
- •1. Сучасний стан харчової промисловості в Україні. Основні напрями її розвитку.
- •2. Вимоги до сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •3. Хімічний склад сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •4. Асортимент харчових продуктів. Роль харчових продуктів у забезпеченні потреб споживачів, якість харчових продуктів.
- •5. Показники якості сировини та готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •6. Вимоги до якості сировини. Діючі стандарти на сировину.
- •7. Зміни які проходять у сировині під час її переробки і їх вплив на якість готової продукції.
- •8. Основні принципи харчових технологій.
- •9. Реалізація принципу повного використання основних компонентів сировини для виробництва харчових продуктів.
- •10. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
- •11. Дайте загальну характеристику основних складових компонентів продовольчої сировини та харчових продуктів.
- •12. Які речовини називаються білками? Класифікація білків.
- •1. Фосфопротеїди,
- •6. Металопротеїди.
- •12. Які біологічні функції виконують білки?
- •13. Харчова цінність білків.
- •14. Будова та амінокислотний склад білків.
- •15. Амінокислотний скор. Повноцінність білків.
- •16. Основні фізико-хімічні та технологічні властивості білків.
- •17. Які речовини називаються ліпідами? Їх роль в організмі. В яких продуктах містяться ліпіди?
- •18. Чим рідкі жири відрізняються від твердих? Які продукти містять рідкі жири?
- •19. Наведіть характеристику окремих жирів промислового значення.
- •20. Гідрогенізація жирів.
- •21. Фосфоліпіди, воски, ліповітаміни.
- •22. Біохімічне та хімічне згіркнення жирів під час зберігання.
- •23. Поліненасичені жирні кислоти: лінолева, ліноленова, арахідонова. Їх роль в організмі та біологічна активність.
- •24. Крохмаль - як складова харчових продуктів.
- •25. Пектинові речовини – як складова харчових продуктів.
- •26. Клітковина – як складова харчових продуктів.
- •27. Класифікація вітамінів та їх роль в організмі
- •28. Руйнування вітамінів під впливом технологічних факторів.
- •29. Інактивація ферментів під дією різних технологічних факторів.
- •30. Вода. Її будова, властивості, вміст у харчових продуктах.
- •31. Класифікація вуглеводів та їх роль в організмі.
- •32. Біологічна роль та характеристика вуглеводів.
- •33. Утворення вуглеводів у рослинах (процес фотосинтезу).
- •34. Які макро- і мікроелементи вам відомі? Які продукти містять кальцій, магній, фосфор, залізо? Роль цих елементів в організмі.
- •35. Будова, властивості та біологічна роль ферментів.
- •36. Характеристика та промислове значення ферментів.
- •37. Ферменти як біологічні каталізатори. Класифікація, основні властивості.
- •38. Характеристика органічних і неорганічних консервантів
- •39. Основні технологічні процеси харчових виробництв (механічні, гідродинамічні, теплові, масообмінні).
- •40. Основні технологічні процеси харчових виробництв (хімічні, біохімічні)
- •41. Наведіть способи раціонального використання сировини на прикладі однієї із галузей харчової промисловості.
- •42. Розкрийте сутність принципу енергозбереження в харчових технологіях.
- •43. Як здійснюється первинне оброблення сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості)?
- •44. Фільтрування. Загальні відомості, рушійна сила процесу. Швидкість фільтрування.
- •45. Способи очищення, що використовуються при переробленні сировини та виробництві харчових продуктів, їх загальна характеристика.
- •46. Механічні способи оброблення сировини і напівфабрикатів, їх загальна характеристика.
- •47. Подрібнення в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- •48. Перемішування в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- •49. Процеси одержання гомогенних мас.
- •50. Мембранні методи оброблення сировини в харчових технологіях: сутність, призначення, рушійна сила, принципова відмінність від фільтрування.
- •51. Способи розділення неоднорідних систем (осадження, гравітаційне осадження, в полі відцентрових сил): характеристика, рушійна сила.
