- •1. Сучасний стан харчової промисловості в Україні. Основні напрями її розвитку.
 - •2. Вимоги до сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
 - •3. Хімічний склад сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
 - •4. Асортимент харчових продуктів. Роль харчових продуктів у забезпеченні потреб споживачів, якість харчових продуктів.
 - •5. Показники якості сировини та готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
 - •6. Вимоги до якості сировини. Діючі стандарти на сировину.
 - •7. Зміни які проходять у сировині під час її переробки і їх вплив на якість готової продукції.
 - •8. Основні принципи харчових технологій.
 - •9. Реалізація принципу повного використання основних компонентів сировини для виробництва харчових продуктів.
 - •10. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
 - •11. Дайте загальну характеристику основних складових компонентів продовольчої сировини та харчових продуктів.
 - •12. Які речовини називаються білками? Класифікація білків.
 - •1. Фосфопротеїди,
 - •6. Металопротеїди.
 - •12. Які біологічні функції виконують білки?
 - •13. Харчова цінність білків.
 - •14. Будова та амінокислотний склад білків.
 - •15. Амінокислотний скор. Повноцінність білків.
 - •16. Основні фізико-хімічні та технологічні властивості білків.
 - •17. Які речовини називаються ліпідами? Їх роль в організмі. В яких продуктах містяться ліпіди?
 - •18. Чим рідкі жири відрізняються від твердих? Які продукти містять рідкі жири?
 - •19. Наведіть характеристику окремих жирів промислового значення.
 - •20. Гідрогенізація жирів.
 - •21. Фосфоліпіди, воски, ліповітаміни.
 - •22. Біохімічне та хімічне згіркнення жирів під час зберігання.
 - •23. Поліненасичені жирні кислоти: лінолева, ліноленова, арахідонова. Їх роль в організмі та біологічна активність.
 - •24. Крохмаль - як складова харчових продуктів.
 - •25. Пектинові речовини – як складова харчових продуктів.
 - •26. Клітковина – як складова харчових продуктів.
 - •27. Класифікація вітамінів та їх роль в організмі
 - •28. Руйнування вітамінів під впливом технологічних факторів.
 - •29. Інактивація ферментів під дією різних технологічних факторів.
 - •30. Вода. Її будова, властивості, вміст у харчових продуктах.
 - •31. Класифікація вуглеводів та їх роль в організмі.
 - •32. Біологічна роль та характеристика вуглеводів.
 - •33. Утворення вуглеводів у рослинах (процес фотосинтезу).
 - •34. Які макро- і мікроелементи вам відомі? Які продукти містять кальцій, магній, фосфор, залізо? Роль цих елементів в організмі.
 - •35. Будова, властивості та біологічна роль ферментів.
 - •36. Характеристика та промислове значення ферментів.
 - •37. Ферменти як біологічні каталізатори. Класифікація, основні властивості.
 - •38. Характеристика органічних і неорганічних консервантів
 - •39. Основні технологічні процеси харчових виробництв (механічні, гідродинамічні, теплові, масообмінні).
 - •40. Основні технологічні процеси харчових виробництв (хімічні, біохімічні)
 - •41. Наведіть способи раціонального використання сировини на прикладі однієї із галузей харчової промисловості.
 - •42. Розкрийте сутність принципу енергозбереження в харчових технологіях.
 - •43. Як здійснюється первинне оброблення сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості)?
 - •44. Фільтрування. Загальні відомості, рушійна сила процесу. Швидкість фільтрування.
 - •45. Способи очищення, що використовуються при переробленні сировини та виробництві харчових продуктів, їх загальна характеристика.
 - •46. Механічні способи оброблення сировини і напівфабрикатів, їх загальна характеристика.
 - •47. Подрібнення в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
 - •48. Перемішування в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
 - •49. Процеси одержання гомогенних мас.
 - •50. Мембранні методи оброблення сировини в харчових технологіях: сутність, призначення, рушійна сила, принципова відмінність від фільтрування.
