2 . Вибір та обґрунтування місця будівництва заводу.

В західній частині України, як і в інших областях України, спостерігається значне розширення будівництва, як житла, так і торгово-адміністративних будівель. Збільшенню темпів будівництва і його здешевлюванню може сприяти організація випуску місцевих керамічних матеріалів, у тому числі керамічної цегли. Планується звести завод з виробництва личкувальної цегли в місті Судова Вишня. Вибір цього міста будівництва базується також й на прив'язаності до сировинної бази. Основним сировинними матеріалом для виробництва цегли керамічної планується використовувати глину і суглинки. ЇЇ планується завозити зс. Судова Вишня(Львівська обл.). А шахтну породу планується доставляти автосамоскидами з Львівсько-Волинського вугільного басейну. Готову продукцію можна вивозити автомобільним транспортом, оскільки місто розташоване на відстані 50 км на південний захід від обласного центру – міста Львова на автомагістралі державного значення Львів–Краковець.

Виробництво керамічної цегли енерго-затратне, тому значною підставою для будівництва заводу у даній місцевості є наявність газопроводу. Виробництво планується здійснювати на природному газі який буде постачатися з місцевої газотранспортної системи. Водопостачання і каналізаційна системи заводу будуть під'єднанні до місцевої системи водопостачання і каналізації. Також завод планується забезпечувати електроенергією від місцевої лінії електропередач.

Судова Вишня - це місто з населенням у 6436 тисяч людей, будівництво заводу надасть населенню робочі місця і тим самим вирішить проблему безробіття у місті. Кадрами підприємство буде забезпечуватися за рахунок випускників Вузів, технікумів Львівської області , робітниками та допоміжним персоналом через систему ВТУ та бюро працевлаштування. Для перевезення персоналу буде використовуватися міський транспорт.

Планується звести завод продуктивністю 18 млн. шт. ум. цегли/рік. Готову продукцію після закінчення будівельних робіт можливо реалізовувати як в Львівській області, так і в інших областях України, що дасть можливість не тільки окупити будівництво заводу, але й буде приносити прибуток.

2.1 Режим роботи заводу

Режим роботи заводу включає графік роботи обладнання та працівників які приймають його у відповідності з нормами технологічного обладнання. При виборі режиму роботи заводу враховується можливість і доцільність створення запасів сировини та напівфабрикатів на окремих стадіях технологічного процесу.

Прийнятий режим роботи не повинен перечити технологічній схемі, тобто характер роботи цехів, дільниць визначається характером роботи основного обладнання (тунельної печі, сушарки, потоко-конвеєрної лінії) і повинен забезпечувати максимально можливе виключення роботи працюючих у вечірній і нічний час.

Згідно технологічної схеми, доцільним буде пятиденний двозмінний робочий тиждень. А для видобування і транспортування сировини одноденний У таблиці №1 та№2 наведена характеристика робочих та вихідних днів у році.

Таблиця 2.1

Розклад кількості робочих днів при шестиденному двозмінному робочому тижні.

Кількість днів у році	Вихідні дні			Кількість днів на кап. ремонт	∑ неробочих днів	Кількість робочих днів
	Державні свята	Релігійні свята	Неділі,суботи
365	1 січня 8 березня 1,2 травня 9 травня 28 червня 24(25) серпня	7 січня 20 квітня 8 червня	104	10	115	251

Таблиця2.2

Режим роботи заводу

Дільниця	Кількість робочих днів в році	Кількість змін в добу	Тривалість годин у зміну
1	2	3	4
Карєр	251	1	8
Попереднього подрібненя	251	2	8
Шихтозапасник	251	3	8
Формування	350	3	8
Сушіння	350	3	8
Випал	350	3	8
Складування	350	3	8

З. Загальна характеристика сировини для виробництва продукції.

Глиною називається тонкодисперсна порода, яка в природному стані або при зволоженні водою здатна набувати пластичності, при висиханні зберігає форму.

Якісна керамічна цегла виробляється з глини, з дрібною фракцією з постійним складом мінералів. За постійного складу мінералів колір цегли при виробництві однаковий. Родовища з однорідним складом мінералів і багатометровим шаром глини придатним для добування одноковшовим екскаватором , є дуже рідкісні і майже всі розроблені. Глину добувають багатоковшовим або роторним ескаватором. При роботі вони зрізають глину по висоті забою, подрібнюють її, і при змішуванні встановлюється середній склад. Інші типи екскаваторів не змішують глину, а добувають її глибами.

Постійний або середній склад глини необхідний для підбору постійних режимів сушіння і випалу. Не можна отримати якісну цеглу, якщо склад глини постійно міняється, адже для кожного складу потрібний свій режим сушки і випалу. Якісний і кількісний склад родовища з'ясовується в результаті розвідування родовища. Кращими глинами для виробництва цегли вважаються ті глини, які не потребують домішок.

Властивості глин:

Пластичність - це здатність глини утворювати з водою пластичне тісто. Пластичність характеризується числом пластичності, яке залежить від мінерального складу і дисперсності. Дисперсність – це реальний розмір частинки. За дисперсністю глиниста сировина класифікується на глини, суглинки, супіски, піски. Чим більше дрібнодисперсної фракції, тим глина пластичніша. Є глини високопластичні, середньо пластичні, помірно пластичні, непластичні.

