
- •1. Сучасний стан харчової промисловості в Україні. Основні напрями її розвитку.
- •2. Вимоги до сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •3. Хімічний склад сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •4. Асортимент харчових продуктів. Роль харчових продуктів у забезпеченні потреб споживачів, якість харчових продуктів.
- •5. Показники якості сировини та готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •6. Вимоги до якості сировини. Діючі стандарти на сировину.
- •7. Зміни які проходять у сировині під час її переробки і їх вплив на якість готової продукції.
- •8. Основні принципи харчових технологій.
- •9. Реалізація принципу повного використання основних компонентів сировини для виробництва харчових продуктів.
- •10. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
- •11. Дайте загальну характеристику основних складових компонентів продовольчої сировини та харчових продуктів.
- •12. Які речовини називаються білками? Класифікація білків.
- •1. Фосфопротеїди,
- •6. Металопротеїди.
- •12. Які біологічні функції виконують білки?
- •13. Харчова цінність білків.
- •14. Будова та амінокислотний склад білків.
- •15. Амінокислотний скор. Повноцінність білків.
- •16. Основні фізико-хімічні та технологічні властивості білків.
- •17. Які речовини називаються ліпідами? Їх роль в організмі. В яких продуктах містяться ліпіди?
- •18. Чим рідкі жири відрізняються від твердих? Які продукти містять рідкі жири?
- •19. Наведіть характеристику окремих жирів промислового значення.
- •20. Гідрогенізація жирів.
- •21. Фосфоліпіди, воски, ліповітаміни.
- •22. Біохімічне та хімічне згіркнення жирів під час зберігання.
- •23. Поліненасичені жирні кислоти: лінолева, ліноленова, арахідонова. Їх роль в організмі та біологічна активність.
- •24. Крохмаль - як складова харчових продуктів.
- •25. Пектинові речовини – як складова харчових продуктів.
- •26. Клітковина – як складова харчових продуктів.
- •27. Класифікація вітамінів та їх роль в організмі
- •28. Руйнування вітамінів під впливом технологічних факторів.
- •29. Інактивація ферментів під дією різних технологічних факторів.
- •30. Вода. Її будова, властивості, вміст у харчових продуктах.
- •31. Класифікація вуглеводів та їх роль в організмі.
- •32. Біологічна роль та характеристика вуглеводів.
- •33. Утворення вуглеводів у рослинах (процес фотосинтезу).
- •34. Які макро- і мікроелементи вам відомі? Які продукти містять кальцій, магній, фосфор, залізо? Роль цих елементів в організмі.
- •35. Будова, властивості та біологічна роль ферментів.
- •36. Характеристика та промислове значення ферментів.
- •37. Ферменти як біологічні каталізатори. Класифікація, основні властивості.
- •38. Характеристика органічних і неорганічних консервантів
- •39. Основні технологічні процеси харчових виробництв (механічні, гідродинамічні, теплові, масообмінні).
- •40. Основні технологічні процеси харчових виробництв (хімічні, біохімічні)
- •41. Наведіть способи раціонального використання сировини на прикладі однієї із галузей харчової промисловості.
- •42. Розкрийте сутність принципу енергозбереження в харчових технологіях.
- •43. Як здійснюється первинне оброблення сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості)?
- •44. Фільтрування. Загальні відомості, рушійна сила процесу. Швидкість фільтрування.
- •45. Способи очищення, що використовуються при переробленні сировини та виробництві харчових продуктів, їх загальна характеристика.
- •46. Механічні способи оброблення сировини і напівфабрикатів, їх загальна характеристика.
- •47. Подрібнення в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- •48. Перемішування в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- •49. Процеси одержання гомогенних мас.
- •50. Мембранні методи оброблення сировини в харчових технологіях: сутність, призначення, рушійна сила, принципова відмінність від фільтрування.
- •51. Способи розділення неоднорідних систем (осадження, гравітаційне осадження, в полі відцентрових сил): характеристика, рушійна сила.
