25.Планування і облік у навчальних майстернях

Роботу, що проводиться в майстернях, і всі матеріальні цінності треба обліковувати. Для цього заводять дві книги. В од¬ній з них обліковують устаткування, інструмент, пристрої, матеріали та ін., у другій — готову продукцію. . Книги обліку потрібні для фінансової перевірки. В них треба зазначити, коли надійшли матеріали, інструменти і коли пе¬редані. Якщо інструмент ламається, про це записують у книзі, а періодично (звичайно раз на чверть) складають разом з бух¬галтерією акти на списання. У книзі обліку готової продукції зазначають, кому і скільки передано виробів.

Навчальні майстерні повинні систематично поповнюватися потрібним устаткуванням. У навчальних майстернях немає офіційно затверджених нормативів на строк служби інструментів і верстаків. Тому доводиться виходити з фактичного стану устаткування, замінювати його в тому разі, коли воно перестає забезпечувати властиву йому точність обробки.

Устаткування шкільних майстерень можна поповнювати кількома каналами: через заклади освіти, через магазин і за до¬помогою підприємств-шефів.

Закладам освіти Міністерство освіти та науки України виділяє певну кількість устаткування через Шкілпостач. Це перш за все спеціальні навчальні верстаки і промислові верстаки невеликих розмірів.

У магазинах учителі праці мають можливість' придбати різальні і вимірювальні інструменти за рахунок сум, що відпускаються школам щороку.

Відчутним джерелом постачання шкільних майстерень стають базові підприємства. Постановами уряду підприємствам дозволено передавати безкоштовно школам устаткування, інструменти і матеріали. Спираючись на ці постанови, промислові і сільськогосподарські підприємства подають школам значну допомогу. Ця допомога особливо потрібна, тому що школам централізовано не постачають матеріалів (деревини, металу). А таких матеріалів потрібно багато. Так, за деякими підрахунками для двокомплектної дев'ятирічної школи на рік потрібно, наприклад, близько 7 м3 пиломатеріалів, 400 кг металевих матеріалів, Єдиний шлях для добування таких матеріалів—домовленість з місцевими підприємствами. Щоб домовленість була взаємовигідною, треба налагоджувати випуск суспільно корисної продукції з відходів виробництва, виконувати нескладні замовлення. Досвід показує, що вчителі праці, які проявляють достатню ініціативу, забезпечують навчальний процес усіма потрібними матеріалами.

26.Аналіз програми трудового навчання для учнів 5-9 класів.

Трудове навчання - загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд.

Основна мета трудового навчання – виховання творчої особистості, якнайповніший розвиток її інтересів, нахилів, здібностей, підготовка учнів до професійного самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових відносин. Трудове навчання має розв’язувати такі основні завдання: трудове виховання, політехнічна освіта, поєднання навчання з продуктивною працею, створення умов для формування творчого ставлення до праці та професійного самовизначення.

У процесі трудового навчання учні оволодівають загально трудовими значеннями та вміннями, вчаться розв’язувати техніко-технологічні задачі, конструювати і виготовляти суспільно-корисні вироби, засвоюють обов’язковий мінімум (стандарт) знань про місце та роль виробництва у житті суспільства.

Із 2010 – 2011 навчального року реалізація предмета «Трудове навчання » здійснюється відповідно до нової програми, затвердженої Міністерством освіти і науки України у 2010 році. Розробляючи методику проведення кожного заняття, автори прагнули максимально врахувати завдання освітньої галузі «Технології» Державного стандарту базової і повної середньої освіти та навчальної програми з трудового навчання, а також нові методологічні та методичні підходи в освіті.

Програма розроблена відповідно до Державних стандартів освітньої галузі «Технологія», концепції трудового навчання і креслення, базового навчального плану середніх навчальних закладів освіти, згідно з яким на вивчення даного предмета відводиться по 1 годині у 5, 6, 9 класах і по 2 години – у 7 і 8 класах.

