24

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

Відділення: екології та аграрних наук

Секція: агрономія

Базова дисципліна: біологія

СТАН КИСЛОТНОСТІ ҐРУНТУ НА

НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІЙ ДІЛЯНЦІ

ДЕНИШІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

ІМЕНІ В.Г.БОНДАРЧУКА

Роботу виконала:

Андрійчук Катерина Олегівна

учениця 9 класу

Денишівської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів ім. В.Г.Бондарчука

Педагогічний керівник:

Івашкевич Віта Володимирівна

вчитель хімії

Денишівської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів ім. В.Г.Бондарчука

Науковий керівник:

Кратюк Олександр Леонідович

кандидат біологічних наук

доцент, доцент кафедри експлуатації лісових ресурсів

Житомирський національний агроекологічний університет

2013

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Огляд літератури……………………………………………………….5

1.1. Стан кислотності ґрунтів в Україні…………………………...........5

1.2. Форми кислотності ґрунту……………………………………….….6

1.3. Методи визначення кислотності ґрунту…………………………..9

1.3.1. Лабораторні методи визначення кислотності………….…...9

1.3.2. Практичні способи визначення кислотності……….….…....10

1.3.3. Видова різноманітність рослин на певних типах ґрунтах…11

Розділ 2. Матеріали дослідження та методи дослідження……………………13

2.1. Матеріали дослідження……………………………………………13

2.2. Методи дослідження……………………………………………….13

Розділ 3. Результати дослідження та проект дослідження……………………15

3.1 Результати дослідження…………………………………………….15

3.2 Методи зниження кислотності…………………………………….17

3.3 План-проект ротацій та с/г робіт…………………………………..19

Висновки………………………………………………………………………...22

Список використаних джерел………………………………………………...23

Додатки…………………………………………………………………………..24

Додаток А. Відбір проб грунту для дослідження………………..……………25

Додаток Б. Дослідженя за допомогою універсального індикатора……….…26

Додаток В. Дослідження за методом Кличникова…………...……………….27

Додаток Г. Результати лабораторних досліджень……..……………………..28

Додаток Д. Рослини сидерати……………………… ……………………….29

ВСТУП

Ця робота – результат вивчення, дослідження проблеми, яка сьогодні хвилює багатьох людей, - родючість ґрунту.

Актуальність.

Важливою проблемою врожайності є якість ґрунту. Один із чинників зниження родючості ґрунту - його підвищена кислотність.

Кислотність ґрунту є одним із лімітуючих чинників родючості та різноманітності рослин на даній території. Наслідками цього є зниження врожайності та хвороби у рослин. Тому землероби повинні знати кислотність ґрунту на своїй ділянці та його особливості, вміти враховувати та контролювати значення рН при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Тому дуже актуальним є дослідження кислотності ґрунту.

Мета роботи – з’ясувати кислотність ґрунту на навчально-дослідній ділянці Денишівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. В.Г. Бондарчука.

Відповідно до мети, поставлено такі завдання:

• визначити кислотність ґрунту на даній територій;

• використати прості та доступні методи виявлення кислотності ґрунту у польових умовах;

• з’ясувати способи регулювання кислотності ґрунту;

• розробити практичні рекомендації щодо зниження кислотності ґрунту на даній території.

Об’єкт дослідження – явище кислотності ґрунту.

Предмет дослідження - оптимізація показника кислотності ґрунту на навчально-дослідних ділянках Денишівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. В.Г. Бондарчука з урахуванням вибагливості культивованих рослин.

Методи дослідження:

Польові і лабораторні методи дослідження, методи статистичної обробки.

Наукова новизна одержаних результатів.

Це – перше комплексне дослідження кислотності ґрунту на даній навчально-дослідній ділянці, виконане з використанням як лабораторних, так і практичних методів. Вперше запропоновано випробувати сидерацію для зниження кислотності ґрунту.

Практичне значення одержаних результатів

Отримані дані дають можливість скласти схему сівозміни на навчально-дослідних ділянках з урахуванням кислотності ґрунту та пристосування сільськогосподарських рослин до вказаного показника. Рекомендації щодо оптимізації кислотності ґрунту можуть бути використані для подальшого вирощування с/г культур на навчально-дослідних ділянках Денишівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. В.Г. Бондарчука.