- •52. Сепарування рідкої сировини: теоретичні основи процесу, основне устаткування.
- •53. Дезодорація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •54. Рафінація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •55. Способи і призначення теплового оброблення сировини та напівфабрикатів.
- •56. Теплообмінні апарати: види, галузь застосування, їх порівняльна оцінка.
- •57. Способи теплового оброблення та нагрівання харчових продуктів.
- •58. Пастеризація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •59. Стерилізація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •60. Охолодження у харчових технологіях: призначення, режими, устаткування.
- •61. Заморожування у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- •62. Випарювання у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- •63. Наведіть теоретичні основи масообмінних процесів (класифікація, рушійна сила, матеріальний баланс, механізм процесу).
- •64. Абсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •65. Адсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •66. Екстрагування: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •67. Сушіння в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •68. Наведіть теоретичні основи процесу кристалізації. Способи кристалізації.
- •69. Мікробіологічні процеси харчових виробництв.
- •70. Види бродіння, їх значення в харчовій промисловості.
- •71. Спиртове бродіння, його хімізм.
- •72. Молочнокисле бродіння, його хімізм, значення та застосування.
- •73. Як здійснюється контроль якості готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •74. Способи пакування готової продукції.
- •75. Вимоги до маркування харчових продуктів.
- •76. Класифікація і характеристика сировини для виробництва харчової продукції.
- •77. Класифікації відходів і побічних продуктів харчових виробництв.
- •78. Головні задачі в галузі зберігання і переробки харчових продуктів.
- •79. Методи консервування, що грунтуються на принципі анабіозу.
- •80. Принцип абіозу та теплова стерилізація.
- •81. Застосування антибіотиків при консервуванні.
- •82. Вимоги до води, що використовується в харчових технологіях.
- •83. Причини псування харчових продуктів.
- •84. Вплив процесу стерилізації на зміну якості харчових продуктів.
- •85. Використання відходів виробництва.
- •86. Фізико-хімічні й органолептичні показники харчової продукції.
- •87. Особливості асептичного фасування.
- •88. Основні поняття про функціональне харчування.
- •89. Основні підходи до збагачення традиційних харчових продуктів макро- та мікронутрієнтами.
- •90. Охарактеризувати способи збагачення традиційних харчових продуктів вітамінами.
- •91. Способи збагачення харчових продуктів сполуками заліза, кальцію, йоду.
- •92. Дати гігієнічну характеристику основних компонентів харчових продуктів.
- •93. Принципи створення харчових продуктів спеціального призначення.
- •94. Радіоактивне забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів і шляхи його запобіганню.
- •95. Роль харчових волокон у функціонуванні організму людини і їх основні природні джерела.
- •96. Екологічні аспекти використання полімерних та інших матеріалів у харчовій промисловості.
- •97. Смакові та ароматоутворюючі речовини в харчових продуктах.
- •98. Використання барвників, ароматизаторів та смакових добавок у харчовій промисловості.
- •99. Сенсорний аналіз. Загальні прийоми та умови його проведення.
- •100. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •101. Підвищення якості сировини за рахунок технічних і технологічних аспектів.
- •102. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
- •103. Джерела забруднення харчових продуктів.
- •104. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •104. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •106. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •107. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
- •108. Фактори, що впливають на формування споживчих властивостей.
- •109. Основні правила зберігання харчових продуктів.
- •110. Лужність харчових продуктів. Методи визначення
18. Чим рідкі жири відрізняються від твердих? Які продукти містять рідкі жири?
Консистенція жирів в основному визнається типом кислотних залишків, що входять до його складу. У складі твердих жирів переважають насичені жирні кислоти, а рідких (олії) — ненасичені жирні кислоти.
