- •1. Сучасний стан харчової промисловості в Україні. Основні напрями її розвитку.
 - •2. Вимоги до сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
 - •3. Хімічний склад сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
 - •4. Асортимент харчових продуктів. Роль харчових продуктів у забезпеченні потреб споживачів, якість харчових продуктів.
 - •5. Показники якості сировини та готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
 - •6. Вимоги до якості сировини. Діючі стандарти на сировину.
 - •7. Зміни які проходять у сировині під час її переробки і їх вплив на якість готової продукції.
 - •8. Основні принципи харчових технологій.
 - •9. Реалізація принципу повного використання основних компонентів сировини для виробництва харчових продуктів.
 - •10. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
 - •11. Дайте загальну характеристику основних складових компонентів продовольчої сировини та харчових продуктів.
 - •12. Які речовини називаються білками? Класифікація білків.
 - •1. Фосфопротеїди,
 - •6. Металопротеїди.
 - •12. Які біологічні функції виконують білки?
 - •13. Харчова цінність білків.
 - •14. Будова та амінокислотний склад білків.
 - •15. Амінокислотний скор. Повноцінність білків.
 - •16. Основні фізико-хімічні та технологічні властивості білків.
 - •17. Які речовини називаються ліпідами? Їх роль в організмі. В яких продуктах містяться ліпіди?
 - •18. Чим рідкі жири відрізняються від твердих? Які продукти містять рідкі жири?
 - •19. Наведіть характеристику окремих жирів промислового значення.
 - •20. Гідрогенізація жирів.
 - •21. Фосфоліпіди, воски, ліповітаміни.
 - •22. Біохімічне та хімічне згіркнення жирів під час зберігання.
 - •23. Поліненасичені жирні кислоти: лінолева, ліноленова, арахідонова. Їх роль в організмі та біологічна активність.
 - •24. Крохмаль - як складова харчових продуктів.
 - •25. Пектинові речовини – як складова харчових продуктів.
 - •26. Клітковина – як складова харчових продуктів.
 - •27. Класифікація вітамінів та їх роль в організмі
 - •28. Руйнування вітамінів під впливом технологічних факторів.
 - •29. Інактивація ферментів під дією різних технологічних факторів.
 - •30. Вода. Її будова, властивості, вміст у харчових продуктах.
 - •31. Класифікація вуглеводів та їх роль в організмі.
 - •32. Біологічна роль та характеристика вуглеводів.
 - •33. Утворення вуглеводів у рослинах (процес фотосинтезу).
 - •34. Які макро- і мікроелементи вам відомі? Які продукти містять кальцій, магній, фосфор, залізо? Роль цих елементів в організмі.
 - •35. Будова, властивості та біологічна роль ферментів.
 - •36. Характеристика та промислове значення ферментів.
 - •37. Ферменти як біологічні каталізатори. Класифікація, основні властивості.
 - •38. Характеристика органічних і неорганічних консервантів
 - •39. Основні технологічні процеси харчових виробництв (механічні, гідродинамічні, теплові, масообмінні).
 - •40. Основні технологічні процеси харчових виробництв (хімічні, біохімічні)
 - •41. Наведіть способи раціонального використання сировини на прикладі однієї із галузей харчової промисловості.
 - •42. Розкрийте сутність принципу енергозбереження в харчових технологіях.
 - •43. Як здійснюється первинне оброблення сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості)?
 - •44. Фільтрування. Загальні відомості, рушійна сила процесу. Швидкість фільтрування.
 - •45. Способи очищення, що використовуються при переробленні сировини та виробництві харчових продуктів, їх загальна характеристика.
 - •46. Механічні способи оброблення сировини і напівфабрикатів, їх загальна характеристика.
 - •47. Подрібнення в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
 - •48. Перемішування в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
 - •49. Процеси одержання гомогенних мас.
 - •50. Мембранні методи оброблення сировини в харчових технологіях: сутність, призначення, рушійна сила, принципова відмінність від фільтрування.
 - •51. Способи розділення неоднорідних систем (осадження, гравітаційне осадження, в полі відцентрових сил): характеристика, рушійна сила.
 - •52. Сепарування рідкої сировини: теоретичні основи процесу, основне устаткування.
 - •53. Дезодорація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
 - •54. Рафінація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
 - •55. Способи і призначення теплового оброблення сировини та напівфабрикатів.
 - •56. Теплообмінні апарати: види, галузь застосування, їх порівняльна оцінка.
 - •57. Способи теплового оброблення та нагрівання харчових продуктів.
 - •58. Пастеризація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
 - •59. Стерилізація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
 - •60. Охолодження у харчових технологіях: призначення, режими, устаткування.
 - •61. Заморожування у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
 - •62. Випарювання у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
 - •63. Наведіть теоретичні основи масообмінних процесів (класифікація, рушійна сила, матеріальний баланс, механізм процесу).
 - •64. Абсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
 - •65. Адсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
 - •66. Екстрагування: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
 - •67. Сушіння в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
 - •68. Наведіть теоретичні основи процесу кристалізації. Способи кристалізації.
 - •69. Мікробіологічні процеси харчових виробництв.
 - •70. Види бродіння, їх значення в харчовій промисловості.
 - •71. Спиртове бродіння, його хімізм.
 - •72. Молочнокисле бродіння, його хімізм, значення та застосування.
 - •73. Як здійснюється контроль якості готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
 - •74. Способи пакування готової продукції.
 - •75. Вимоги до маркування харчових продуктів.
 - •76. Класифікація і характеристика сировини для виробництва харчової продукції.
 - •77. Класифікації відходів і побічних продуктів харчових виробництв.
