2.1.2.2 Типова структура документів, з яким працює Демонстратор-консультант з продажу інформаційно-комунікаційного устаткування

Демонстратор-консультант має вміти користуватись різними типами документів, котрі класифікуються на документи:

За найменуванням — заяви, листи, телеграми, довідки, службові записки, інструкції, тощо;

За походженням — службові (офіційні) та особисті;

За місцем виникнення — внутрішні і зовнішні;

За призначенням — організаційні, розпорядчі, довідково-інформаційні, обліково-фінансові, господарсько-договірні, щодо особового складу;

За напрямком — вхідні й вихідні;

За формою — стандартні (типові) й індивідуальні;

За строками виконання — звичайні (31 день), термінові (7 днів), дуже термінові — з позначенням «дуже терміново» (визначений строк виконання);

Стадіями створення:

- оригінал — це основний вид документа, перший і єдиний його примірник;

- копія — точне відтворення оригіналу (помітка «Копія»);

- дублікат — другий примірник оригіналу при його втраті; дублікат як і оригінал мають однакову юридичну силу;

- витяг (виписка) з документу — відтворення деякої частини документу.

На даний момент найбільш поширеними є два види кодування: штрихкод та qr-код.

Штрихко́д — спосіб запису даних, зручний для зчитування машиною. Частіше трапляється штрихкод, записаний за допомогою смуг різної товщини, який містить інформацію про товар. Також існують штрихові коди, складені з крапок, квадратів та інших геометричних фігур, які легко розпізнаються машиною. Використовуються не лише в торгівлі для ідентифікації товару, а й на квитках, документах, авто, у дослідженнях ученими тощо.

На рисунках 2, 3 зведено приклад та аналіз структурі штрих-коду.

Рисунок 2 Приклад штрих-коду України

Рисунок 3 Аналіз структури штрих-коду

Для коду товару:

1 цифра: найменування товару,

2 цифра: споживчі властивості,

3 цифра: розміри, маса,

4 цифра: інгредієнти,

5 цифра: колір.

Штрих-коди деяких країн:

00-09 - США і Канада 30-37 - Франція 380 - Болгарія 383 - Словенія 385 - Хорватія 387 - Боснія та Герцеговина 400-440 - Германія

QR-код —матричний код, розроблений і представлений японською компанією «Denso-Wave» в 1994 році. Основна перевага QR-кода — це легке розпізнавання сканувальним обладнанням (в тому числі й фотокамерою мобільного телефона), що дає можливість використання в торгівлі, на виробництві, в логістиці. На рисунку 4 приведено приклад QR-коду

Рисунок 4 Приклад QR-коду

Останнім часом QR-код також широко поширений у країнах Азії, поступово розвивається в Європі та Північній Америці. Найбільше визнання він отримав серед користувачів мобільного зв'язку — встановивши програму-розпізнавач, абонент може моментально заносити в свій телефон текстову інформацію, додавати контакти в адресну книгу, переходити по web-посиланнях, відправляти SMS-повідомлення, тощо.

Провідні японські оператори мобільного зв'язку спільно випускають під своїм брендом мобільні телефони з вбудованою підтримкою розпізнавання QR-коду. Як показало дослідження, провідною компанією comScore 2011 року, 20 млн жителів США використовували мобільні телефони для сканування QR-кодів.

У Японії та Австрії QR-коди також використовуються на кладовищах та містять інформацію про спочилого. Також QR-коди активно використовуються і в туризмі. Наприклад, у Львові об'єднання бізнесменів «Туристичний Рух Львова» розмістило QR-коди більше ніж на 80 туристичних об'єктах. Це дозволяє туристам легко орієнтуватися в місті, навіть не знаючи української мови, тому що QR-коди встановлені кількома мовами.