17) Чисельність населення світу та його розміщення

Населення Землі розміщене дуже нерівномірно: на 7% територій суші зосереджено 70% населення. Щільність населення в цих районах складає декілька сотень чоловік на 1 км2. У той же час на більшій частині населеної суші щільність населення не перевищує 5 чол/км2, а 15% суші взагалі не заселено. Таке нерівномірне розміщення населення викликане рядом взаємов'язаних чинників: - природними - історичними - демографічними - соціально-економічними. Люди ще в старовині селилися в районах із сприятливими умовами для життя, проте у міру розвитку господарства його розміщення стало робити вирішальний вплив на розміщення населення. Люди селяться в районах з розвиненою промисловістю, сільським господарством, уздовж транспортних магістралей. Також високий або низький природний приріст помітно впливає на щільність розселення людей. У даний час половина людства проживає в 200-кілометровій приморській смузі. Найбільш крупними густонаселеними районами світу сьогодні є Південна і Південно-східна Азія, Європа і північний Схід США, а також Західноафриканський регіон (Нігерія, Бенін, Гана). У той же час є величезні території (у Північній Америці, на півночі Азії, в Австралії, на півночі Африки), де середня щільність населення менше 10 чол/км2.

Чисельність населення і його динаміка Відомості про чисельність населення світу отримують на основі регулярних переписів населення, які проводяться через 5 чи 10 років. Близько у 40 країнах ця черговість порушена. Загальні дані усіх країн концентруються в демографів ООН. Станом на 1 січня 2014 року на земній кулі чисельність населення досягла 7,2 млрд. осіб. Протягом 2013 року кількість людей, що живуть на планеті, збільшилася на 80 мільйонів осіб. У 1998 році був подоланий шестимільярдний рубіж. Щорічне збільшення населення на планеті становить приблизно 86 млн осіб. Населення у світі розподілене нерівномірно: найбільше населення проживає в зарубіжній Азії - понад 60 % населення світу, в Африці - 12 %, в Західній Європі - 10 %, в Латинській Америці - 8 %, в країнах СНД та Балтії - 6 %, в Північній Америці - 5 %, Австралії і Океанії - 0,5 %. Більшість регіонів світу може похвалитися збільшенням тривалості життя. На сьогодні в середньому люди живуть 67,2 року. При цьому в промислово розвинених державах – 76,5 року, у країнах, що розвиваються, 65,4 року. В найменш розвинених країнах середній показник очікуваної тривалості життя становить лише 54,6 року.

18)

19) Геологічні карти

1.Тип і види геологічних карт

Геологічною картою називається графічне зображення на топографічній або географічної основи за допомогою умовних знаків геологічної будови якої-небудь ділянки земної кори, континентів або земної кулі в цілому. Геологічна карта показує поширення на земній поверхні виходів гірських порід, що розрізняються за віком, походженням, складом і умовами залягання. Геологічна карта з пояснювальною запискою дозволяє робити висновки про формування земної кори і закономірності поширення корисних копалин. Вона служить науковою основою для пошуків і розвідки ПІ та їх розробки. Геологічні карти будуються за результатами геологічної зйомки, теоретичного узагальнення досягнень геологічних наук і практичного досвіду (при складанні геологічних карт провідне значення мають такі розділи геології як стратиграфія, геотектоніка, структурна геологія, історична геологія, літологія, геохімія, мінералогія, петрографія, МПІ). Геологічні карти за змістом і призначенням поділяються на такі типи: типи власне геологічних, карти четвертинних відкладень, геоморфологічні, корисних копалин, прогнозні. Власне геологічні карти - є за змістом стратиграфічні картами до четвертинних порід. Континентальні відклади на них не показуються, за винятком випадків, коли потужність їх велика або невідомі підстилають породи. Умовні знаки показують вік, склад, походження, умови залягання гірських порід і характер кордонів між ними. Карти четвертинних відкладень - показують їх з поділом за генезисом, віком та складом. Корінні - одним кольором. Літологічні карти - крім віку показують в умовних позначеннях (╚ Краном ╩ - штрихом, крапками і т.д.) склад порід. Геоморфологічні карти показують основні типи рельєфу і його окремі елементи з урахуванням їх походження і віку. Тектонічні карти - форми залягання, час і умови утворення структурних елементів земної кори. Гідрогеологічні карти - на геологічній основі; інформація про водоносних горизонтах, умови залягання, розповсюдження, склад та режим підземних вод. Інженерно-геологічні карти - показують фізико-механічні властивості гірських порід і характеризують сучасні геодинамічні явища. Карта ПІ - на геологічній основі; відображає всі відомості про МПІ, що діляться за напрямками використання, обсягом запасів і походженням. Прогнозні карти - відображають закономірності розміщення відомих родовищ ПІ і вказують перспективні площі на різні види мінеральної сировини. Залежно від масштабу розрізняють: Оглядові (<1: 100000) - на географічній основі; геологія великих територій, держав, материків. Дрібномасштабні (1: 1000000 і 1: 500000) - спрощена топографічна основа; геологічну будову великих регіонів або держав. Середньомасштабні (1: 200000 і 1: 100000) - топографічна основа розрідженій мережею горизонталей. Основні риси геології територій (Урал, Кавказ). Великомасштабні (1:50000 і 1:25000) точна топооснова до горизонталі; детальне геологічне будова району. Детальні (1:10000, 1:5000, 1:2000 і>) детальна геологічна характеристика окремих МПІ, районів будівництва.