 - •51. Способи розділення неоднорідних систем (осадження, гравітаційне осадження, в полі відцентрових сил): характеристика, рушійна сила.
 - •52. Сепарування рідкої сировини: теоретичні основи процесу, основне устаткування.
 - •53. Дезодорація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
 - •54. Рафінація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
 - •55. Способи і призначення теплового оброблення сировини та напівфабрикатів.
 - •56. Теплообмінні апарати: види, галузь застосування, їх порівняльна оцінка.
 - •57. Способи теплового оброблення та нагрівання харчових продуктів.
 - •58. Пастеризація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
 - •59. Стерилізація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
 - •60. Охолодження у харчових технологіях: призначення, режими, устаткування.
 - •61. Заморожування у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
 - •62. Випарювання у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
 - •63. Наведіть теоретичні основи масообмінних процесів (класифікація, рушійна сила, матеріальний баланс, механізм процесу).
 - •64. Абсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
 - •65. Адсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
 - •66. Екстрагування: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
 - •67. Сушіння в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
 - •68. Наведіть теоретичні основи процесу кристалізації. Способи кристалізації.
 - •69. Мікробіологічні процеси харчових виробництв.
 - •70. Види бродіння, їх значення в харчовій промисловості.
 - •71. Спиртове бродіння, його хімізм.
 - •72. Молочнокисле бродіння, його хімізм, значення та застосування.
 - •73. Як здійснюється контроль якості готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
 - •74. Способи пакування готової продукції.
 - •75. Вимоги до маркування харчових продуктів.
 - •76. Класифікація і характеристика сировини для виробництва харчової продукції.
 - •77. Класифікації відходів і побічних продуктів харчових виробництв.
 - •78. Головні задачі в галузі зберігання і переробки харчових продуктів.
 - •79. Методи консервування, що грунтуються на принципі анабіозу.
 - •80. Принцип абіозу та теплова стерилізація.
 - •81. Застосування антибіотиків при консервуванні.
 - •82. Вимоги до води, що використовується в харчових технологіях.
 - •83. Причини псування харчових продуктів.
 - •84. Вплив процесу стерилізації на зміну якості харчових продуктів.
 - •85. Використання відходів виробництва.
 - •86. Фізико-хімічні й органолептичні показники харчової продукції.
 - •87. Особливості асептичного фасування.
 - •88. Основні поняття про функціональне харчування.
 - •89. Основні підходи до збагачення традиційних харчових продуктів макро- та мікронутрієнтами.
 - •90. Охарактеризувати способи збагачення традиційних харчових продуктів вітамінами.
 - •91. Способи збагачення харчових продуктів сполуками заліза, кальцію, йоду.
 - •92. Дати гігієнічну характеристику основних компонентів харчових продуктів.
 - •93. Принципи створення харчових продуктів спеціального призначення.
 - •94. Радіоактивне забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів і шляхи його запобіганню.
 - •95. Роль харчових волокон у функціонуванні організму людини і їх основні природні джерела.
 - •96. Екологічні аспекти використання полімерних та інших матеріалів у харчовій промисловості.
 - •97. Смакові та ароматоутворюючі речовини в харчових продуктах.
 - •98. Використання барвників, ароматизаторів та смакових добавок у харчовій промисловості.
 - •99. Сенсорний аналіз. Загальні прийоми та умови його проведення.
 - •100. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
 - •101. Підвищення якості сировини за рахунок технічних і технологічних аспектів.
 - •102. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
 - •103. Джерела забруднення харчових продуктів.
 - •104. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
 - •104. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
 - •106. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
 - •107. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
 - •108. Фактори, що впливають на формування споживчих властивостей.
 - •109. Основні правила зберігання харчових продуктів.
 - •110. Лужність харчових продуктів. Методи визначення
 
82. Вимоги до води, що використовується в харчових технологіях.
