94. Радіоактивне забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів і шляхи його запобіганню.

При розгляді заходів профілактики радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища, продовольчої сировини та продуктів харчування, виділяють наступні два першочергові напрямки:

- охорона атмосферного шару Землі як природного екрану, що оберігає від згубного космічного впливу радіоактивних частинок;

- дотримання техніки безпеки при видобутку, використання та зберігання радіоактивних елементів.

При екологічно-благополучному стані середовища перебування на протязі усього життя людина отримує сумарну дозу опромінення від природних джерел на рівні 250-400 мбер. Опромінення в 10 рад чи не викликають яких-небудь змін в органах і тканинах людини, незначні зміни в складі крові спостерігаються при одноразових дозах 25-75 рад, променева хвороба - при опроміненні понад 100 рад. Потрапляючи до організму людини, радіоактивні елементи розподіляються в тканинах і неоднаковою мірою виводяться з організму.

Важливим чинником запобігання накопичення радіонуклідів у організмі людей, що працюють або проживають на територіях, забруднених аварійними викидами, є вживання певних харчових продуктів, що особливо важливо для захисту організму від довготривалих радіонуклідів (наприклад, стронцій-90), які здатні мігрувати по харчових ланцюгах, накопичуватися в органах і тканинах, піддавати хронічному опроміненню кістковий мозок і кісткову тканину, підвищувати ризик розвитку злоякісних новоутворень. Так, збагачення раціону рибною масою, ламінарією, кістковим борошном, кальцієм, фтором та ін. сприяє зменшенню ризику виникнення онкологічних захворювань. Практичний інтерес представляють незасвоювані вуглеводи, які застосовуються для збагачення харчових продуктів лікувально-профілактичного призначення. Важливе значення в профілактиці радіоактивного впливу має також β-каротин та харчові продукти з високим вмістом цього провітаміну.

У зонах радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища населення може піддаватися зовнішньому і внутрішньому опроміненню. Радіонукліди, акумулюючись в продуктах рослинного і тваринного походження, разом з їжею можуть потрапляти в організм людини (навіть ті радіонукліди, які потрапляють через органи дихання, частково затримуються у верхніх дихальних шляхах, звідки можуть потрапляти в шлунок). Виведення радіонуклідів, які у крові, значною мірою відбувається через кишечник, де вони пов'язуються з пектинами. До того ж пектини, як і інші харчові волокна, що містяться в рослинних продуктах, покращують перистальтику кишечника і, тим самим, сприяють якнайшвидшому виведенню радіонуклідів та інших чужорідних речовин, з організму.

Зменшення поступлення радіонуклідів в організм з їжею можна досягти шляхом зменшення їх кількості в продуктах харчування за допомогою різних технологічних та кулінарних обробок харчової сировини. За рахунок обробки харчової сировини – ретельного миття, чистки продуктів, відділення малоцінних частин можливо видалити від 20 до 60 % радіонуклідів. Так, перед миттям деяких овочів необхідно видаляти верхні більш забруднені листя ( капуста, цибуля ріпчаста та інші ). Картоплю та коренеплоди обов’язково миють двічі: перед очисткою від шкурки та після.

Найбільш ефективним методом кулінарної обробки сировини в умовах підвищеного забруднення радіонуклідними речовинами є варіння, при якому значна частина радіонуклідів переходить у відвар. Використовувати такий відвар в їжу нецілеспрямовано. Для отримання відвару необхідно варити продукт у воді 10 хв. Потім воду злити і продовжувати варку у новій порції води.