
- •1. Сучасний стан харчової промисловості в Україні. Основні напрями її розвитку.
- •2. Вимоги до сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •3. Хімічний склад сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •4. Асортимент харчових продуктів. Роль харчових продуктів у забезпеченні потреб споживачів, якість харчових продуктів.
- •5. Показники якості сировини та готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •6. Вимоги до якості сировини. Діючі стандарти на сировину.
- •7. Зміни які проходять у сировині під час її переробки і їх вплив на якість готової продукції.
- •8. Основні принципи харчових технологій.
- •9. Реалізація принципу повного використання основних компонентів сировини для виробництва харчових продуктів.
- •10. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
- •11. Дайте загальну характеристику основних складових компонентів продовольчої сировини та харчових продуктів.
- •12. Які речовини називаються білками? Класифікація білків.
- •1. Фосфопротеїди,
- •6. Металопротеїди.
- •12. Які біологічні функції виконують білки?
- •13. Харчова цінність білків.
- •14. Будова та амінокислотний склад білків.
- •15. Амінокислотний скор. Повноцінність білків.
- •16. Основні фізико-хімічні та технологічні властивості білків.
- •17. Які речовини називаються ліпідами? Їх роль в організмі. В яких продуктах містяться ліпіди?
- •18. Чим рідкі жири відрізняються від твердих? Які продукти містять рідкі жири?
- •19. Наведіть характеристику окремих жирів промислового значення.
- •20. Гідрогенізація жирів.
- •21. Фосфоліпіди, воски, ліповітаміни.
- •22. Біохімічне та хімічне згіркнення жирів під час зберігання.
- •23. Поліненасичені жирні кислоти: лінолева, ліноленова, арахідонова. Їх роль в організмі та біологічна активність.
- •24. Крохмаль - як складова харчових продуктів.
- •25. Пектинові речовини – як складова харчових продуктів.
- •26. Клітковина – як складова харчових продуктів.
- •27. Класифікація вітамінів та їх роль в організмі
- •28. Руйнування вітамінів під впливом технологічних факторів.
- •29. Інактивація ферментів під дією різних технологічних факторів.
- •30. Вода. Її будова, властивості, вміст у харчових продуктах.
- •31. Класифікація вуглеводів та їх роль в організмі.
- •32. Біологічна роль та характеристика вуглеводів.
- •33. Утворення вуглеводів у рослинах (процес фотосинтезу).
- •34. Які макро- і мікроелементи вам відомі? Які продукти містять кальцій, магній, фосфор, залізо? Роль цих елементів в організмі.
- •35. Будова, властивості та біологічна роль ферментів.
- •36. Характеристика та промислове значення ферментів.
- •37. Ферменти як біологічні каталізатори. Класифікація, основні властивості.
- •38. Характеристика органічних і неорганічних консервантів
- •39. Основні технологічні процеси харчових виробництв (механічні, гідродинамічні, теплові, масообмінні).
- •40. Основні технологічні процеси харчових виробництв (хімічні, біохімічні)
- •41. Наведіть способи раціонального використання сировини на прикладі однієї із галузей харчової промисловості.
- •42. Розкрийте сутність принципу енергозбереження в харчових технологіях.
- •43. Як здійснюється первинне оброблення сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості)?
- •44. Фільтрування. Загальні відомості, рушійна сила процесу. Швидкість фільтрування.
- •45. Способи очищення, що використовуються при переробленні сировини та виробництві харчових продуктів, їх загальна характеристика.
- •46. Механічні способи оброблення сировини і напівфабрикатів, їх загальна характеристика.
- •47. Подрібнення в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- •48. Перемішування в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- •49. Процеси одержання гомогенних мас.
- •50. Мембранні методи оброблення сировини в харчових технологіях: сутність, призначення, рушійна сила, принципова відмінність від фільтрування.
- •51. Способи розділення неоднорідних систем (осадження, гравітаційне осадження, в полі відцентрових сил): характеристика, рушійна сила.
- •52. Сепарування рідкої сировини: теоретичні основи процесу, основне устаткування.
- •53. Дезодорація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •54. Рафінація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •55. Способи і призначення теплового оброблення сировини та напівфабрикатів.
- •56. Теплообмінні апарати: види, галузь застосування, їх порівняльна оцінка.
- •57. Способи теплового оброблення та нагрівання харчових продуктів.
- •58. Пастеризація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •59. Стерилізація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •60. Охолодження у харчових технологіях: призначення, режими, устаткування.
- •61. Заморожування у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- •62. Випарювання у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- •63. Наведіть теоретичні основи масообмінних процесів (класифікація, рушійна сила, матеріальний баланс, механізм процесу).
- •64. Абсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •65. Адсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •66. Екстрагування: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •67. Сушіння в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •68. Наведіть теоретичні основи процесу кристалізації. Способи кристалізації.
- •69. Мікробіологічні процеси харчових виробництв.
- •70. Види бродіння, їх значення в харчовій промисловості.
- •71. Спиртове бродіння, його хімізм.
