
- •1. Сучасний стан харчової промисловості в Україні. Основні напрями її розвитку.
- •2. Вимоги до сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •3. Хімічний склад сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •4. Асортимент харчових продуктів. Роль харчових продуктів у забезпеченні потреб споживачів, якість харчових продуктів.
- •5. Показники якості сировини та готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •6. Вимоги до якості сировини. Діючі стандарти на сировину.
- •7. Зміни які проходять у сировині під час її переробки і їх вплив на якість готової продукції.
- •8. Основні принципи харчових технологій.
- •9. Реалізація принципу повного використання основних компонентів сировини для виробництва харчових продуктів.
- •10. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
- •11. Дайте загальну характеристику основних складових компонентів продовольчої сировини та харчових продуктів.
- •12. Які речовини називаються білками? Класифікація білків.
- •1. Фосфопротеїди,
- •6. Металопротеїди.
- •12. Які біологічні функції виконують білки?
- •13. Харчова цінність білків.
- •14. Будова та амінокислотний склад білків.
- •15. Амінокислотний скор. Повноцінність білків.
- •16. Основні фізико-хімічні та технологічні властивості білків.
- •17. Які речовини називаються ліпідами? Їх роль в організмі. В яких продуктах містяться ліпіди?
- •18. Чим рідкі жири відрізняються від твердих? Які продукти містять рідкі жири?
- •19. Наведіть характеристику окремих жирів промислового значення.
- •20. Гідрогенізація жирів.
- •21. Фосфоліпіди, воски, ліповітаміни.
- •22. Біохімічне та хімічне згіркнення жирів під час зберігання.
- •23. Поліненасичені жирні кислоти: лінолева, ліноленова, арахідонова. Їх роль в організмі та біологічна активність.
- •24. Крохмаль - як складова харчових продуктів.
- •25. Пектинові речовини – як складова харчових продуктів.
- •26. Клітковина – як складова харчових продуктів.
- •27. Класифікація вітамінів та їх роль в організмі
- •28. Руйнування вітамінів під впливом технологічних факторів.
- •29. Інактивація ферментів під дією різних технологічних факторів.
- •30. Вода. Її будова, властивості, вміст у харчових продуктах.
- •31. Класифікація вуглеводів та їх роль в організмі.
- •32. Біологічна роль та характеристика вуглеводів.
- •33. Утворення вуглеводів у рослинах (процес фотосинтезу).
- •34. Які макро- і мікроелементи вам відомі? Які продукти містять кальцій, магній, фосфор, залізо? Роль цих елементів в організмі.
- •35. Будова, властивості та біологічна роль ферментів.
- •36. Характеристика та промислове значення ферментів.
- •37. Ферменти як біологічні каталізатори. Класифікація, основні властивості.
- •38. Характеристика органічних і неорганічних консервантів
- •39. Основні технологічні процеси харчових виробництв (механічні, гідродинамічні, теплові, масообмінні).
- •40. Основні технологічні процеси харчових виробництв (хімічні, біохімічні)
- •41. Наведіть способи раціонального використання сировини на прикладі однієї із галузей харчової промисловості.
- •42. Розкрийте сутність принципу енергозбереження в харчових технологіях.
- •43. Як здійснюється первинне оброблення сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості)?
- •44. Фільтрування. Загальні відомості, рушійна сила процесу. Швидкість фільтрування.
- •45. Способи очищення, що використовуються при переробленні сировини та виробництві харчових продуктів, їх загальна характеристика.
- •46. Механічні способи оброблення сировини і напівфабрикатів, їх загальна характеристика.
- •47. Подрібнення в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- •48. Перемішування в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- •49. Процеси одержання гомогенних мас.
- •50. Мембранні методи оброблення сировини в харчових технологіях: сутність, призначення, рушійна сила, принципова відмінність від фільтрування.
- •51. Способи розділення неоднорідних систем (осадження, гравітаційне осадження, в полі відцентрових сил): характеристика, рушійна сила.