За мінералогічним складом глини бувають моно- і полімінеральними. До основних мінералів належать: каолініт, монтморіллоніт, ілліт, хлорит. Представниками каолінітових мінералів є каолініт і галуазит. До монтморіллонітової групи входять монтморіллоніт, бейделіт і їх залізисті різновиди. Гідрослюди - в основному продукт різного ступеня гідратації слюди.

Разом з цими мінералами, в глинах зустрічаються кварц, польовий шпат, сірчаний колчедан, гідрати оксидів заліза і алюмінію, карбонати кальцію і магнію, сполуки титану, ванадію. Такі домішки впливають як на технологію керамічних виробів, так і на їх властивості. Наприклад, тонкорозподіленийвуглекислий кальцій і оксиди заліза знижують вогнетривкість глин.

Глини часто містять також органічні домішки. По відношенню до дії високих температур розрізняють глини трьох груп: вогнетривкі (вогнетривкість вище 1580 ⁰С), тугоплавкі (1350 – 1580 ⁰С) і легкоплавкі (нижче 1350 ⁰С). До вогнетривких відносяться переважно каолінітові глини, що містять мало механічних домішок. Такі глини використовують для виробництва фарфору, фаянсу і вогнетривких виробів. Тугоплавкі глини містять оксиди заліза, кварцовий пісок і інші домішки в значно більшій кількості, ніж вогнетривкі і застосовуються для виробництва тугоплавкої, облицювальної і лицьової цегли, плиток для підлоги і каналізаційних труб.

Глини, використовувані для виробництва цегли, повинні мати низьку температуру спікання і його інтервал не менше 100 °, що забезпечує отримання виробів необхідної якості при невисоких температурах випалу. Глини повинні бути досить однорідні за складом, в тому числі і по природній опісненості (запісоченності), без вмісту шкідливих домішок - зерен вапняку, залізистих і кам'янистих включень, а також підвищеної кількості розчинних солей, що ведуть до появи на поверхні виробів виплавок, плям і нальотів. Число пластичності глини не менше 10. Класифікація глини за ступенем спікання:

Глини, що сильно спікаються – здатні при випалі давати черепок без ознак перепалу з водопоглинанням не більше 2 %, в двох температурних точках з інтервалом 50 ̊ С.

Глини, що середньо спікаються – дають можливість отримати в цьому ж температурному інтервалі черепок без ознак перепаду з водопоглинанням не більше 5 %.

Глини, що не спікаються – нездатні давати спечений черепок (водо вбирання до 5 %) у вказаному інтервалі температур.

Таблиця 3.1

За вмістом забарвлюючих оксидів Fe₂O₃ і TiO₂ в прожареному стані, %

З дуже низьким вмістом Fe2O3 + TiO2	Не більше 1%
З низьким вмістом Fe2O3 TiO2	Менше 1,5 Менше 1,0
З середнім вмістом Fe2O3 TiO2	1,5 – 3,0 1,0 – 2,0
З високим вмістом Fe2O3 TiO2	Більше 3,0 Більше 2,0

Таблиця 3.2

Класифікація глини за вмістом грубозернистих включень

З низьким вмістом	Не більше 1% частинок розміром більше 0,5 мм
З середнім вмістом	1 – 5% частинок розміром більше 0,5 мм
З високим вістом	Понад 5 % частинок розміром більше 0,5 мм

Таблиця 3.3

Класифікація глини за розмірами вкраплень

З мілкими вкрапленнями	Переважають вкраплення розміром менше 2 мм
З середніми вкрапленнями	Переважать вкраплення розміром 2 – 5 мм
З великими вкрапленнями	Переважають вкраплення розміром більше 5 мм

Класифікація глини за видом вкраплень:

• З кварцовими вкрапленнями;

• З залізистими вкрапленнями;

• З карбонатними вкрапленнями;

• З гіпсовими вкрапленнями;

• З органічними вкрапленнями.

Таблиця 3.4

Класифікація глини за мінералогічним складом

Каолінітові	Глина містить понад 50% каолініту
Гідрослюдисті	Глина містить понад 50% гідрослюди
Монтморилонітові	Глина містить понад 50% монтморилоніту
Гідрослюдисто-каолінітові	Глина містить понад 50% гідрослюди і каолініту
Монтморилоніто-каолінітові	Глина містить понад 50% монтморилоніту і каолініту
Монтморилоніто-гідрослюдисті	Глина містить понад 50% монтморилоніту і гідрослюди
Полімінеральні	Містить три і більше глинистих мінералів

Таблиця 3.5

Класифікація глини за вмістом незв’язаного SiO₂ (кварцу)

З низьким вмістом	До 10
З середнім вмістом	10 – 15
З високим вмістом	Більше 25

Таблиця 3.6

Класифікація глини за вмістом водорозчинних солей (мг-екв/100 г глини)

З низьким вмістом	1 - 5
З середнім вмістом	5 - 10
З високим вмістом	Більше 10

Таблиця 3.7

Класифікація глини за величиною механічної міцності на згин (кгс/см²) в сухому стані

З дуже низькою механічною міцністю	Менше 10
З низькою механічною міцністю	10 – 20
З помірною механічною міцністю	20 – 50
З середньою механічною міцністю	50 – 100
З високою механічною міцністю	Більше 100