- •72. Молочнокисле бродіння, його хімізм, значення та застосування.
- •73. Як здійснюється контроль якості готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •74. Способи пакування готової продукції.
- •75. Вимоги до маркування харчових продуктів.
- •76. Класифікація і характеристика сировини для виробництва харчової продукції.
- •77. Класифікації відходів і побічних продуктів харчових виробництв.
- •78. Головні задачі в галузі зберігання і переробки харчових продуктів.
- •79. Методи консервування, що грунтуються на принципі анабіозу.
- •80. Принцип абіозу та теплова стерилізація.
- •81. Застосування антибіотиків при консервуванні.
- •82. Вимоги до води, що використовується в харчових технологіях.
- •83. Причини псування харчових продуктів.
- •84. Вплив процесу стерилізації на зміну якості харчових продуктів.
- •85. Використання відходів виробництва.
- •86. Фізико-хімічні й органолептичні показники харчової продукції.
- •87. Особливості асептичного фасування.
- •88. Основні поняття про функціональне харчування.
- •89. Основні підходи до збагачення традиційних харчових продуктів макро- та мікронутрієнтами.
- •90. Охарактеризувати способи збагачення традиційних харчових продуктів вітамінами.
- •91. Способи збагачення харчових продуктів сполуками заліза, кальцію, йоду.
- •92. Дати гігієнічну характеристику основних компонентів харчових продуктів.
- •93. Принципи створення харчових продуктів спеціального призначення.
- •94. Радіоактивне забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів і шляхи його запобіганню.
- •95. Роль харчових волокон у функціонуванні організму людини і їх основні природні джерела.
- •96. Екологічні аспекти використання полімерних та інших матеріалів у харчовій промисловості.
- •97. Смакові та ароматоутворюючі речовини в харчових продуктах.
- •98. Використання барвників, ароматизаторів та смакових добавок у харчовій промисловості.
- •99. Сенсорний аналіз. Загальні прийоми та умови його проведення.
- •100. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •101. Підвищення якості сировини за рахунок технічних і технологічних аспектів.
- •102. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
- •103. Джерела забруднення харчових продуктів.
- •104. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •104. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •106. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •107. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
- •108. Фактори, що впливають на формування споживчих властивостей.
- •109. Основні правила зберігання харчових продуктів.
- •110. Лужність харчових продуктів. Методи визначення
76. Класифікація і характеристика сировини для виробництва харчової продукції.
Галузі харчової промисловості, переробні рослинна сировина, діляться на дві групи:
- галузі, зайняті первинною переробкою сировини. Наприклад, борошномельна, круп'яна, цукрова, крахмалопатокова, консервна, спиртова, тютюнова, чайна (первинна переробка тютюнового та чайного листа), олієдобувна, первинного виноробства тощо;
- галузі, зайняті вторинною переробкою сировини, наприклад, хлібопекарська, макаронна, кондитерська, цукрорафінадна, дріжджова, пивоварна, жиропереробна (виробництво маргарину, мила, оліфи, парфумерних виробів), чаєрозважувальна, тютюнова, вторинного виноробства тощо.
Асортимент продукції, що виробляється на харчових підприємствах, дуже великий. Так, тільки найменувань кондитерських виробів налічується кілька тисяч. Звідси зрозуміло, що використовується велика різноманітність сировини. Тому доцільно її розділити на окремі групи за найбільш істотними ознаками.
Харчову сировину класифікують:
- за консистенцією: соковита сировина - цукровий буряк, картопля, всі види плодоовочевої сировини; рідка сировина - вода, рослинна олія, патока тощо; суха сировина - зернобобові;
- за переважанням в ній будь-якої хімічної речовини: вуглеводовмісна сировина - зерно злаків, картопля, буряк, плоди, ягоди; олійна сировина - насіння олійних культур, плоди оливкового дерева тощо;
- білкова сировина: насіння бобових культур тощо;
- ефіроолійна сировина: насіння ефіроолійних культур, пелюстки троянд, гераней та інших квітів.
77. Класифікації відходів і побічних продуктів харчових виробництв.
За способами використання основні відходи, одержувані на підприємствах харчової промисловості, розбиті нами на три головні групи:
відходи, що використовуються як корми для худоби;
відходи, які є сировиною для інших галузей промисловості;
відходи, що служать сировиною для вторинної переробки на тому ж підприємстві, де вони отримані.
Перша група – відходи, одержувані на підприємствах харчової промисловості та використовуються безпосередньо для згодовування худобі; до неї входять такі види відходів:
3ерно-картопляна барда.
Мелясова барда.
Кормова патока (меляса) бурякоцукрового виробництва, у сільському господарстві є дуже добрим кормом для худоби.
Зернові відходи, тобто відходи, одержувані при підробці зерна, безпосередньо йдуть на корм худобі.
Мезга картопляна, що містить при виході з крохмального виробництва 94% вологи.
Сокові води, що містять 99% вологи.