- •52. Сепарування рідкої сировини: теоретичні основи процесу, основне устаткування.
- •53. Дезодорація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •54. Рафінація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •55. Способи і призначення теплового оброблення сировини та напівфабрикатів.
- •56. Теплообмінні апарати: види, галузь застосування, їх порівняльна оцінка.
- •57. Способи теплового оброблення та нагрівання харчових продуктів.
- •58. Пастеризація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •59. Стерилізація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •60. Охолодження у харчових технологіях: призначення, режими, устаткування.
- •61. Заморожування у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- •62. Випарювання у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- •63. Наведіть теоретичні основи масообмінних процесів (класифікація, рушійна сила, матеріальний баланс, механізм процесу).
- •64. Абсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •65. Адсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •66. Екстрагування: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •67. Сушіння в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •68. Наведіть теоретичні основи процесу кристалізації. Способи кристалізації.
- •69. Мікробіологічні процеси харчових виробництв.
- •70. Види бродіння, їх значення в харчовій промисловості.
- •71. Спиртове бродіння, його хімізм.
- •72. Молочнокисле бродіння, його хімізм, значення та застосування.
- •73. Як здійснюється контроль якості готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •74. Способи пакування готової продукції.
- •75. Вимоги до маркування харчових продуктів.
- •76. Класифікація і характеристика сировини для виробництва харчової продукції.
- •77. Класифікації відходів і побічних продуктів харчових виробництв.
- •78. Головні задачі в галузі зберігання і переробки харчових продуктів.
- •79. Методи консервування, що грунтуються на принципі анабіозу.
- •80. Принцип абіозу та теплова стерилізація.
- •81. Застосування антибіотиків при консервуванні.
- •82. Вимоги до води, що використовується в харчових технологіях.
- •83. Причини псування харчових продуктів.
- •84. Вплив процесу стерилізації на зміну якості харчових продуктів.
- •85. Використання відходів виробництва.
- •86. Фізико-хімічні й органолептичні показники харчової продукції.
- •87. Особливості асептичного фасування.
- •88. Основні поняття про функціональне харчування.
- •89. Основні підходи до збагачення традиційних харчових продуктів макро- та мікронутрієнтами.
- •90. Охарактеризувати способи збагачення традиційних харчових продуктів вітамінами.
- •91. Способи збагачення харчових продуктів сполуками заліза, кальцію, йоду.
- •92. Дати гігієнічну характеристику основних компонентів харчових продуктів.
- •93. Принципи створення харчових продуктів спеціального призначення.
- •94. Радіоактивне забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів і шляхи його запобіганню.
- •95. Роль харчових волокон у функціонуванні організму людини і їх основні природні джерела.
- •96. Екологічні аспекти використання полімерних та інших матеріалів у харчовій промисловості.
- •97. Смакові та ароматоутворюючі речовини в харчових продуктах.
- •98. Використання барвників, ароматизаторів та смакових добавок у харчовій промисловості.
- •99. Сенсорний аналіз. Загальні прийоми та умови його проведення.
- •100. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •101. Підвищення якості сировини за рахунок технічних і технологічних аспектів.
- •102. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
- •103. Джерела забруднення харчових продуктів.
- •104. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •104. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •106. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •107. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
- •108. Фактори, що впливають на формування споживчих властивостей.
- •109. Основні правила зберігання харчових продуктів.
- •110. Лужність харчових продуктів. Методи визначення
20. Гідрогенізація жирів.
Гідрогенізація жирів - каталітичне приєднання водню до складних ефірів гліцерину і ненасичених жирних кислот.
Існують дві мети, що досягаються при гідрогенізації олій. Однією з них є зміна наявних у природі жирів і олій в цілях отримання продуктів з консистенцією і технологічними характеристиками, необхідними для забезпечення певних функціональних можливостей. Гідрогенізованні масложирові продукти можуть виготовлятися з доброю збитістю, стійкістю масла при смаженні, швидким плавленням та іншими функціональними характеристиками, які потрібні для спеціалізованого застосування. Другою причиною проведення гідрогенізації є підвищення стійкості до окислення. Стабільність смаку необхідна для збереження прийнятної якості жирового продукту протягом досить тривалого часу після обробки та пакування і для його використання в якості компонента готового продукту. У процесі гідрогенізації може бути отриманий широкий асортимент масложирових продуктів залежно від умов проведення процесу, вихідних олій і ступеня насиченості або ізомеризації.
