
- •1.Поняття та предмет галузі конституційного права. Місце і роль конституційного права в системі права України.
- •2.Конституційно-правові норми: поняття, види та особливості. Структура конституційно-правової норми.
- •4.Джерела галузі конституційного права України.
- •5.Система галузі кпу. Поняття та види конституційно – правових інститутів.
- •6. Відповідальність у кп. Поняття та характеристика конституційно правової відповідальності.
- •7.Визначення Конституції України
- •8. Місце конституції у системі національного законодавства.
- •10.Поняття конституційного ладу та його співвідношення з державним ладом.
- •11.Гуманістичні та демократичні засади конституційного ладу в Україні.
- •12.Конституційне закріплення форми Української держави.
- •16 Основні напрями зовнішньополітичної діяльності України:
- •17, Принцип державного регулювання економічної діяльності в правовій державі:
- •18.Свобода політичної діяльності.Політичні партії та громадські організації, їх к-п статус
- •21.Громадянство України: поняття та ознаки
- •22.1 Способи прийняття громадянства
- •22.2 Підстави припинення громадянства України
- •23. Повноваження органів та посадових осіб із вирішення питань громадянства України
- •25 Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •26 Правовий статус іноземців в Україні
- •27 Поняття виборів та їх соціальна функція. Види виборів
- •28.Поняття виборчого процесу та його суб’єкти
- •29. Поняття референдумів та їх соціальна функція. Види референдумів. Призначення та порядок проведення референдумів
- •30.Відповідальність за порушення виборчих прав громадян.
- •31. Поняття органів державної влади та їх риси. Види органів державної влади
- •32. Принципи організації та діяльності органів державної влади, їх конституційне закріплення
- •33. Поняття територіального устрою.
- •34. Поняття адмін-тер. Устрою України та його система.
- •35. Автономія: поняття та види
- •36. Автономія в Україні. Конституційний статус арк
- •37. Організація та функціонування Верховної Ради арк відповідно до Конституції арк 1998 року. Рада Міністрів арк, її роль у системі органів виконавчої влади держави.
- •38. Парламент та його ознаки. Види парламентів.
- •39. Чисельний склад і структура Верховної ради України. Строк повноважень Верховної ради. Дострокове припинення повноважень Верховної ради.
- •43.Законодавчий процес та інші спеціальні парламентські процедури. Поняття законодавчої ініціативи. Суб’єкти права законодавчої ініціативи у Верховній Раді.
- •44.Поняття глави держави та його місце в механізмі державної влади.
- •45.Порядок обрання Президента України, Законодавство про вибори Президента України.
- •46. Компетенція Президента України.
- •47. Акти Президента України. Конституційні підстави і порядок дострокового припинення повноважень Президента України. Відставка Президента України.
- •48. Конституційний статус Ради національної безпеки і оборони України.
- •49. Адміністрація Президента України
- •50. Поняття та зміст повноважень виконавчої влади. Система органів виконавчої влади.
- •51. Склад та порядок формування кму. Конституційний порядок на призначення прем’єр-міністра.
- •52. Компетенція Кабінету Міністрів
- •53.Відповідальність кабміну.Відставка прем*єр-міністра та інших членів кабміну
- •54. Визначення та система центральних органів виконавчої влади
- •55.Конституційні принципи правосуддя в Україні
- •56.Процедура призначення на посаду судді в суд загальної юрисдикції.
- •57.Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції
- •58 Конституційний Суд України та його місце в механізмі державної влади
- •59 Конституційно-правовий статус органів прокуратури
- •60 Поняття Місцевого Самоврядування та його природа
- •61.Місцеве самоврядування
- •62.Компетенція місцевих рад
- •63.Рішення органів місцевого самоврядування
- •64.Зупинення та відміна актів органів місцевого самоврядування. Гарантії прав місцевого самоврядування. Судовий захист прав місцевого самоврядування.
- •65.Поняття інституту правової охорони Конституції України та його суть. Система правової охорони Конституції України.
- •66.Акти Конституційного Суду України з питань забезпечення правової охорони Конституції України.
29. Поняття референдумів та їх соціальна функція. Види референдумів. Призначення та порядок проведення референдумів
Згідно ст. 1;3-1-6 закону України «Про всеукраїнський та місцевий референдуми»
З метою забезпечення народовладдя і безпосередньої участі громадян в управлінні державними та місцевими справами в Україні проводяться референдуми. Референдум – це спосіб прийняття громадянами України шлях голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.
Відповідно до Конституції України проводяться всеукраїнські референдум референдуми Республіки Крим та місцеві (в межах адміністративно-територіальних одиниць) референдуми. Закони, інші рішення, прийняті всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до законодавчих актів Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки К нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів України, вищи виконавчих і розпорядчих органів державної влади Республіки Крим, підзаконних актів міністерств і відомств України та Республіки Крим, рішень місцевих народних депутатів. Рішення, прийняті місцевим референдумом, мають виш юридичну силу по відношенню до рішень Рад народних депутатів, на території яких він проводиться.
Закони, інші рішення, що прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами і можуть бути скасовані або змінені лише у порядку, передбаченому цим Законом.
Предметом республіканського (Республіки Крим) референдуму може бути прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання Республіки Крим. Предмет місцевого референдуму в Республіці Крим визначається законодавством Республіки Крим. ( Доповнено статтею 3-1 згідно із Законом N 2481-12 від 19.06.92 )
30.Відповідальність за порушення виборчих прав громадян.
Відповідно до чинного законодавства України за порушення виборчого процесу та виборчих прав громадян передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Адміністративна відповідальність настає за виготовлення або замовлення виготовлення під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація означена неправильно чи неповно, за що Кодексом про адміністративні правопорушення України передбачено накладення штрафу на громадян від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — НМДГ) і на посадових осіб — від 50 до 70 НМДГ. Нагадаю, що на сьогоднішній день неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 гривень.
Також, за порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях на громадян накладається штраф від 5 до 10 НМДГ.
Забороняється шляхом підкупу, обману або примушуванням перешкоджати громадянам у здійсненні ними свого виборчого права. За таке порушення Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність у вигляді штрафу від 300 до 500 НМДГ або обмеження волі на строк до двох років.
Кримінальна відповідальність настає і за викрадення чи приховування виборчого бюлетеня або виборчого протоколу; незаконне знищення чи псування, викрадення чи приховування скриньки з бюлетенями. Такі дії караються штрафом від 200 до 400 НМДГ.
Виборцю забороняється незаконно передавати іншій особі свій виборчий бюлетень. Таке порушення карається обмеженням волі на строк від одного до трьох років.
Якщо ж член виборчої комісії умисно надав громадянину можливість проголосувати за іншу особу чи проголосувати більше, ніж один раз у ході голосування, або надав виборчий бюлетень особі, яка не включена до списку виборців, чи надав заповнений виборчий бюлетень, то за одну з таких дій настає кримінальна відповідальність у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років.
Статтею 71 Конституції України передбачено, що вибори в Україні є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. За умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення виборця ККУ передбачено штраф від 100 до 300 НМДГ або виправні роботи на строк до двох років.
Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища, карається штрафом від 300 до 500 НМДГ або обмеженням волі на строк до трьох років.