- •52. Сепарування рідкої сировини: теоретичні основи процесу, основне устаткування.
- •53. Дезодорація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •54. Рафінація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •55. Способи і призначення теплового оброблення сировини та напівфабрикатів.
- •56. Теплообмінні апарати: види, галузь застосування, їх порівняльна оцінка.
- •57. Способи теплового оброблення та нагрівання харчових продуктів.
- •58. Пастеризація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •59. Стерилізація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •60. Охолодження у харчових технологіях: призначення, режими, устаткування.
- •61. Заморожування у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- •62. Випарювання у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- •63. Наведіть теоретичні основи масообмінних процесів (класифікація, рушійна сила, матеріальний баланс, механізм процесу).
- •64. Абсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •65. Адсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •66. Екстрагування: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •67. Сушіння в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •68. Наведіть теоретичні основи процесу кристалізації. Способи кристалізації.
- •69. Мікробіологічні процеси харчових виробництв.
- •70. Види бродіння, їх значення в харчовій промисловості.
- •71. Спиртове бродіння, його хімізм.
- •72. Молочнокисле бродіння, його хімізм, значення та застосування.
- •73. Як здійснюється контроль якості готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •74. Способи пакування готової продукції.
- •75. Вимоги до маркування харчових продуктів.
- •76. Класифікація і характеристика сировини для виробництва харчової продукції.
- •77. Класифікації відходів і побічних продуктів харчових виробництв.
- •78. Головні задачі в галузі зберігання і переробки харчових продуктів.
- •79. Методи консервування, що грунтуються на принципі анабіозу.
- •80. Принцип абіозу та теплова стерилізація.
- •81. Застосування антибіотиків при консервуванні.
- •82. Вимоги до води, що використовується в харчових технологіях.
- •83. Причини псування харчових продуктів.
- •84. Вплив процесу стерилізації на зміну якості харчових продуктів.
- •85. Використання відходів виробництва.
- •86. Фізико-хімічні й органолептичні показники харчової продукції.
- •87. Особливості асептичного фасування.
- •88. Основні поняття про функціональне харчування.
- •89. Основні підходи до збагачення традиційних харчових продуктів макро- та мікронутрієнтами.
- •90. Охарактеризувати способи збагачення традиційних харчових продуктів вітамінами.
- •91. Способи збагачення харчових продуктів сполуками заліза, кальцію, йоду.
- •92. Дати гігієнічну характеристику основних компонентів харчових продуктів.
- •93. Принципи створення харчових продуктів спеціального призначення.
- •94. Радіоактивне забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів і шляхи його запобіганню.
- •95. Роль харчових волокон у функціонуванні організму людини і їх основні природні джерела.
- •96. Екологічні аспекти використання полімерних та інших матеріалів у харчовій промисловості.
- •97. Смакові та ароматоутворюючі речовини в харчових продуктах.
- •98. Використання барвників, ароматизаторів та смакових добавок у харчовій промисловості.
- •99. Сенсорний аналіз. Загальні прийоми та умови його проведення.
- •100. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •101. Підвищення якості сировини за рахунок технічних і технологічних аспектів.
- •102. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
- •103. Джерела забруднення харчових продуктів.
- •104. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •104. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •106. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •107. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
- •108. Фактори, що впливають на формування споживчих властивостей.
- •109. Основні правила зберігання харчових продуктів.
- •110. Лужність харчових продуктів. Методи визначення
35. Будова, властивості та біологічна роль ферментів.
Ферменти — найбільш важливий клас білкових речовин, універсальний по своїй біологічної функції. Ферменти являють собою специфічні і високоефективні каталізатори хімічних реакцій, що протікають в живій клітині. Так, наприклад, уреаза (при рН=8,0, 20°С) прискорює гідроліз сечовини приблизно в 1 014 раз.
