- •2. Історія становлення та розвитку правового регулювання господарської сфери суспільного життя.
- •4. .Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
- •5. Проблеми вдосконалення господарського законодавства.
- •7. Поняття та ознаки підприємницької діяльності(пд).
- •8. Обмеження в підприємницькій діяльності.
- •10. Регуляторна політика держави у сфері підприємництва. Правові гарантії підприємницької діяльності.
- •14. Господарські міністерства як органи господарського керівництва.
- •15. Поняття, види, порядок створення акціонерних товариств.
- •16. Поняття, види, порядок створення акціонерних товариств.
- •19,Особливості правового статусу командитних та повних товариств
- •20. Правовий статус майна підприємств.
- •21. Право власності – основне речове право у сфері господарювання.
- •22. Право оперативного управління та право господарського відання.
- •23, Правовий статус Фонду державного майна України.
- •24, Приватизація як особливий вид набуття права власності.
- •25, Поняття та підстави виникнення господарсько-правових зобов’язань.
- •26, Забезпечення виконання господарських зобов’язань
- •27. Поняття, ознаки, функції та класифікація господарського договору.
- •28, Поняття, ознаки та види господарсько-правової відповідальності.
- •29, Банкрутство як правовий механізм регулювання підприємницької діяльності
- •30, Сторони у справі про банкрутство.
- •31. Стадії провадження у справах про банкрутство.
- •33. Черговість забезпечення вимог кредиторів.
- •34. Законодавство про захист економічної конкуренції. Прояви порушення законодавства щодо економічної конкуренції.
- •35. Правовий статус Антимонопольного комітету України.
- •40. Інвестиційна діяльність в Україні.
- •37. Прояви недобросовісної конкуренції за законодавством України
- •38. Види господарсько-правових санкцій.
- •39. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
33. Черговість забезпечення вимог кредиторів.
1. Господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
2. У процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу.
3. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури І призначення ліквідатора, або до припинення провадження у справі.
Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що виноситься ухвала.
34. Законодавство про захист економічної конкуренції. Прояви порушення законодавства щодо економічної конкуренції.
Впливати на конкуренцію можна перш за все за допомогою її нормативно-правового регулювання. Таке регулювання здійснюється шляхом закріплення у нормативно-правових актах правил здійснення господарської діяльності, а також послідуючого контролю за цією діяльністю. Проявом нормативного регулювання є комплекс нормативно-правових актів про конкуренцію, який включає два великі блоки: 1) законодавство про захист економічної конкуренції; 2) інші нормативно-правові та рекомендаційні акти про конкуренцію. Є кілька точок зору щодо визначення змісту законодавства про захист економічної конкуренції. 1. Законодавство, про захист економічної конкуренції складається з конституційних норм (наприклад, ст. 42 Конституції України) та законодавчих актів, що безпосередньо регулюють конкурентні відносини та є виявом державної політики щодо захисту конкуренції (законодавчі акти про конкуренцію та обмеження монополізму, банківську діяльність, інвестиційну діяльність, зв’язок та інші акти). 2. Законодавство про захист економічної конкуренції містить вищезазначені норми Конституції України і законодавчі акти, а також укази Президента України та постанови (розпорядження) Кабінету Міністрів України (наприклад, про підтримку конкуренції в окремих галузях економіки). 3. Законодавство про захист економічної конкуренції охоплює не лише зазначені види нормативних актів, а й усе цивільне законодавство, оскільки конкуренція забезпечується такими юридичними принципами та категоріями, як рівність, свобода договору, відшкодування збитків та відповідальність. Будь-яка точка зору має право на життя, але якщо проаналізувати законодавство про захист економічної конкуренції можна дійти висновку, що воно є цілісною системою нормативно-правових актів, яка включає правила підтримки добросовісної конкуренції, недопущення обмеження, спотворення та усунення конкуренції з ринку. Законодавство про захист економічної конкуренції покликано врегулювати відносини як між підприємцями, так і між підприємцями та державою в особі уповноважених органів на всій території України.
Порушеннями визнаються всі заборонені законодавством дії, що посягають на економічну конкуренцію. Але прояви порушень надзвичайно різноманітні, що потребує проведення певної їх класифікації.
За першою підставою для класифікації, пов’язаною зі становищем суб’єкта на ринку, порушення поділяються на дві категорії:
1. Порушення, спрямовані на досягнення монопольного (домінуючого) становища на ринку.
2. Порушення, пов’язані з використанням монопольного (домінуючого) становища на ринку.
За сутністю вони поділяються:
1) на Порушення, пов’язані з діями на товарному ринку;
2) порушення, що перешкоджають нормальній діяльності службовців антимонопольного комітету.
Одним з найпоширеніших і тяжких порушень є зловживання монопольним (домінуючим) становищем[1].
Монополізацією визнається досягнення суб’єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.