4.Вимоги до вчителя трудового навчання.

З курсу педагогіки відомо, що в навчальному процесі вчитель відіграє провідну роль. Це загальне положення стосується також учителя праці.

На перший погляд таке твердження може здатися дивним: адже основний час у трудовому навчанні (до 75 %) займають самостійні практичні роботи учнів. Проте саме цей факт ще більше підвищує роль учителя, бо самостійність учнів у роботі стає можливою лише тоді, коли все добре наперед продумано і сплановано.

Учитель трудового навчання планує, як, застосовуючи різні методи і прийоми, найкраще подати новий матеріал. Він під¬бирає об'єкти роботи з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їхнього досвіду, фізичного розвитку та інших факто¬рів, що впливають на продуктивну працю. Перед учителем трудового навчання виникає потреба організувати учнів у вироб¬ничий колектив, налагодити між ними виробничі стосунки. Так само, як при викладанні інших навчальних предметів, за вчителем трудового навчання зберігаються функції контролю за правильністю виконання учнями трудових прийомів, засто¬сування знань і функції оцінювання наслідків їхньої навчальної діяльності. Вчителеві праці повинні бути властиві такі риси:

Висока фахова кваліфікація. У процесі трудового навчання учні ознайомлюються у основній школі з елементами слюса¬рної, токарної, столярної, швейної, кулінарної справи, з елементами електротехніки, машинознавства. У старших класах початкові знання і вміння учнів поглиблюються і за їх бажанням там, де є умови, можуть бути доведені до професійного рів¬ня.

У зв'язку з цим учитель трудового навчання повинен мати досить високий рівень фахової кваліфікації.

Висока психолого-педагогічна та методична підготовка. Можна мати глибокі знання, володіти навичками високої ква-

ліфікації і водночас вміти передати знання учням, сформувати в них певні вміння. Це пояснюється тим, що процес набуття знань і вмінь має свої закономірності. На їх основі будується навчання в школі. Вчитель трудового навчання повинен глибоко засвоїти основні положення дидактики, а також основні психічні закономірності, на яких грунтується навчальний процес.

Любов до своєї професії. Працювати вчителем без покликання неможливо. Робота в школі дає багато радощів, творчих задоволень, проте вона неможлива без терпіння, доброзичливості, поваги до вихованців, любові до них. Тому, готуючись до педагогічної діяльності, треба розібратись у самому собі та остаточно визначитись.

Високий патріотизм. Будь яка держава прагне виховувати громадян патріотами своєї країни, згідно з Конституцією

Україна є суверенною унітарною державою, яку населяє крім титульної нації (етнічних українців) цілий ряд національних меншин (росіяни, поляки, євреї, та ін.). Звідси випливає, ще одним з пріоритетних виховних завдань школи є формування політичної нації. Це відповідає державній політиці та ідеології. Крім того, перехід від тоталітарної державної системи до де¬мократії викликає необхідність виховувати "в учнів толерантне ставлення до світогляду інших людей, включаючи плюралізм думок з проблем політики, релігії, економіки та ін. Очевидно, також толерантність повинна бути притаманна перш за все самим учителям. В той же час, якщо хтось висловлює думки, які протирічать інтересам держави або навіть порушують зако¬нодавчі акти, учитель має бути готовим виступати із обґрунтованими отже, переконливими спростуваннями.

ВИМОГИ ДО ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ. Учитель трудового навчання повинен уміти:

1. добре засвоїти зміст, ідеї і принципи побудови шкільних програм і навчальних посібників з трудового навчання;

2. чітко уявляти характер і зміст роботи вчителя щодо організації, планування і матеріального забезпечення трудового навчання учнів у школах (на уроках, позакласних заняттях і при проходженні виробничої практики на промислових підприєм¬ствах);

3. вміти готуватися до теоретичних і практичних занять, правильно будувати й проводити ці заняття у школі і виробничих умовах, складаючи потрібну для занять навчально-технічну документацію;

4. правильно організовувати суспільно корисну продуктивну працю учнів різного віку в школі, поза школою та у виробни¬чих умовах (добір видів праці, нормування, облік та ін.);

5. організовувати й проводити позакласну роботу учнів з технічної творчості і праці, а також факультативні заняття;.