Всі ферменти поділяються на дві великі групи: однокомпонентні, що складаються виключно з білка, і двокомпонентні, що складаються з білка (апофермент), і небілкової частини (кофактор або простетична група). Апофермент двокомпонентних ферментів називають також білковим носієм, а простетичну групу — активної групою. Встановлено, що простетичні групи багатьох ферментів являють собою похідні вітамінів або нуклеотидів. Ферменти можуть діяти як в клітинах (внутрішньоклітинні) і після їх виділення (позаклітинні), причому внутрішньоклітинні ферменти каталізують реакції синтезу і розпаду, а позаклітинні тільки реакції розпаду речовин.
В реакціях ферменти мають високу специфічність до субстрату, тобто речовини або з'єднання, швидкість реакцій перетворення якої вони прискорюють. Для кожної окремої реакції потрібно свій власний фермент.
За сучасною класифікації ферменти ділять на наступні класи, згідно з типом реакції яку вони каталізують:
1) оксидоредуктази — каталізують окисно-відновні реакції (приєднанім 02, відібрання і перенесення Н, перенесення електронів);
2) трансферази — каталізують перенесення різних груп від однієї молекули до іншої (перенесення залишків моносахаридів, амінокислот, фосфорної кислоти, метальних груп та ін.);
3) гідролази — каталізують реакції гідролізу, тобто розщеплення складних органічних сполук з участю води;
4) ліази — каталізують реакції не гідролітичного розщеплення по подвійних зв'язках;
5) ізомерази — каталізують реакції структурних змін в межах однієї молекули;
6) лігази (синтетази) — каталізують реакції синтезу.
Ферменти, які каталізують одну і ту ж реакцію, але виділені зрізних видів живих організмів, розрізняються між собою. У номенклатурі вони мають загальну назву і один кодовий номер. Різні форми того або іншого ферменту нерідко зустрічаються і в одного біологічного виду. Для найменування групи ферментів, що каталізують одну і ту ж реакцію і знаходяться в організмах одного виду, рекомендується термін множинні форми ферменту. Для тих ферментів однієї групи, які мають генетично обумовлені відмінності в структурі первинної, використовують термін "ізоферменти".
Властивості ферментів.
Специфічність.
Ферменти зазвичай проявляють високу специфічність по відношенню до своїх субстратів (субстратна специфічність).
Вплив рН на активність ферментів.
Ферменти, як і інші білки, мають велике число іонних груп. Зміна стану іонізації таких груп при зрушенні рН може чинити сильний вплив на активність ферменту. В першу чергу це стосується груп, які беруть участь у каталізі або у зв'язуванні субстрату.
Для кожного ферменту є певне значення рН, при якому швидкість реакції, яка каталізується, максимальна (оптимум рН). Для пепсину оптимум знаходиться при рН1,5, а для лужної фосфатази — 9,0—10,0. Більшість ферментів мають оптимум рН в нейтральній області (7,0—8,0).
Вплив температури на активність ферментів.
Згідно із законом Вант-Гофа швидкість хімічних реакцій збільшується у два—чотири рази при підвищенні температури на 10°С. Це правило стосується також і ферментативних реакцій, однак лише в обмеженій області значень температури.
Так при низьких температурах ферменти не руйнуються, а стають неактивними, при підвищенні температури їх активність відновлюється, але при температурі вище 70—80°С активність ферменту знищується, так як відбувається денатурація білкової його частини. Таким чином, тепловий режим є важливим чинником при обробці харчових продуктів, оскільки він дозволяє контролювати хімічні, біологічні та мікробні зміни. Небажані зміни можуть бути відкладені або зупинені зберіганням при низькій температурі. Теплова обробка може або прискорити бажані хімічні або ферментативні реакції або пригальмувати небажані зміни шляхом інактивації ферментів або мікроорганізмів.
Температура і час — це два параметри, які відповідають за якість термічної обробки. Ці параметри повинні бути ретельно вибрані, щоб, з одного боку, домогтися знищення патогенних організмів, а з іншого боку, мінімізувати небажані зміни; такі як руйнування вітамінів.