- •1.Поняття та предмет галузі конституційного права. Місце і роль конституційного права в системі права України.
- •2.Конституційно-правові норми: поняття, види та особливості. Структура конституційно-правової норми.
- •4.Джерела галузі конституційного права України.
- •5.Система галузі кпу. Поняття та види конституційно – правових інститутів.
- •6. Відповідальність у кп. Поняття та характеристика конституційно правової відповідальності.
- •7.Визначення Конституції України
- •8. Місце конституції у системі національного законодавства.
- •10.Поняття конституційного ладу та його співвідношення з державним ладом.
- •11.Гуманістичні та демократичні засади конституційного ладу в Україні.
- •12.Конституційне закріплення форми Української держави.
- •16 Основні напрями зовнішньополітичної діяльності України:
- •17, Принцип державного регулювання економічної діяльності в правовій державі:
- •18.Свобода політичної діяльності.Політичні партії та громадські організації, їх к-п статус
- •21.Громадянство України: поняття та ознаки
- •22.1 Способи прийняття громадянства
- •22.2 Підстави припинення громадянства України
- •23. Повноваження органів та посадових осіб із вирішення питань громадянства України
- •25 Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •26 Правовий статус іноземців в Україні
- •27 Поняття виборів та їх соціальна функція. Види виборів
- •28.Поняття виборчого процесу та його суб’єкти
- •29. Поняття референдумів та їх соціальна функція. Види референдумів. Призначення та порядок проведення референдумів
- •30.Відповідальність за порушення виборчих прав громадян.
- •31. Поняття органів державної влади та їх риси. Види органів державної влади
- •32. Принципи організації та діяльності органів державної влади, їх конституційне закріплення
- •33. Поняття територіального устрою.
- •34. Поняття адмін-тер. Устрою України та його система.
- •35. Автономія: поняття та види
- •36. Автономія в Україні. Конституційний статус арк
- •37. Організація та функціонування Верховної Ради арк відповідно до Конституції арк 1998 року. Рада Міністрів арк, її роль у системі органів виконавчої влади держави.
- •38. Парламент та його ознаки. Види парламентів.
- •39. Чисельний склад і структура Верховної ради України. Строк повноважень Верховної ради. Дострокове припинення повноважень Верховної ради.
- •43.Законодавчий процес та інші спеціальні парламентські процедури. Поняття законодавчої ініціативи. Суб’єкти права законодавчої ініціативи у Верховній Раді.
- •44.Поняття глави держави та його місце в механізмі державної влади.
- •45.Порядок обрання Президента України, Законодавство про вибори Президента України.
- •46. Компетенція Президента України.
- •47. Акти Президента України. Конституційні підстави і порядок дострокового припинення повноважень Президента України. Відставка Президента України.
- •48. Конституційний статус Ради національної безпеки і оборони України.
- •49. Адміністрація Президента України
- •50. Поняття та зміст повноважень виконавчої влади. Система органів виконавчої влади.
- •51. Склад та порядок формування кму. Конституційний порядок на призначення прем’єр-міністра.
- •52. Компетенція Кабінету Міністрів
- •53.Відповідальність кабміну.Відставка прем*єр-міністра та інших членів кабміну
- •54. Визначення та система центральних органів виконавчої влади
- •55.Конституційні принципи правосуддя в Україні
- •56.Процедура призначення на посаду судді в суд загальної юрисдикції.
- •57.Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції
- •58 Конституційний Суд України та його місце в механізмі державної влади
- •59 Конституційно-правовий статус органів прокуратури
- •60 Поняття Місцевого Самоврядування та його природа
- •61.Місцеве самоврядування
- •62.Компетенція місцевих рад
- •63.Рішення органів місцевого самоврядування
- •64.Зупинення та відміна актів органів місцевого самоврядування. Гарантії прав місцевого самоврядування. Судовий захист прав місцевого самоврядування.
- •65.Поняття інституту правової охорони Конституції України та його суть. Система правової охорони Конституції України.
- •66.Акти Конституційного Суду України з питань забезпечення правової охорони Конституції України.
56.Процедура призначення на посаду судді в суд загальної юрисдикції.
Згідно зі ст. 128 Конституції України кандидати на посаду судді в суді загальної юрисдикції, які претендують на зайняття посади вперше, призначаються Президентом України строком на п’ять років. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судоустрій України» таке призначення здійснюється на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції.
Добір кандидатів у професійні судді для призначення суддею вперше починається з прийняття заяв від осіб, які бажають працювати суддями та відповідають встановленим законодавством вимогам. Для цього особа має звернутися до територіального управління Державної судової адміністрації (далі — ДСА) щодо рекомендації її для призначення професійним суддею. ДСА готує відповідні матеріали, формує особову справу кандидата на посаду судді і направляє її відповідній кваліфікаційній комісії суддів.
Відповідно до п. 3 ст. 60 Закону України «Про судоустрій України» необхідною вимогою для порушення питання про призначення на посаду судді є складання кваліфікаційного іспиту, який проводиться відповідною кваліфікаційною комісією суддів.
Кваліфікаційний іспит — це атестування особи, яка виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді вперше. Він полягає у виявленні знань та рівня професійної підготовки кандидата в судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду.
