
- •1. Сучасний стан харчової промисловості в Україні. Основні напрями її розвитку.
- •2. Вимоги до сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •3. Хімічний склад сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •4. Асортимент харчових продуктів. Роль харчових продуктів у забезпеченні потреб споживачів, якість харчових продуктів.
- •5. Показники якості сировини та готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •6. Вимоги до якості сировини. Діючі стандарти на сировину.
- •7. Зміни які проходять у сировині під час її переробки і їх вплив на якість готової продукції.
- •8. Основні принципи харчових технологій.
- •9. Реалізація принципу повного використання основних компонентів сировини для виробництва харчових продуктів.
- •10. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
- •11. Дайте загальну характеристику основних складових компонентів продовольчої сировини та харчових продуктів.
- •12. Які речовини називаються білками? Класифікація білків.
- •1. Фосфопротеїди,
- •6. Металопротеїди.
- •12. Які біологічні функції виконують білки?
- •13. Харчова цінність білків.
- •14. Будова та амінокислотний склад білків.
- •15. Амінокислотний скор. Повноцінність білків.
- •16. Основні фізико-хімічні та технологічні властивості білків.
- •17. Які речовини називаються ліпідами? Їх роль в організмі. В яких продуктах містяться ліпіди?
- •18. Чим рідкі жири відрізняються від твердих? Які продукти містять рідкі жири?
- •19. Наведіть характеристику окремих жирів промислового значення.
- •20. Гідрогенізація жирів.
- •21. Фосфоліпіди, воски, ліповітаміни.
- •22. Біохімічне та хімічне згіркнення жирів під час зберігання.
- •23. Поліненасичені жирні кислоти: лінолева, ліноленова, арахідонова. Їх роль в організмі та біологічна активність.
- •24. Крохмаль - як складова харчових продуктів.
- •25. Пектинові речовини – як складова харчових продуктів.
- •26. Клітковина – як складова харчових продуктів.
- •27. Класифікація вітамінів та їх роль в організмі
- •28. Руйнування вітамінів під впливом технологічних факторів.
- •29. Інактивація ферментів під дією різних технологічних факторів.
- •30. Вода. Її будова, властивості, вміст у харчових продуктах.
- •31. Класифікація вуглеводів та їх роль в організмі.
- •32. Біологічна роль та характеристика вуглеводів.
- •33. Утворення вуглеводів у рослинах (процес фотосинтезу).
- •34. Які макро- і мікроелементи вам відомі? Які продукти містять кальцій, магній, фосфор, залізо? Роль цих елементів в організмі.
- •35. Будова, властивості та біологічна роль ферментів.
- •36. Характеристика та промислове значення ферментів.
- •37. Ферменти як біологічні каталізатори. Класифікація, основні властивості.
- •38. Характеристика органічних і неорганічних консервантів
- •39. Основні технологічні процеси харчових виробництв (механічні, гідродинамічні, теплові, масообмінні).
- •40. Основні технологічні процеси харчових виробництв (хімічні, біохімічні)
- •41. Наведіть способи раціонального використання сировини на прикладі однієї із галузей харчової промисловості.
- •42. Розкрийте сутність принципу енергозбереження в харчових технологіях.
- •43. Як здійснюється первинне оброблення сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості)?
- •44. Фільтрування. Загальні відомості, рушійна сила процесу. Швидкість фільтрування.
- •45. Способи очищення, що використовуються при переробленні сировини та виробництві харчових продуктів, їх загальна характеристика.
- •46. Механічні способи оброблення сировини і напівфабрикатів, їх загальна характеристика.
- •47. Подрібнення в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- •48. Перемішування в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- •49. Процеси одержання гомогенних мас.
- •50. Мембранні методи оброблення сировини в харчових технологіях: сутність, призначення, рушійна сила, принципова відмінність від фільтрування.
- •51. Способи розділення неоднорідних систем (осадження, гравітаційне осадження, в полі відцентрових сил): характеристика, рушійна сила.
- •52. Сепарування рідкої сировини: теоретичні основи процесу, основне устаткування.
- •53. Дезодорація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •54. Рафінація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •55. Способи і призначення теплового оброблення сировини та напівфабрикатів.