У 7 і 8 класах, де відповідно до базового навчального плану відводиться по 2 години щотижнево на вивчення предмета, передбачене обов’язкове виконання учнями творчих проектів. Під проектом розуміється обґрунтована, спланована і усвідомлена діяльність, спрямована на формування в учнів певної системи творчо-інтелектуальних предметно-перетворювальних знань і вмінь. Ця діяльність включає в себе вибір об’єкта проектування, розробку конструкції, технології, виготовлення і оцінку. Разом з цим здійснюється нескладний економічний і екологічний аналіз виконуваної роботи, проводяться маркетингові операції.

Проекти учні можуть розробляти індивідуально, у складі груп або колективно цілим класом з розподілом певних частин проекту. Об’єкти проектування повинні бути посильними для учнів відповідних вікових груп і суспільно корисними.

Вивчення програми з трудового навчання, зокрема модуля “Проектування та виготовлення виробів з металу” у 6-9 класах має забезпечувати:

відповідних практичних умінь і навичок, необхідних для продуктивної праці учнів та самообслуговування;

розширення політехнічного світогляду;

розвиток загальних і спеціальних здібностей, психофізіологічних функцій організму, технічного і нового економічного мислення, творчих здібностей;

ознайомлення з основами ринкової економіки, підприємництва, різними формами господарської діяльності;

виховання працелюбності, культури праці, відповідального ставлення до власності, бережливого ставлення до природи, енергетичних і природних ресурсів;

створення умов для формування стійких професійних інтересів, готовності до професійного самовизначення і трудової діяльності.

Програма побудована за державно-регіональним принципом. Вона складається з обов’язкових для вивчення у всіх типах загальноосвітніх навчально-виховних закладів частини і варіативної. Зміст останньої вибирається з декількох варіантів (модулів), або розробляється вчителем відповідно до державних вимог і затверджується в установленому порядку. На варіативну частину відводиться не більше 40% часу, передбаченого навчальним планом.

Програма доповнена новим змістом з основ ринкової економіки, дизайну, креслення і конструювання, народних промислів і ремесел. Переглянуто зміст і порядок вивчення окремих тем. Посилено творчу спрямованість трудового навчання. Враховано проблеми матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу. Передбачено різні варіанти і рівні вивчення окремих розділів. Забезпечено можливість диференціації навчання на основі врахування національно-етичних, соціально-економічних, статевих, вікових та психолого-фізіологічних особливостей учнів. Трудове навчання хлопців і дівчат рекомендується здійснювати окремо. Однак не виключається можливість комплектування змішаних груп за бажанням учнів та у малокомплектних школах. Тому зміст трудового навчання подано двома варіантами програми: для класів, у яких здійснюється поділ на дві групи (хлопців і дівчат), і для таких, де здійснити поділ на групи немає можливості. Якщо учнів у класі не можна поділити на групи за рахунок коштів державного бюджету, то сформувати групи хлопців і дівчат можна з учнів паралельних або наступних ( 5-6 ,6-7) класів. Це дасть змогу навчити хлопців характерним для них видам робіт. При організації спільної навчально-трудової діяльності учнів враховуються фізіологічні особливості.

Навчально-виховні завдання на уроках розв’язуються головним чином у процесі практичного навчання. Зміст необхідних технологічних відомостей узгоджується з характером практичних робіт і обсягом праці з кожної теми програми. Техніко-технологічні й економічні відомості вивчаються в обсязі, що забезпечує свідоме, якісне і творче виконання практичних робіт. Орієнтований перелік об’єктів праці, що пропонується у програмі, уточнюється вчителем. При доборі об’єктів праці враховуються такі вимоги:

відповідність завдання трудового навчання, змісту програми і темі заняття, віковим та індивідуальним особливостям учнів;

суспільна значущість виробу, економічна доцільність його виготовлення тощо.

Зміст програми передбачає використання як фронтальної, так і бригадної, бригадно-ланкової, індивідуальної та інших форм праці учнів, що сприяє формуванню практичних умінь і навичок, раціональній організації, культурі і безпеці праці. Практичні роботи на верстатах учні можуть виконувати за змінним графіком.

Кількість годин на вивчення розділів і тем вказано орієнтовано. Учителю надається право змінювати порядок їх вивчення.