
- •1. Сучасний стан харчової промисловості в Україні. Основні напрями її розвитку.
- •2. Вимоги до сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •3. Хімічний склад сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •4. Асортимент харчових продуктів. Роль харчових продуктів у забезпеченні потреб споживачів, якість харчових продуктів.
- •5. Показники якості сировини та готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •6. Вимоги до якості сировини. Діючі стандарти на сировину.
- •7. Зміни які проходять у сировині під час її переробки і їх вплив на якість готової продукції.
- •8. Основні принципи харчових технологій.
- •9. Реалізація принципу повного використання основних компонентів сировини для виробництва харчових продуктів.
- •10. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
- •11. Дайте загальну характеристику основних складових компонентів продовольчої сировини та харчових продуктів.
- •12. Які речовини називаються білками? Класифікація білків.
- •1. Фосфопротеїди,
- •6. Металопротеїди.
- •12. Які біологічні функції виконують білки?
- •13. Харчова цінність білків.
- •14. Будова та амінокислотний склад білків.
- •15. Амінокислотний скор. Повноцінність білків.
- •16. Основні фізико-хімічні та технологічні властивості білків.
- •17. Які речовини називаються ліпідами? Їх роль в організмі. В яких продуктах містяться ліпіди?
- •18. Чим рідкі жири відрізняються від твердих? Які продукти містять рідкі жири?
- •19. Наведіть характеристику окремих жирів промислового значення.
- •20. Гідрогенізація жирів.
- •21. Фосфоліпіди, воски, ліповітаміни.
- •22. Біохімічне та хімічне згіркнення жирів під час зберігання.
- •23. Поліненасичені жирні кислоти: лінолева, ліноленова, арахідонова. Їх роль в організмі та біологічна активність.
- •24. Крохмаль - як складова харчових продуктів.
- •25. Пектинові речовини – як складова харчових продуктів.
- •26. Клітковина – як складова харчових продуктів.
- •27. Класифікація вітамінів та їх роль в організмі
- •28. Руйнування вітамінів під впливом технологічних факторів.
- •29. Інактивація ферментів під дією різних технологічних факторів.
- •30. Вода. Її будова, властивості, вміст у харчових продуктах.
- •31. Класифікація вуглеводів та їх роль в організмі.
- •32. Біологічна роль та характеристика вуглеводів.
- •33. Утворення вуглеводів у рослинах (процес фотосинтезу).
- •34. Які макро- і мікроелементи вам відомі? Які продукти містять кальцій, магній, фосфор, залізо? Роль цих елементів в організмі.
- •35. Будова, властивості та біологічна роль ферментів.
- •36. Характеристика та промислове значення ферментів.
- •37. Ферменти як біологічні каталізатори. Класифікація, основні властивості.
- •38. Характеристика органічних і неорганічних консервантів
- •39. Основні технологічні процеси харчових виробництв (механічні, гідродинамічні, теплові, масообмінні).
- •40. Основні технологічні процеси харчових виробництв (хімічні, біохімічні)
- •41. Наведіть способи раціонального використання сировини на прикладі однієї із галузей харчової промисловості.
- •42. Розкрийте сутність принципу енергозбереження в харчових технологіях.
- •43. Як здійснюється первинне оброблення сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості)?
- •44. Фільтрування. Загальні відомості, рушійна сила процесу. Швидкість фільтрування.
- •45. Способи очищення, що використовуються при переробленні сировини та виробництві харчових продуктів, їх загальна характеристика.
- •46. Механічні способи оброблення сировини і напівфабрикатів, їх загальна характеристика.
- •47. Подрібнення в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- •48. Перемішування в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- •49. Процеси одержання гомогенних мас.
- •50. Мембранні методи оброблення сировини в харчових технологіях: сутність, призначення, рушійна сила, принципова відмінність від фільтрування.
- •51. Способи розділення неоднорідних систем (осадження, гравітаційне осадження, в полі відцентрових сил): характеристика, рушійна сила.
- •52. Сепарування рідкої сировини: теоретичні основи процесу, основне устаткування.
- •53. Дезодорація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •54. Рафінація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •55. Способи і призначення теплового оброблення сировини та напівфабрикатів.
- •56. Теплообмінні апарати: види, галузь застосування, їх порівняльна оцінка.
- •57. Способи теплового оброблення та нагрівання харчових продуктів.
