2. Проба на лопату

Лопатою наносять плазом удар середньої сили по бетонній суміші. При цьому після удару не повинні з’являтися оголених зерен щебеню Відбиток на бетоні не повинне бути дуже глибоким.

Визначення міцності бетону

Найважливішою характеристикою для бетону є міцність, яка головним чином залежить від активності цементу (Rб) і водоцементного (В/Ц) або цементно-водного (Ц/В) відношення. Із підвищенням активності цементу і цементно-водного відношення при належно­му ущільненні міцність бетону зростає практично лінійно. Ця найважливіша залежність бетону виражається формулою:

А, С - емпіричні коефіцієнти, що враховують вплив якості заповнювачів І інших факторів (в середньому А = 0,6, С = 0,5).

З формули слідує, що при постійних матеріалах, технології виготовлення

Водонемеїітне відношення

. 2.6. Залежність міцності бетону від водоцеме­нтного відношення

та умовах твердіння міцність бетону визначається цемент­но-водним відношенням, тоб­то відношенням маси цементу до маси води у бетонній сумі­ші. Ця закономірність є нас­лідком залежності міцності бетону від пористості: із збі­льшенням Ц/В (зменшенням В/Ц) зменшується кількість надлишкової води, що не вступає у взаємодію із цемен­том, і зменшується пористість бетону (рис. 2.6). На практиці фактичне значення міцності може відхилятися від визначення по формулі, наведеної вище. Це пояснюється тим, що в дійсності міцність бетону залежить, хоч і в меншій мірі, ніж від Rб і Ц/В, від ряду інших факторів: виду цементу, властивостей заповнювачів та ін. Міцність бетону збільшується із часом в залежності від виду цементу і складу бетону. При­йди шо зростання міцності через п діб (п>3) можна прогнозувати за допомогою формули

Основною властивістю бетону як конструкційного матеріалу є міцність. Границю міцності знаходять випробуванням контрольних зразків, виготовле­них із суміші заданого складу або висвердлених з бетонної споруди. При ви­пробуванні на границю міцності при стиску використовують зразки-куби (рідше циліндри) з розміром ребра від ЗО до 7 см в залежності від крупності заповнювача, що використовується. Еталонними є зразки-куби з розмірами ребра 15 см. Для зразків-кубів з розмірами ребер 7; 10; 15; 20; ЗО см масшта­бні коефіцієнти приймають відповідно рівними 0,85; 0,91; 1,0; 1,05 та 1,1.

Основними показниками міцності бетону, що нормується, є його клас, тобто міцність (в МПа), яка приймається з гарантованою забезпеченістю. Встановлена, як правило, забезпеченість міцності 0,95 означає, що границя міцності бетону, яка відповідає чисельному значенню класу, досягається не менше ніж у 95 випадків із 100.

Для важкого бетону стандартизовані класи:

• за міцністю на стиск: В3,5; В5; В7,5; В10; В12,5; В15; В20; В22.5; В25; В30; В35; В37,5; В40; В45; В50; В55; В60;

• за міцністю на осьовий розтяг: В,0,8; В₍1,2; В,2; В,2,4; В,2,8; В,3,2. За чисельним значенням марки бетону з урахуванням коефіцієнта варіації

(мінливості) визначають його клас за міцністю.

Між класом бетону В та середньою міцністю партії, що контролюється, існує залежність:

В = Щі-1,64С_у)

де Су - коефіцієнт варіації міцності бетону.

Коефіцієнт варіації міцності бетону знаходять за формулою:

де 8 — середнє квадратичне відхилення для партії бетону; К. - середня міц­ність бетону в партії, тобто середнє арифметичне одиничних результатів.

Для переходу від класу бетону до середньої міцності при нормативному коефіцієнті варіації 13,5% (який приймається при проектуванні конструкцій з

шіжкого та легкого бетонів) можна використовувати формулу К = В/0,778,

де В - чисельне значення класу бетону.

Інтервал часу (вік бетону), через який визначається марка та клас, зале­жить від виду бетону та ряду виробничих умов. Його приймають, як правило, ріпним 28 діб нормального твердіння, тобто при температурі (20±2)°С та від­носній вологості повітря не нижче 90%, В разі необхідності вік бетону може С>у і и збільшений до 90 або 180 діб, що сприяє економії цементу.

Проектування складу бетону

При визначенні складу бетону встановлюють вид матеріалів та їхнє спів-ііічпення в 1 м бетонної суміші, що дозволяє забезпечити властивості, які м:ігаються, при мінімальній витраті цементу чи мінімальній вартості

1 .

Rб - проектна марка бетону в 28-добовому віці; Rц - активність цементу А, С - емпіричні коефіцієнти, що враховують вплив якості заповнювачів І інших факторів (в середньому А = 0,6, С = 0,5).

Для матеріалів високої якості А = 0,65; Аі=0,43, рядових - А = 0,6; Аі = 0,4; задовільної якості - А = 0,55; А! = 0, 37.

2. Витрати піску і крупного заповнювача визначають за формулами, отриманими при розв'язанні системи рівнянь:

Ц. П, Щ, В - витрати відповідно цементу, піску, щебеню (гравію) та води.

3. Коефіцієнт розсуву зерен щебеню (гравію) розчином; насипна гус­тина щебеню (гравію) та його пустотність:

4. Витрати крупного заповнювача і піску визначаються за формулами:

5. П=(100-(Ц/рц +В+Щ/рщ) рп

6. Ц+В+П+Щ=рбс (кг/м)

7. β=1000/Vц+Vп+Vщ ; β~0.6- 0.7