51) Світове́ господа́рство— глобальна система господарств держав та недержавних утворень, що пов'язані міжнародним поділом праці і взаємодіють між собою у різних формах. Риси світового господарства

Особливістю світового господарства є його цілісність, яка забезпечується механізмом міжнародних відносин. Цілісність склалася завдяки взаємозв'язаним процесам — утворенню нових незалежних держав та інтеграції їх економік, під впливом яких формувалася сучасна політична карта світу. Цю цілісність підтримує діяльність міжнародних організацій та потужних транснаціональних корпорацій (ТНК).

Світове господарство має властивості, які не притаманні жодному з національних господарств. На відміну від територіально визначених, більш-менш однорідних за рівнем розвитку, більшою чи меншою мірою керованих національних господарських систем (комплексів) світова економіка має різнорівневу за розвитком, багатополюсну за просторовою організацією, асиметричну (через нерівноправність відносин) будову.

Глобальне господарство (глобальна економіка, світове господарство) — сфера життєдіяльності людства і загальнолюдського глобального суспільства, господарство глобального суспільства. До її складу входять народні господарства (національні економіки) окремих країн світу. З другої половини XX ст. у глобальному суспільстві значно посилилися процеси інтеграції суспільного життя відомі під назвою процесів глобалізації.

52) Біогеогра́фія — наука, що вивчає закономірності географічного поширення тварин і рослин та їхніх угруповань, а також характер фауни і флори окремих територій. Біогеографія поділяється на зоогеографію (географію тварин) та фітогеографію (географію рослин).

Наразі біогеографія зайняла місце на межі біологічних і географічних наук і швидко розвивається, задовольняючи потреби практики, що не можуть бути вирішені без її участі. Вона розглядає закономірності зв'язків угруповань і організмів, що вони утворюють з оточуючим середовищем у різних географічних умовах.

Біогеографія – це наука про географічне поширення і розміщення угрупувань живих організмів та їх компонентів. Біогеографія включає географію рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів. Найбільш тісні зв’язки біогеографії з біологічними дисциплінами, фізичною географією та екологією. Досить тісні зв’язки науки з палеогеографією, картографією, медициною та ін. На даний час біогеографію поділяють на чотири напрямки: 1.    Флористично-фауністичний (встановлення закономірностей поширення і розміщення організмів – флори і фауни); 2.    Регіональний напрямок (проведення флористичного і фауністичного районування території); 3.    Еколого-біогеографічний (вивчення причинних зв’язків взаємодії між організмами і середовищем існування, а також зв’язків між самими організмами); 4.    Історична біогеографія (вивчення викопних решток рослин і тварин, умов минулих геологічних епох та особливостей поширення живих організмів в дані періоди). 2. Основні поняття та терміни науки: Флора – перелік рослинних видів певної території (в перекладі з латинської „флоріс” – квітка, „флора” – богиня квітів. Фауна – перелік вивів тварин певної території, пов’язані з угрупуванням рослин.  Біота – сукупність флори і фауни певної території. Рослинний покрив – сукупність зв’язаних певною територією рослин. Екологічна ніша – простір, де розташована певна група організмів і де створені для них найсприятливіші умови. Біоценоз („ценоз” – угрупування) – угрупування живих організмів. Біогеоценоз – угрупування живих організмів та частина неживої природи, території, що створює умови для існування живих організмів. Біом – Сукупність угрупувань певної зони чи підзони. Популяція  ( в перекладі означає населення) – термін вживається коли мова йде поширення певного виду рослин чи тварин, та його кількісні характеристики. Ареал – область поширення певного виду рослин, чи тварин.

53) карти тематичні (рос. карты тематические, англ. thematic maps, нім. thematische Kerten f, нім. Themakarten f – карти, які детально описують окремі природні явища на фоні географічної основи (наприклад, карти геологічні)

Спеціальні тематичні карти та атласи складаються з метою відображення в них стану земель та їх використання, даних зонування і природно-сільськогосподарського районування, визначення заходів із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель. Подробнее: http://kodeksy.com.ua/pro_zemleustrij/statja-57.htm

54 -56)