
- •Методика викладання математики у початкових класах (державний екзамен).
- •1. Методика роботи вчителя у підготовчому періоді до вивчення чисел.
- •2. Методика вивчення нумерації чисел в межах 100.
- •3. Методика вивчення нумерації чисел в межах тисячі.
- •4. Методика вивчення нумерації чисел у концентрі «Багатоцифрові числа».
- •5. Початкове ознайомлення учнів з діями додавання та віднімання. Методика вивчення табличних випадків додавання та віднімання одноцифрових чисел.
- •6. Методика ознайомлення учнів з діями додавання та віднімання двоцифрових чисел.
- •7. Методика вивчення усних і письмових прийомів додавання і віднімання чисел у концентрі «Тисяча».
- •8. Методика вивчення прийомів додавання і віднімання багатоцифрових чисел.
- •9. Початкове ознайомлення учнів з діями множення та ділення, зв’язки між ними.
- •10. Методика вивчення позатабличних випадків множення та ділення. Методика вивчення ділення з остачею.
- •11. Методика вивчення письмових прийомів множення та ділення у межах тисячі.
- •12. Методика вивчення табличних випадків множення та ділення.
- •13. Методика вивчення усних і письмових прийомів множення та ділення у концентрі «Багатоцифрові числа».
- •14. Методика вивчення особливих випалків множення та ділення: з 0, 1, 10, круглими числами.
- •15. Методика вивчення нумерації чисел в межах 10 і 20.
- •16. Методика вивчення довжини, способів її вимірювання, одиниць довжини та співвідношення між ними. Методика розгляду дій над іменованими числами, вираженими в одиницях довжини.
- •17. Методика вивчення площі, способів її вимірювання, одиниць її вимірювання та співвідношення між ними. Методика розгляду дій над іменованими числами, вираженими в одиницях площі.
- •18. Методика вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Методика розгляду дій над іменованими числами, вираженими в цих одиницях.
- •19. Методика вивчення часу, швидкості, відстані та зв’язку між ними.
- •20. Методика розв’язування задач на знаходження четвертого пропорційного.
- •22. Підготовча робота до ознайомлення з першою простою текстовою задачею. Методика ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •23. Методика навчання учнів розв'язувати прості задачі на додавання, віднімання, множення і ділення.
- •24. Методика навчання учнів розв'язувати прості задачі на множення і ділення.
- •25. Підготовча робота до введення першої складеної задачі. Методика введення першої складеної задачі. Різні підходи до розв’язання цього питання.
- •26. Методика навчання учнів розв'язувати задачі на рух.
- •27. Методика навчання учнів розв'язувати задачі на знаходження невідомого за двома різницями, на пропорційне ділення.
- •28. Методика вивчення алгебраїчного матеріалу в курсі математики початкових класів.
- •29. Методика вивчення з молодшими школярами числових виразів та виразів, що містять змінну. Методика вивчення числових рівностей та нерівностей.
- •30. Методика вивчення рівнянь, нерівностей, що містять змінну.
- •31. Методика розв’язування задач на подвійне зведення до одиниці та ускладнених задач на знаходження четвертого пропорційного.
- •32. Методика ознайомлення учнів з геометричними фігурами та їх найпростішими властивостями (точка, пряма, відрізок, ламана, многокутники, коло, круг тощо).
- •33. Методика навчання учнів розв'язувати задачі на розпізнавання геометричних фігур, поділ фігур на частини та складання фігур із заданих частин.
- •34. Методика навчання учнів розв'язувати задачі на обчислення периметра та площі геометричних фігур.
- •35. Методика ознайомлення учнів з поняттям частина і дріб. Система вивчення дробів у початковій школі. Порівняння дробів.
19. Методика вивчення часу, швидкості, відстані та зв’язку між ними.
Час
Перші уявлення про час діти дістають у дошкільний період. Зміна дня і ночі, пір року, повторення режимних моментів у житті дитини – все це формує часові уявлення. Однак, часову послідовність подій, що було раніше, що пізніше, і особливість уявлень про тривалість подій учні засвоюють з труднощами. Часові уяви в першокласників формуються у процесі їх навчання: режим дня, ведення календаря природи, сприймання послідовності подій під час читання казок, щоденний запис у робочих зошитах – все це дає змогу дитині побачити зміну часу. В 1 класі учні ознайомлюються з назвами днів тижня, їх послідовністю. Як наочний посібник корисно мати календар. Корисно звернути увагу учнів на послідовність місяців і к-сть днів місяця. Одразу виділити однакові за тривалістю місяці, назвати найкоротший місяці у році. Користуючись календарем, учні виділяють порядковий номер місяця, який перший місяць року, встановлюють день за датою і навпаки, які числа місяця припадають в певні дні місяця. За допомогою календаря учні розв’язують задачі на визначення тривалості подій. Поняття про добу розкривають через близькі дітям поняття про частини доби: ранок, день, вечір, ніч. Чим займалися від вчорашнього ранку до сьогоднішнього?