Ненасичені жирні кислоти мають рідку консистенцію (виняток – кокосова олія), містяться у рослинних продуктах, їх ще називають оліями. До ненасичених жирних кислот належать лінолева (родини ω6), ліноленова (родини ω3) жирні кислоти, які містять від 1 до 3 подвійних зв’язків і арахідонова жирна кислота, яка яка містить 4 подвійних зв’язків, міститься у тваринному жирі. У жирах риб та морських тварин знайдені кислоти з 5—6 подвійними зв’язками. Ненасичені кислоти природних олій та жирів частіш за все мають цис-конфігурацію, тобто замісники розташовані по один бік від площини, у якій лежить подвійний зв’язок.
До насичених жирних кислот належать масляна, капронова, каприлова, пальмітинова, стеаринова, арахінова, тощо. У насичених жирних кислот усі валентності зайняті (насичені), тому вони не здатні до реакцій приєднання. Насичені жирні кислоти мають мазеподібну, тверду консистенцію, виняток становить риб’ячий жир, який має рідку консистенцію. Насичені жирні кислоти поширені переважно у складі тваринних жирів, які переважно містяться в м'ясі, свинині, вершковому маслі, молоці і всіх молочних продуктах, а також в деяких сортах сиру, курячий жир, яйця, масло вершкове, масло какао.
19. Наведіть характеристику окремих жирів промислового значення.
Жири тваринні являють собою суміш ацилгліцеринів вищих жирних кислот та супутніх їм речовин, що їх видобувають з тваринної сировини. До неї належать продукти переробки м’яса таких тварин: свині, корови, вівці, коні, деякі птахи, гуси, качки, кури, деякі промислові риби та морські ссавці (кити, кашолоти, та інші). За консистенцією тваринні жири поділяються на тверді і рідкі. За цільовим призначенням їх можна поділити на харчові, медичні, кормові (ветеринарні) і технічні. Тверді жири містяться в тканинах наземних ссавців і птахів. Рідкі жири містяться в тканинах риб і деяких морських ссавців. Слід сказати, що зараз в Україні виробництво риб’ячого жиру та жиру морських ссавців дуже обмежено, і якщо вони виробляються, то головним чином для технічних цілей. Тваринні жири топлені виробляються наступних видів: свинячий, яловичий, баранячий, кінський, кістковий, збірний; в меншій кількості виробляються гусячий, качковий, курячий жири. Але в останні роки виробництво усіх тваринних жирів з різних причин (головним чином економічних та організаційних) суттєво скоротилося.
З точки зору харчової цінності тваринні жири, за виключенням деяких риб’ячих, поступаються більшості рослинних жирів. Це пов’язано з їх хімічним складом і перш за все жирнокислотним. Так для більшості цих жирів вміст поліненасичених жирних кислот (ще їх звуть вітаміном F) незначний. Максимальний їх вміст спостерігається у свинячому жирі, але і в ньому він ледь досягає 10%. Сума насичених жирних кислот, головним чином стеаринової і пальмітинової досягає 50% і більше, загального вмісту речовин жирів. Це однак не означає, що тваринні жири малоцінний продукт харчування. Так, як вже згадувалося, при характеристиці жирів взагалі, згідно з рекомендаціями медиків-диєтологів, в жировому раціоні людини тваринні жири повинні складати близько двох третин усіх жирів. Ці жири, як і рослині жири, мають високу енергетичну цінність. Крім того, невеликий вміст поліненасичених жирних кислот, які швидко окислюються дозволяє підтримувати в клітинах організму належний окислювально-відновлювальний баланс. Сфери застосування тваринних жирів досить різноманітні. Харчові тваринні жири головним чином використовують як кулінарні жири, а також при виробництві м’ясних і деяких інших консервів, при виробництві ковбаси і кондитерських виробів. В незначній кількості ці жири застосовуються при виробництві маргаринової продукції. Велика доля тваринних жирів використовується при виробництві високоякісного туалетного мила, деяких косметичних кремів, як складова частина деяких видів комбикормів, при виробництві жирних кислот, мастильних матеріалів та в деяких інших галузях техніки у значно менших обсягах.