- •56. Теплообмінні апарати: види, галузь застосування, їх порівняльна оцінка.
- •57. Способи теплового оброблення та нагрівання харчових продуктів.
- •58. Пастеризація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •59. Стерилізація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •60. Охолодження у харчових технологіях: призначення, режими, устаткування.
- •61. Заморожування у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- •62. Випарювання у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- •63. Наведіть теоретичні основи масообмінних процесів (класифікація, рушійна сила, матеріальний баланс, механізм процесу).
- •64. Абсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •65. Адсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •66. Екстрагування: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •67. Сушіння в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •68. Наведіть теоретичні основи процесу кристалізації. Способи кристалізації.
- •69. Мікробіологічні процеси харчових виробництв.
- •70. Види бродіння, їх значення в харчовій промисловості.
- •71. Спиртове бродіння, його хімізм.
- •72. Молочнокисле бродіння, його хімізм, значення та застосування.
- •73. Як здійснюється контроль якості готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •74. Способи пакування готової продукції.
- •75. Вимоги до маркування харчових продуктів.
- •76. Класифікація і характеристика сировини для виробництва харчової продукції.
- •77. Класифікації відходів і побічних продуктів харчових виробництв.
- •78. Головні задачі в галузі зберігання і переробки харчових продуктів.
- •79. Методи консервування, що грунтуються на принципі анабіозу.
- •80. Принцип абіозу та теплова стерилізація.
- •81. Застосування антибіотиків при консервуванні.
- •82. Вимоги до води, що використовується в харчових технологіях.
- •83. Причини псування харчових продуктів.
- •84. Вплив процесу стерилізації на зміну якості харчових продуктів.
- •85. Використання відходів виробництва.
- •86. Фізико-хімічні й органолептичні показники харчової продукції.
- •87. Особливості асептичного фасування.
- •88. Основні поняття про функціональне харчування.
- •89. Основні підходи до збагачення традиційних харчових продуктів макро- та мікронутрієнтами.
- •90. Охарактеризувати способи збагачення традиційних харчових продуктів вітамінами.
- •91. Способи збагачення харчових продуктів сполуками заліза, кальцію, йоду.
- •92. Дати гігієнічну характеристику основних компонентів харчових продуктів.
- •93. Принципи створення харчових продуктів спеціального призначення.
- •94. Радіоактивне забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів і шляхи його запобіганню.
- •95. Роль харчових волокон у функціонуванні організму людини і їх основні природні джерела.
- •96. Екологічні аспекти використання полімерних та інших матеріалів у харчовій промисловості.
- •97. Смакові та ароматоутворюючі речовини в харчових продуктах.
- •98. Використання барвників, ароматизаторів та смакових добавок у харчовій промисловості.
- •99. Сенсорний аналіз. Загальні прийоми та умови його проведення.
- •100. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •101. Підвищення якості сировини за рахунок технічних і технологічних аспектів.
- •102. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
- •103. Джерела забруднення харчових продуктів.
- •104. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •104. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •106. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •107. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
- •108. Фактори, що впливають на формування споживчих властивостей.
- •109. Основні правила зберігання харчових продуктів.
- •110. Лужність харчових продуктів. Методи визначення
60. Охолодження у харчових технологіях: призначення, режими, устаткування.
Охолодження харчових продуктів переслідує одну загальну мету – пониження їх температури до заданої кінцевої, внаслідок чого задержуються біохімічні процеси та розвиток мікроорганізмів. Кінцева температура і швидкість охолодження грають важливу роль в успішному досягненні вказаної мети. При великій різноманітності способів охолодження всі вони можуть бути розділені на три групи за фізичним принципом відведення тепла: теплопровідністю, конвекцією і радіацією; внаслідок фазового перетворення; охолоджування в результаті конвекції і фазового перетворення води.
Розглянемо охолодження на прикладі м’ясної промисловості.