6. правильно здійснювати зв'язок теоретичних занять з техніки з практичними заняттями і працею учнів, а всієї технічної і трудової підготовки - з основами наук;

7. поєднувати навчання і виховання учнів у процесі занять і позакласної роботи.

5.Методика навчання учнів основним видам технологічних процесів

Наступність у навчанні учнів 5-9 класів основним видам технологічних процесів. Методика вивчення у п’ятому класі загальних відомостей про виробничий процес, етапи виготовлення виробу та процес обробки різних матеріалів різанням. Ознайомлення учнів із знаряддями праці для ручної обробки матеріалів різанням, способами отримання виробів заданої форми і розмірів. Методика удосконалення в учнів прийомів вимірювання лінійкою, кутником, складним метром; формування вмінь виконувати розмічання за допомогою шаблонів та інструментів. Методика навчання учнів прийомам пиляння фанери і ДВП ножівкою та лобзиком, формування умінь виконувати операцію свердління за допомогою коловороту та ручного дриля; обпилювати фанеру рашпілем, напилком, надфілями. Ознайомлення учнів із способами шліфування фанери та ДВП наждачною шкуркою.

Методика вивчення у шостому класі призначення і будови інструменту для роботи з листовим металом (лінійка, рисувалка, кутник, киянка, молоток, бородок, кернер, напилки, слюсарні ножиці) та пристроїв (лещата, оправки, плити слюсарні тощо). Ознайомлення учнів з прийомами розмічання заготовки виробу з листового металу, припусками на обробку та правилами економного використання листового металу. Методика навчання учнів виконувати розгортки об’ємних виробів з листового металу, прийомами їх розмічання. Формування умінь виконувати операцію різання тонколистового металу ручними і важільними ножицями.

Методика навчання учнів сьомого класу технології механічної обробки деревини. Підготовка заготовок для точіння. Способи закріплення заготовок. Інструменти для вимірювання, розмічання і контролю. Поняття про припуски на обробку. Прийоми економії матеріалу під час розмічання. Інструменти для токарної обробки деревини. Чорнове і чистове обточування циліндричних і конічних поверхонь; точіння уступів і канавок. Підрізання і відрізання деталей. Правила безпечної роботи на токарному верстаті.

Методика вивчення технології механічної обробки металу. Робоче місце токаря. Токарні різці. Кути різця. Вибір режимів різання. Способи установлення та закріплення різців і заготовок. Прийоми обточування циліндричних поверхонь: точіння канавок, підрізання, відрізання. Припуски. Вимірювання штангенциркулем. Догляд за токарно-гвинторізним верстатом. Правила безпечної роботи на верстаті.

Методика вивчення у восьмому класі фрезерувальних робіт. Робоче місце фрезерувальника. Правила і прийоми установлення фрез і заготовок. Прийоми фрезерування плоских поверхонь, канавок. Вибір режиму різання. Профілактичний огляд верстата.

Методика вивчення технології нарізання різьби. Метрична різьба. Елементи різьби. Позначення зовнішньої і внутрішньої різьби на кресленнях. Різьбонарізний інструмент і пристрої, їх будова. Визначення за довідковими таблицями діаметра стержня для зовнішньої різьби і діаметра свердла для внутрішньої різьби. Прийоми нарізання різьби.

Методика вивчення технології термічної обробки металів. Поняття про термічну обробку металів. Види термічної обробки: відпал, нормалізація, загартування, відпуск. Властивості сталі, залежно від вмісту вуглецю. Правила безпечної праці під час виконання термічної обробки.

Методика вивчення технології довбання та ручного свердління отворів різних форм на заготовках із деревини. Визначення послідовності виготовлення виробів з отворами різних геометричних форм. Різання стамескою за розміткою. Пристрої і пристосування для свердління отворів діаметром більше 30 мм. Довбання отворів різної геометричної форми. Правила безпечної праці під час виконання робіт. Заточування доліт і стамесок на абразивному бруску. Різання стамескою уздовж і впоперек волокон. Довбання глухих і наскрізних отворів. Контроль якості робіт, усунення недоліків.

Методика вивчення у дев’ятому класі технології слюсарно-складальних робіт. Суть операцій розпилювання і припасування пазів, пройм, отворів з плоскими і криволінійними поверхнями. Ознайомлення учнів з сучасними немеханічними способами з’єднання матеріалів. Їх застосування для монтажу виробів із різних конструкційних матеріалів.