Дослід 5 Дослідження пісків в польових умовах на наявність в них часток діаметром менш 0,16 мм (тонкого піску, пилу та глини).

Методика

При відсутності обладнання для зважування, забрудненість піску глинистими, мулистими і пилуватими частинками, можна підрахувати за таким методом:

Беруть мірний циліндр (білу прозору склянку), з наклеєною на ній смужкою міліметрового паперу, заповнюють до половини його висоти (для пляшки до половини висоти її циліндричної частини) піском і заливають водою на три четвертих висоти посудини. Після цього циліндр (пляшку) на протязі 5…6 хвилин енергійно збовтують, а потім дають піску відстоятися. Через 15…20 с помічають по мірних рисках або по міліметровому папері рівень піску, який осів на дно (рис 3.4). Через 1,5…2 години знову замічають рівень піску, що сів, але разом з домішками. Різниця висот заміряних рівнів, відносно до загальної висоти, виражена в % становитиме приблизний процент забрудненості піску:

З_п=(h₂-h₁/h₂)*100% (3.5)

Де З_п-забрудненість піску, %;

h₁- висота рівня піску,мм;

h₂- висота рівня піску і домішок,мм.

Рис 3.4 Схема визначення забрудненості піску пиловидними

1. шар мулу

2. пісок

Розрахунок:

З_п=(9,6-8,9/9,6)*100%=7,3%

Висновок:

Забрудненість піску виявлена у кількості 7,3% при допустимій біля 3% за масою піска для важкого бетону. Отже даний пісок перед вживанням у важкий бетон промити.

Дослід 6 Дослідження крупних заповнювачів бетону на наявність в них слабких зерен властивим і голок

Методика

Відбираємо 1-2 кг сухого щебеню чи гравію і розстиляємо на важку на площині тонким шаром. За цим візуально відбираємо пластинки, а при допомозі лінійки голки, коли довжина голки у 3 рази більша від товщини.

Після цього зважуємо голки і пластинки та розраховуємо вміст слабких зерен в наважці за залежністю:

З_г.пл.=(m_г+m_пл/m)*100 (3.6)

ДСТУ поділяє щебінь (гравій) на три сорти за вмістом в них слабких зерен: 1 сорт-до 15% за масою для високих відповідальних конструкцій; 2 сорт- 15-25%; 3 сорт- 25-35% для невідповідальних конструкцій.

Розрахунок:

З_г.пл.=(280/100)*100=28%

Висновок: Досліджений на наявність слабких зерен щебінь, виявив у собі біля 28% відсотків голок і пластинок, тому він відноситься до 3 сорту за своєю якістю.

Дослід 7 Визначення зернового складу крупних заповнювачів та оптимізація їх складу

Методика

Відбираємо наважку сухого щебеню масою 5 кг і просіваємо її крізь колонку стандартних сит із слідуючими діаметрами отворів зверху до низу 70; 40; 20; 10 і 5мм. Шляхом зважування визначаємо часткові залишки в грамах, а потім у відсотках за залежністю 3.1. Після цього розраховуємо повні залишки на кожному ситі за формулами 3.2.

Результати ситового аналізу заносимо в таблицю 3.2.

Таблиця 3.2.

Зерновий склад щебеню

Фракції	mi,г	ai,%	Ai,%
>40	-	-	-
40-20	450	14,9	14,9
20-15	995	33	47,9
15-10	925	30,6	78,5
10-5	620	20,6	99,1
<5	28	0,8	99,9
СУМА	3015	99,9

На підставі таблиці 3.2. будуємо графік зернового складу щебеню

Рис.3.6. Графік зернового складу щебеню

1- Експерементально зерновий склад щебеню;

2- Нижня границя придатності крупних заповнювачів для важкого бетону.

3- Верхня границя придатності для важкого бетону.

Висновок: Згідно рис. 3.6. зерновий склад щебеню восновному вписується в необхідну область придатності крупних заповнювачів для важкого бетону, тобто він має пустотність біля 40%, і непотребує покращення.