Висновки

Виконуючи експериментальні роботи на навчально-дослідній ділянці Денишівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. В.Г. Бондарчука з’ясовано:

• значення кислотності ґрунту на даній територій;

• прості та доступні методи визначення кислотності ґрунту.

Основними результатами роботи слід вважати:

• з’ясовано способи регулювання кислотності ґрунту;

• запропоновано способи зниження кислотності:

• хімічні (вапнування);

• біологічні способи (використанням сидератів);

• встановлено залежність кислотності ґрунту від видового складу рослинності на території науково-дослідної ділянки.

• розроблено практичні рекомендації щодо зниження кислотності ґрунту на даній території: вапнування та сидерація.

Список використаних джерел

1. Агрохімія: Підручник / Городній М.М. та ін. – К.:ТОВ «Алефа» 2003. – 778 с.

2. Ахтырцев Б.П. Изминение серых лесних почв Средне–русской лесостепи в процессе сельськохозяйственного освоения / Ахтырцев Б.П., Щетинина А.С. – Саранск: Изд-во Мордов. Госуд. ун-та, 1969. – 164 с.

3. Бойко Я.І. Структура вбирного комплексу сірого лісового ґрунту його агрохімічні властивості та продуктивні ланки сівозміни залежно від комплексної хімічної меліорації. / автореф. на здобуття наук. ступеня к. с. г. н. Київ – 2009. с. 20

4. Веремеєнко С.І. Еволюція та управління продуктивністю ґрунтів Полісся України / С.І. Веремеєнко. – Луцьк: Надстир'я, 1997. – 314 с.

5. Вернандер Н.Б. Географія грунтів з основами грунтознавства. – К., 1966

6. Володин В.М. О расширеном воспроизводствепочвенного плодородия // В.М. Володин. – Вестник сельскохозяйственной науки. – 1989. –№ 6. – С. 33-40.

7. Гамкало З.Г. Кислотно-основна буферність ґрунтів Чорногірського масиву Українських Карпат / автореферат дисертації на здобуття наук ступ. к. г. н. Київ – 2007. с. 15

8. Загорча К.Л. Оптимизация системы удобрения в полевых севооборотах / К.Л. Загорча. – Кишенев: Штиинца, 1990. – 289 с.

9. Канівець В.І. Життя грунту. – К.: Аграрна наука, 2001.

10. Кононова М.М. Органическое вещество почвы. – М.: Изд-во АН СССР, 1963.

11. Крупенников И.А. История почвоведения. – М.: Наука, 1981.

12. Лактіонов М.І. Агрогрунтознавство. Навч. посібник / Харк. держ. аграр. ун-т. ім. В.В. Докучаєва. – Харків: Видавець Шуст А.І., 2001.

13. Минеев, В.Г. Экологические проблемы агрохимии: учебное пособие. /В.Г .Минеев. – М.: ИздCво МГУ, 1987. – 285 с.

14. Назаренко І.І. Грунтознавство: Навчальний посібник. Ч. 1, 2. – Чернівці: Рута, 1998, 1999.

15. Ревут, І.Б. Фізика ґрунтів. / І.Б. Ревут. – Л.: Колос, 1982. – 366 с.

16. Родючість грунтів. Моніторинг та управління / За ред. В.В.Медведева. – К.: Урожай, 1992. .

17. Снітинський В.В. Якобенчук В.Ф. Грунтознавство з основами агрохімії та геоботаніки: Навч. посібник. 2-ге вид., випр. й доп. – Львів: Аверс, 2006. – 312 с.

18. Тлумачний словник з агрогрунтознавства / За ред. МЛ.Лактіонова, Т.М.Лактіонової. – Харків, 1998.

19. Трускавецький Р.С. Буферна здатність грунтів та їх основні функції. Харків: ППВ «Нове слово», 2003. – 225 с.

20. Трускавецький, Р.С. Продуктивні функції ґрунтів та їх буферні властивості. / Р.С. Трускавецький. // Агрохімія і ґрунтознавство: Спец.випуск до VІ з’їзду УТГА (Умань, 1C5 липня). – 2002. – Кн. 1. – С. 320.