
- •1.Природньо-екологічно та економічна характеристика господарства.
- •1.1.Загальні відомості про господарство
- •1.2 Кліматичні умови
- •1.2.1.Опади
- •1.2.2.Вологість % 2013року.
- •1.2.3.Повітряна активність (роза вітрів)
- •1.2.4. Температура
- •1.3.Грунтові умови
- •1.3.1. Характеристика грунтів господарства
- •1.3.2. Агрохімічна характеристика ґрунту ПрАт «Агрофорт»
- •1.4. Трудові ресурси та їх використання.
- •2.Аналіз виробничої діяльності підприємства
- •2.1. Врожайність культур
- •2.2. Структура посівних площ .
- •2.3.Система основного і передпосівного обробітку ґрунту.
- •2.4. Система насінництва
- •2.4.1.Якісні показники придбаного насіння:
- •2.5.Меліоративні заходи
- •2.6. Захист сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб.
- •Система захисту озимих культур.
- •2.7. Овочівництво
- •2.8. Кормовиробництво
- •Заготівля кормів для потреб тваринництва в 2012-2013 роках
- •ПрАт «Агрофорт» Потреба та план виробництва соковитих і грубих кормів на 2013-2014 роки
- •2.9. Зберігання та переробка продукції рослинництва
- •2.10. Тваринництво
- •2.11. Механізація, електрифікація і автоматизація в господарстві.
- •2.12. Охорона праці
- •2.13.Садівництво
- •3.Технологія вирощування польових культур
- •3.1 Значення культури для господарства
- •3.2. Розміщення культур в сівозвміні, попередники
- •(Місце проходження практики, с.Черняхів)
- •3.3. Система обробітку грунту під культури
- •3.4. Система удобрення культур
- •3.5.Технологія вирощування культур в господартсві
- •3.5.1.Технологічна карта вирощування сої :
- •3.5.2.Технологічна карта вирощення озимої пшениці
- •3.5.3.Технологічна карта вирощення соняшнику
- •Список використаної літератури
3.3. Система обробітку грунту під культури
Важливим елементом системи землеробства є система обробітку ґрунту. Значення механічного обробітку ґрунту зумовлене дією на всі його властивості та наявність у ньому земних факторів життя рослин, які визначають родючість. Неправильно проведений обробіток ґрунту завдає йому значної шкоди, знижуючи потенційну й ефективну родючість. Спостереженнями вчених встановлено рівні впливу на врожайність вирощуваних культур агротехнічних заходів при сумісному їх застосуванні: удобрення ґрунту — 50, обробіток — 20, сорти — 10, захист від шкідливих організмів — 20%.
Не випадково відомий вчений-землероб Стебут І.А. наголошував: "Земля — то наша Батьківщина. Обробляти землю — значить служити Батьківщині." Запобігти помилкам в обробітку ґрунту можна знанням ви5кладених нижче його наукових основ, урахування яких забезпечує виконання поставлених перед ним завдань.
По-перше, обробітком регулюють фізичний стан ґрунту, оптимальними, нормативними параметрами якого залежно від гранулометричного складу є щільність 1,1–1,3 г/см3 для середніх і 1,3–1,4 г/см3 для легких ґрунтів, вміст не менше 70% агрономічно цінних структурних грудочок (агрегатів) розміром 0,25–10 мм, твердість — не більше 30 кг/см2, повітроємкість — не менше 15% об’єму ґрунту, загальна щілинність — 50–55%, водопроникність — не менше 30 мм/год. Указані параметри забезпечать найкращий водний, повітряний, тепловий та поживний режими в ґрунті.
По-друге, обробіток сприяє створенню відповідного просторового типу агрохімічного середовища в кореневмісному шарі, сприятливого для певних рослин. Для рослин із неглибокою кореневою системою (зернові, колосові, зернобобові, льон) кращим станом цього середовища буде той, при якому мінеральні добрива вносять у верхній шар ґрунту на глибину 5–15 см. Так відбувається й у природних умовах при гетерогенному типі агрохімічного середовища в ґрунті, коли поживні речовини і гумус у ґрунті зосереджуються в цьому шарі. Для рослин із глибшою кореневою системою (цукрові буряки, кукурудза, соняшник, картопля) краще за умов рівномірного розподілу внесених добрив в обробленому шарі, гомогенного його типу. Важливо й те, що неглибоке загортання органічних добрив і рослинних решток краще сприяє утворенню гумусу, який є результатом біохімічного перетворення органічних речовин аеробними мікроорганізмами в ґрунті.
По-третє, обробітком ґрунту виконують завдання захисту вирощуваних культурних рослин від шкідливих організмів — бур’янів, шкідників і хвороб, регулюючи умови екологічного середовища. Тривалими дослідженнями встановлена тактика досягнення істотного зниження забур’яненості ріллі заходами обробітку ґрунту.
Оскільки найбільший внесок у знищення бур’янів механічними заходами належить основному обробітку ґрунту, важливо знати механізм зниження забур’яненості полів при його проведенні. Є таких два механізми:
провокація насіння бур’янів до проростання з наступним знищенням проростків і сходів;
створення умов для відмирання зачатків бур’янів у ґрунті.
