Розділ 2. Основні види підприємств

Головними суб'єктами підприємницької діяльності виступають підприємства. В Україні, відповідно до форм власності, діють підприємства таких видів:

• Приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

• Підприємство, що діє на основі колективної власності, — підприємство колективної власності;

• Комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності громади;

• Державне підприємство, що діє на основі державної власності;

• Підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

Згідно з єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, В Україні було зареєстровано 1 023 396 підприємств. Домінуючою в Україні є приватна форма власності, підприємства якої становили 903 024, державна та державна корпоративна — 43 164, комунальна та комунальна корпоративна — 77 208.[3. 236]

2. Приватні підприємства

Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці.

Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Характерною рисою приватних підприємств, на відміну від інших підприємств, є необов'язковість формування статутного фонду, а також відсутність будь-яких обмежень щодо його розмірів у випадках, коли засновники визнали за необхідність створити такий фонд. Це значно здешевлює реєстрацію приватного підприємства.

Приватне підприємство вдало поєднує окремі риси складних організаційно-правових форм господарської діяльності і приватного бізнесу. Як уже зазначалось вище, воно є повноцінною, рівноправною з іншими юридичними особами, формою господарювання з притаманним йому керівництвом, посадовими особами, які відповідають за його діяльність, поточними та іншими рахунками, печаткою, бухгалтерським обліком, правами на договірні зв'язки та відносини з банківськими та іншими установами тощо. З іншого боку - це унітарна організація, яка повністю підпорядкована тільки своєму власнику.[3. c.266]

Управління приватним підприємством здійснюється засновником або найманою особою одноособово, що виключає розбіжності та протиріччя між засновниками (на відміну від тих випадків, коли таких засновників декілька) - отже, відсутня можливість блокування рішень.[5.]

2.1.1 Сімейні підприємства

Сімейне підприємство - воно базується на власності і праці сім'ї. До членів сімейного господарства входять громадяни, які пов'язані родинними зв'язками і живуть разом. При цьому власність використовується всіма членами сімейного підприємства спільно, а вироблена продукція належить усім учасникам цього підприємства, якщо інше не передбачено угодою про створення такого підприємства.

Переваги сімейного господарства полягають у тому, що окрім самозабезпеченості роботою, таке господарство дуже гнучке щодо трудового ресурсу, який залучається до виробництва. У разі необхідності, а це особливо характерно для фермерського господарства, до праці залучаються всі члени сім'ї, включаючи неповнолітніх дітей.

Воно забезпечує безпосереднє поєднання робітника із засобами виробництва, бо вони належать саме цим товаровиробникам. Виробничі відносини, що складаються тут у процесі виробництва, чіткі і прозорі, а розподіл виробленого продукту здійснюється на базі участі у виробництві членів сімейного господарства, які виступають водночас і як рівноправні власники всього того, що належить сім'ї.

Важливою перевагою сімейного господарства є також те, що в процесі виробництва чи надання послуг постійно нагромаджується і передається від більш досвідчених до менш досвідчених або молодих працівників виробничий досвід, навички тощо. Особливо важливим це стає там, де ефективність виробничої діяльності суттєво залежить від набутого досвіду. Прикладом може бути така галузь, як сільське господарство. [4. c.324]