Особистий внесок. Особисто зібрано близько 70% матеріалу, проведено 80% практичних досліджень. Автором виконано аналітичну частину дослідження, оюробка результатів.

Апробація результатів роботи

Матеріали роботи обговорювали на засіданні методичного об’єднання учителів природничо-математичного циклу, а також робота була запропонована як обмін досвідом учителям географії на обласному семінарі, який проходив на базі школи у жовтні 2012р.

Структура і обсяг роботи. Робота складається із тез, вступу, основної частини із 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 20 найменувань, і 5 додатків. Загальний обсяг роботи становить 24 сторінки, з них основного тексту – 20. Текст проілюстрований 2 рисунками, 8 таблицями. Додатки розміщені на 5 сторінок, містять 4 рисунків та 1 таблиць.

Розділ 1. Огляд літератури

1. Стан кислотності грунтів в Україні

В умовах сучасного ведення сільського господарства неабияка увага звертається на інтенсифікацію процесів підкислення орного шару чорноземів, що призводить до збільшення площ кислих ґрунтів.

В Україні серед орних земель нараховується 4451 тис. га кислих ґрунтів, у тому числі сильно кислих (з рН < 4,5) – 379 тис. га, середньо-кислих (рН 4,6–5,0) – 1187 тис. га і слабо кислих (рН 5,1–5,5) – 2885 тис. га [4,16]. Особливо багато кислих ґрунтів у зонах Полісся і Лісостепу. У таких областях, як Закарпатська та Івано-Франківська, частка кислих ґрунтів складає 70%, а у Чернігівський, Житомирський, Вінницький, Кіровоградський, Полтавський, Сумський, Херсонський і Черкаський – більше 50% [17]. Кислотно-основні властивості ґрунтів мають великий вплив на ріст, розвиток, процес обміну речовин у рослинах і поживний режим ґрунту, їх змінам у значній мірі піддаються всі ґрунти, в тому числі і чорноземи, не зважаючи на відносно високу потенційну їх родючість [5].

В умовах інтенсивного землеробства кислотність ґрунту є величиною динамічною. Вона залежить не тільки від умов утворення ґрунтів, але і від їх використання, рівня застосування засобів хімізації [1,13].

У період інтенсивної хімізації, особливо в умовах незбалансованого застосування мінеральних добрив, прогресували процеси вторинного підкислення ґрунтів, навіть нейтральних за своєю природою чорноземів [6].

Реакція ґрунту значно впливає на розвиток рослин і ґрунтових мікроорганізмів, на швидкість і направленість хімічних та біологічних процесів, що відбуваються в ньому. Засвоєння рослинами елементів живлення, діяльність ґрунтових мікроорганізмів, мінералізація органічних речовин, розклад ґрунтових мінералів та розчинення важкорозчинних сполук, коагуляція і пептизація колоїдів та інші фізико-хімічні процеси у значній мірі залежать від реакції ґрунту [7,15].

На кислих ґрунтах ефективність мінеральних добрив в 1,5 – 2 рази нижча, ніж на слабокислих або нейтральних і відповідно урожайність сільськогосподарських культур знижується на 15–20% [2]. Встановлено, що для ґрунтів Лісостепу оптимальне значення рН = 6,5–7,0, а гідролітична кислотність не повинна перевищувати 1,8 моль/кг при ступені насичення ґрунту основами не нижче 90% [2,3].

Підкислення ґрунтів відбувається в основному за рахунок підвищеного відчуження кальцію і магнію на підвищення врожаю, вимивання та ерозії, а також на нейтралізацію фізіологічно кислих мінеральних добрив [15].

Одним із факторів, який сприяє підвищенню деградації ґрунтів і, як наслідок, погіршенню їх властивостей, є інтенсивний механічний обробіток та екстенсивний характер їх використання, що і призводить до порушення природних процесів ґрунтоутворення. На орних землях завжди більші втрати обмінних основ та елементів живлення внаслідок їх вилуговування із кореневмісного шару[12].

Тривале систематичне застосування мінеральних добрив, як вказують багаточисельні дослідження, призводить до глибоких змін агрохімічних властивостей ґрунту: кислотних, поживного режиму, фізичних, фізико-хімічних, ферментативних і ряду інших. Змін зазнають перш за все кислотно-основні властивості [19,20].