Інтенсивне застосування систематичної оранки ґрунтів в умовах України у 60-80-і роки навіть на фоні внесення органічних і мінеральних добрив було не останньою причиною істотного зменшення кількості в них гумусу. Середній вміст його в ґрунтах за вказані 20 років знизився від 3,5% до 3,2%, що на 1–2% менше від оптимуму.
У країні тепер 48% ріллі піддається негативному впливу водної та вітрової ерозії. Інтенсивність ерозійних процесів нині перевищує природне ґрунтоутворення у 2–10 разів. Негативної дії зазнають ґрунти й від фізичної ерозії, яка проявляється в їх переущільнені під впливом проходів на полях тракторів і сільськогосподарських машин. За сучасних інтенсивних технологій кількість проходів агрегатів на полях сягає 8–16, а переущільнення ґрунту при цьому поширюється на глибину 60–100 см.
Перелічені явища, а також економічні мотиви зумовили пошуки та обґрунтування напрямів мінімалізації механічного впливу на ґрунт і зокрема заходів ощадливого використання ґрунтової родючості. Реальними напрямами мінімалізації обробітку ґрунту і послаблення негативної дії на нього засобів механізації є такі:
використання комбінованих агрегатів;
практика широкозахватних агрегатів для зменшення кількості їх проходів по полю;
заміна полицевих обробітків менш витратними безполицевими і поверхневими;
використання на весняних польових роботах гусеничних тракторів або колісних, але з широко профільними шинами;
обґрунтована заміна механічних обробітків застосуванням гербіцидів.
С/г культури в порядку їх чергування в сівозміні |
Основний обробіток |
Передпосівний обробіток |
Післяпосівний обробіток |
|||||||||||
Заходи |
Гли- бина, см |
Строки |
С/г машини |
Заходи |
Гли- бина, см |
Строки |
С/г машини |
Заходи |
Гли- бина, см |
Строки |
С/г машини |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
||
Оз. пшен. |
Диску- вання в 2-х напр. |
10-12 |
Після збир. попер. |
БДТ-7 |
Культ. |
4-6 |
Перед сівбою |
КПС-4 |
- |
- |
- |
- |
||
Оранка |
20-22 |
Через 10-12 днів |
ПЛН-5-35 |
- |
- |
- |
- |
|||||||
Кук. на зерно |
Диску- вання |
6-8 |
Після збир |
БДТ-7 |
Борон. |
|
На весні |
БЗСС-1,0 |
Прико-чуван- ня пос. |
- |
Після сівби |
ККН- 2,8 |
||
Оранка |
25-27 |
При масо- вому з’явл. Бур’ян. |
ПЛН-5- 35 |
Куль- тива- ція |
5-7 |
Перед сівбою |
УСМК-5,4 або КПС-4 |
Між- рядні обро- бітки |
8-10 6-8 5-7 |
По мірі з’явлен- ня бур’я-нів |
КРН-4,2А |
|||
Соя |
Два диск.у попер. напр. |
6-8 - - 10-12 |
Після збир. кук. При появі бурян. |
БДТ-3 або БДТ-10 |
Борон. у два сліди |
|
На весні |
БЗСС-1 |
Після сход. боро- дуван- ня |
1-2 |
У фазі 3-4 листків |
ЗОР-0,7 |
||
Куль- тива- ція |
6-7 |
Перед сівбою |
КПС-4 |
|||||||||||
Оз. пшен. |
Диску- вання у 2 напр. |
6-8 |
Після збир. гороху |
БДТ-7 |
Куль- тива- ція |
4-6 |
Перед сівбою |
КПС-4 |
- |
- |
- |
- |
||
|
Культ. |
10-12 |
При появі бур. |
КПС-4 |
|
|
|
|
|
|
|
|||
Кук. на силос |
Диску- вання |
6-8 |
Вслід за збиран. |
БДТ-7 |
Борон. |
|
На весні |
БЗСС-1,0 |
Котку- вання |
- |
Після сівби |
ККШ-6 |
||
Оранка |
25-27 |
При появі бур. |
ПЛН-5-35 |
Куль- тива- ція |
5-7 |
Перед сівбою |
КПС-4 |
Міжря- дні оброб. |
8-10 6-8 5-7 |
По мірі зявлен. бур’янів |
КРН-4,2А |
|||
Конюшина |
оранка |
20-22 |
До 15.ХІ |
ПЛН-5-35 |
Борон. |
|
Рано навесні |
3БЗСС |
- |
- |
- |
- |
||
Куль- тивація |
5-6 |
Перед сівбою |
КПС-4 |
- |
- |
- |
- |
За даними отриманими під час проходження практики, і з того що я бачив, підприємство доволі вдало уникає проблем повязаних з надмірним розпушенням, а в результаті і ерудованістю грунтів. За рахунок використання комбінованих агрегатів, сучачної техніки і обладнання, а також заміни значної кількості обробітків грунту повязаних з боротьбою з бурянами на хімічні методи захисту.