- •58. Пастеризація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •59. Стерилізація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •60. Охолодження у харчових технологіях: призначення, режими, устаткування.
- •61. Заморожування у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- •62. Випарювання у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- •63. Наведіть теоретичні основи масообмінних процесів (класифікація, рушійна сила, матеріальний баланс, механізм процесу).
- •64. Абсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •65. Адсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •66. Екстрагування: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •67. Сушіння в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •68. Наведіть теоретичні основи процесу кристалізації. Способи кристалізації.
- •69. Мікробіологічні процеси харчових виробництв.
- •70. Види бродіння, їх значення в харчовій промисловості.
- •71. Спиртове бродіння, його хімізм.
- •72. Молочнокисле бродіння, його хімізм, значення та застосування.
- •73. Як здійснюється контроль якості готової продукції (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •74. Способи пакування готової продукції.
- •75. Вимоги до маркування харчових продуктів.
- •76. Класифікація і характеристика сировини для виробництва харчової продукції.
- •77. Класифікації відходів і побічних продуктів харчових виробництв.
- •78. Головні задачі в галузі зберігання і переробки харчових продуктів.
- •79. Методи консервування, що грунтуються на принципі анабіозу.
- •80. Принцип абіозу та теплова стерилізація.
- •81. Застосування антибіотиків при консервуванні.
- •82. Вимоги до води, що використовується в харчових технологіях.
- •83. Причини псування харчових продуктів.
- •84. Вплив процесу стерилізації на зміну якості харчових продуктів.
- •85. Використання відходів виробництва.
- •86. Фізико-хімічні й органолептичні показники харчової продукції.
- •87. Особливості асептичного фасування.
- •88. Основні поняття про функціональне харчування.
- •89. Основні підходи до збагачення традиційних харчових продуктів макро- та мікронутрієнтами.
- •90. Охарактеризувати способи збагачення традиційних харчових продуктів вітамінами.
- •91. Способи збагачення харчових продуктів сполуками заліза, кальцію, йоду.
- •92. Дати гігієнічну характеристику основних компонентів харчових продуктів.
- •93. Принципи створення харчових продуктів спеціального призначення.
- •94. Радіоактивне забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів і шляхи його запобіганню.
- •95. Роль харчових волокон у функціонуванні організму людини і їх основні природні джерела.
- •96. Екологічні аспекти використання полімерних та інших матеріалів у харчовій промисловості.
- •97. Смакові та ароматоутворюючі речовини в харчових продуктах.
- •98. Використання барвників, ароматизаторів та смакових добавок у харчовій промисловості.
- •99. Сенсорний аналіз. Загальні прийоми та умови його проведення.
- •100. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості).
- •101. Підвищення якості сировини за рахунок технічних і технологічних аспектів.
- •102. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
- •103. Джерела забруднення харчових продуктів.
- •104. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •104. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •106. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •107. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
- •108. Фактори, що впливають на формування споживчих властивостей.
- •109. Основні правила зберігання харчових продуктів.
- •110. Лужність харчових продуктів. Методи визначення
1. Фосфопротеїди,
2. глікопротеїди - до складу глікопротеїдів входить вуглеводний компонент. Ці білки присутні у всіх тканинах тварин, рослин і мікроорганізмів. Глікопротеїдами є білки слини, багато білки крові, структурні білки клітинних мембран, білки деяких рослинних слизів тощо.
3. ліпопротеїди – забезпечують транспортування ліпідів та жиророзчинних вітамінів. Ліпопротеїди являють собою складні білково-ліпідні комплекси. Ці білки широко представлені в клітці. Наприклад, вони складають структурну основу клітинних мембран.
4. хромопротеїди - пофарбовані білки називаються хромопротєїдами (грец. «хрому» - колір). До їх складу в якості небілкового компонента можуть входити іони металів: містять залізо гемоглобін і міоглобін мають червоне забарвлення. Флавопротеїди (лат. «флавус» - жовтий), що володіють жовтим забарвленням, містять вітамін В2.
5. нуклеопротеїди - складні білки, що у центральних біологічних процесах, складових основу функціонування всіх живих організмів. Небілковими компонентами цієї найважливішої групи складних білків є нуклеїнові кислоти.
6. Металопротеїди.
12. Які біологічні функції виконують білки?
