспрямована діяльність командирів, штабів, органів виховної роботи , начальників родів військ, спеціальних військ і служб по:
підтриманню постійної бойової готовності частин і підрозділів;
підготовки їх до бою;
керуванню ними при виконанні поставлених задач.
Управління військами включає:
організацію та здійснення заходів по підвищенню (підтриманню) бойової готовності військ і забезпечення (відновлення) їх боєздатності;
безперервне добування, збір, вивчення і узагальнення даних обстановки;
прийняття рішення;
постановку задач підлеглим;
планування бойових дій;
організацію і підтримання взаємодії;
організацію і виконання заходів з виховної роботи і всебічного забезпечення бою (БТТЗ - бойове,тилове,технічне забезпечення);
організацію системи управління, керівництво безпосередньою підготовкою частин і підрозділів до бою;
практичну роботу в підлеглих частинах та підрозділах по організації виконання поставлених задач, підготовці командирів (штабів) і особового складу частин і підрозділів до бою і надання їм допомоги.
Принципи управління частинами (підрозділами):
єдиноначальність;
централізація управління військами з наданням підлеглим ініціативи у визначенні способів, сил і засобів для виконання поставлених задач;
твердість і наполегливість в проведенні прийнятих рішень і планів в життя;
оперативного і гнучкого реагування на зміни обстановки;
особиста відповідальність командирів (начальників) за результати виконання поставлених ними задач підлеглими.
Вимоги до управління військами виходять із характеру бою, умов його підготовки і ведення.
Управління військами повинно бути:
стійким;
оперативним;
безперервним;
скритним.
Стійкість управління полягає в здатності системи управління військами твердо й наполегливо проводити в життя прийняте рішення та виконувати свої функції при комплексному впливу усіх шкідливих факторів.
Живучість - здатність СУВ виконувати свої функції під впливом вогневої дії противника.
Завадостійкість СУВ характеризує її спроможність забезпечувати стійке УВ в умовах високого рівня перешкод і радіоелектронного придушення противника.
Надійність функціонування СУВ характеризує її здатність забезпечити стійке УВ, зберігаючи значення експлуатаційних параметрів засобів зв’язку і АУВ у межах, які відповідають умовам військової експлуатації, технічного обслуговування, відновлення та ремонту.
Оперативність управління полягає в здатності системи управління військами постійно знати обстановку та швидко реагувати на її зміни для своєчасного вирішення задачі УВ при підготовці та веденні бойових дій.
Безперервність управління полягає в здатності системи управління військами постійно впливати на хід бойових дій та виконання завдань, покладених на ПУВ.
Скритність управління полягає в здатності системи управління військами зберігати в таємниці від противника заходи, пов’язані з підготовкою і проведенням бойових дій.
Для здійснення управління військами створюється система управління, яка включає:
органи управління;
пункти управління;
систему зв’язку і автоматизації управління військами;
засоби забезпечення.
Органи управління – це організаційно-штатні або тимчасово створені колективи, окремі посадові особи, які наділені відповідними правами і обов’язками по керівництву військовими частинами (підрозділами) в мирний і воєнний час.
Управління підрозділами батальйону (бригади) здійснює командир батальйону (бригади) особисто, через штаб, а також через своїх заступників та начальників родів військ, спеціальних військ та служб.
Центральною фігурою в управлінні військами є командир. На основі прав, які надаються йому законами України, статутами і настановами , він несе повну і одноособову відповідальність за стан бойової і мобілізаційної готовності та підготовку підлеглих йому військ і ОУ, правильне їх застосування і успішне виконання ними бойових завдань в поставлені строки.
При організації управління підлеглими підрозділами командир визначає:
з яких ПУ та в які періоди бою буде здійснюватись управління підрозділами;
місця та час розгортання ПУ бригади та ПУ підлеглих підрозділів, запасні місця їх розгортання, порядок переміщення їх під час проведення бою;
розподіл особового складу управління бригади, засобів зв’язку та транспорту по ПУ;
порядок забезпечення зв’язку з підлеглими, приданими та взаємодіючими підрозділами;
ступінь інженерного обладнання ПУ, а також порядок їх охорони, оборони та прикриття від повітряного противника;
терміни та способи подання донесень.
Штаб–орган управління військами.
Штаб є основним органом, який забезпечує управління військами.
Важливим обов’язком штабу є своєчасна організація бойових дій і забезпечення твердого і безперервного управління військами в будь-яких умовах обстановки.
Свою роботу штаб організовує на основі рішень і вказівок командира, а також розпоряджень вищестоящого штабу.
Штаб повинен:
1) забезпечувати боєготовність військ;
2) постійно знати обстановку, вивчати, узагальнювати і оцінювати її;
3) готувати командиру дані для прийняття рішень;
своєчасно планувати бій, згідно з рішенням командира;
своєчасно віддавати військам розпорядження в підготовці майбутніх дій, своєчасно доводити до них бойові задачі;
організувати взаємодію частин (підрозділів) і підтримувати її в ході бою;
організовувати бойове та інші види забезпечення бою;
своєчасно організовувати ПУ військами, їх охорону і оборону, забезпечувати безперебійний зв'язок і захист його від РЕБ противника;
розробляти заходи по маскуванню і прихованому управлінню військами і організовувати контроль за їх здійсненням;
10) подавати донесення вищестоящому штабу;
11) контролювати виконання військами поставлених задач;
12) інформувати взаємодіючі, підлеглі штаби про зміни обстановки;
13) здійснювати контроль за розгортанням і функціонуванням СЗ і АУВ,
забезпеченням зв’язку та захистом від РЕП противника;
14) організувати та контролювати забезпечення ПУВ і збереження втаємниці
плануючих заходів;
15) вивчати та узагальнювати бойовий досвід та доводити його до підлеглих штабів.
Начальник штабу є першим заступником командира і головним його помічником по управлінню військами. Тільки йому надається право віддавати розпорядження від імені командира підлеглим військам, а також заступникам командира, начальникам родів військ і служб. Про зміст відданих розпоряджень він доповідає командиру.
Начальник штабу керує роботою штабу, узгоджує діяльність та інформує заступників командира та начальників родів військ і служб про конкретну обстановку та отриману задачу, визначає які дані і до якого часу необхідно мати, які попередні розпорядження підготувати для передачі підлеглим частинам (підрозділам), спрямовує роботу підлеглих штабів та керує процесом доведення задач до підлеглих підрозділів, частин.
Він особисто несе відповідальність за організацію і підтримку безперервного керування військами. Він є прямим начальником підрозділів і частин зв'язку.