
- •Передмова
- •Р о з д і л 1. Воєнна політологія як наука та її значення для соціальної та професійної діяльності військових кадрів
- •1.1. Предмет воєнної політології
- •1.2. Функції та метод воєнної політології, її значення для професійної діяльності військових кадрів
- •1.3. Актуальні проблеми воєнної політології
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Р о з д і л 2. Питання воєнної політики в історії політичної думки
- •2.1. Воєнно-політична думка від Античності до початку хх ст.
- •2.2. Воєнно-політична думка ядерної епохи
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Р о з д і л 3. Воєнні аспекти національної безпеки україни
- •3.1. Воєнна безпека як складник національної безпеки України: сутність, зміст та воєнно-політичні засади
- •3.2. Військово-стратегічні, воєнно-економічні та військово-технічні засади забезпечення воєнної безпеки України
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Р о з д і л 4. Воєнна організація України
- •4.1. Становлення та структура Воєнної організації України. Становлення Воєнної організації України
- •Основні функції військових формувань вод
- •1. Сухопутні війська
- •2. Повітряні сили
- •3. Військово-Морські сили
- •4.2. Перспективи державної політики військового будівництва в Україні
- •4.3. Цивільно-військові відносини в сучасному суспільстві
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Р о з д і л 5. Армія і політика
- •5.1. Сутність, зміст і призначення армії
- •5.2. Армія і політична організація суспільства
- •5.3. Моделі взаємодії і політики у різних політичних системах
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Р о з д і л 6. Методологія аналізу й оцінки воєнно-політичної обстановки
- •6.1. Воєнно-політична обстановка: сутність, складники, методологгічні засади аналізу й оцінки
- •6.2. Рівні та алгоритм оцінювання воєнно-політичної обстановки
- •6.3. Сучасні тенденції розвитку воєнно-політичної обстановки
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Р о з д і л 7. Обороноздатність та воєнна політика держави
- •7.1. Обороноздатність держави: сутність та базові складники
- •7.2. Теоретичні і методологічні основи воєнної політики держави
- •7.3. Основні завдання та напрями воєнної політики України
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Р о з д і л 8. Тероризм як соціально-політичне явище та напрями боротьби з ним
- •8.1. Тероризм як соціально-політичне явище.
- •8.1. Тероризм як соціально-політичне явище
- •8.2. Антитерористична діяльність силових формувань: світовий досвід
- •8.3. Україна у боротьбі з тероризмом
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Р о з д і л 9. Силовий фактор розвитку сучасної геополітики
- •9.1. Людство між полюсами “політики сили” і “балансу сил” та інтересів
- •9.2. Сучасна геополітична стратегія України крізь призму її національних інтересів
- •9.3. Домінанти воєнно-силової політики в сучасному світі
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Висновки
- •Актуальні проблеми воєнної політології
- •61001, М. Харків, пл. Повстання, 3
2. Повітряні сили
Повітряні Сили України – один з головних носіїв бойового потенціалу Збройних Сил України. Цей високорухомий вид Збройних Сил призначений для охорони та оборони повітряного простору держави, особливо важливих та стратегічних державних об’єктів, ураження з повітря об’єктів противника, авіаційної підтримки своїх військ (сил), висадки повітряних десантів, повітряного перевезення військ і матеріальних засобів та ведення повітряної розвідки.
Основні завдання Повітряних Сил України:
завоювання переваги у повітрі;
прикриття угруповань військ і об’єктів від ударів противника з повітря;
авіаційна підтримка Сухопутних військ та забезпечення бойових дій Військово-Морських Сил, зрив маневру військ противника та його перевезень;
висадка повітряних десантів та боротьба з десантами противника на землі та у повітрі;
ведення повітряної розвідки;
здійснення повітряних перевезень своїх військ і матеріальних засобів;
руйнування та знищення військових, військово-промислових, енергетичних об’єктів, вузлів і комунікацій противника.
Повітряні Сили складаються з: авіації, зенітно-ракетних військ, радіотехнічних військ, спеціальних військ (забезпечення, РЕБ, зв’язку).
Повітряні Сили України включають такі роди авіації:
бомбардувальна авіація, яка має на озброєнні літаки Су-24М та є основним ударним засобом ВПС і призначена для ураження угруповань військ, авіації, ВМС, зруйнування важливих воєнних, воєнно-промислових, енергетичних об’єктів у стратегічній та оперативній глибині;
штурмова авіація має на озброєнні літаки Су-25 та є засобом авіаційної підтримки військ і призначена для ураження військ, наземних (морських) об’єктів переважно на передньому краї у тактичній глибині;
винищувальна авіація має на озброєнні літаки Су-27, МіГ-29, є одним з основних засобів боротьби з повітряним противником і призначена для ураження літаків, вертольотів, крилатих ракет у повітрі, а також ураження наземних (морських) об’єктів;
розвідувальна авіація має на озброєнні літаки Су-24MP і призначена для ведення повітряної розвідки противника, місцевості та погоди;
транспортна авіація має на озброєнні літаки Іл-76МД, Ту-134, Ан-24, Ан-26, Ан-30, вертольоти Мі-8МТ і призначена для десантування повітряних десантів, перевезення військ і матеріальних засобів повітрям.
3. Військово-Морські сили
Військово-Морські Сили Збройних Сил України призначені для захисту суверенітету і державних інтересів України на морі, розгрому угруповань ВМС противника у своїй операційній зоні самостійно та у взаємодії з іншими видами Збройних Сил України, сприяння Сухопутним військам України на приморському напрямку.
ВМС України оперують 93 кораблями і 255 літаками та вертольотами. Організаційно Військово-Морські Сили включають: командування; ескадру різнорідних сил; дві військово-морські бази (Південну і Західну); морську авіаційну бригаду; бригаду берегової оборони; частини та підрозділи спеціального призначення; частини й установи бойового, технічного, тилового та медичного забезпечення; Севастопольський військово-морський інститут, навчальний та науковий центри.
Військово-Морські Сили Збройних Сил України складаються з таких видів: надводні сили, підводні сили, авіація ВМС, берегові ракетно-артилерійські війська, морська піхота.
Операційна зона ВМС ЗС України включає акваторії Чорного й Азовського морів, річок Дунай, Дністер, Дніпро, а також інші райони морів, які визначаються інтересами держави.
Головна база Військово-Морських Сил – м. Севастополь. Основні пункти базування ВМС ЗС України: Одеса, Новоозерне, Саки, Севастополь.
4. Внутрішні війська МВС України
Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України входять до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначені для охорони та оборони важливих державних об’єктів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України, охорони установ виконання покарань і лікувально-трудових установ, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю.
5. Державна прикордонна служба України
На Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
6. Військові підрозділи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
МНС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення керівництва діяльністю єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи і пожежної безпеки.