Рідкофазна каталітична гідрогенізація є однією з найбільш важливих і складних хімічних реакцій, що проводяться при обробці харчових жирів і олій.
Продукти гідрогенізації - саломаси - є дуже складною сумішшю внаслідок безлічі реакцій, що протікають паралельно, при яких відбуваються:
• насичення подвійних зв'язків;
• ізомерізанія подвійних зв'язків;
• зсув місця розташування подвійних зв'язків, зазвичай до більш енергетично вигідного положення.
З хімічної точки зору жири та олії є сполуками гліцерину і жирних кислот, так званими тригліцеридами. Частини тригліцеридів, які можуть змінюватися при гідрогенізації, відносяться до ненасичених жирних кислот. Насичені жирні кислоти містять тільки одинарні вуглецеві зв'язки і хімічно є найменш реакційноздатними. Фізично вони мають більш високі температури плавлення і при кімнатній температурі знаходяться у твердому стані. Ненасичені жирні кислоти містять один або більше подвійних вуглецевих зв'язків і при кімнатній температурі являють собою рідини з істотно нижчими точками плавлення, ніж відповідні їм насичені жирні кислоти.
Гідрогенізація може відбуватися тільки при змішуванні трьох реагуючих компонентів: ненасиченого масла, каталізатора і газоподібного водню. Для того щоб водень зміг дифундувати через рідину до твердої поверхні каталізатора, його необхідно попередньо розчинити в рідкій олії. Кожна адсорбована на каталізаторі ненасичена жирна кислота може реагувати з атомом водню, що призводить до насичення подвійного зв'язку, переміщенню його на нову позицію або ізомеризації в більш тугоплавку транс-форму. Ізомерія положення подвійного зв'язку і просторова ізомерія дуже важливі для виробництва частково гідрогенізованих жирів. При наявності в ненасиченій олій для гідрогенізації моно-, ди- і триненасичених жирних кислот може виникнути конкуренція за поверхню каталізатора. На каталізаторі адсорбуються переважно ди- і триненасичені вуглеводневі ланцюжки. Вони частково ізомеризуються або гідрогенізуются до мононенасичених, поки їх концентрація не зменшиться до дуже низького рівня, що дозволяє мононенасиченим вуглеводневим ланцюгам адсорбуватися на каталізаторі і вступати в реакцію.
Досягнення бажаного ступеня гідрогенізації масложирового продукту зазвичай оцінюється за вмістом твердих тригліцеридів (ТТГ), який характеризує кількість твердих речовин в жирі при різних температурах. Природні жири не є індивідуальними сполуками. Продукти гідрогенізації утворюють ще більш складні суміші в результаті паралельних реакцій. Відбувається не тільки насичення воднем подвійних зв'язків, але й ізомеризація деяких зв'язків.
Крім того, зсув зв'язків може протікати одночасно з цис-транс-ізомерізацією, що ще більше ускладнює виробництво гідрогенізованого жиру.
Селективна гідрогенізація є інструментом, за допомогою якого можна керувати процесом часткової гідрогенізації. Терміном «селективність» позначають порядок насичення подвійних зв'язків воднем: в першу чергу ця реакція протікає з більш ненасиченими жирними кислотами, потім - з менш ненасиченими. Теоретично в олії, затверділій при ідеально дотриманій селективності, спочатку вся ліноленова кислота повністю відновиться до лінолевої, перш ніж почнеться відновлення лінолевої кислоти до олеїнової; потім лише після повного відновлення лінолевої кислоти до олеїнової почнеться відновлення олеїнової кислоти до стеаринової.