
- •Передмова
- •Р о з д і л 1. Воєнна політологія як наука та її значення для соціальної та професійної діяльності військових кадрів
- •1.1. Предмет воєнної політології
- •1.2. Функції та метод воєнної політології, її значення для професійної діяльності військових кадрів
- •1.3. Актуальні проблеми воєнної політології
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Р о з д і л 2. Питання воєнної політики в історії політичної думки
- •2.1. Воєнно-політична думка від Античності до початку хх ст.
- •2.2. Воєнно-політична думка ядерної епохи
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Р о з д і л 3. Воєнні аспекти національної безпеки україни
- •3.1. Воєнна безпека як складник національної безпеки України: сутність, зміст та воєнно-політичні засади
- •3.2. Військово-стратегічні, воєнно-економічні та військово-технічні засади забезпечення воєнної безпеки України
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Р о з д і л 4. Воєнна організація України
- •4.1. Становлення та структура Воєнної організації України. Становлення Воєнної організації України
- •Основні функції військових формувань вод
- •1. Сухопутні війська
- •2. Повітряні сили
- •3. Військово-Морські сили
- •4.2. Перспективи державної політики військового будівництва в Україні
- •4.3. Цивільно-військові відносини в сучасному суспільстві
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Р о з д і л 5. Армія і політика
- •5.1. Сутність, зміст і призначення армії
- •5.2. Армія і політична організація суспільства
- •5.3. Моделі взаємодії і політики у різних політичних системах
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Р о з д і л 6. Методологія аналізу й оцінки воєнно-політичної обстановки
- •6.1. Воєнно-політична обстановка: сутність, складники, методологгічні засади аналізу й оцінки
- •6.2. Рівні та алгоритм оцінювання воєнно-політичної обстановки
- •6.3. Сучасні тенденції розвитку воєнно-політичної обстановки
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Р о з д і л 7. Обороноздатність та воєнна політика держави
- •7.1. Обороноздатність держави: сутність та базові складники
- •7.2. Теоретичні і методологічні основи воєнної політики держави
- •7.3. Основні завдання та напрями воєнної політики України
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Р о з д і л 8. Тероризм як соціально-політичне явище та напрями боротьби з ним
- •8.1. Тероризм як соціально-політичне явище.
- •8.1. Тероризм як соціально-політичне явище
- •8.2. Антитерористична діяльність силових формувань: світовий досвід
- •8.3. Україна у боротьбі з тероризмом
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Р о з д і л 9. Силовий фактор розвитку сучасної геополітики
- •9.1. Людство між полюсами “політики сили” і “балансу сил” та інтересів
- •9.2. Сучасна геополітична стратегія України крізь призму її національних інтересів
- •9.3. Домінанти воєнно-силової політики в сучасному світі
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Висновки
- •Актуальні проблеми воєнної політології
- •61001, М. Харків, пл. Повстання, 3
1. Сухопутні війська
Сухопутні війська Збройних Сил України є головним носієм бойової могутності Збройних Сил незалежної Української держави. Вони були сформовані у складі Збройних Сил України на підставі Указу Президента України відповідно до ст. 4 Закону України “Про Збройні Сили України” у 1996 р.
Сухопутні війська налічують: 2 танкових бригади, 8 механізованих бригад, 2 аеромобільні бригади, 1 повітрянодесантну бригаду, 3 артилерійських бригади, 1 ракетно-артилерійську бригаду і різні частини підтримки.
За своїм призначенням та обсягом покладених на них завдань вони відіграють вирішальну роль у виконанні Збройними Силами України своїх функцій як у мирний, так і воєнний час.
Сухопутні війська включають оперативні командування:
1. Західне оперативне командування.
2. Південне оперативне командування.
3. Територіальне управління “Північ”.
Родами Сухопутних військ Збройних Сил України є:
механізовані і танкові війська, що є основою Сухопутних військ, виконують завдання щодо утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиття ударів противника, прориву оборони противника, розгрому його військ, захоплення важливих районів, рубежів і об’єктів, діють у складі морських та повітряних десантів;
ракетні війська й артилерія Сухопутних військ складаються зі з’єднань оперативно-тактичних і тактичних ракет, з’єднань і частин гаубичної, гарматної, реактивної та протитанкової артилерії, артилерійської розвідки, мінометних підрозділів та підрозділів протитанкових керованих ракет. Вони призначені для ураження живої сили, танків, артилерії, протитанкових засобів противника, авіації, об’єктів ППО та інших важливих об’єктів при веденні загальновійськової операції (бою);
армійська авіація є найбільш маневровим родом Сухопутних військ, призначеним для виконання завдань у різних умовах загальновійськового бою. Частини і підрозділи армійської авіації ведуть розвідку, знищують бойову техніку та живу силу противника, здійснюють вогневу підтримку під час наступу чи контратаки, висаджують тактичні десанти, доставляють у вказані райони бойову техніку та особовий склад, виконують інші важливі завдання;
аеромобільні війська – високомобільний компонент Сухопутних військ. До них відносять з’єднання, частини та підрозділи зі складу сухопутних військ і армійської авіації, що цілеспрямовано підготовлені для спільних дій у тилу противника. Склад: 25-та окрема повітрянодесантна бригада; 80-й окремий аеромобільний полк; 95-та окрема аеромобільна бригада; 79-та окрема аеромобільна бригада; 28-й окремий навчальний батальйон аеромобільних військ;
протиповітряна оборона щоденно несе бойове чергування. У цілому на території України розташовано приблизно 10 зенітно-ракетних формувань. На їх озброєнні знаходиться до 50 зенітно-ракетних комплексів, сотні ракет різної дальності. Сили ППО включають зенітно-ракетні комплекси, винищувальну авіацію (МіГ-29, Су-27), радіотехнічні війська; також сюди входять підрозділи радіоелектронної боротьби і спеціальні війська.
Зенітно-ракетні комплекси С-200 із радіусом ураження до 250 км створюють пересічні між собою зони і повністю захищають територію країни. За таким же принципом розташовані бази літаків-винищувачів. Їх зона дії становить кілька сотень кілометрів і також покриває усю територію держави. Окремі міста, промислові і стратегічні об’єкти додатково охороняють зенітно-ракетні комплекси меншого радіусу дії – “Бук”, “Оса”, С-300.
Бойовим завданням мирного часу є участь підрозділів Сухопутних військ у миротворчих операціях ООН. Починаючи з 1992 р., понад 25 тис. військовослужбовців Сухопутних військ отримали досвід служби у миротворчих місіях, що сприяє підвищенню навченості особового складу, а також відіграє значну роль у зміцненні авторитету держави у світі. Зокрема, за результатами участі у миротворчих операціях:
удосконалено тактику дій підрозділів;
внесено зміни до програм, настанов і курсів підготовки підрозділів та фахівців за відповідними військовими спеціальностями;
уточнено тактико-технічні вимоги до перспективних зразків озброєння і військової техніки (ОВТ) та внесено пропозиції щодо модернізації існуючих.