- •«Польові і неруйнівні методи дослідження будівельних матеріалів »
- •«Вивчення технологій виробництва будівельних матеріалів на підприємствах м. Рівного та області »
- •1. Ват "Здолбунiвський завод будiельних матерiалiв"……………….41ст.
- •2. Ват Рівненський «Завод залізобетонних виробів»…………………45ст.
- •3. «Екобрук»…………………………………………………………………55ст.
- •Дорожня цегла
- •Силікатна цегла
- •Дослід 1. Оцінка якості керамічної цегли за розмірами та зовнішнім виглядом.
- •Дослід 2.Визначення водопоглинення керамічної цегли.
- •Дослід 4.Визначення коефіцієнта теплопровідності керамічної цегли.
- •Дослід 5.Визначення міцності і марки силікатної цегли.
- •Дослід 6.Визначення середньої густини силікатної цегли.
- •Дослід 7.Оцінка якості силікатної цегли за розмірами та зовнішнім виглядом.
- •Тема 2: Природні кам’яні матеріали
- •Дослід 3.Визначення морозостійкості
- •Дослід4. Визначення міцності
- •Тема 3:Дослідження важких природних заповнювачів для бетонів в польових умовах Дослід 1: Визначення модуля крупності піску в польових умовах
- •Висновок:
- •Зерновий склад бетону
- •Висновок до досліду 2:
- •Дослід 3
- •Методика
- •Дослід 4 Визначення пустотності пісків в польових умовах
- •Висновок:
- •Дослід 5 Дослідження пісків в польових умовах на наявність в них часток діаметром менш 0,16 мм (тонкого піску, пилу та глини).
- •Дослід 6 Дослідження крупних заповнювачів бетону на наявність в них слабких зерен властивим і голок
- •Дослід 7 Визначення зернового складу крупних заповнювачів та оптимізація їх складу
- •Зерновий склад щебеню
- •Тема 4: Мінеральні в’яжучі речовини
- •Тема 5: Бетони та розчини
- •Визначення властивостей бетону Дослід 1: Визначення легкоукладальності
- •Визначення властивостей бетонної суміші в польових умовах
- •1. Зовнішній огляд
- •2. Проба на лопату
- •Визначення міцності бетону
- •Визначення міцності бетону неруйнівними методами
- •1. Метод пружного відскоку
- •2. Метод місцевих фізичних деформацій
- •3. Ультразвуковий метод
- •Будівельні розчини
- •Частина іі «Вивчення технологій виробництва будівельних матеріалів на підприємствах м. Рівного та області »
- •2.1 Ват "Здолбунiвський завод будiельних матерiалiв"
- •Переваги використання пінобетону при будівництві:
- •З агальні відомості про залізобетонні вироби.
- •Схеми арматури залізобетонних виробів.
- •Схеми залізобетонних виробів для промислово-цивільного будівництва.
- •Адреса україна м.Рівне вул. Київська 92 ват "завод залізобетонних виробів"
- •Загальні відомості
- •2. Вимоги до сировинних матеріалів
- •3. Характеристика виробництва
Дослід 3.Визначення морозостійкості
Зовнішній вигляд і водовбирання породи можуть характеризувати її морозостійкість. Більш тверда порода з переважаючим вмістом кварциту, кремнію та інших твердих мінералів є більш стійкою до атмосферних і температурних впливів. Підвищений вміст слюди свідчить про недостатню морозостій2кість. Також небажаним є присутність у природі піриту (кристали-куби з латунно- жовтим кольором; при дії соляної кислоти пірит виділяє сірководень).
Зовнішні ознаки, які характеризують низьку морозостійкість: наявність тріщин з рівними, зазубленими краями; неоднорідна крупнозерниста будова;наявність бурих плям на поверхні (для діоритів, габро і базальтів), несвіжий злам і тьмяний блиск кристалів на зразках; поверхневе лущення, розшаровуваність і наявність крихких включень (для вапняків).
Високе водовбирання (більше5-6%) вказує на зниження морозостійкості внаслідок наявності тріщин у породі. Про морозостійкість можна також судити: по міцності, по результатах висушування.
Для прискореного визначення морозостійкості необхідно взяти 10 шматків породи масою приблизно 100г кожний, помістити їх на 1 добу в насичений розчин сірчанокислотного натрію, після чого підсушили при 100-110оС, охолодити до кімнатної температури і знову занурити у розчин на 4 год. Це повторити 5 раз. Для отримання насиченого розчину сірчаного натрію беруть 300г безводного натрію, розчиняють його в 1лпідігрітої води, охолоджують отриманий розчин до кімнатної температури і дають відстоятися протягом 2 діб.
Дослід4. Визначення міцності
Твердість є показником міцності. В польових умовах її визначають за шкалою Мооса(таб.1.1).
Таблиця 1.1. Показники твердості за шкалою Мооса для різних породоутворюючих матеріалів.
