- •2. Історія становлення та розвитку правового регулювання господарської сфери суспільного життя.
- •4. .Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
- •5. Проблеми вдосконалення господарського законодавства.
- •7. Поняття та ознаки підприємницької діяльності(пд).
- •8. Обмеження в підприємницькій діяльності.
- •10. Регуляторна політика держави у сфері підприємництва. Правові гарантії підприємницької діяльності.
- •14. Господарські міністерства як органи господарського керівництва.
- •15. Поняття, види, порядок створення акціонерних товариств.
- •16. Поняття, види, порядок створення акціонерних товариств.
- •19,Особливості правового статусу командитних та повних товариств
- •20. Правовий статус майна підприємств.
- •21. Право власності – основне речове право у сфері господарювання.
- •22. Право оперативного управління та право господарського відання.
- •23, Правовий статус Фонду державного майна України.
- •24, Приватизація як особливий вид набуття права власності.
- •25, Поняття та підстави виникнення господарсько-правових зобов’язань.
- •26, Забезпечення виконання господарських зобов’язань
- •27. Поняття, ознаки, функції та класифікація господарського договору.
- •28, Поняття, ознаки та види господарсько-правової відповідальності.
- •29, Банкрутство як правовий механізм регулювання підприємницької діяльності
- •30, Сторони у справі про банкрутство.
- •31. Стадії провадження у справах про банкрутство.
- •33. Черговість забезпечення вимог кредиторів.
- •34. Законодавство про захист економічної конкуренції. Прояви порушення законодавства щодо економічної конкуренції.
- •35. Правовий статус Антимонопольного комітету України.
- •40. Інвестиційна діяльність в Україні.
- •37. Прояви недобросовісної конкуренції за законодавством України
- •38. Види господарсько-правових санкцій.
- •39. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
38. Види господарсько-правових санкцій.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, у результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій:
відшкодування збитків;
штрафні санкції;
оперативно-господарські санкції.
Крім зазначених до суб’єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.
Господарські санкції застосовуються в порядку, визначеному законом, безпосередньо учасниками господарських відносин або через звернення до господарського суду, а адміністративно-господарські санкції — спеціально вповноваженими державними органами або вповноваженими органами місцевого самоврядування.
39. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
зовнішньоекономі́чна діяльність — діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами (п.8 ст. 1). Точніше, видається, визначення цієї діяльності, що міститься в Господарському кодексі України. Зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання, за Кодексом, є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном та (або) робочою силою (ст. 377)[2].
1.Принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у: — виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України; — обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин;
2.Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у: — праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; — праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; — обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України; — виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;
3.Принцип юридичної рівності і недискримінації, що полягає у: — рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; — забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками; — неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
4.Принцип верховенства закону, що полягає у: — регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; — забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;
5.Принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава: — забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України; — здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права; — здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права;
6.Принцип еквівалентності обміну, який полягає у неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів