- •Розділ 1. Огляд літератури
- •Сорти полуниці (вставити фото)
- •1.3 Методи визначення макроелементів у ґрунті
- •1.3.1. Лабораторні способи визначення вмісту макроелементів у ґрунті.
- •1.3.2. Польові способи визначення вмісту макроелементів у ґрунті.
- •Розділ 2. Матеріали та методи дослідження
- •2.1. Матеріали дослідження.
- •2.2. Методи дослідження.
- •Шифр проб ґрунту навчально-дослідної ділянки
- •Групування ґрунтів за вмістом гідролізованого азоту, визначеного методом Корнфілда
- •Розділ 3. Результати дослідження та проект робіт
- •3.1. Результати дослідження
- •Результати лабораторних досліджень проб ґрунту за методом Кірсанова (визначення обмінного калію)
- •Результати лабораторних досліджень проб ґрунту за методом Кірсанова (визначення рухомого фосфору)
- •Результати лабораторних досліджень проб ґрунту за Корнфілда (визначення лужногідролізованого азоту)
- •3.2. Методи регулювання вмісту макроелементів у ґрунті
- •3.2.1. Мінеральні добрива.
- •3.3.2 Органічні добрива
- •3.3.3 Сидерація та мульчування (дописать латинь)
- •4.1. Проект ротацій та с/г робіт на навчально-дослідній ділянці.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Розділ 2. Матеріали та методи дослідження
2.1. Матеріали дослідження.
Матеріалом дослідження є зразки ґрунту, які були зібрані восени 2013 рр. на навчально-дослідній ділянці Денишівської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені В.Г.Бондарчука. В цілому взято 24 проби ґрунту.
2.2. Методи дослідження.
Навчально-дослідна ділянка Денишівської ЗОШ має площу – 0,16га:
полуниця (0,16 га)
Навчально-дослідну ділянку з полуницею для взяття проб розділили на 8 експериментальних ділянок, відповідно до кислотності ґрунту визначений у роботі «Стан кислотності ґрунту на навчально-дослідній ділянці Денишівської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені В.Г Бондарчука» (Додаток )
Взяття проб. З кожної експериментальної ділянки було взято по 3 проби ґрунту для дослідження на вміст макроелементів.
По кутах та в центрі експериментального квадрату було взято ґрунт на глибині 20 сантиметрів, який змішали та отримали одну пробу. Таким чином було взято 24 проби. Кожній пробі ми дали свій шифр для зручності.
Таблиця 2.1
Шифр проб ґрунту навчально-дослідної ділянки
№ п/п Назва |
1 |
2 |
3 |
4 |
||
Полуниця
|
1.1 |
2.1 |
3.1 |
4.1 |
||
1.2 |
2.2 |
3.2 |
4.2 |
|||
1.3 |
2.3 |
3.3 |
4.3 |
|||
5 |
6 |
7 |
8 |
|||
5.1 |
6.1 |
7.1 |
8.1 |
|||
5.2 |
6.2 |
7.2 |
8.2 |
|||
5.3 |
6.3 |
7.3 |
8.3 |
|||
Підготовка проби до аналізу. Повітряно-сухий ґрунт масою 600-750 г розміщують на чистому папері і вилучають з них корені рослин, камінці на інші включення. Великі грудки ґрунту розтирають у фарфоровій ступці і перемішують з основною масою.
Середню пробу ґрунту готують до аналізу квартуванням. Для цього ретельно перемішану пробу розміщують на чистому папері у вигляді квадрата і шпателем ділять по діагоналі на чотири рівні частини. Дві протилежні частини відкидають, а дві інші об’єднують, перемішують і з цього ґрунту відбирають пробу для аналізу. (Додаток )
Наступним етапом нашої роботи було визначення вмісту лужногідролізованого азоту, рухомого фосфору та обмінного калію ґрунту.
Використали такі методики:
Визначення вмісту лужногідролізованого азоту за методом Корнфілда;
Визначення вмісту рухомого фосфору та обмінного калію в ґрунті за методом Кірсанова.
Дослідження проб ґрунту за методом Кірсанова проводили в лабораторії:
На технохімічній вазі зважують 10 г повітряно-сухого ґрунту, просіяного через сито з отворами діаметром 2 мм.
Наважку ґрунту поміщуємо у плоскодонну колбу ємкістю 100мл і додаємо мірним циліндром 50мл 0,2 н розчину НС1.
Вміст колби збовтуємо протягом 1 хвилини і настоюють 15 хвилин. Після настоювання ґрунтову суспензію короткочасно збовтуємо від руки і фільтруємо через складчастий фільтр (синю стрічку) у колбу ємкістю 100—150мл. При фільтруванні намагаємося якнайбільше ґрунту перенести на фільтр. Перші, мутні порції фільтрату (10—20мл), як правило, відкидають.
З прозорого фільтрату відбираємо піпеткою 2мл ґрунтової витяжки і поміщуємо у мірну колбу ємкістю 50мл.
У колбу додаємо 30мл дистильованої води і нейтралізуємо по -динітрофенолу.
Шкалу стандартних розчинів готуємо з додаванням у кожну колбу по 2мл 0,2н НС1 з наступною нейтралізацією зразкових розчинів по - динітрофенолу. Отриманий результат порівнюємо для оцінки рівня вмісту в ґрунті рухомих форм фосфору і калію зі шкалою угрупування ґрунтів для методу Кірсанова. Вміст Р2О5 та К2О в ґрунті визначаємо за графіками, побудованими за шкалою зразкових розчинів.
Дослідження проб ґрунту за методом Корнфілда проводили в лабораторії
2 г ґрунту вміщуємо в одне із зовнішніх відділень чашки Конвея, у внутрішню частину наливаємо 2 мл 2% розчину борної кислоти і добавляємо 2 краплі індикатора Гроака. Потім у зовнішню частину чашки приливаємо 5 мл 1,0н розчину NаОН , не допускаючи змочування ґрунту. Для цього чашку слід тримати злегка нахиленою до перегородки. Не змінюючи положення, чашку накриваємо кришкою. Обережними коловими рухами чашки протягом 1 хв.. ґрунт змішуємо з розчином NаОН. Потім чашку ставимо у термостат при 28оС на 48 год. Після цього її виймаємо, знімаємо кришку і відтитровуємо аміак, який поглинувся борною кислотою. Титруємо з мікробюретки 0,02 н розчином Н2S04 до переходу зеленого забарвлення у фіолетова-червоне. Вміст азоту N/, мг/кг ґрунту, обчислюють за формулами.
Кількість лужно-гідролізованого азоту за Корнфілдом становить для більшості ґрунтів 4-6%, а інколи 8-10% загального азоту. Відносити всю цю кількість до засвоюваної рослинами не можна. Групування грантів за вмістом гідролізованого азоту, наведено в табл.