Породоутворюючі мареріали |
Бал Шкала Мооса |
Підручні матеріали |
Коалін |
1 |
Грифель м’якого олівця |
Тальк |
1 |
2м-3м |
слюда |
1,5-2,5 |
|
Гіпс |
2 |
Ніготь людини |
Кам’яна сіль |
2,5 |
|
Мармур |
3 |
1,2,3 і 5 – копійкова монета |
Плавиковий шпат |
4 |
10,15,20-копійкова монета |
Апатит |
5 |
|
Рогова обманка |
5 |
Скло віконне |
Пірит |
5,5-6 |
Стальний ніж середньої якості |
Польвий шпат |
6 |
|
Кварц |
7 |
Напильник, стальна голка |
Корунд |
9 |
Склоріз звичайний |
Алмаз |
10 |
Склоріз алмазний |
Якщо мінерали цієї шкали відсутні, можна скористатися стальною голкою, твердість якої приймають 5. Гірські породи, твердість яких 5 і вище, досить міцні і допускаються у будівництві. Породи з твердістю 3 і нижче без стандартних випробувань застосовувати в будівництві не дозволяються.
Про міцність кам’яної породи можна судити і по її розколюванню під ударом молотка чи кувалди. Для проби на міцність зразок каменю біля 200см3 (приблизно 6*6*6см) одним-двома ударами молотка чи кувалди розколюють на щебінь.
При значному водовбиранні, які проходить швидко, структура зразка порушена і порода має підвищену пористість. Міжводовбиранням і міцністю природних кам’яних матеріалів існує зв’язок (табл. 1.2).
Таблиця 1.2.
Граніти |
Вапняки і доломіти |
|
||||
Водовбирання, % |
Границя міцності настиск, МПа |
Водовбирання,% |
Границя міцності на стиск, МПа |
|
||
0,2 |
120 |
0,5 |
~200 |
|
||
0,4 |
90-110 |
1 |
170-200 |
|
||
0,6 |
70-90 |
2 |
130-170 |
|
||
0,8 |
60-70 |
3 |
100-130 |
|
||
1 |
50-60 |
4 |
70-100 |
|
||
1 |
50 |
5 |
50-70 |
|
||
|
|
6 |
<50 |
|
||
|
|
7-8 |
<15 |
|
||
|
|
|||||
|
|
|||||
Середня густина в деяких випадках також може бути пов’язана з міцністю. Міцність вапняків зростає із зростанням їх густини (табл.1.3.).
Таблиця 1.3. Дані для орієнтованого визначення границі міцності на стиск різних вапняків.
Середня густина, кг/м3 |
Границя міцності на стиск (МПа) для: |
Середня густина, кг/м3 |
Границя міцності на стиск (МПа) для: |
||
Однорідного щільного вапняку |
Неоднорідного вапняку |
Однорідного щільного вапняку |
Неоднорідного вапняку |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1900 |
- |
10-20 |
2400 |
70-120 |
35-50 |
2000 |
40-50 |
15-25 |
2500 |
90-160 |
80-150 |
2200 |
45-70 |
25-35 |
2700 |
130-200 |
- |
Найбільш достовірною визначають міцність по сумі випробовувань голкою, краплиною води чи чорнил, ударом молотка і зовнішнім оглядом. Отримані дані звірять з даними табл.1.4.
Таблиця 1.4. Структурна характеристика, твердість і середня густина для різних гірських порід.
Порода |
Структура і її будова |
Найбільш поширений колір |
Твердість по шкалі Мооса |
1 |
2 |
3 |
4 |
Граніт |
А.Міцні і тверді породи. Крупно- і середньозерниста структура із видимими частинами слюди, будова масивна |
Сірий, іноді жовтуватий або червонуватий |
Т=6…7 =2600 (2.6) |
Діорит |
Середньо- і дрібнозерниста структура, будова масивна |
Від темно-зеленого до чорно-зеленого |
Т=6 =2800 (2,8) |
Базальт |
Дуже дрібнозерниста структура, будова масивна |
Чорний із сірувато-тьмяним відливом |
Т=7…8 =3000 (3) |
Діабаз |
Дрібнозерниста структура,будова масивна |
Темно-сірий, можливо зеленувато-сірий |
Т≈6 =3000 (3) |
Андезит |
Дрібнозерниста структура з вкрапленнями вулканічного скла, будова масивна |
Зеленувато-сіруватий |
Т=6…7 =2200 (2,2) |
Вапняки щільні |
Б. Менш міцні і менш тверді породи. Землиста аморфно-кристалічна структура, найчастіше шарувата, бувають забруднення вкрапленнями глини |
Сірий з кремуватим, жовтуватим або оранжевим відтінком |
Т=3…5 =2400-2600 (2,4-2,6,) |
Вапняки пухкі |
Аморфно-кристалічна пориста (іноді ніздрювата структура) будова шарувата |
Сірий або білий з жовтуватим відтінком |
Т=2…3 =1300-1800 (1,3-1,8) |
Сланці |
Найчастіше аморфна, рідше дрібнозерниста структура, будова тонкошарувата, шари легко відділяються один від одного |
Найчастіше чорний, темно-зелений або бурий |
Т=2…3 (кременисті до Т=5…6) =2600-2700 (2,6-2,7) |
Мармури |
Дрібнозерниста структура, будова масивна |
Різноманітний, але обов’язково з візерунками, прошарками і прожилками |
Т=4 =2600-2900 (2,6-2,9) |