- •2. Історія становлення та розвитку правового регулювання господарської сфери суспільного життя.
- •4. .Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
- •5. Проблеми вдосконалення господарського законодавства.
- •7. Поняття та ознаки підприємницької діяльності(пд).
- •8. Обмеження в підприємницькій діяльності.
- •10. Регуляторна політика держави у сфері підприємництва. Правові гарантії підприємницької діяльності.
- •14. Господарські міністерства як органи господарського керівництва.
- •15. Поняття, види, порядок створення акціонерних товариств.
- •16. Поняття, види, порядок створення акціонерних товариств.
- •19,Особливості правового статусу командитних та повних товариств
- •20. Правовий статус майна підприємств.
- •21. Право власності – основне речове право у сфері господарювання.
- •22. Право оперативного управління та право господарського відання.
- •23, Правовий статус Фонду державного майна України.
- •24, Приватизація як особливий вид набуття права власності.
- •25, Поняття та підстави виникнення господарсько-правових зобов’язань.
- •26, Забезпечення виконання господарських зобов’язань
- •27. Поняття, ознаки, функції та класифікація господарського договору.
- •28, Поняття, ознаки та види господарсько-правової відповідальності.
- •29, Банкрутство як правовий механізм регулювання підприємницької діяльності
- •30, Сторони у справі про банкрутство.
- •31. Стадії провадження у справах про банкрутство.
- •33. Черговість забезпечення вимог кредиторів.
- •34. Законодавство про захист економічної конкуренції. Прояви порушення законодавства щодо економічної конкуренції.
- •35. Правовий статус Антимонопольного комітету України.
- •40. Інвестиційна діяльність в Україні.
- •37. Прояви недобросовісної конкуренції за законодавством України
- •38. Види господарсько-правових санкцій.
- •39. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
21. Право власності – основне речове право у сфері господарювання.
Суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління. Майно, що використовується у господарській діяльності, може перебувати у спільній власності двох або більше власників. Форми реалізації права власності - це ті способи та засоби, які І використовує суб'єкт права власності для реалізації своїх повноважень власника
1. Прості форми - реалізація повноважень власника безпосередньо суб'єктом цього права
2. Володіння майном безпосередньо його власником
3. Користування майном безпосередньо його власником
4. Розпорядження майном безпосередньо його власником.
22. Право оперативного управління та право господарського відання.
Право оперативного управління - це засноване на праві власності іншої особи і наданому нею повноваженні право володіння, а також обмежені права користування і розпорядження майном в цілях і межах, встановлених власником.
правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження
Оскільки майно не передавалося у власність такого підприємства, а лише надавалося йому для здійснення статутної діяльності, то природно виникло припущення, що воно має належати приватному підприємству, господарському товариству тощо на праві господарського відання.
Право власності є основним, самостійним правом, в той час як право господарського відання вторинне і залежить від права власності. Якщо право власності може існувати і без права господарського відання, то останнє неможливе без права власності.
23, Правовий статус Фонду державного майна України.
Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. Фонд державного майна України відповідальний перед Президентом України. Діяльність Фонду державного майна України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Фонд державного майна України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Прем'єр-міністра України.