Макуха, крупна і дрібна мезга і частково екстракт, одержувані при переробці кукурудзи на крохмаль, використовуються у виробництві кормів.
Макуха масложирового виробництва реалізується на корм худобі в пресованому вигляді з вмістом вологи 40%.
Виноградні вичавки частково використовуються на корм худобі.
Пивна дробина – хороший корм для худоби в сирому н сухому вигляді.
Солодові паростки – високопродуктивний корм для сільськогосподарських тварин.
Білковий відстій, одержуваний у пивоварінні, володіє гірким смаком і може використовуватися тільки в суміші з іншими кормами.
Стулки стручків і бадилля в консервній промисловості.
Стрижні качанів і листя кукурудзи використовуються на корм худобі.
Обрізки моркви, буряка, цукрової кукурудзи, капусти, кабачків, баклажанів та цибулі можуть бути використані на корм худобі.
Відходи гороху використовуються в якості кормів.
Свіжий буряковий жом, вихід якого становить 85–90% за вагою буряків, містить 6,65% сухих речовин і є добрим кормом для худоби.
Друга група – це відходи, які є сировиною для інших галузей промисловості.
Фуз, одержуваний у виробництві рослинного масла, являє собою суміш олії з частинками ядра насіння, оболонками, білками, фарбувальними та іншими речовинами.
Соапсток являє собою суміш жиру, мила, фосфатидів, фарбувальних і інших речовин.
Червоний саломас є висококислотних темним жиром.
Жир від регенерації каталізатора виходить в результаті відділення жиру від каталізаторів при регенерації.
Жир в вибільні глині представляє собою відхід після відбілення жирів і складається з глини, жиру, забруднень і фарбувальних речовин.
Жир від зачистки апаратури підприємств олієдобувних і олієжиропереробної промисловості.
Всі перераховані відходи після відповідної обробки шляхом виділення жирних кислот і їх дистиляції з успіхом можуть бути використані для виробництва мила, стеарину, олеїну, оліфи.
Зародок кукурудзи після переробки кукурудзи на крохмаль.
Насіння томатів.
Кісточки абрикосів, слив та інших плодів використовуються в кондитерській промисловості та для отримання рослинного масла.
Пивні дріжджі.
Сокові води можна використовувати для виробництва кормових пресованих дріжджів, багатих вітамінами і білками.
Дріжджі спиртових заводів. Вони володіють хорошими пекарськими властивостями; випікається на них хліб має нормальну якість.
Гліцерин, який представляє собою продукт спиртового бродіння.
Зерно-картопляна барда служить сировиною для отримання кормових концентратів, дріжджів і клейової пасти.
Зола бардяна, одержувана при спалюванні мелясової барди.
Сивушні масла – відхід при ректифікації спирту-сирцю – містять вищі спирти, що використовуються для виготовлення ефірів, вживаних у якості розчинників для виробництва лаків та есенцій.
Лушпиння від олієнасіння служить для одержання ряду різних продуктів. Після оцукрювання вуглеводів н подальшого їх зброджування з соняшникового лушпиння можна отримати етиловий спирт, кормові дріжджі і в якості побічних продуктів – фурфурол, оцтову кислоту та інші продукти.
Виноградні вичавки, сульфітовані опади і вінас служать сировиною для отримання таких цінних продуктів, як винна кислота, етиловий спирт, виноградне масло, танін.
Бурякова меляса (меляса), одержувана при переробці буряків на цукор, містить 77–79% сухих речовин н використовується у виробництві спирту, дріжджів, лимонної та молочної кислот і гліцерину, а також на вироблення сахара1 шляхом сепарації.
Дефекаційний шлам, якого виходить 8–12%, від ваги перероблюваних буряків, містить 40–50% сухих речовин і є хорошим добривом і сировиною для виробництва вапна, необхідного цукровим заводам.
Витерки багатьох сортів яблук, кількість яких досягає 12%, використовуються для отримання пектину.
Буряковий жом, крім вироблення клею, може бути використаний також для виробництва пектину.
Сирий жом, отримуваний з шипшини після вилучення з нього вітамінів групи Р, служить для виробництва каротиноїдних пігменту (харчового барвника) для підфарбовування маргарину.
Відходи цибулі можуть служити в якості сировини для отримання барвників.
Третя група – відходи, використовувані вдруге на даному виробництві.
Гази, що виділяються при бродінні, містять 99–99,5% вуглекислоти, використовуються в пивоварінні для виробничих цілей як на заводі–виробнику, так і в інших галузях промисловості.
Барда ацетоно–бутилового виробництва використовується замість води в розварниках спиртового виробництва, що сприяє підвищенню виходів спирту.
Лушпиння від олієнасіння використовується як паливо.
Свіжі відходи при приготуванні фаршированих томатів використовуються для отримання концентрованих томатних продуктів.
Відходи плодів використовуються для отримання джему.
У цю ж групу відходів можуть бути включені і деякі відходи інших груп: картопляна барда, мезга, фузи, кормові дріжджі, мелясова барда.