Вигоди і

граничні

в итрати

15 ГВ

10

5 ГВГ

0 1 2 3

Кількість блага X

Графік 1-2. Граничні витрати і граничні вигоди блага X

Додаткові (граничні) вигоди (ГВГ) від споживання кожної наступної одиниці блага X зменшуються: оскільки потреба в ньому поступово задовольняється, то кожна наступна його одиниця приносить нам все менше задоволення, користь. Тому крива граничних вигод ГВГ є спадною. Оптимальна кількість блага X визначається в точці перетину кривих ГВ і ГВГ, і становить 2 млн. од. Чому саме ця кількість є оптимальною і вказує на розподільну ефективність?

Якби вироблявся лише 1 млн. од. блага X, то граничні вигоди блага X були б більшими за граничні витрати його виробництва. Так, у грошовому виразі граничні вигоди становили би 15 г.о., а граничні витрати – 5 г.о. Це означає, що суспільство оцінює додаткові одиниці блага X в 15 г.о., в той час як альтернативні блага, які би могли вироблятися з цих ресурсів, мали би цінність лише 5 г.о. Це вказує на недостатність надання ресурсів на виробництво блага X. Суспільство виграє, якщо спрямує більшу кількість ресурсів на виробництво додаткових одиниць блага X, оскільки одержить більше благ X цінністю 15 г.о., відмовившись від альтернативних товарів цінністю лише 5 г.о. Перерозподіл ресурсів з виробництва менш цінних благ на виробництво більш цінних благ підвищить ефективність використання ресурсів. Перерозподіл ресурсів на користь блага X приносить виграш суспільству аж до 2 млн. од. Розподільна ефективність досягається при рівності граничних вигод і граничних витрат.

Для кожної додаткової одиниці X понад 2 млн. од. їх граничні витрати перевищують граничні вигоди, що вказує на відсутність розподільної ефективності та надмірне виділення ресурсів на благо X, та їх недостатність для виробництва інших благ. Так, для 3 млн. од. благ X гранична вигода його додаткової одиниці становить 5 г.о., тоді як альтернативні товари, які могли би бути вироблені з ресурсів, якби вони не використовувались для виробництва цієї додаткової одиниці X, оцінюються суспільством в 15 г.о. Виробляючи на одну одиницю блага X менше, суспільство втрачає лише 5 г.о., але перерозподіляючи вивільнені ресурси на виробництво інших благ, суспільство одержує те, що оцінюється суспільством вже в 15 г.о. Більша вартість (цінність) обсягу продукції з однакової кількості ресурсів означає вищу розподільну ефективність.

Отже, ресурси ефективно надаються на будь-яке благо, коли його обсяг виробництва (Ке) є таким, що його граничні вигоди дорівнюють граничним витратам:

Ке; ГВГ = ГВ (1.1)

Якщо для блага Y оптимальною є кількість, наприклад, 10 тис. од., то для нашої гіпотетичної економіки розподільна ефективність досягається в альтернативі С.

Отже, порівняння граничних вигод і граничних витрат дозволяє визначити розподільну ефективність – найкращу, оптимальну, структуру благ на кривій виробничих можливостей, або іншими словами, - в економіці повної зайнятості ресурсів і виробничої ефективності.

Кількість

блага Y