 - •78. Головні задачі в галузі зберігання і переробки харчових продуктів.
 - •79. Методи консервування, що грунтуються на принципі анабіозу.
 - •80. Принцип абіозу та теплова стерилізація.
 - •81. Застосування антибіотиків при консервуванні.
 - •82. Вимоги до води, що використовується в харчових технологіях.
 - •83. Причини псування харчових продуктів.
 - •84. Вплив процесу стерилізації на зміну якості харчових продуктів.
 - •85. Використання відходів виробництва.
 - •86. Фізико-хімічні й органолептичні показники харчової продукції.
 - •87. Особливості асептичного фасування.
 - •88. Основні поняття про функціональне харчування.
 - •89. Основні підходи до збагачення традиційних харчових продуктів макро- та мікронутрієнтами.
 - •90. Охарактеризувати способи збагачення традиційних харчових продуктів вітамінами.
 - •91. Способи збагачення харчових продуктів сполуками заліза, кальцію, йоду.
 - •92. Дати гігієнічну характеристику основних компонентів харчових продуктів.
 - •93. Принципи створення харчових продуктів спеціального призначення.
 - •94. Радіоактивне забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів і шляхи його запобіганню.
 - •95. Роль харчових волокон у функціонуванні організму людини і їх основні природні джерела.
 - •96. Екологічні аспекти використання полімерних та інших матеріалів у харчовій промисловості.
 - •97. Смакові та ароматоутворюючі речовини в харчових продуктах.
 - •98. Використання барвників, ароматизаторів та смакових добавок у харчовій промисловості.
 - •99. Сенсорний аналіз. Загальні прийоми та умови його проведення.
 - •100. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
 - •101. Підвищення якості сировини за рахунок технічних і технологічних аспектів.
 - •102. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
 - •103. Джерела забруднення харчових продуктів.
 - •104. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
 - •104. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
 - •106. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
 - •107. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
 - •108. Фактори, що впливають на формування споживчих властивостей.
 - •109. Основні правила зберігання харчових продуктів.
 - •110. Лужність харчових продуктів. Методи визначення
 
24. Крохмаль - як складова харчових продуктів.
Крохмаль — неоднорідний полісахарид, представляє собою суміш двох гомополісахаридів — амілози (має лінійну будову) і амілопектину (має розгалужену будову). Амілоза складає до 25.% крохмалю і має молекулярну масу від 30 тис. до 500 тис. Амілопектин складає до 75 % маси крохмалю і має молекулярну масу від 100 тис. до 1 млн. їх кількісне співвідношення у крохмалі залежить від джерела його знаходження.
Амілоза складається із залишків α-D-глюкопіранози, що поєднані 1,4-глікозидним зв’язком, і має спіралеподібну будову. В структурі амілози утворюється канал, у який можуть проникати молекули інших сполук, наприклад, йоду.
Амілопектин складається із залишків α-D-глюкопіранози, що поєднані 1,4-глікозидним зв’язком, і має розгалужену будову внаслідок поєднання деяких залишків α-D-глюкопіранози 1,6-глікозидним зв’язком.
Молекули амілопектину мають сферичну форму і молекули йоду або інших сполук, як і для амілози, можуть проникати у середину, про що свідчить поява фіолетового забарвлення.
Крохмаль та багато інших його похідних (прості ефіри, продукти часткової деструкції або окиснення та ін.) широко використовуються у харчовому виробництві (до 80 % від усіх вуглеводівОчищений крохмаль використовується у кондитерському виробництві, для одержання харчових концентратів, кулінарії, виробництві варених ковбас. Завдяки своїм властивостям крохмаль підвищує вологопоглинальну здатність ковбасних виробів, що надає останнім соковитості.
У харчовому виробництві під час технологічної обробки крохмаль під дією вологи і тепла може адсорбувати вологу, набрякати, клейстеризуватися, підлягати деструкції. При гідролізі крохмалю під дією кислот відбувається ослаблення і розрив асоціативних зв’язків між макромолекулами амілози і амілопектину. Це приводить до утворення гомогенної маси. Кінцевим продуктом гідролізу є глюкоза. Кислотний гідроліз тривалий час був головним шляхом одержання глюкози з крохмалю.
В залежності від умов проведення гідролізу крохмалю поступово іде деполімерізація, утворення декстринів, мальтози і кінцевим продуктом є глюкоза.
Широко використовуються у харчовому виробництві різні продукти, одержані з крохмалю. До таких продуктів відносяться гідролізати крохмалю (крохмальна патока, сиропи, глюкоза), модифіковані продукти на основі гідролізатов (глюкозофруктозні сиропи) і продукти модифікації крохмалю (модифіковані крохмалі).
Гідролізати крохмалю — продукти часткового гідролізу крохмалю розведеними кислотами, ферментами. Під час гідролізу крохмалю (оцукрюванні) відбувається деструкція крохмалю і утворення продуктів з різною молекулярною масою. Шляхом управління цим процесом, можна одержати необхідні для харчового виробництва і харчування продукти.
Промислові продукти неповного гідролізу крохмалю — патоки. Це густа сироподібна маса, яка представляє собою суміш декстринів, мальтози і частково глюкози. їх використовують як антикристалізатори у виробництві карамелі, повидла, у хлібопекарному, консервному виробництві, одержанні безалкогольних напоїв, морозива. Патока перешкоджає кристалізації цукру і знижує в’язкість сиропів.
Властивості модифікованих крохмалів під дією фізичних, хімічних та біологічних факторів відрізняються від властивостей звичайних крохмалів. Модифіковані крохмалі використовуються у хлібопекарному, кондитерському виробництві, для одержання безбілкових продуктів харчування.