Фізико-хімічні і споживчі властивості тваринних жирів визначаються не тільки їх походженням (мається на увазі з яких тварин видобувають ці жири), але і якістю сировини, способом виробництва та іншими причинами.
До маргаринової продукції належать власне маргарини та кондитерські, кулінарні і хлібопекарні жири.
В наш час більшість твердих жирів, що використовуються в виробнтцтві маргаринової продукції, отримують шляхом каталітичного гідрування та переетерифікації рідких жирів. Розглянемо більш детально процеси гідрування та переетерифікації, як такі, що у значній мірі визначають якісні показники маргаринової продукції.
Модифіковані жири – це тверді (як правило)жири, які одержують шляхом гідрогенізації, переетерифікації, фракціонування або послідовним поєднанням цих методів, маючи на меті одержати жири з бажаними властивостями.
Переетерифіковані жири зараз в Україні виробляються в обмеженій кількості (на двох підприємствах), але можливості для виробництва таких жирів у більших маштабах є, беручи до уваги їх корисні якості, можна сподіватися, що таке виробництво незабаром буде суттєво збільшено, в зв’зку з деякими важливими перевагами процесу переетеріфікації. До таких переваг належить можливість одержувати пластичні суміші ацилгліцеринів різної консистенції. Структуроутворюючими компонентами таких преетеріфікованих жирів є триацилгліцерини, в молекулах яких містяться насичені та неізомерізовані ненасичені кислоти. Сфера використання цих жирів – це і м׳які кондитерські жири, це і одержання високоякісних пластичних м’яких та брускових бутербродних маргаринів. Такі маргарини мають більш високу біологічну цінність і тому можуть використовуваться для дитячого та дієтичного харчування. За допомогою переетеріфікованих жирів можна створювати рецептури жирів, сбалансованих за вмістом насичених, мононенасичених та поліненасичених жирних кислот. В Україні всі перетеріфіковані жири використовуються перш за все в кондитерській промисловості, і мова про них піде нижче. Крім гідрогенізованих та переетеріфікованих жирів для виробництва маргаринової продукції використовуються гідроперетеріфіковані жири. Гідропереетерифіковані жири - це жири, одержані внаслідок технологічного процесу, в якому поєднані гідрогенізація та перетеріфікація. Це досягається завдяки використанню каталізаторів,які прскорюють обидві реакції. Звичайно, цей процес відбувається в присутності водню і при підвищеній температурі. Сировина для такого процесу - це суміш рідких рослинних та твердих тваринних жирів у співвідношенні від 3:2 до 4:1. Гідропереетерифіковані жири поєднують в собі властивості гідрогенізованих та преетерифікованих жирів і займають проміжне положення. Вони більш пластичні ніж гідрогенізовані жири, в їх складі менш транс-ізомерів жирних кислот. Ці жири використовуються як сировина для маргаринової продукції з фізико-механічними властивостями, що їх сплановано завчасно. Згідно з діючою технічною документацією, яка діє ще з радянських часів (і не переглядалась в зв’язку з відсутністю такого виробництва в Україні) існують дві марки гідропереетерифікованих жирів: А - з вмістом тваринних жирів - 20% та Б - з вмістом тваринних жирів -40%. Такі жири можуть постачатися в Україну з Росії. При постачанні гідропереетерифікованих жирів з країн далекого зарубіжжя фірми-виробники надають відомості про фізико-хімічні, реологічні та механічні властивості таких жирів та майже не дають інформації про сировинний склад та особливості технологічного процесу одержання таких жирів.
Однією з найважливіших цілей одержання гідрованих, переетерифікованих та гідропереетерифікованих жирів - це забезпечення сировиною маргаринового виробництва.
Говорячи про асортимент маргаринів слід сказати, що в Україні він недостатній і сильно поступається асортименту провідних закордонних фірм.