Конкретні уявлення про години, хвилини формують через практичні заняття дітей, через спостереження. Година – це приблизна тривалість 1 уроку і перерви. Хвилина – це час, протягом якого можна назвати 60 двоцифрових чисел. Учні записують співвідношення між одиницями часу: 1 доба = 24 год, 1 год = 60 хв, 1 хв = 60 с.
Виконуючи практичні вправи з моделями годинника, учні навчаються визначати час за годинником. Читають по-різному час, який зображено на моделі. Розміщують годинні і хвилинні стрілки за вказівками учителя.
У 4 класі учні ознайомлюються з 24-годинним відліком часу. Вони дізнаються, що початком доби є північ (0год), що години протягом доби рахують від початку доби, тому після полудня (12год) кожна година має інший порядковий номер: 1год дня – це 13 год, 2 год – 14 год і т.д. Учні ознайомлюються також із найбільшою одиницею часу – століття (1ст. = 100 років). Діти дізнаються, що основними одиницями часу є доба, тобто час, протягом якого Земля робить повний оберт навколо своєї осі, і рік – це час, протягом якого Земля робить повний оберт навколо Сонця (1рік = 365 або 366 днів).
У 4-му класі розглядають роздроблення і перетворення іменованих чисел, ввиражених в одиницях часу, а також арифметичні дії над цими числами.
Швидкість
Швидкість – нова величина, з якою ознайомлюють учнів 4 класу. Це векторна величина. У початковій школі поняття напрямленої величини не розглядають, але на малюнках напрям руху тіл показують. Поняття швидкості пояснюють на основі задачі:
За 2 год автобус проїхав 120 км. Скільки кілометрів він проїде за 1 год, коли щогодини проїжджатиме однакову кількість кілометрів?
120 : 2 = 60 (км)
Відповідь. За 1 год автобус проїде 60 км.
Пояснення: якщо за кожну годину автобус проїжджає 60 км, то кажуть, що він рухається зі швидкістю 60 км/год. Це записується так: 60 км/год.
Відразу можна подати таке правило: щоб знайти швидкість, треба відстань поділити на час.
З поняттям «швидкість» ми маємо справу часто: «трамвай рухався повільно», «літак рухався з надзвуковою швидкістю», «перша космічна швидкість» та ін.
Швидкості вимірюються в різних одиницях. Наприклад: 3 м/с, 10 м/хв, 120 км/год. Ці одиниці швидкості можна перетворювати (5 м/с = 300 м/хв).
Безпосередньо з поняттям швидкості уточнюється поняття відстані і часу, встановлюється залежність між цими величинами.
Серед величин, які розглядаються в курсі математики початкових класів, є такі, що знаходяться у різних видах взаємозв’язків і взаємозалежностей. Аналіз змісту курсу математики початкових класів свідчить, що там розглядаються такі групи величин:
швидкість час відстань
ціна кількість вартість
маса одного предмета кількість загальна маса
продуктивність роботи час роботи виконана робота
Які знаходяться у прямо пропорційній залежності (ціна товару і вартість, маса одного предмета і загальна маса, швидкість руху і відстань тощо) – при сталій ціні із збільшенням кількості збільшується вартість. І обернено пропорційній залежності (ціна і кількість товару, час і швидкість руху, маса одного предмета і кількість предметів тощо) – при сталій вартості із зменшенням ціни збільшується кількість.
Завдання вчителя полягатиме в тому, щоб під час розгляду названих груп величин зосереджувати увагу дітей на зв’язках, які існують між цими величинами. При цьому не використовується відповідна термінологія і символіка, тобто ознайомлення дітей з цими зв’язками та залежностями, бо формування уявлень про них відбувається в неявному вигляді.
Щоб знайти швидкість, треба відстань поділити на час.
Щоб визначити відстань, треба швидкість помножити на час.
Щоб визначити час, треба відстань поділити на швидкість.