Воду, використовувану під час виробництва харчових продуктів, за призначенням поділяють на технологічну і технічну. До води технологічного призначення належить вода, що є незамінною сировиною та входить до складу багатьох харчових продуктів і напоїв, а також вода, що безпосередньо контактує з харчовою сировиною й напівпродуктами у технологічному процесі. До води технічного призначення відносять воду, яку використовують для забезпечення технологічного процесу на всіх стадіях виробництва харчових продуктів і функціонування підприємства загалом. Така вода не має безпосереднього контакту із сировиною, напівфабрикатами та готового продукцією, а використовується, головним чином, для охолодження напівфабрикатів та продуктів і миття виробничих та інших приміщень тощо. Вимоги до води технологічного призначення. Воду технологічного призначення можна розділити на воду як сировину і воду, що може контактувати із сировиною та напівфабрикатами в процесі приготування харчових продуктів і напоїв (миття продуктових трубопроводів, апаратів і устаткування).Основна вимога до технологічної води — її відповідність державному стандарту на питну воду.
До води як сировини для виробництва харчових продуктів і напоїв ставлять вищі вимоги, ніж до питної. Це зумовлено необхідністю одержання продуктів і напоїв з високими і стабільними органолептичними показниками, збільшенням терміну зберігання, а також технологічними особливостями. Така технологічна вода повинна бути зовсім прозорою, без кольору, приємною за смаком і не мати запаху. При відстоюванні протягом доби в склянці за 20° С вода не повинна давати осад. Реакція води повинна бути близькою до нейтральної (рН 6,2-7,3). Для виробництва продуктів і напоїв жорстка вода та вода з високою лужністю непридатна. При її використанні відбувається нейтралізація кислот продуктів і напоїв, що спричинює їх перевитрати для досягнення необхідної кислотності. Крім того, як результат взаємодії іонів кальцію та магнію зі складними компонентами сировини може утворюватися небажаний смак і осад. Найкращою є вода з мінімальною жорсткістю. Негативний вплив Са2+ й Мg2+ на смак може виявитися за концентрації, що перевищує поріг чутливості. Негативно позначаються на якості продуктів і напоїв іони заліза та марганцю. За їх підвищеної концентрації продукти й напої набувають неприємного смаку, гальмується інверсія цукрози, відбувається їх взаємодія з дубильними й пектиновими речовинами, змінюється колір, виникає помутніння деяких напоїв. Високі вимоги пред’являють до технологічної води стосовно її мікробіологічної чистоти, що безпосередньо впливає на стійкість і якість продуктів і напоїв. Вода не повинна містити патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів.
83. Причини псування харчових продуктів.
Більшість харчових продуктів рослинного і тваринного походження не можуть довго зберігатися у свіжому вигляді. З часом у них виникають небажані зміни, внаслідок чого погіршуються смакові якості та харчова цінність. У ряді випадків вони стають зовсім непридатними для вживання в їжу.
Псування харчових продуктів найчастіше викликається мікроорганізмами, під впливом яких відбувається розпад складних хімічних речовин на більш прості сполуки, більшість яких має неприємний смак і запах, а деякі з них — отруйні. Крім того, деякі мікроорганізми, розвиваючись у харчових продуктах, виділяють у процесі життєдіяльності сильнодіючі бактерійні отрути (токсини). Так, наприклад, мікроб ботулізму виділяє токсин — найсильнішу біологічну отруту на землі. Тому дуже важливою умовою в процесі заготівлі овочів і плодів про запас є старанне миття та обчищання їх. Не можна також вживати несвіжі продукти і пошкоджені плоди та овочі.
Іншим фактором, який призводить до псування харчових продуктів, є ферменти. Вони не припиняють своєї дії і після забою тварин, а також після збирання плодів, ягід і овочів.
Проте не всі мікроби роблять шкоду. Наприклад, молочнокислі мікроби, використовуючи для своєї життєдіяльності цукри плодів і овочів, сприяють бродінню з утворенням молочної кислоти. На цій властивості мікробів ґрунтується квашення і соління.
Припинити або затримати життєдіяльність мікроорганізмів, також зруйнувати ферменти і тим самим запобігти псуванню харчових продуктів можна тим або іншим способом консервування.