Після первинної обробки м'ясні туші, півтуші і охолоджують в холодильних камерах. Температура і швидкість руху повітря в камері охолодження м'яса мають бути однакові в усіх точках об'єму камери. Відстань між півтушами і тушами на підвісних шляхах 30 … 50 мм; навантаження на 1 погонний метр підвісного шляху для яловичини складає 250 кг, для свинини і баранини 200 кг
Залежно від способу охолодження існує наскільки способів охолодження м'яса:
у камері схову при постійній температурі на протязі всього процесу охолодження . В цьому випадку температура в камері складає 0 °С, а відносна вологість повітря - 87 … 97%. Процес охолодження м'яса закінчується досягши температури м'яса в товщі стегна +2 … +4 °С і продовжується 30 … 36 годин.
у камері інтенсивного охолодження прискорення процесу охолодження відбувається за рахунок зниження температури повітря і збільшенням швидкості руху повітря в камері.
Збільшення швидкості руху охолоджуючого повітря до 1 … 2 м/с дозволяє в два рази скоротити процес охолодження .
Залежно від часу охолодження і усихання м'яса існує декілька способів охолодження м'яса:
повільне охолодження проводять в камерах охолодження при температурі повітря 0 … +3°С і швидкості його руху 0,1 … 0,3 м/с. При цьому тривалість процесу повільного охолодження для яловичини складає 24 … 36 год. при зниженні температури в товщі стегна з +38 °С до +4 °С. При цьому втрата маси залежить від способу оброблення і угодованої туш. При мокрому обробленні усихання вагається від 1,2% до 2,28% від маси туш, при сухій - від 0,82% до 1,62%;
прискорене охолодження здійснюється при подачі повітря з температурою 0°С із швидкістю руху 0,5 м/с. Тривалість процесу складає до 24 год. Усихання для яловичини 1-й категорії - 1,59%;
швидке охолодження здійснюють в камерах тунельного типу.
При одностадійному методі охолодження температура повітря підтримується на рівні -3°С , швидкість його руху 0,8 м/с. Тривалість процесу складає для яловичини 16 год., для свинини - 13 год. При цьому усихання для яловичини 1-й категорії складає 1,38%.
При двостадійному методі охолодження на першій стадії процес здійснюють до температури в товщі м'язів +10°С . Температура повітря підтримується на рівні -3 … -5 °С. Тривалість першої стадії складає 10 … 12 год. Друга стадія охолодження здійснюється при температурі повітря -1,0 … -1,5 °С і при швидкості його руху 0,1 … 0,2 м/с протягом 8 … 10 год. Охолодження ведуть до температури в товщі м'язів 0 °С. Усихання для яловичини 1-й категорії при двостадійному методі складає 1,2%.
Надшвидке охолодження здійснюють методом душування в камерах тунельного типу в дві стадії. На першій стадії охолодження проводять при температурі повітря -10 … -12°С протягом 6 .. 7 год. при швидкості руху повітря 1 … 2 м/с до температури в товщі стегна +18 … +22°С За цей період температура в поверхневому шарі досягає -1 °С, а усередині стегна: +15 … +18 °С - в яловичини +13 .. +15°С - в свинини. Доохолодження м'яса здійснюють при температурі повітря -1,0 … -1,5°С , при швидкості рухи повітря 0,1 … 0,2 м/с протягом 10 … 12 ч для яловичини і 10 … 15 год. для свинини.
Відносно новим способом охолодження є охолодження м'яса в перенасиченому вологою повітрі. Повітря, що виходить з турбодетандера, розширюється. При цьому температура і тиск повітря знижуються, він переходить в достаток перенасиченості вологою і поступає в камеру для охолодження продуктів. Ступінь перенасичення, швидкість і температуру повітря можна змінювати.
Для скорочення тривалості збільшують швидкість руху охолоджуючого середовища, а також знижують його температуру.
Півтуші після охолодження зберігаються в підвішеному стані на підвісних шляхах в камерах схову, де строго підтримуються задана температура і відносна вологість повітря.
При зберіганні охолодженого м'яса не повинно бути інтенсивної циркуляції повітря, оскільки посилюється випар вологи, що приводить до збільшення втрат маси. Охолоджене м'ясо зберігається при температурі близько 0 °С і відносній вологості 85-90%. Залежно від угодованої м'ясо без зниження якості і яких-небудь вад може зберігатися протягом 7-11 діб.