Підготовка до ЗНО

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО ПОЧАТКУ ХVІІ СТОЛІТТЯ

Інформаційні матеріали. Частина 1.

.

Використана література

1. Бойко О.Д. Історія України. Посібник. Київ: Видавничий центр «Академія», 2002

http://ebk.net.ua/Book/history/boyko_iu/chapter5/502.htm

2. Власов В.С. Історія України: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Генеза, 2008.

3. Даниленко В.М., Кокін С.А. та ін. Короткий історичний словник. — Запоріжжя: Прем’єр, 2001.

4. Довідник з історії України (А – Я ): Посібн. для серед. загальноосвіт. навч. закл.\ За заг. ред І. Підкови, Р. Шуста. — К.: Генеза, 2001.

5. Кульчицький С.В., Мицик Ю. А., Власов В.С. Історія України: Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Літера, 2007.

6. Мицик Ю.А., Бажан О.Г., Власов В.С. Історія України. Навчальний посібник. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008

http://ebk.net.ua/Book/history/mitsyk_iu/part3/301.htm

7. Смолій В.А., Степанков В.С. Історія України: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Генеза, 2007.

8. Швидько Г.К. Історія України: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Генеза, 2008 .

9. uk.wikipedia.org

Стародавня історія україни

Персоналії

Хвойка Вікентій* (1850–1914) — видатний український археолог. Народився у Чехії в старовинній шляхетській родині. Переїхав до Києва, працював учителем, займався агрономічною наукою, написав дві книги із сільськогосподарської проблематики. Відкрив і дослідив пізньопалеолітичну Кирилівську стоянку, у 1896 р. — відкрив пам’ятки трипільської культури в селах Трипілля та Стайки на Київщині. Визначив місце цієї культури, зробив класифікацію пам’яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н.е). На основі своїх досліджень учений констатував величезне значення трипільської культури серед інших пам’яток Східної Європи, розробив її періодизацію. Згодом відкрив пам’ятки зарубинецької та черняхівської культур. Був одним із засновників Київського міського музею старовини і мистецтв (тепер Національний історичний музей).

Поняття та терміни

Історичні джерела — матеріальні і духовні пам’ятки, які використовують вчені для дослідження минулого людства. Поділяються на писемні/речові пам’ятки та усні свідчення.

Археологічна культура — сукупність схожих речових пам’яток, здобутих під час археологічних розкопок, що належать до одного історичного періоду й території. Подібність форми та оздоблення посуду, прикрас, особливості жител і рис поховання свідчать про належність археологічних пам’яток одному народові або близьким народам.

Археологія -

Палеоліт — давньокам’яний вік, найдавніша епоха в історії людства: поява, фізичне та розумове формування сучасної людини, кам’яні знаряддя праці. На землях України 1 млн. –10 тис. до н.е. Найдавніша стоянка на тер. України — біля села Королеве на Закарпатті. Головне заняття людей — збиральництво, полювання. Зародження перших релігійних уявлень та мистецтва.

Мезоліт — епоха кам’яної доби, перехідна ланка між палеолітом і неолітом. На землях України тривала приблизно 10–7 тис. до н.е. У цей період з’являються: лук, стріли — перший механічний пристрій, лижі, човен; приручена собака.

Неоліт — новокам’яний вік, заключний етап кам’яної доби. На тер. України: 7–5 тис. до н.е. Риси неолітичної революції: 1) поступовий перехід від привласнювального типу господарювання (збиральництво, мисливство, рибальство) до відтворювального типу господарювання (землеробство, скотарство). 2) Поява штучних матеріалів (вироби гончарства і ткацтва). 3) Покращення умов життя і праці — перші демографічні зрушення.

Енеоліт* — перехідна ланка від кам’яного віку до віку металів. Початок обробки міді. У цей період поряд з кам’яними знаряддями праці з’являються знаряддя, виготовлені з міді — м’якого і простого для обробки матеріалу. На території України: 4–3 тис. до н.е.

Бронзовий вік — період в історії людства, коли поряд з кам’яними були поширені знаряддя праці з бронзи (сплав міді та олова). На території України: поч. 2 – поч.1 тис. до н.е.

Ранній залізний вік — один з періодів розвитку людства, який характеризується: остаточним розселенням індоєвропейців, технологічним піднесенням, виникненням перших державних утворень; період існування на території України найяскравіших кочових утворень (кіммерійці, скіфи, сармати). На території України: 1 тис. до н.е. –ф поч. 1 тис. н.е.

Колонізація — 1) процес заселення та засвоєння нових територій. 2) загарбання та експлуатація іншої країни.