12.Конституційне закріплення форми Української держави.

Статтею 1 Конституції України проголошено: «Україна є суверенна, незалежна, демократична, правова держава», що визначило основні характерні риси України як держави. Виходячи з цього, можна стверджувати про її прагнення до демократичного державного режиму.

Конституція України (ст. 2) за формою державного устрою визначила Україну як унітарну державу з певним автономним утворенням, яким є Республіка Крим. Це означає, що Україна – єдина централізована держава, територія якої поділена на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають суверенітету. Основні засади правового статусу Республіки Крим викладені у ст.ст.134-139 чинної Конституції.

У ст. 5 Конституції України встановлено, що Українська держава має республіканську форму правління. Це положення Конституції не деталізоване, але аналізуючи інші статті цього акту, можна зробити висновок, що Україна є президентсько-парламентською республікою.

Щодо конституційних форм правління, державного режиму й устрою України важливими є основоположні принципи, проголошені в Конституції. Зокрема, у ст. З закріплено, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю». Ст. 6 проголошує, що «державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України». Для характеристики форми держави цінним є положення про те, що “народ визнається носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні”, що міститься у ст. 5 Конституції України.

 

13. Україна як суверенна,незалежна,демократична,соціальна,правова держава Суверенна держава — держава, яка має чітко визначену територію, на якій вона здійснює внутрішній і зовнішній суверенітет, має постійне населення, уряд, не залежить від інших держав, має повноваження і здатність вступати в міжнародні відносини з іншими суверенними державами. Незалежна – можливість приймати самостійні рішення, які підкорюються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів. Незалежність для держави – політична самостійність, відсутність підлеглості, суверенітет. Демократична – політичний режим за якого джерелом влади в державі визнається її народ. це вид держави, яка у своїй діяльності прагне до загального добробуту всіх громадян, соціальної захищеності і соціальної справедливості для всіх членів суспільства.

14 .Законодавча,виконавча,судова влада Законодавча – делегована народом своїм представникам у парламенті державна влада, що має виключне право ухвалювати закони. Законодавча влада відповідає за обговорення і проголошення законів, а також за перевірку роботи виконавчої та судової гілок влади. Виконавча – розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та керує сферами суспільного життя. Судова – незалежна і самостійна гілка державної влади, яка здійснюється судовими органами, і реалізується судами. Органи судової влади вирішують правові суперечки між конкретними особами, а також розглядають справи щодо норм контролю, а саме: відповідності законів конституціїі підзаконних нормативних актів — законам. В окремих випадках ці органи дають тлумачення правовим нормам, в основному нормам конституції країни, поза зв’язком з конкретним позовом. 15 Принцип верховенства права

Принцип верховенства права – правовая доктрина, согласно которой никто не выше закона, все равны перед законом, и никто не может быть наказан государством иначе как за нарушение закона и в установленном законом порядке.