Після виконання кандидатом письмового завдання, співбесіди з ним і постановки йому запитань в усній формі кваліфікаційна комісія, ґрунтуючись на отриманих результатах кваліфікаційного іспиту кандидата, або робить висновок про складення іспиту і підготовленість кандидата до судової роботи та вносить ре
комендацію до Вищої ради юстиції для призначення його на посаду судді, або складає вмотивований висновок про відмову в такій рекомендації. Хід складання кваліфікаційного іспиту повинен протоколюватися, а всі матеріали іспиту підлягають зберіганню в архіві як офіційні документи.
Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до його складання повторно не раніш як через рік. Документи, передбачені процедурою добору кандидатів для призначення на посаду судді, перед складанням кваліфікаційного іспиту повторно готуються з урахуванням інформації щодо особи кандидата за період, що минув з часу першого кваліфікаційного іспиту. Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту повторно, може бути допущена до складання наступного кваліфікаційного іспиту не раніш як через два роки.
Результати складеного кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років. Особи, не згодні з рішенням кваліфікаційної комісії, можуть оскаржити його до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. На підставі результатів іспиту кваліфікаційна комісія дає висновок про рекомендацію на посаду судді.
Кваліфікаційна комісія рекомендує на посади суддів кандидатів, які виявили найкращі знання, у кількості, необхідній для заміщення вакантних посад. Особи, які склали іспит, але не рекомендовані на посаду судді за браком вакантних посад, мають бути зараховані кваліфікаційною комісією до кандидатів на нові вакантні посади суддів протягом трьох років, якщо за цей період вони не відкличуть свою заяву.
Одержані Вищою радою юстиції (далі — ВРЮ) рішення кваліфікаційної комісії суддів та матеріали щодо кандидата на посаду судді вивчаються на секції з питань підготовки подань про призначення суддів уперше. Далі кандидатура на посаду судді розглядається персонально на засіданні ВРЮ за доповіддю її відповідального члена, який діє за дорученням названої секції. За результатами обговорення на засіданні приймається один із таких актів: подання про призначення судді або рішення про відмову в поданні про призначення. Відповідне рішення приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення суддею вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.
Якщо було прийнято позитивне рішення щодо кандидата, який претендує на посаду судді вперше, ВРЮ готує на підставі ст. 29 Закону України «Про Вищу раду юстиції» подання Президенту України про призначення на посаду судді строком на п’ять років. До подання додаються: 1) рекомендація кваліфікаційної комісії; 2) особовий листок з обліку кадрів та автобіографія кандидата на посаду судді; 3) копії дипломів про освіту, науковий ступінь чи вчене звання; 4) примірник реферату з питань правознавства, підготовлений кандидатом на посаду судді; 5) рецензія на реферат; 6) копія декларації про доходи за останній рік.
Президент України приймає рішення щодо кандидата на посаду судді на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції. Рішення про призначення суддею в суд загальної юрисдикції оформляється указом Президента України.
Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим». Присяга складається перед Президентом України. Порядок та процедура її принесення закріплені ст. 10 Закону України «Про статус суддів». Після принесення присяги особа набуває статусу професійного судді України.
Присяга є одним із найважливіших атрибутів вступу на посаду судді, вона символізує особливий статус носія судової влади, велику відповідальність перед суспільством.
Принесена привселюдно і скріплена підписом судді присяга є юридичним актом, що фіксує момент його вступу на посаду, визначає фактичне набуття ним права справляння від імені держави правосуддя. Суддя, який не приніс присяги, не може бути допущений до здійснення судової влади.
Після закінчення строку повноважень суддя за його заявою має бути рекомендований для обрання суддею безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому. Тобто за п’ять років перебування на посаді суддя повинен проявити себе гарним фахівцем та підтвердити право на безстрокове обрання на посаду відповідною кваліфікацією, сумлінною працею та бездоганною репутацією.
Конституційний Суд складається з вісімнадцяти суддів. Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду.
Суддя Конституційного Суду призначається строком на 9 років без права бути призначеним повторно. Суддя Конституційного Суду при виконанні своїх обов’язків на засіданні суду повинен бути одягнений у мантію, мати нагрудний знак.
Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної роботи, наукової або педагогічної роботи за фахом не менш як десять років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років.
Судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
Вступаючи на посаду, судді Конституційного Суду складають присягу на засіданні Верховної Ради, яке проводиться за участю Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховного Суду України. Вони урочисто присягають чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права і свободи людини і громадянина.
Статус судді Конституційного Суду визначається Конституцією, Законом України “Про Конституційний Суд України” та законами України щодо статусу суддів.
Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при запровадженні воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Суддя Конституційного Суду готує питання для розгляду колегією Конституційного Суду та Конституційним Судом, бере участь у розгляді справ. Він має право витребувати від Верховної Ради, Президента України, Прем’єр-міністра, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об’єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду Конституційним Судом України та його колегією.
Ухилення від надання документів, матеріалів, інформації тягне за собою відповідальність винних осіб згідно з законом.
Суддя має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження у Конституційному Суді лише щодо тих справ, у яких Конституційним Судом прийнято рішення чи дано висновок.
Повноваження судді припиняються у разі:
закінчення строку призначення;
досягнення суддею шістдесятип’ятирічного віку;
неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
порушення суддею вимог, що встановлені до судді;
порушення суддею присяги;
набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього;
визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Повноваження судді припиняються у разі його смерті.
Судді, здійснюючи свої повноваження, є незалежними, підкоряються лише Конституції України та керуються законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду.