Білки — це незамінні компоненти раціону, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму.
В організмі людини білків міститься в середньому 20% від маси тіла, а в перерахунку на сухі речовини — 44%, в тому числі: 30% білків містяться у м'язах; близько 20% — у кістках і сухожиллях; біля 10% — у шкірі. Протягом 5-6 місяців відбувається повна заміна власних білків тіла людини.
Роль білків в організмі надзвичайно велика. З білками пов’язані основні прояви життя, їх не можливо замінити іншими речовинами. Білки належать до незамінних (ессенціальних) речовин, що зумовлено їхніми фізіологічними функціями. Тому зараз розглянемо які ж функції вони виконують в організмі людини.
Функції білків:
1. Пластична (будівельна) — білки є основним незамінним матеріалом для утворення власного специфічного білка в організмі, завдяки чому відбувається ріст і розвиток дитячого організму та відновлення клітин, що зносилися
2. Енергетична — при спалюванні 1 г білка в організмі виділяється 4 ккал тепла (17 кДж). Але використання білків у цьому напрямі відбувається тільки у випадку нестачі основних джерел енергії (жирів і вуглеводів) або коли їх спожито набагато більше, ніж потрібно для пластичних чи інших цілей.
3. Каталітична — усі ферменти є простими або складними білками. Отже, практично всі біохімічні реакції в організмі людини каталізуються білками-ферментами.
4. Моторна — будь-які форми руху в живому організмі (рух м’язів, рух протоплазми в клітині тощо здійснюється білковими структурами клітин.
5. Транспортна — гемоглобін (білок еритроцитів крові) транспортує кисень від легень до органів і тканин, альбумін (білок сироватки крові) транспортує жирні кислоти, особливі білки — переносники здійснюють транспорт багатьох речовин через клітинні мембрани.
6. Захисна — найважливіші чинники імунітету — антитіла — білки (гамма-глобуліни). Від надмірної втрати крові рятує перетворення фібриногену (білка сироватки крові). А перетворення здійснюються з участю білка тромбіну. Внутрішні стінки стравоходу і шлунка вкриті захисним шаром слизових білків — муцинів. Основу шкіри, що захищає нас від багатьох зовнішніх факторів, становить білок колаген.
7. Гормональна — ряд гормонів за своєю будовою належить до білків (інсулін) або до пептидів (вазопресин, окситоцин).
8. Запасна (резервна) — деякі живі організми здатні утворювати запасні відкладення білків — овоальбумін яєць, казеїн молока, білки насіння рослин). Але в організмі людини практично немає резерву білка. Але є ендогенні білки: білки-ферменти, білки з відмерлих клітин, за рахунок яких забезпечується мінімальна потреба організму у білках.
9. Опірна — сухожилля, суглоби, кістки скелета, що виконують в організмі людини опірну функцію, здебільшого є білками.
10. Рецепторна — багато білків (глікопротеїди, лектини) виконують функцію пізнання та приєднання окремих речовин.
11. Когенетична — білки не є генетичним матеріалом, але в складі нуклеопротеїдів допомагають нуклеїновим кислотам реалізувати здатність до перенесення спадкових рис.
Нагромадження і накопичення білків в організмі дорослих людей не відбувається, а також не відбувається їх утворення з інших речовин, що всмокталися в травному каналі, тому їжа є єдиним джерелом їх надходження до організму. Дефіцит і надлишок білка у харчовому раціоні негативно впливає на функціонування організму.
Нестача білків в харчуванні призводить до затримки росту та розумового розвитку дітей, зниження опірності організму, порушення обміну жирів, вітамінів, процесів травлення, кровотворення, діяльності нервової та ендокринної систем. Білкова недостатність виникає також при незбалансованому харчуванні.
При надлишку білків у раціоні в організмі відбувається розпад амінокислот до аміаку, вуглекислого газу і води. Аміак токсичний і повинен знешкоджуватися у печінці, отже його надлишок буде перенавантажувати печінку. Крім того, надлишок білків у їжі сприяє розвиткові у травному каналі гнилісної мікрофлори, токсичні метаболіти якої (фенол, крезол, індол, скатол тощо) надходять у кров і теж потребують знешкодження — а це додаткове навантаження на печінку і нирки. Крім того, розвиток гнилісної мікрофлори призводить до прискорення старіння організму.